Функціональні порушення нервової діяльності у дітей дошкільного віку. Лекція 15

1. Функціональні порушення нервової діяльності у дітей дошкільного віку

2. Нормальна поведінка дитини

Нормальна поведінка дитини характеризується її
активністю, емоційно-позитивним ставленням до
оточуючого. Дитина активно цікавиться всім,що
відбувається навколо,з бажанням спілкуватися з
дорослим,з цікавістю грає самостійно та з іншими
дітьми,не капризує. Дитина раннього віку може
заплакати від незначної причини,але такі реакції
короткочасні,непостійні й причину їх можна завжди
легко пояснити

3.

Поведінку дитини можна вважати неадекватною, коли вона
часто і безпідставно знаходиться в негативному
емоційному стані її реації заважають оптимальному
задоволенню її особистих органічних і психологічних потреб
або заважають нормальній життєдіяльності дітей і
дорослих,що її оточують.

4.

Впертість
-відмова
виконувати
обгрунтовані
вимоги дорослих
Невмотивований
плачвиникає від незначної
причини
Капризування
-коли
дитина
виражає якесь
бажання,а при
його задоволенні
відмовляється
від нього
Відмова від контакту
з
вихователем,іншими
дітьми-коли дитина
прагне бути
окремо від
дітей,грається одна
плаче,коли
до неї підходять
діти,не хоче
брати участь в іграх
Рухове розгальмуваннядитина дуже непосидюча,
не може зосередитись
на якомусь виді діяльності,
неуважна на занняттях
та агресивна в грі

5. Причини неадекватної поведінки або дитячої нервовості

Можне бути успадкована від батьків.Вона виникає у плода до народження під впливом
несприятливих умов внутрішньо-утробного розвитку.Такі умови створюються,якщо
мати під час вагітності перенесла тяжку хворобу або нервовий стрес,погано
харчувалася,вживала алкогольні напої або і взагалі не дотримувалася здорового
способу життя.
Про набуту нервовість говорять у тих випадках,коли причини,які її викликали,діяли на
дитину після її народження.Такими причинами можуть бути,всі ті,що
ослаблюють,виснажують організм дитини й особливо її нервову
систему,наприклад,пологова травма,неправильне харчування,недотриманя
нормального режиму,недостатній сон,різні захворювання,особливо ті,що мають
хронічний перебіг
Часто дитина стає нервовою з вини оточення,вплив якого відувається з раннього
дитинства.Неправильні форми виховання сприяють формуванню слабкого
характеру.Дитина виростає дратівливою,вередливою,з нестійкою нервовою
системою.
В умовах дошкільного закладу неадекватна поведінка дитини можлива в період адаптаціїзвикання до нових умов життя.

6.

В основному зводиться до усунення всього того,що може завдати шкоди
Вищій нервовій діяльності дитини.Щоб запобігти дитячому негативізму
Дорослі не повинні перешкоджати проявові їх самостійності.Також
єдність дій вихователів і батьків, розуміння того, що різні форми неадекватНої поведінки дитини вимагають різного виховного впливу на неї
наприклад,при впертості та капризуванні треба забезпечити спокійне
Доброзичливе ставлення до дитини, відволікати її, не задовольняти
безпідставні вимоги, але не застосовувати покарання. Правильне виховання в сім’ї і дошкільному закладі призеде до бажаного результату
Рухове розгальмування можна зняти,включивши дитину до занять
пов’язаних з цілеспрямованою діяльності, яка повинна виконуватись
при позитивному емоційному ставленні дитини.Слід чергувати періоди рухової
активності з періодами концентрації уваги.Дітей з руховим розгальмуванням
треба давати цікаві доручення,слідкувати,щоб вони були зайняті цілеспрямованою діяльністю чи грою.

7.

Виховання дитини без урахування її
індивідуальних особливостей,ігнорування її
як особистості,часті психотравмуючі
ситуації призводить до стійких проявів
нервовості,які виходять за рамки
неадекватної поведінки,закріплюються як
патологічні стани-неврози.

8. Фактори неврозу

• Він викликається психічною травмою
• Травма має відображення в клінічній
картині хвороби
• Невроз виникає після психічної травми і
частіше його прояви зменшуються або
зникають зовсім після зникнення
психотравмуючих моментів

9.

• Невротична реакція-короткочасно,що
швидко минає,психогенного нервовопсихічного розладу
• Невротичний стан-більш довготривалого і
такого,що повільніше минає
• Невротичного формування характеру-коли
фактори ,що викликають невроз
викликають виражені характерологічні
зміни

10.

11.

Істеричний
невроз
У дітей раннього та дошкільного виражається у вигляді припадків. Припадок настає
після неприємностей і в передбаченні досягнення якоїсь вигоди, задоволення
якогось бажання. Коли дитина отримує бажане, припадок припиняється. Такі
явища найчастіше спостерігаються в сім’ї, особливо при спілкуванні дитини з
мамою, при сторонніх вони виникають рідко
Припадок може супроводжуватись блюванням нервового характеру, нетримання сечі
тощо. Істеричний невроз найчастіше при егоцентричному вихованні і
проявляється в конфліктах ситуаціях

12.

Астенічний невроз
або неврастія
Виникає в результаті порушення живлення нервових клітин,головним
чином головного мозку.Причинами неврастії можуть бути:неправельний
спосіб життя,порушення харчування,режиму праці і
відпочинку,сну,авітаміноз,виснаження,внаслідок перенесених тяжких,гострих
або хронічних захворювань,перенапружування збуджувального і гальмівних
процесів внаслідок негативних емоцій.
Дитина легко втомлюється,стає дратівливою,плаксивою,капризує,втрачає апетит.А
також порушення сну.Невротичні розлад проявляються уже на перші місяці
життя:сон поверхневий,неспокійний.

13.

У дошкільників часто спостерігаються нічні страхи.До проявів неврастії відносять
енурез(нічне нетримання сечі)У віці від 2 до 3 років нічне нетримання сечі
вважається фізіологічним.Після чотирьох років енурез у дітей розглядаютьс як
патологічний стан,який потребує спеціального лікування.
Складне порушення мови-заїкання винакає також у результаті функціонального
порушення вищої нервової діяльності.Заїкання найчастіше починає
виявлятись у віці від двох до п’яти років,у період формування мови.Гострі
психотравматичні фактори(переляк,падіння з висоти)можуть викликати ранні
прояви заїкання.Воно також виникає внаслідок перевтоми.У таких дітей у
старшому віці спостерігається підозрілість,підвищена ранимість.

14. Невроз нав’язливих станів

У дітей спостерігаються в основному два види цієї
патології:нав’язливі страхи і нав’язливі рухи.Вони формуються у дітей
чотирьох-шести років і старших,але деякі елементи можуть
проявлятися і раніше,у формуванні стрхів домінує залякування дітей
дорослими.Раптовий переляк може призвести до появи нав’язливих
страхів.Нав’язливі рухи часто проявляються у вириванні волосся.
Це виникає як первинна невротична реакція на роз’єднання дитини і
матері у віці від 3-5 років,частіше при вступі дитини в групу
дошкільного закладу,при госпіталізації тощо.

15.

Полягає в усуненні всього того,що може завдати шкоду вищій
нервовій діяльності дитини.Починати профілактику треба з
внутрішньо-утробного періоду її розвитку,створюючи для вагітної
жінки максимально сприятливі умови життя,захищаючи її від
захворювань і всього,що травмує нервову систему.Створення
умов для оптимального фізичного й нервово-психічного розвитку
та забезпечення відповідного рівня здоров’я

16. ПРОФІЛАКТИКА

1.Треба правильно організувати неспання дитини,для гармонійного
розвиткумалюку необхідно батьківська любов,тепло,відчуття
захищеності
2.Дитина повинна себе відчувати себе рівноправною,дорослі повинні
коригувати свої вчинки,стримувати надмірну
імпульсивність,привчати до праці
3.Раціональний психогігієнічний режим,а ігнорування вікових
регламентів,тривалості сну,праці та відпочинку,обсягу та якості
одержуваної інформації зумовлює невротизацію дитини.