Логопедична діагностика дітей дошкільного віку в ЗДО

1. ЛОГОПЕДИЧНА ДІАГНОСТИКА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ЗДО

Підготувала
вчитель-логопед
Шокало Юлія Олександрівна
спеціаліст

2.

СВОЄЧАСНО СФОРМОВАНА
МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
Є ОДНІЄЮ ЗІ СКЛАДОВИХ
ЦІЛІСНОЇ ОСОБИСТОСТІ
ДИТИНИ.

3.

Етапи діагностики дітей
дошкільного віку в ЗДО
Первинна
діагностика
Динамічне
спостереже
ння
Етапна
діагностика
Поточна
діагностика

4.

I. ПЕРВИННА ДІАГНОСТИКА – здійснюється з
метою визначення рівня мовленнєвого розвитку
дитини на початковому етапі вступу до ЗДО та
виявлення дітей з тяжкими розладами мовлення.

5.

II.
ДИНАМІЧНЕ
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
–
здійснюється
з
метою
моніторингу
позитивної/негативної
динаміки
мовленнєвого
розвитку, з’ясування доцільності обраних методів та
прийомів корекційно-розвиткової роботи, рівню
надбаних мовленнєвих навичок.

6.

III. ЕТАПНА ДІАГНОСТИКА – періодичність
здійснення з метою
визначення ефективності
корекційно-розвиткового впливу на загальний
розвиток дитини-дошкільника та мовленнєвого
зокрема, констатації результативності набутих
мовленнєвих навичок дітей, яким надається
додаткова освітня послуга з розвитку мовлення.

7.

IV. ПОТОЧНА ДІАГНОСТИКА – може
здійснюватися з метою обстеження дітей, що
займаються у закладі дошкільної освіти за запитом
батьків, педагогів. Такий вид діагностування може
здійснюватися
у
будь-який
час
протягом
навчального року.

8.

ЛОГОПЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
ПРОВОДИТЬСЯ ЗА ЧОТИРМА ОСНОВНИМИ
БЛОКАМИ:
I. Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку.
II. Обстеження психічного розвитку й інтелекту.
III. Обстеження мовленнєвих і немовленнєвих
функцій дитини.
IV. Вивчення експресивного й імпресивного мовлення
дитини.

9.

Етапи діагностики
I.Обстеження артикуляційної моторики
II. Обстеження фонематичної сторони мовлення
III. Обстеження звуковимови
IV. Обстеження словникового складу мовлення
V. Обстеження граматичного ладу мовлення
VI. Обстеження зв'язного мовлення
VII. Обстеження дрібної моторики

10.

I. ОБСТЕЖЕННЯ АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ
МОТОРИКИ:
будова артикуляційного апарата;
моторика органів артикуляції.

11.

II. ОБСТЕЖЕННЯ ФОНЕМАТИЧНОЇ
СИСТЕМИ МОВЛЕННЯ:
обстеження фонематичного слуху;
обстеження фонематичного аналізу;
обстеження фонематичного уявлення.

12.

III. ОБСТЕЖЕННЯ
ЗВУКОВИМОВИ
вимова звуків (самостійно і відображена);
обстеження складової структури слова.

13.

IV. ОБСТЕЖЕННЯ СЛОВНИКОВОГО
ЗАПАСУ СЛІВ:
слів-назв предмета;
слів, що позначають дії предмета;
слів, що позначають ознаки, якості, властивості
предмета;
слів, що позначають діяльність людей;
узагальнюючих слів;
синонімів;
антонімів;
споріднених слів.

14.

V. ОБСТЕЖЕННЯ ГРАМАТИЧНОГО
ЛАДУ МОВЛЕННЯ:
використання прийменників;
визначення роду іменників;
визначення роду займенників;
утворення множини іменників;
узгодження числівників з іменниками;
зміна за відмінками іменників і прикметників;
узгодження прикметників з іменниками у роді й числі;
зміна дієслів за особами і числами;
утворення нових слів за допомогою суфіксів і префіксів.

15.

VI. ОБСТЕЖЕННЯ ЗВ´ЯЗНОГО
МОВЛЕННЯ:
складання речень за окремими ситуаційними малюнкам;
складання речень за трьома малюнками, зв’язаними тематично;
переказ тексту (знайомої казки або короткого оповідання);
складання оповідання за малюнком або серією сюжетних
малюнків;
складання оповідання на основі особистого досвіду;
складання оповідання-опису.

16.

VII. ОБСТЕЖЕННЯ МОТОРИКИ:
провідна рука;
обсяг рухів:
- повний,неповний;
- чітко обмежений;
- темп (швидкий, повільний);
- спроможність переключитись (точна, неточна);
- координація (порушена, незначні порушення, неповна).

17.

Вправи, які використовують на
етапі вивчення будови й
рухливості артикуляційного
апарату .

18.

Мімічні вправи
Підняти брови
Насупити брови
Прищурити око
Надути- утягти
щоки
Згладженість
носогубних складок

19.

Вправи для губ
Посмішка
Трубочка
Оскал
Вібрація –
«птру»

20.

Вправи для язика
Лопаточка
Голочка
Годинник
Гойдалка
Варення
Коник

21.

При виконанні вправ
звертають увагу на обсяг
рухів, точність рухів,
тонус, темп рухів,
переключення, тремор,
салівацію.

22.

Дослідження стану фонетикофонематичної системи мовлення
включає обстеження
звуковимови та звукової
структури слова, стану
сформованості фонематичних
процесів та виявлення причин,
які лежать в основі їх порушень.

23.

Етапи дослідження
фонетикофонематичної
сторони мовлення
Розрізнення звуків
за артикуляційними
ознаками на
сенсорному рівні.
Дослідження
фонематичних
уявлень

24.

Дослідження фонематичних уявлень
• Виявлення спроможності здійснити звуковий аналіз
слова без опори на слухове сприймання.
• Визначення рівня розвитку фонематичного аналізу слова
без опори на слухове сприймання на основі
фонематичних уявлень.
• Визначення рівня розвитку фонематичного аналізу слова
з опорою на слухове сприймання на основі
фонематичних уявлень.
• Визначення місця заданого приголосного звука у слові в
різних позиціях.
• Визначення наявності звука у слові.
• Впізнавання звука на фоні складу.
• Впізнавання ізольованого звука з-поміж інших

25.

Під час дослідження звукової
сторони мовлення необхідно звернути
увагу на особливості відтворення
дитиною звукового складу слова, чи
усі звуки вимовляються правильно,
чи є пропуски, заміни звуків,
спотворення, стабільний чи
нестабільний характер порушень.

26.

Вправ для визначення
стану звукової
сторони мовлення
Назвати картинки з
заданим звуком, який
стоїть в різних позиціях у
слові.
Повторити ряд складів.
Повторити ряд слів.
Повторити ряд речень.

27.

Під час обстеження словника
необхідно зясувати якими
частинами мови вона володіє.
У мовленні дитини повинні бути
представлені всі частини мови:
іменники, дієслова, прикметники,
прислівники, займенники,
числівники, прийменники та
сполучники.

28.

Для обстеження граматичного
аспекту дитячого мовлення
використовують логопедичні
ігри та вправи.

29.

У дітей 3-го року життя починають з’являтися форми
множини (яблуко - яблука), зменшувальні суфікси
(яблучко), деякі відмінки іменників (мама, мамі, з
мамою), минулий і теперішній час дієслів (падає,
падав), наказовий спосіб (поклади, принеси). Також у
цьому віці розпочинається інтуїтивне засвоєння
процесу словотвору за допомогою префіксів і суфіксів
(їхати, приїхати, заїхати).

30.

У дітей 4-го року життя у мовленні наявні прості
прийменники (у коробці, на вікні), більшість
відмінкових закінчень (бабуся, з бабусею, до бабусі),
діти вправляються в перших спробах словотворення,
однак у мовлення часто трапляються різні граматичні
помилки.

31.

Діти 5-го року життя правильно узгоджують
прикметники з іменниками і числівниками (жовта ложка,
жовте сонце, чотири жовтих кубика), правильно вживають
число та рід іменників (два бегемота, дві миші),
відмінкові закінчення. Діти вже можуть за аналогією
утворювати прикметники від іменників (скло – скляний,
малина – малиновий), нові слова за допомогою суфіксів і
префіксів. Діти цього віку правильно вживають дієслова
теперішнього, минулого, майбутнього часу (сидів, сиджу,
сидітиму), наказову форму (сядь), ступені порівняння
прикметників (великий, більший, найбільший).

32.

Діти 6-го року життя здатні будувати речення різного
типу (прості, складносурядні та складнопідрядні),
використовуючи сполучники, сполучні слова та пряму
мову. Старші дошкільники можуть оцінити правильність
мовлення оточуючих, а саме: помітити і виправити
граматичні помилки у власному мовленні, а також у
мовленні інших дітей та дорослих.

33.

Для обстеження зв´язного
мовлення попросіть дитину
описати будь-яку зображену на
картинці дійову особу – людину
або тварину.

34.

Параметри оцінки розвитку зв'язного мовлення
Дитина
склала
розповід
ь
самостій
но.
Мовлен
ня було
в
нормаль
ному
темпі,
плавне,
виразне.
Всі
звуки і
слова
дитина
вимовля
ла
правиль
но
Дитина
викорис
товувала
речення,
що
складаю
ться з 4хі
більше
слів.
Дитина
будувала
фрази
грамати
чно
правиль
но, без
помилок
У
розповід
і були
викорис
тані
точні за
змістом
слова

35.

Нормативні критерії та
показники
розвитку моторної функції
дітей

36.

З 1,2 р. намагається малювати каракулі;
у 1,5 р. ставить кубик на кубик, намагається
зібрати пірамідку;
в 1,7 р. знаходить предмет, загорнутий у папір,
розгортаючи його;
у 1,8 р. ставить 3 кубики один на один, вміє
проводити прямі лінії;
у 2 р. може відкрити пляшку, відкрутивши кришечку,
спіймати м’яч, що котиться.

37.

У молодшому дошкільному віці дитина
вміє:
пройти по дошці шириною 15 см;
переступати через палку чи мотузок, підняті над
підлогою на висоту 30–35 см;
одягнутися, застібнути (розстібнути) ґудзик, зав’язати
шнурки з незначною допомогою дорослого;
володіти олівцем; переливати рідину з однієї ємкості в іншу, відкривати
ящик і брати потрібну річ; виконувати цілеспрямовані дії з глиною та
піском; нанизувати великі намистини; різати папір ножицями,
розкачувати пластилін;

38.

Дякую за увагу!