Організація і планування виробництва кормів

1.

Організація і
планування
виробництва кормів
ТЕМА:

2.

ПЛАН:
1. Зміст, принципи і особливості планування та
організації кормовиробництва.
2. Планування виробництва та використання
кормів.
3. Організація польового і лукопасного
виробництва.

3.

Під кормовою базою розуміють склад,
кількість і якість кормів, їх виробництво,
заготівлю, зберігання і використання. Усі заходи
щодо створення кормової бази об'єднують у
систему кормовиробництва.

4.

5.

Принципи раціональної організації
кормової бази:
дотримання відповідності природно-економічним
умовам раціональної спеціалізації підприємства;
ефективне використання головного засобу
виробництва - землі, раціональна організація посівного
і лукопасовищного кормовиробництва;
пропорційне співвідношення між кормовими
ресурсами і перспективами ефективного розвитку
галузей тваринництва відповідно до потреб
господарства в їх продукції;
раціональне використання трудових ресурсів,
висока економічна ефективність при повному
забезпеченні тваринництва високоякісними кормами і
науково обґрунтованих нормативних витратах на
одиницю продукції.

6.

Система кормовиробництва — це науково
обґрунтований
комплекс
організаційно-економічних,
технологічних і технічних заходів, спрямованих на
створення
міцної
кормової
бази,
раціональне
використання земельних угідь, удосконалення процесів
заготівлі, зберігання, приготування і використання кормів,
зниження затрат праці та засобів виробництва на одиницю
продукції.

7.

Виділяють три основні
системи кормовиробництва
система посівного
кормовиробництва
система лукопасовищного
кормовиробництва
система посівно-лукопасовищного
кормовиробництва

8.

Планування кормової бази в
сільськогосподарських
підприємствах включає
обчислення потреби в кормах,
визначення кількості
надходження їх від власних
джерел і купівлі, планування
розміру посівних площ
зернофуражних та кормових
культур і використання кормів,
складання кормового балансу.
Кормовий план — це науково обгрунтована програма
забезпечення тварин повноцінними кормами на певний
період відповідно до потреб і обсягу виробництва різних
видів якісної продукції

9.

Річний план потреби в кормах
розробляють на різні періоди.
Потребу в кормах на календарний рік, тобто з 1 січня до 31
грудня, обчислюють на основі середньорічного поголівя тварин, які
беруть з таблиці обороту стада та річних норм їх годівлі.
Розрахунок потреби в кормах на господарський рік
обчислюють від урожаю планового до урожаю наступного року, що
пов*язано зі строками надходження їх із земельних угідь.

10.

Під раціональним
типом
кормовиробництва
розуміють повне забезпечення
тварин різними кормами, які
збалансовані за вмістом
поживних речовин,
при виробництві їх за науково
обгрунтованими нормативами
витрат трудових і
матеріально-фінансових
ресурсів.

11.

12.

ІСНУЄ ДВА СПОСОБИ
ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В
КОРМАХ:
1) ЗА СЕРЕДНЬОРІЧНИМ ПОГОЛІВ'ЯМ І
РІЧНИМИ НОРМАМИ ВИТРАТ КОРМІВ НА ОДНУ
ГОЛОВУ;
2) ЗА ВАЛОВИМ ВИРОБНИЦТВОМ ПРОДУКЦІЇ
ТВАРИННИЦТВА ПЕВНИХ ВИДІВ І НОРМАТИВАМИ
ВИТРАТ КОРМІВ (У КОРМОВИХ ОДИНИЦЯХ) НА ЇЇ
ОДИНИЦЮ.

13.

Кормовий баланс
складають як по
господарству в цілому, так і
в розрізі окремих видів
кормів.
У ньому є дві частини:
1) витрати кормів —
для громадського
тваринництва, страхового
фонду тварин, в
індивідуальних господарствах
працівників, службовців та ін.;
2) надходження —
джерела кормів.

14.

Джерелами надходження кормів є:
виробництво їх у системі польових сівозмін
(переважно концентрованих кормів);
виробництво у кормових сівозмінах
(здебільшого зелених і соковитих кормів);
надходження з природних кормових угідь;
кормові і вітамінні добавки, що виробляються
промисловими підприємствами;
відходи харчової, молочної, м'ясної і рибної
промисловості.

15.

Головне джерело
надходження кормів насамперед польове
кормовиробництво, яке
дає близько 85 %
загальної кількості
кормів.
Джерелом
високопоживних та дешевих
кормів - грубих і зелених - є
природні сінокоси і пасовища.
Значну роль природні пасовища
в кормовому балансі не
відіграють, проте вони є
засобом стабільності
кормовиробництва

16.

Заходи щодо створення міцної кормової
бази можна поділити на три групи:
збільшення виробництва і заготівлі
кормів;
підвищення поживності кормів,
забезпечення збалансованості їх за
вмістом поживних речовин;
раціональне використання кормів,
зниження їх витрат на одиницю
тваринницької продукції.

17.

У системі раціональної організації польового
кормовиробництва необхідно передбачати:
1. раціональну структуру посівних площ під кормовими
культурами з переважанням частки найбільш продуктивних з них;
2. раціональну концентрацію кормових сівозмін відповідно
до розміщення тваринницьких ферм для того, щоб зменшити
витрати на перевезення кормів, особливо зелених і соковитих;
3. організаційні заходи щодо впровадження інтенсивних
технологій вирощування кормових культур;
4. впровадження наукової організації виробництва і оплати
праці в кормовиробництві;

18.

5. розроблення комплексу техніко-технологічних заходів
для отримання високих і сталих урожаїв кормових культур;
6. досягнення високої продуктивності природних кормових
угідь шляхом докорінного і поверхневого їх поліпшення,
створення на цих площах культурних пасовищ;
7. використання міжрядь садів до 70% у неплодоносних і
50% у плодоносних багаторічних насадженнях для висівання
кормових культур;
8. широке застосування післяукісних і пожнивних, а також
змішаних, ущільнених посівів кормових культур;
9. розміщення кормових сівозмін біля тваринницьких ферм,
оскільки призначення їх — виробництво переважно зелених і
соковитих кормів.

19.

Зменшення витрат кормів з
розрахунку на одиницю продукції,
доведення їх до нормативних
показників можна досягти:
годівлею тварин досхочу за
повноцінними,
збалансованими за
поживними
речовинами раціонами;
дотриманням встановленого режиму
годівлі відповідно до розпорядку
дня;
застосуванням прогресивних
технологічних прийомів утримання і
годівлі тварин;
розведенням найбільш продуктивних
для даних умов порід тварин.