Класифікація кормів. Зелені, грубі та концентровані корми

1. КЛАСИФІКАЦІЯ КОРМІВ. ЗЕЛЕНІ, ГРУБІ ТА КОНЦЕНТРОВАНІ КОРМИ

Львівський національний університет
ветеринарної медицини та біотехнологій
імені С.З. Ґжицького
К Л А С И Ф І К А Ц І Я К О Р М І В.
ЗЕЛЕНІ, ГРУБІ ТА
КОНЦЕНТРОВАНІ КОРМИ

2. ПЛАН 1. Класифікація та види кормів. 2. Поживність і норми згодовування зелених кормів. 3. Зелений конвеєр для тварин. 4.

Загальна характеристика, значення та властивості грубих кормів.
5. Способи заготівлі і використання сіна.
6. Солома, її види та методи підвищення поживної цінності.
7. Характеристика зернових кормів.

3.

1. К Л АС И Ф І К А Ц І Я ТА В И Д И КО РМ І В
Кормами – це продукти рослинного, тваринного походження,
та промислового синтезу, що містять у засвоюваній формі
поживні речовини, необхідні для росту, розвитку та забезпечення
певної продуктивності тварин ї не впливають шкідливо на їх
здоров'я, відтворні здатності та якість продукції тваринництва.
Якість кормів – це сукупність властивостей, які зумовлюють
нешкідливість їх та здатність задовольняти потребу тварин у
поживних речовинах. Важливим показником, що характеризує
якість кормів, є концентрація енергії у 1 кг сухої речовини.

4.

Оцінка корму:
Придатність
до
згодовування
Вплив на
якість
продукції
Поїдання
КОРМ
Вміст
поживних
речовин
Дія на
організм
Дія на апетит

5.

Класифікація кормів – це групування їх залежно
від походження та найбільш важливих якостей.
Класифікація кормів за походженням:
корми рослинного походження.
корми тваринного походження.
комбікорми.
синтетичні препарати.
харчові відходи.
мінеральні корми.
біологічно-активні добавки.

6.

Корми рослинного походження
об’ємисті
сухі
грубі
сіно,
солома,
полова,
сухі стебла
кукурудзи,
кошики соняшника
концентровані
вологі
соковиті
зелені корми,
коренеплоди,
бульбоплоди,
баштанні,
овочеві,
силос,
сінаж
водянисті
жом,
брага,
пивна
дробина,
дріжджі,
солодові
ростки
багаті
вуглеводами
багаті
протеїном
зерно
злакових
зерно
бобових
ячмінь,
кукурудза,
пшениця,
овес, жито,
тритикале,
просо,
сорго
горох,
соя,
люпин,
кормові
боби,
вика,
чина

7. Корми тваринного походження мають високу поживну цінність, як правило, містять біологічно повноцінний протеїн, комплекс макро-

Корми тваринного походження мають високу
поживну цінність, як правило, містять біологічно
повноцінний
протеїн,
комплекс
макроі
мікроелементів, вітаміни. До них відносять:
молоко і відходи його переробки (цільне та
збиране молоко, маслянка, сироватка, молочні
відвійки);
відходи м'ясної промисловості (м’ясне, м’ясокісткове, кісткове, кров’яне борошно),
відходи рибної промисловості (рибне борошно,
рибний фарш, нехарчова риба).

8.

Комбікорми – це складні однорідні суміші очищених і подрібнених
кормів та мікродобавок, які виготовленні за науково-обґрунтованими
рецептами і призначені для певного виду і вікової групи тварин.
Синтетичні препарати – продукти хімічного і біологічного синтезу, що
характеризуються високою концентрацією поживних речовин (синтетичні
азотовмісні сполуки (сечовина, фосфати амонію, аміачна вода), а також
кормові дріжджі, кормовий концентрат лізину, метіоніну).
Харчові відходи – це залишки овочів, фруктів, а також не використані
для їжі харчові продукти і їх відходи кухонь, їдалень і консервної
промисловості.
Мінеральні корми – додаткові джерела мінеральних речовин, які
виробляються із природної сировини (фосфати Са, Na, кухонна сіль,
крейда, різноманітні глини, а також спеціально приготовлені
багатокомпонентні брикети і блоки-лизунці).
Біологічно-активні добавки – це природні і синтетичні продукти
високої біологічної активності, які використовуються у дуже малих дозах
(вітаміни і їх препарати, ферменти, гормональні препарати, солі
мікроелементів, транквілізатори, антибіотики, тканинні препарати).
Дієтичні корми – легкоперетравні, високопоживні, збуджують апетит
(молоко; яйця з цукром; відвари вівсянки, льону; підсмажене зерно для
поросят; запарені висівки).

9.

2. П ОЖ И В Н І С Т Ь І Н О РМ И З ГОД О ВУ ВА Н Н Я
З Е Л Е Н И Х КО РМ І В
Зелені корми – найбільш цінний і дешевий корм для тварин у
літній період. Вони поступають в організм тварин при випасанні
на пасовищах, а також із культур зеленого конвеєра.
Зелені корми у кормовому балансі займають від 10 до 50%. Для
жуйних вони можуть бути основними у раціоні. Це найдешевші
корми, що дають багато корм. од. з 1 га посіву – 80-120 ц.

10.

У зелених кормах містяться поживні речовини,
життєво необхідні для всіх тварин
Протеїн
високої
якості
БАР
(біологічно
активні
речовини)
Мінеральні
речовини
ЗЕЛЕНІ
КОРМИ
Легкоферментовані
вуглеводи
Незамінні
жирні
кислоти

11. Фактори, що впливають на поживність зелених кормів:

Фаза вегетації
Біогеохімічна
зона
Підживлення,
удобрення
Сорт
Зелений
корм
Вид рослини
Погода, клімат
Підготовка до
згодовування

12.

Хімічний склад зеленої маси

13.

Орієнтовні норми згодовування зелених кормів, кг/гол./добу:
Корови
Нетелі
Молодняк до 1 року
Бугаї-плідники
Конематки
Жеребці
Робочі коні
Вівці дорослі
Молодняк овець
Свиноматки
Кнурі-плідники
Молодняк свиней
Свині на відгодівлі
– 60-70;
– 40-50;
– 10-15;
– 15-20;
– 40-50;
– 15-20;
– 30-50;
– 5-8;
– 2-3;
– 8-12;
– 6-8;
– 4;
– 6-8.

14.

3. З ЕЛ Е Н И Й КО Н В Е Є Р Д Л Я Т ВА Р И Н
Зелений конвеєр – це безперебійне подекадне забезпечення
тварин зеленими кормами.
Набір культур в зеленому конвеєрі:
1. Озима суріпиця, озимий ріпак, перко.
2. Озиме жито з озимою викою чи озимим ріпаком.
3. Озима пшениця з озимою викою.
4. Багаторічні трави: конюшина з тимофіївкою, вівсяницею; люцерна з
райграсом високим; еспарцет з грястицею збірною (І укіс).
5. Вико-овес; ячмінь з горохом.
6. Багаторічні трави (ІІ укіс).
7. Люпин з вівсом, вико - овес, ячмінь з горохом (післяукісні).
8. Кукурудза з кормовими бобами, кабачки.
9. Гичка цукрових і кормових буряків, конюшина-стернянка, озимі
на зелений корм з ярою суріпицею.
10. Кормова капуста, озимі на зелений корм з ярою суріпицею.

15.

Найбільший вихід поживних речовин
Злакові рослини – у фазі виходу в трубку до початку колосіння.
Фаза колосіння
Фаза кущіння
Бобові рослини – від бутонізації до цвітіння.
Зернобобові – від початку бутонізації до наливання зерна.

16.

Культурні пасовища

17.

Отруйні рослини
Блекота
Дурман
Чемериця
Живокіст
Чистотіл
Жовтець
Копитень
Гірчак

18. 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЗНАЧЕННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ ГРУБИХ КОРМІВ

4. З А ГА Л Ь Н А Х А РА К Т Е Р И С Т И К А , З Н АЧ Е Н Н Я ТА
ВЛ АС Т И В О С Т І Г РУ Б И Х КО Р М І В
Характерними ознаками грубих кормів є наявність
незначного вмісту води (12-20%) і великої кількості клітковини
19-45% у сухій речовині. Поживність – 0,1-0,6 корм. од. в 1 кг.
СІНО
СОЛОМА
КУКУРУДЗА
ПОЛОВА
ГІЛКОВИЙ КОРМ

19.

сіно природних лук
ГРУБІ КОРМИ
сіно сіяних трав (злакове, бобове)
солома
полова
сухі стебла кукурудзи
кошики соняшника
гілковий корм
хвоя

20.

Грубі корми потрібні організму для забезпечення
нормальних фізіологічних умов травлення:
1. Створюють необхідний об’єм і структуру корму, надають почуття ситості.
2. Сприяють перистальтиці і переміщенню травних мас по травному тракті.
3. Грубі корми створюють необхідну рихлість, що сприяє розвиткові
мікроорганізмів, просуванню маси травними соками та дії ферментів.
4. При бродінні утворюється необхідна кількість ЛЖК (оцтова, масляна,
пропіонова), що відіграє важливу роль в утворенні молочного жиру.
5. При оптимальній кількості грубих кормів проходить синтез вітамінів групи В.
6. В процесі перетравлення грубих кормів утворюється велика кількість тепла
(понад 1000 ккал з 1 кг корму). Тому, взимку тварини охоче поїдають грубі
корми, а влітку – ні.
7. Надмірне введення грубих кормів, особливо не підготовлених до поїдання
знижує перетравність.
В м і с т к л і т к о в и н и у раціонах тварин (% від сухої речовини):
жуйні – 20-25%;
молодняк свиней – 3-6%;
дорослі свині – до 10%;
коні – 15-17%.

21. 5.СПОСОБИ ЗАГОТІВЛІ І ВИКОРИСТАННЯ СІНА

22.

Сіно – це консервований зелений корм одержаний у
результаті природного сушіння. Останніми роками для
досушування трави застосовують штучне вентилювання.
Сіно, ароматичний корм, що збуджує апетит у тварин та
має лікувальні властивості. Згідно з ДСТУ вологість сіна не
повинна перевищувати 17% – літом і 20% – зимою.
Способи заготівлі сіна:
Заготівля розсипного або пресованого сіна в полі
(рулони, тюки).
Досушування сіна активним вентилюванням
підігрітим повітрям або без нього.
Заготівля подрібненого сіна із наступним його
досушуванням – шляхом вентилювання у спеціальних
сховищах.
із

23. Фактори, що впливають на якість сіна:

Зберігання
Ботанічний склад
Спосіб сушіння
Фаза вегетації
Час збирання
Ф а к то р и , щ о в п л и в а ют ь н а я к і с т ь с і н а :
СІНО

24. Для одержання сіна високої якості необхідно розпочати косіння трав не пізніше ніж у фазі бутонізації бобових рослин і колосіння

злаків, та закінчити їх збирання на початку цвітіння.
Вологість трави – 75-80%.

25. При збиранні сіяних бобових трав (конюшина, люцерна, еспарцет тощо) одночасно із косінням бажано проводити плющення трав, що у

2 рази скорочує процес висушування.
Косарка-плющилка ротаційна
«ПАЛЕССЕ CH60F»

26.

Ворушіння трав – знижує вміст води до 45-55%.

27. Згрібання у валки – проходить досушування сіна до 20-25% вологості.

28.

Підбір валків (для зменшення втрат) сіно 25% вологості –
доцільно зібрати у копиці, а за 2-3 дні вологість буде 17%.

29. Пресування сіна – забезпечує високий процент збереження поживних речовин.

30. Транспортування і скиртування сіна. При збиранні сіна вологістю понад 25% створюється загроза його пліснявіння і

самонагрівання. (Для запобігання вносять NaCl – до 1%).

31. Найкраще зберігати сіно під навісами у сіносховищах. Одним із способів зменшення витрат поживних речовин сіна є його

досушування шляхом активного вентилювання.

32.

О р і є н тов н і д а в а н к и с і н а т в а р и н а м :
корови – 2-4 кг;
бугаї – до 1 кг на 1 ц живої маси в т.ч. влітку;
вівці – 0,5-1,0 кг;
телята – з 15 дня життя;
коні – до 10 кг на голову;
свині – до 1 кг трав’яного борошна;
птиця – 3 г/гол. трав’яного борошна.
Вітамінне сіно:
висушене у тіні – містить багато каротину,
висушене на сонці – вітаміну D.

33. Трав'яне борошно

34. 6. СОЛОМА, ЇЇ ВИДИ ТА МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ПОЖИВНОЇ ЦІННОСТІ

6. С О Л О М А , Ї Ї В И Д И Т А М Е Т О Д И П І Д В И Щ Е Н Н Я
ПОЖИВНОЇ ЦІННОСТІ
Солома – це залишки достиглих злаково-бобових зернових
культур після їх обмолоту.
Солома характеризується низькою перетравністю до 55% і
великою кількістю клітковини (50% в т.ч. 16% і більше лігніну).
П ож и в н і с т ь о с н ов н и х в и д і в с о л о м и :
пшенична, житня – 0,2 корм. од.;
ячмінна, вівсяна – 0,3 корм. од;
горохова – 0,22 корм. од;
просяна – 0,4 корм. од.
Полова – відходи після обмолоту зернових, які отримують за
допомогою спеціальних пристроїв до зернозбиральних
комбайнів. До її складу входять: зернові плівки, подрібнені
листки, ніжні частини стебел та колоски, недостигле зерно, а
також рештки бур'янів.

35.

Види соломи:
СОЛОМА
озимих злаків (житня, пшенична)
ярих злаків (ячмінна, вівсяна, просяна)
горохова
люпинова
гречана

36.

СПОСОБИ ПІДГОТОВКИ СОЛОМИ ДО ЗГОДОВУВАННЯ:
фізико-механічні
подрібнення
біологічні
хімічні
самозігрівання
вапнування
запарювання
силосування
кальцинування
заварювання
дріжджування
здобрювання
гранулювання
автоклавування
обробка
ферментними
препаратами
обробка лугами
обробка
кислотами

37. ПІДГОТОВКА СОЛОМИ ДО ЗГОДОВУВАННЯ

Подрібнювач рулонів сіна/соломи ИРК-145
ФН-1,4

38.

Зберігання соломи
Оптимальні норми згодовування соломи для тварин,
кг/гол./добу:
корови
молодняк великої рогатої худоби ст. 1 року
робочі коні
вівці дорослі
– 4-8;
– 2-5;
– 4-8;
– 0,5-1,5.

39.

7. Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А З Е Р Н О В И Х К О Р М І В
Зерно злакових
Зерно бобових
Зерно олійних
ячмінь
горох
ріпак
кукурудза
соя
соняшник
пшениця
кормові боби
олійна редька
жито
люпин
суріпиця
тритикале
нут
льон
овес
сочевиця
рижій
просо
чина
рицина
сорго
вика
гірчиця

40.

а) Злакові зернові:
Кукурудза – 1,3 корм. од., 78 г п/п., врожайність – 50 ц/га.
Ячмінь – 1,2 корм. од., 80 г п/п., врожайність – 25-30 ц/га.

41.

Овес – 1 корм. од., 86 г п/п., врожайність – 17-20 ц/га.
Пшениця – 1,2 корм. од., 90 г п/п., врожайність – 40-50 ц/га.

42.

Тритикале – 1,2 корм. од., 90 г п/п., врожайність – 47 ц/га.
Просо – 1 корм. од., 80 г п/п., врожайність – 45-60 ц/га.

43.

б) Бобові зернові:
Горох – 1,2 корм. од., 240 г п/п., врожайність 20-30 ц/га.
Люпин – 1,1 корм. од., 270 г п/п., врожайність 8-40 ц/га.

44.

Кормові боби – 1,12 корм. од., 178 п/п., врожайність – 18-20 ц/га.
Соя – 1,3 корм. од., 292 п/п., врожайність – 12-14 ц/га.

45.

в) Відходи зернових кормів або їх переробки:
Висівки – це відходи від переробки зернових культур на борошно
(зернові оболонки, зародки зерна та частина борошна).
Мучки – це відходи від переробки зерна на крупи (зернові
оболонки, частинки зародків зерна та борошноподібні залишки).
Макуха – одержують при виробництві харчової олії шляхом
пресування прогрітого, очищеного зерна олійних культур.
Шріт – при екстрагуванні олії з розмеленого зерна за допомогою
органічних розчинників (бензину, ефіру, гексану та ін.).
Солодові паростки і пивна дробина – відходи від виробництва
пива з зерна ячменю.
М'язга – залишки у вигляді клітинних оболонок, незначної
кількості крохмалю і клітковини після вимивання крохмалю з
подрібнених зерен злакових рослин (пшениці, кукурудзи).
Глютен - залишки у вигляді клейковини і незначної кількості
крохмалю після переробки зерна кукурудзи, пшениці, рису у цукор
або крохмаль.

46. ПІДГОТОВКА ЗЕРНА ДО ЗГОДОВУВАННЯ

Подрібнення
— розмелювання зерна на дерть (осипку).
Плющення
— руйнування натурального виду зерна (роздушення).
Екструзія
— обробка зерна при t 135-160°С і тиску 30 атм на пресекструдерах.
Флакування — виготовлення пластівців під дією парі і тиску.
Підсмажування — інтенсивне нагрівання зерна сухим повітрям до t 80100°С.
Мікронізація — інфрачервоне опромінення зерна (довжина хвиль 2-5 мк).
Осолодження — гідроліз крохмалю до цукру (мальтози) під впливом
ферментів солоду при t 55-65 °С.
Дріжджування — використання дріжджовими клітинами поживних
речовин зерна для синтезу повноцінного білка.
Пророщення — сприяє накопиченню вітамінів групи В (крім В12) та
каротину.
Ошелушування — відділення плівок від зерна на шелушильних машинах.

47. ПІДГОТОВКА ЗЕРНА ДО ЗГОДОВУВАННЯ

Плющення
ПВЗ-10
Подрібнення

48. ПІДГОТОВКА ЗЕРНА ДО ЗГОДОВУВАННЯ

ПІЧ ДЛЯ ОБЖАРЮВАННЯ ЗЕРНА
Екструзія
Е-500
ПРЕС-ЕКСТРУДЕР ЗЕРНОВИЙ
Обжарювання

49. ПІДГОТОВКА ЗЕРНА ДО ЗГОДОВУВАННЯ

МШС-250
Ошелушування
ШЕЛУШИЛЬНА МАШИНА
Мікронізація
МІКРОНІЗАТОР ЗЕРНА

50.

Оптимальна кількість зерна для згодовування
тваринам:
корови - 200-400 г на 1 л молока;
бугаї - до 5 кг на голову;
свині - 70-80% поживності раціону;
кури – 100 г на добу;
вівці – 100-300 г на добу;
коні племінні – 7 кг;
коні робочі – 2 кг.

51.

Комбікорми – це складні однорідні суміші очищених і
подрібнених кормів та мікродобавок – забезпечують
повноцінну годівлю тварин.
Підприємства комбікормової промисловості виробляють
такі види комбікормів:
• ПК (повнораціонний комбікорм).
• КК (комбікорми концентрати).
• БВД (білково-вітамінні добавки і може бути мінеральні).
Премікси – збагачувальні суміші біологічно-активних
речовин мікробіологічного і хімічного синтезу, які
застосовують для підвищення поживності комбікормів,
поліпшення їх дії на організм тварин.
ЗНМ (замінники незбираного молока) – використання дає
змогу частково або повністю замінити молоко при вирощуванні
телят, поросят, ягнят. Виготовляють у вигляді порошку.
Розводять 1 : 10.

52.

53. Дякую за увагу!

ГОЛОДЮК І.П. – доцент кафедри
годівлі тварин і технології кормів