Суспільне виробництво на макрорівні

1. Суспільне виробництво на макрорівні План лекції: 1.Характеристика процесу суспільного відтворення 2. Макроекономічні показники в системі

Суспільне виробництво на
макрорівні
План лекції:
1.Характеристика процесу суспільного відтворення
2. Макроекономічні показники в системі
національних рахунків
3. Основні типи економічного зростання
4. Економічні цикли

2.

1. Процес суспільного відтворення — це постійне й
безперервне відновлення результату суспільного
виробництва — продукту, а також робочої сили, засобів
виробництва, природних ресурсів, інформації, форм та
методів організації праці.
Залежно від результатів процесу відтворення
розрізняють такі види відтворення:
1) Просте: при простому відтворенні в кожному
наступному циклі відбувається відновлення суспільного
продукту в незмінних обсягах і такої самої якості;
2) розширене: розширене відтворення передбачає,
що виробництво відновлюється у постійно зростаючих
масштабах;
3) звужене відтворення: звужене відтворення
характеризується повторенням суспільного виробництва
в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді.

3.

2.
Проаналізувати результати суспільного відтворення дає
змогу система національних рахунків (СНР)
«Система національних рахунків» реалізується за
допомогою спеціального міжнародного стандарту, що
затверджується ООН і рекомендується всім країнам у
практичному використанні. Вона відображає сукупні
результати функціонування національної економіки.
Центральне місце в «СНР» посідає валовий внутрішній
продукт (ВВП) – це ринкова вартість кінцевої продукції або
валова додана вартість, створена резидентами всередині
країни.
Поняття "додана вартість" означає, що для
реального обчислення загального обсягу виробництва
необхідно, щоб усі товари та послуги, вироблені
протягом певного року, були враховані тільки один раз,
оскільки значна кількість їх проходять декілька
виробничих стадій. З метою уникнення багаторазового
врахування одного й того самого продукту при
обчисленні ВВП враховується тільки кінцевий продукт.

4.

Кінцевою продукцією є лише та частина випуску,
яка спрямовується на невиробниче споживання,
інвестування, експорт. Це означає, що при обчисленні
ВВП із випуску має відніматися проміжне споживання,
тобто вартість продукції, яку використовують для
виробництва товарів і послуг.
При обчисленні ВВП враховуються реальні ціни.
Проте деякі послуги не мають реальної ціни. За таких
умов застосовується умовне оцінювання, що називають
прописаною вартістю. Наприклад, застосовується при
оцінюванні послуг, які надає держава за рахунок
бюджету.

5.

ВВП можна обчислити трьома методами:
1) виробничим методом:
ВВП = (випуск) – (проміжне споживання) + (податки на
продукти) – (субсидії на продукти)
2) розподільчим методом:
ВВП = (зарплата найманих працівників) + (валовий
прибуток) + (змішаний дохід) + (податки на
виробництво та імпорт) – (субсидії на виробництво та
імпорт)
3) методом кінцевого використання:
ВВП = (кінцеве споживання) + (валове нагромадження)
+ (чистий експорт)

6.

Приріст ВВП – це величина на яку витрати іноземців
(експорт) перевищують витрати суб'єктів національної
економіки (імпорт).
Експорт – вітчизняні товари і послуги, що постачаються
за кордон.
Імпорт – імпортні товари і послуги, що постачаються із-за
кордону.
Кінцеве споживання розмежовується на приватне
споживання і державне споживання. Виходячи з цього
застосовується аналітична формула ВВП за категоріями
кінцевого використання:
Y = C+I+G+NX,
де Y – валовий внутрішній продукт;
С – приватне споживання;
І - валові приватні внутрішні інвестиції;
G – державні закупівлі, які складаються з державного
споживання та інвестування, тобто G = Сg + Ig;
NX – чистий експорт, який обчислюється як різниця між
експортом (EX) та Імпортом (ІМ), тобто NX = EX - ІМ

7.

На основі ВВП можна отримати чистий внутрішній
продукт (NDP), який обчислюється відніманням від ВВП
вартості спожитого капіталу, тобто амортизації (А):
NDP = Y – А
Валовий національний дохід (GNI) – більш
широкий показник, який крім ВВП враховує також чисті
доходи, зароблені резидентами за кордоном (NI). Отже,
GNI – це сума як внутрішніх, так і зовнішніх первинних
доходів
GNI = Y + NI
Валовий національний наявний дохід (GNDI) –
відображає весь дохід країни, оскільки крім ВВП і чистих
доходів, зароблених резидентами за кордоном, враховує
також чисті поточні трансферти, отримані від решти світу
(NTR):
GNDI = Y + NI + NTR

8.

Усі макроекономічні показники обчислюються у фактичних цінах
відповідного року, які змінюються порівняно з цінами попереднього
року. Тобто, на рівень макроекономічних показників впливають як
реальні зміни в економіці, так і зміни цін.
Щоб розмежувати вплив на ВВП фізичних обсягів виробництва
і цін, розрізняють номінальний ВВП - Y(n) і реальний ВВП - Y.
НОМІНАЛЬНИЙ ВВП обчислюється в поточних цінах, до
яких належать фактичні ціни того періоду (року), що
аналізується. Він визначається як період t.
РЕАЛЬНИЙ ВВП обчислюється у порівняних цінах, до
яких відносяться ціни базового періоду.
Він визначається як період t-1.
На основі реального ВВП можна обчислити його приріст (або
скорочення) в періоді t порівняно із попереднім, тобто з
періодом t-1, який є базовим періодом:
∆Yt = Yt - Yt-1

9.

Але ВВП змінюється не лише реально, а й за рахунок
цін. Для визначення цінових змін ВВП використовуються
індекси цін. Основними з них є індекс цін ВВП або дефлятор
ВВП (Р). Вони відображають темп зростання цін у періоді t
порівняно із попереднім t-1.
Дефлятор ВВП та індекс споживчих цін надають
неоднакову інформацію про динаміку рівня цін в економіці:
- дефлятор ВВП відображає зміни в цінах на всі
вироблені товари і послуги, що входять до складу ВВП, тоді як
індекс споживчих цін – лише зміни рівня цін на споживчі
товари і послуги;
- дефлятор ВВП враховує лише ціни на вітчизняні
товари і послуги, а індекс споживчих цін – ціни як на
вітчизняні так і імпортні товари та послуги;
- індекс споживчих цін обчислюється для незмінного
кошика товарів і послуг, а обчислення дефлятора ВВП
враховує зміни, які відбуваються в структурі цього кошика.
Якщо індекс цін періоду t є відомою величиною, то
можна методами дефлювання або інфлювання визначити
реальний ВВП у періоді t:
Yt =Yt (n) / Pt

10.

11.

3. Існують такі типи економічного зростання:
- екстенсивний тип;
- інтенсивний тип;
- змішаний тип.
Екстенсивний тип економічного зростання
досягається завдяки кількісному приросту факторів
виробництва за їхнього незмінного технічного рівня. У
таких умовах обсяг національного продукту зростає за
рахунок кількісного збільшення обсягів праці
(чисельності працівників, збільшення тривалості
робочого часу), залучення у виробництво нових джерел
сировини, палива, енергії, використання додаткових
земельних площ (при незмінній віддачі природних
ресурсів), а також на основі незмінної ефективності
використання засобів праці (капіталовіддача може бути
навіть спадною).

12.

Інтенсивний тип економічного зростання
характеризується зростанням обсягу ВВП за рахунок
удосконалення факторів виробництва та ефективного
використання їх. Інтенсивний тип економічного
зростання здійснюється на базі технічного й
технологічного вдосконалення виробництва, якісних
змін у кваліфікації робочої сили, економії природних
ресурсів тощо. В розвинених індустріальних країнах
інтенсивний тип переходить у свою вищу форму –
інноваційний тип економічного зростання.
Виділяють також третій тип економічного
зростання – змішаний. Йому притаманне збільшення
обсягу ВВП як завдяки залученню більшої кількості
факторів виробництва, так і за рахунок удосконалення
техніки, технології, організації виробництва.
Однак економічна практика не знає екстенсивного чи
інтенсивного типів економічного зростання в чистому вигляді.
Як правило, вони співіснують, утворюючи змішаний, або
реальний, тип економічного зростання.

13.

4. Циклічність – це невід`ємна риса розвитку
ринкової системи. У загальному вигляді економічний
цикл означає посилення або спад економічної
активності, що втілюється у коливаннях різних
макроекономічних показників (темпів зростання ВНП,
загального обсягу виробництва і продажу товарів, рівня
безробіття та зайнятості, завантаження виробничих
потужностей, рівня цін, тощо).
За тривалістю економічні цикли поділяють на
короткі, середні та довгі.
Короткі цикли (3 – 5 років)
Середні цикли (10 – 20 років)
Довгострокові цикли (40 – 60 років)

14.

Класична схема ділового циклу об'єднує чотири фази

15.

1. ФАЗА Ознаки економічної кризи:
– перевиробництво товарів стосовно платоспроможного попиту
на них;
– значне скорочення обсягів виробництва;
– падіння цін;
– дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів;
– біржовий крах і банкрутство підприємців;
– зростання безробіття;
– зниження рівня заробітної плати;
– спад рівня прибутку;
– масове знищення товарів, устаткування тощо;
– дезорганізація кредитної системи.
2. ФАЗА Депресія:
– застій виробництва;
– низький рівень цін;
– незначний обсяг торгівлі;
– невисока ставка позичкового відсотка;
– ліквідація товарного надлишку.

16.

3. ФАЗА Пожвавлення:
– розширення обсягів виробництва до масштабів докризового
рівня;
– зростання цін;
– підвищення прибутку;
– зростання зайнятості;
– пожвавлення торгівлі;
– посилення оптимістичних очікувань (сподівань).
4. ФАЗА Піднесення:
– перевищення максимального обсягу виробництва
докризового рівня;
– швидке зростання зайнятості;
– підвищення заробітної плати й інших видів доходів;
– кредитна експансія;
– штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене
очікуваннями торговців на зростання цін та їхнім бажанням
купити більше товарів за нижчими цінами;
– розширення пропозиції, яка з часом перевищує попит і готує
нову кризу.

17.

Значення циклічного розвитку для економіки:
по-перше, порушення рівноваги і перерву розвитку по
висхідній, внаслідок чого скорочується обсяг національного
виробництва;
по-друге, позбавлення багатьох з тих, хто бажає
працювати, можливості знайти роботу і забезпечити собі
нормальний рівень доходу;
по-третє, доведення до банкрутства багатьох
підприємців, змушуванням їх подекуди суттєво погіршувати
свій економічний та соціальний стан;
по-четверте, одночасне існування інфляції і безробіття
ще більше посилює невизначеність та знедоленість широких
верств населення, спричиняючи перерозподіл багатства на
користь незначної частки населення.
Циклічність є не тільки злом, а й благом для економічної
системи. Справа в тому, що криза справляє оздоровчий вплив
на економіку, зумовлюючи ліквідацію тих підприємств, які
задовольняли штучно створений попит. Вона стимулює
технологічне оновлення виробництва, позбавлення від
застарілих форм організації виробництва й менеджменту,
посилює дух конкуренції та активізує економічне життя
суспільства.

18.

Випуск – 920 млрд.грн.
Проміжне споживання - 560
ПДВ – 40
Інші прод. податки - 8
Субсидії на продукти – 10
ВВП - ?
С – 310 млрд. грн.
Ge – 90
Чисті І - 10
TR – 55
А – 60
TR чисті зовн. – 6
EX - 10
IM – 12_______
NDP - ?

19.

Валовий прибуток – 90
А - 40
З/п -200
Змішаний дохід – 6
Субсидії -3,2
Податки – 30
ВВП - ?

20.

дано:
Yt-1 = 400 млрд.грн
Yt (n) = 441 млрд. грн.
∆P = збільш. на 5 %
∆ Yt - ?
Yt-1 = 400 млрд.грн.
Yt = збільш. на 2 %
∆P = збільш. на 5 %
Yt (n) - ?

21.

Дякую за увагу !!!