Методологічні аспекти написання економічних досліджень

1. Тема 8. Методологічні аспекти написання економічних досліджень

1. Написання як спосіб отримання нових
результатів досліджень
2. Логічні помилки висновків
3. Системи цитування

2. 1. Написання як спосіб отримання нових результатів досліджень

«Написання» є більш вагомим для методології
досліджень, ніж просто продукт висвітлення вже
отриманих результатів.
Воно також є і одним із способів отримання (створення)
нових знань.
Написання є своєрідним інструментом відкриття та
способом опрацювання ідей, які є недостатньо
зрозумілими. При написанні дослідник не просто
викладає те, що він вже знає, але й розширює сферу
знань.

3. Компонування як творчий процес

Написання як процес дослідження є певним
«компонуванням», яке включає аналіз (вивчення окремих
частин предмету) і синтез (складання окремих частин у ціле).
• Компонування полягає в пошуку взаємозв'язків між
відомими фактами та ідеями, які становлять базу
(концепцію/гіпотезу) дослідження.
• При компонуванні здійснюється відбір і організація
відомих фактів та ідей і «розміщення» їх у найбільш
значимому порядку.
режисер фільму

4. Компонування як творчий процес

• аналіз окремих ідей щодо його предмету
дослідження.
• сортування і класифікація проаналізованих думок і
відкидання тих, що нерелевантні авторському
дослідженню.
• із відібраної інформації дослідник здійснює операції
компонування через структурування та поєднання
інформації між собою з тим, щоб сформувати нові
зв’язки та розкрити новий її зміст, який відповідатиме
авторській концепції.
Завжди виникає певна кількість матеріалу, який не
вписуватиметься у авторську концепцію і від
використання якого автору доведеться відмовитися.

5. Структура аргументу

Метою наукового «писання» є формування аргументів,
які б були переконливими для фахівців у певній сфері
діяльності.
Наступним у процесі дослідження йде етап формування
логічної та ієрархічної структури, в якій авторська
гіпотеза підтверджується серією аргументів, які
призводять до логічних висновків.
Аргументом є твердження, яке підтримується
міркуваннями або доказами. Твердження є позицією
або точкою зору. Але аргумент у вузькому сенсі
відноситься і до твердження і його обґрунтування.

6. Висновок має випливати з доказів

Для того, щоб аргумент був переконливим
докази, що його підтверджують повинні бути
достовірними, а висновок повинен витікати з
таких доказів.
Умовивід є висновком, зробленим із логічних
міркувань про факти і взаємозв’язки.
Якщо висновок слідує із свідчень, то він може
вважатися обґрунтованим.
.

7. Приклад

Аргумент –
споживчі витрати збільшилися в минулому році
через збільшення рівня безробіття.
Для оцінки цього аргументу, слід задати два питання.
1) чи справді в минулому році збільшилося безробіття?
2) чи слідує висновок з припущення?
Чи є логічним висновок, що зростання безробіття
змусить людей витрачати більше?
Аргумент - споживчі витрати збільшилися через
зниження рівня безробіття.

8. Види умовиводів

• дедуктивні
• індуктивні
• на основі аналогії

9. Дедуктивні міркування (умовиводи)

Перехід від загального знання до
часткового.
Умови достовірності висновків: якщо
істині припущення, то істинні й висновки.
Напр:
• Людина, яка вчинила злочин має бути
покараною.
• Петро вчинив злочин.
• Петро має бути покараний.

10. Дедуктивні міркування (умовиводи)

Приклад 1.
• Всі монетаристи притримуються певної версії
кількісної теорії грошей.
• Якщо Мілтон Фрідман є монетаристом.
• Висновок – Мілтон Фрідман є прихильником
кількісної теорії грошей.

11. Дедуктивні міркування (умовиводи)

Приклад 2. - Походження закону попиту.
• Припустимо, що люди отримують задоволення або корисність
від споживання товарів і послуг, але їх споживання обмежене
особистим бюджетом. Тому, сума витрат кожної людини на всі
куплені товари не може перевищувати індивідуального доходу.
• Припустимо далі, що корисність, яку отримує особа від
споживання характеризується такими загальними принципами:
збільшення споживання певного товару або послуги дає більше
корисності, але при зменшенні приросту ступеня такої
корисності – закон спадної граничної корисності.
• Надалі, припустимо, що люди хочуть витрачати свої доходи на
набір товарів і послуг, яка максимізує їх (загальну) корисність.
Маніпулюючи цим припущенням, можна показати, що якщо ціна
товару або послуги зростає, обсяги продажу цього товару або
послуги, що будуть спадати. А це - закон попиту.

12. Індуктивні міркування (умовиводи)

Перехід від часткового знання до загального
здійснюється з певним ступенем достовірності
(ймовірності).
Напр.:
Крадіжка – кримінальний злочин.
Пограбування - кримінальний злочин.
Розбій — кримінальний злочин.
Шахрайство - кримінальний злочин.
Крадіжка, Пограбування, Розбій, Шахрайство - злочини
проти власності.
• Відповідно, всі злочини проти власності – кримінальні.
Неповна індукція.

13. Індуктивні міркування (умовиводи)

Спосіб отримання індуктивного умовиводу є
протилежним до дедуктивного. Враховуючи окремі
конкретні випадки або ситуації можна зробити
висновок із загальним правилом його обґрунтування.
Індукція є імовірнісним логічним висновком. Якщо
істинне припущення підвищує ймовірність того, що
висновок є істинним, тоді ми маємо індуктивний
висновок. Проте існує ймовірність щодо помилковості
виведеного правила, незважаючи на випадки, які
доводять його правдивість (істинність).

14. Індуктивні міркування (умовиводи)

Коли вчені використовують статистичні дані в
якості доказу гіпотези, вони використовують
індуктивну логіку.
Приклад:
• Припустимо, що дослідник вважає, що ціна продукту
впливає на рішення про кількість його виробництва
фірмою.
• Дослідник збирає дані, проводить відповідні статистичні
перевірки, і виявляє, що на основі вибірки даних,
збільшення ціни продукту відповідає збільшенню обсягів
виробництва фірми.
• Це загальне правило закону попиту, який в цьому прикладі
був підтверджений певним набором даних.
Конкретні дані привели до загального правила.

15. Умовиводи на основі прецеденту/аналогії

Прецедентами є недоведені або базові припущення, на
яких формується аргумент. Часто прецеденти є
припущеннями вищого порядку або аксіомами, які не
підлягають перевірці.
Наприклад,
При виведенні закону попиту, ми припустили, що
споживачі максимізують корисність. Це припущення є
загальноприйнятим в економіці. Але як можна це перевірити?
Як ми можемо бути впевнені, що споживачі намагаються
максимізувати свою корисність, а не задовольнялися, скажімо, 90%
від їх потенційної корисності?
Насправді, ми не можемо бути впевнені.

16. Умовиводи на основі прецеденту/аналогії

Метою прецеденту є встановлення відповідності
доказів на підтримку якогось твердження.
Напр. твердження
збільшення акцизного податку на пиво призведе до
зменшення споживання пива серед неповнолітніх.
• Який зв'язок між податками і споживанням пива?
• Що пов'язує причину із твердженням?
• Що робить причину прийнятною в якості доказу?
Прецедентом тут є відомий закон попиту: підвищення
податку призведе до підвищення ціни на пиво, тим
самим зменшуючи обсяги споживання пива.

17. Умовиводи на основі прецеденту/аналогії

Умовиводи по аналогії - на основі подібності
двох об’єктів за якимось одним параметром
робиться висновок про їх подібність за іншими
параметрами.
Напр.,
на основі подібності способів здійснення
злочинів (крадіжки зі зломом) можна зробити
припущення про те, що ці злочини
здійснювалися однією групою злочинців.

18. 2. Логічні помилки

Логічна помилка є аргументом, що є
недостовірним, бо висновок фактично не
випливає з зазначених причин, хоча аргумент
сформульований таким чином, що змушує
думати, що він достовірний
Алогізм, паралогізм, софізм

19.

• Алогізм – нелогічність - судження, що протирічить
логіці.
• Паралогізм – логічна неумисна помилка в умовиводі
• Софізм – умисне порушення правил логіки, що
формально здається правильним.
Паралогізм є помилкою автора, в основі якої –
недостатність знань/освіти,
а софізм – логіний обман, нечестність автора.

20.

В логічному доказі є три частини:
1) теза – судждення, істинність якої треба
довести,
2) аргументи – істинні судження, що
обгрунтовують істинність тези,
3) демонстрація – форма способу доведення.
Є три великих класи логічних помилок:
1) підміна тези,
2) підміна аргументу,
3) помилки способу доведення - різні
порушення правил умовиводів.

21. Закони правильного мислення

• Закон тотожності: будь-яка думка про предмет у процесі
даного міркування має однозначний сенс і не підмінюється
іншим твердженням.
• Закон виключеного третього: із двох суперечливих
суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в
одному і тому ж відношенні одне неодмінно істинне,
друге хибне, третього бути не може.
• Закон суперечності: два судження, в одному з яких щось
стверджується, а в другому це саме, в той же час і тому ж
відношенні заперечується, не можуть бути одночасно
істинними.
• Закон достатньої підстави: достовірною треба вважати
тільки ту думку, істинність якої достатньо обґрунтована.

22. Закони правильного мислення

• Закон тотожності: будь-яка думка про предмет у процесі
даного міркування має однозначний сенс і не підмінюється
іншим твердженням.
• Закон виключеного третього: із двох суперечливих
суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в
одному і тому ж відношенні одне неодмінно істинне,
друге хибне, третього бути не може.
• Закон суперечності: два судження, в одному з яких щось
стверджується, а в другому це саме, в той же час і тому ж
відношенні заперечується, не можуть бути одночасно
істинними.
• Закон достатньої підстави: достовірною треба вважати
тільки ту думку, істинність якої достатньо обґрунтована.

23. Логічні помилки

Приклади див.
Stephen's Guide to the Logical Fallacies

24. 3. Системи цитування

Істотна частина огляду літератури передбачає
необхідність здійснювати ретельні посилання на кожну
використану наукову роботу.
Мета стилів цитування полягає в створенні
уніфікованих і коротких способів це зробити.
Список літератури важливий з двох причин:
по-перше, віддати належне іншим дослідникам за їх
ідеї та їх інтелектуальну власність, а,
по-друге, допомогти читачам відстежити ці ідеї в усіх
деталях.
.

25. Найбільш поширені стилі

Стилі, прийняті для оформлення письмових робіт в Cambridge University
• APA American Psychological Association.
• Chicago (Чиказький)
• Harvard or author-date (Гарвардський стиль чи стиль «автор-дата»);
Найбільш поширений стиль оформлення посилань.
• IEEE Institute of Electrical and Electronics Engineers
• (в сфері машинобудування та технологій).
• MLA Modern Language Association
• (в сфері літератури та іноземних мов).
• MRHA Modern Humanities Research Association
• Стиль для написання академічних ессе і дисертацій.
• OSCOLA The Oxford Standard for Citation Of Legal Authorities
• ( Стиль для юридичних документів).
• Vancouver or numeric or footnote-endnote style (цифровий стиль, чи стиль
«підстрочне посилання-посилання в кінці документу»).