Основи наукових досліджень. Тема 1. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства

1. Основи наукових досліджень

ДВНЗ Національний гірничий університет
Інститут економіки
Кафедра економічного аналізу
і фінансів
Основи наукових
досліджень

2. Тема 1. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства 

Тема 1. Наука - продуктивна
сила розвитку суспільства
1.Предмет і сутність науки, як сфери
людської діяльності
2.Понятійний апарат , зміст та
класифікація наук
3.Організація наукової діяльності в
Україні
2

3. Предмет і сутність науки, як сфери людської діяльності

Наука — це сфера людської діяльності,
спрямована на вироблення нових знань
про природу, суспільство і мислення.
Наука є результатом суспільного
розподілу праці, відокремлення розумової
праці від фізичної, перетворення пізнавальної
діяльності в особливу галузь занять певної
групи людей.
33

4.

Наука
Діяльність,
спрямовану на
здобуття нового
знання
Результат цієї діяльності
— суму здобутих
наукових знань, що є
основою наукового
розуміння світу
4

5.

Наука виникла в момент
усвідомлення незнання, що в
свою чергу викликало об'єктивну
необхідність здобуття знання.
5

6.

Знання
перевірений практикою результат
пізнання дійсності, адекватне її
відбиття у свідомості людини
ідеальне відтворення умовною
формою узагальнених уявлень про
закономірні зв'язки об'єктивної
реальності.
6

7.

Наука
Що?
Методика
Практика
Як зробити?
Що зробити?
Скільки?
Чому?
Яке?
Як?
7

8. Цілі науки

Описування процесів та явищ об'єктивної
дійсності
Пояснення процесів та явищ об'єктивної
дійсності
Передбачення процесів та явищ об'єктивної
дійсності
що становлять предмет її вивчення на основі
законів, які вона відкриває,
тобто у широкому значенні — теоретичне
відтворення дійсності.
8

9.

Принципи
Закономірності
Закони
Істинні
знання
Основні поняття
Наукові факти
як система
Теоретичні положення
Висновки
9

10.

Наукове знання
Відносне знання —
знання, яке, будучи в
основному адекватним
відображенням
дійсності, відрізняється
певною неповнотою
збігу образу з об'єктом
Абсолютне знання —
повне, вичерпне
відтворення
узагальнених уявлень
про об'єкт, що забезпечує
абсолютний збіг образу
з об'єктом.
10

11. Основні ознаки науки

наявність систематизованого знання
(наукових ідей, теорій, концепцій,
законів, закономірностей, принципів,
гіпотез, основних понять, фактів);
наявність наукової проблеми, об'єкта і
предмета дослідження;
практична значущістьяк явища
(процесу), що вивчається, так і знань
про нього.
11

12. Наукова ідея (інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв'язків, на

основі яких робиться висновок)
Конструктивні–такі,
що сприяють розвитку
науки і практики.
Деструктивні - такі, що
не сприяють розвитку
науки і практики
12

13. Основні поняття

Гіпотеза — наукове припущення, висунуте
для пояснення будь-яких явищ (процесів) або
причин, які зумовлюють даний наслідок.
Якщо при перевірці гіпотези результат відповідає дійсності, то
гіпотеза перетворюється на наукову теорію
Наукова теорія включає в себе гіпотезу як
вихідний момент пошуку істини, яка
допомагає суттєво економити час і сили,
цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти.
13

14.

• Закон — внутрішній суттєвий зв'язок явищ,
що зумовлює їх закономірний розвиток.
• Судження — думка, в якій за допомогою
зв'язку понять стверджується або
заперечується що-небудь.
• Умовивід — розумова операція, за
допомогою якої з певної кількості заданих
суджень виводиться інше судження, яке
певним чином пов'язане з вихідним.
• Теорія — вчення, система ідей, поглядів,
положень, тверджень, спрямованих на
тлумачення того чи іншого явища.
14

15. Різновиди гіпотез :

нульова,
описова (понятійно-термінологічна),
пояснювальна
основна робоча
концептуальна
15

16. Стадії розвитку гіпотези:

накопичення фактичного матеріалу і
висунення на його основі припущень;
формулювання гіпотези і обґрунтування
на основі припущення прийнятної теорії;
перевірка отриманих результатів на
практиці і на її основі уточнення
гіпотези;
16

17.

Принципи
Положення
Факти.
Наукові концепції
Теорія
Вимоги до нової теорії :
адекватність наукової теорії описуваному об'єкту;
можливість замінювати експериментальні дослідження
теоретичними;
повнота опису певного явища дійсності;
можливість пояснення взаємозв'язків між різними
компонентами в межах даної теорії;
внутрішня несуперечливість теорії та відповідність її
дослідним даним.
17

18.

Наукова концепція — система поглядів,
теоретичних положень, основних думок щодо
об'єкта дослідження, які об'єднані певною
головною ідеєю.
Концептуальність — це визначення змісту,
суті, смислу того, про що йде мова.
Принцип — це правило, що виникло в результаті
об'єктивно осмисленого досвіду.
Поняття — це думка, відбита в узагальненій
формі. Воно відбиває суттєві й необхідні ознаки
предметів та явищ, а також взаємозв'язки.
18

19.

Науковий факт — подія чи явище,
яке є основою для висновку або
підтвердження.
На основі наукових фактів
визначаються закономірності явищ,
будуються теорії і виводяться
закони.
19

20.

Наукова діяльність —
інтелектуальна творча
діяльність, спрямована на
здобуття і використання
нових знань.
20

21. Види наукової діяльності:

науково-дослідницька діяльність;
науково-організаційна діяльність;
науково-інформаційна діяльність;
науково-педагогічна діяльність;
науково-допоміжна діяльність та
ін.
21

22.

Науково-дослідницька діяльність
здійснення наукових досліджень.
Наукове дослідження — цілеспрямоване
пізнання, результати якого виступають
як система понять, законів і теорій.
22

23.

Форми наукових досліджень:.
Фундаментальні — наукова
теоретична та (або)
експериментальна
діяльність, спрямована на
здобуття нових знань про
закономірності розвитку
та взаємозв'язку природи,
суспільства, людини
Прикладні — наукова і
науково-технічна
діяльність,
спрямована на
здобуття і
використання знань
для практичних цілей.
23

24. Етапи наукового дослідження

виникнення ідеї, формулювання теми;
формування мети та завдань дослідження;
висунення гіпотези, теоретичні
дослідження;
проведення експерименту узагальнення
наукових фактів і результатів;
аналіз та оформлення наукових
досліджень;
впровадження та визначення
ефективності наукових досліджень;
24

25. Результати наукового дослідження

Науковий результат —
нове знання, здобуте в
процесі фундаментальних
або прикладних наукових
досліджень та зафіксоване
на носіях наукової
інформації у формі
наукового звіту, наукової
праці, наукової доповіді,
наукового повідомлення
про науково-дослідну
роботу, монографічного
дослідження, наукового
відкриття тощо.
25
Науково-прикладний
результат — нове
конструктивне чи технологічне
рішення, експериментальний
зразок, закінчене випробування,
яке впроваджене або може бути
впроваджене у суспільну
практику. Науково-прикладний
результат може мати форму
звіту, ескізного проекту,
конструкторської або
технологічної документації на
науково-технічну продукцію,
натурного зразка тощо.

26.

Наукові реферати
Депоновані рукописи
Наукові доповіді
(повідомлення) на
конференціях, нарадах,
семінарах, симпозіумах
Курсові (дипломні,
магістерські) роботи
Звіти про науководослідну (дослідноконструкторську;
дослідно-технологічну)
роботу
Наукові переклади
Монографії
Наукові статті
Основні
результати
наукових
досліджень
Аналітичні огляди
Авторські свідоцтва,
патенти
Програми
Звіти про наукові
конференції
Дисертації (кандидатські
або докторські)
Автореферати дисертацій
26

27.

Наукові установи
Вчені
Наукові організації
Наукові
працівники
Суб'єкти
наукової
діяльності
Науковопедагогічні
працівники
Вищі навчальні
заклади III—IV
рівнів
акредитації
Громадські
організації у
сфері наукової та
науковотехнічної
діяльності
27

28. Класифікація наукових досліджень за групами наук

• природничі (фізика, хімія, біологія, географія,
астрологія та ін.), науки, предметом яких є різні
види матерії та форми їхнього руху, їх
взаємозв'язки та закономірності;
• суспільні (економічні, філологічні, філософські,
логічні, психологічні, історичні, педагогічні та ін.),
науки, предметом яких є дослідження соціальноекономічних, політичних та ідеологічних
закономірностей розвитку суспільних відносин;
• технічні (радіотехніка, машинобудування,
літакобудування), предметом яких є дослідження
конкретних технічних характеристик і їх
взаємозв´язки.
28

29. Класифікація наукових досліджень за галузями науки

29
Класифікація наукових
досліджень за галузями науки
1. Фізико-математичні
науки.
2. Хімічні науки.
3. Біологічні науки.
4. Геологічні науки.
5. Технічні науки.
6. Сільськогосподарські
науки.
7. Історичні науки.
8. Економічні науки.
9. Філософські науки.
10. Філологічні науки.
11. Географічні науки.
12. Юридичні науки.
13. Педагогічні науки.
14. Медичні науки.
15. Фармацевтичні науки.
16. Ветеринарні науки.
17. Мистецтвознавство.
18. Архітектура.
19. Психологічні науки.
20. Військові науки.
21. Національна безпека.
22. Соціологічні науки.
23. Політичні науки.
24. Фізичні виховання і
спорт.
25. Державне управління.

30. Науково-дослідницька діяльність студентів

навчання студентів елементам
дослідницької діяльності, організації
та методики наукової творчості;
наукові дослідження, що здійснюють
студенти під керівництвом
професорів і викладачів.
30

31. Основні завдання науково-дослідної діяльності студентів:

Основні завдання науководослідної діяльності студентів:
формування наукового світогляду, оволодіння методологією і
методами наукового дослідження;
надання допомоги студентам у прискореному оволодінні
спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;
розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей
студентів у вирішенні практичних завдань;
прищеплення студентам навичок самостійної науководослідницької діяльності;
розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у
своїй практичній роботі, залучення найздібніших студентів до
розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для
науки і практики;
необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;
розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції
майбутнього фахівця;
створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів,
виховання у стінах вищого навчального закладу резерву вчених,
дослідників, викладачів.
31

32. Зміст і характер НДДС визначаються:

проблематикою дослідницької і науково-методичної
діяльності кафедр, факультетів, інституту;
тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами
у творчій співпраці з закладами культури, освіти, з
усіма профільними для ВНЗ установами та
організаціями;
умовами дослідницької роботи студентів, наявністю
бази дослідження, можливістю отримання
необхідних документів, наявністю комп'ютерної
техніки; забезпеченням НДДС науковим
керівництвом та ін.
32

33. Основні напрями НДРС:

науково-дослідницька робота, що є невід'ємним
елементом навчального процесу і входить до
календарно-тематичних та навчальних планів,
навчальних програм як обов'язкова для всіх
студентів;
науково-дослідницька робота, що здійснюється
поза навчальним процесом у межах СНТТ — у
гуртках, проблемних групах (лабораторіях),
перекладацьких та інформаційних студіях,
фольклорних експедиціях та ін.;
науково-організаційні заходи; конференції,
конкурси та ін.
33

34. Науково-дослідницька робота студентів у межах навчального процесу:

• написання рефератів наукової літератури з конкретної теми
в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного
циклу, фундаментальних і професійно-орієнтованих,
спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;
• виконання лабораторних, практичних, семінарських та
самостійних завдань, контрольних робіт, що містять
елементи проблемного пошуку;
• виконання нетипових завдань дослідницького характеру в
період виробничої практики, на замовлення підприємств,
установ, організацій, закладів культури тощо;
• розробка методичних матеріалів з використанням
дослідницьких методів (глосаріїв, кросвордів, програм і
методик соціологічних досліджень тощо);
• підготовка і захист курсових та дипломних робіт, пов'язаних
з проблематикою наукових досліджень спеціальних кафедр.
34

35. Науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом

участь студентів у роботі наукових гуртків,
проблемних груп, творчих секцій, лабораторій та
ін.;
участь студентів у виконанні держбюджетних або
госпрозрахункових наукових робіт, проведенні
досліджень у межах творчої співпраці кафедр,
факультетів, комп'ютерного центру із закладами
культури, освіти тощо;
робота в студентських інформаційно-аналітичних
та культурологічних центрах, перекладацьких
бюро;
рекламна, лекторська діяльність та ін.;
написання статей, тез доповідей, інших
публікацій;
35