Методологія наукових досліджень

1.

МЕТОДОЛОГіЯ
НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Курс лекцій для магістрів ОНМА
Загальний обсяг 54 години

2.

Що таке методологія наукового пізнання?
У науковому пізнанні істинним повинен бути не лише його кінцевий результат
(система наукового знання), але і ведучий до результата шлях, тобто метод.
Кожна наука і наукова дисципліна має не тільки свій предмет, але і свою своєрідну
систему методів, обумовлених їх теоріями, а в кінцевому підсумку - специфікою предметів
їх дослідження.
Метод (грец. metodos) у самому широкому сенсі слова - «шлях до чого-небудь», спосіб
соціальної діяльності в будь-якій її формі, а не тільки в пізнавальній. Поняття
«методологія» має два основних значення:
1) система певних принципів, прийомів і операцій, що застосовуються в тій чи іншій сфері
діяльності (в науці, політиці, мистецтві і т.п.)
2) вчення про цю систему, теорія методів.
Таким чином, метод (в тій чи іншій своїй формі) зводиться до сукупності певних правил,
прийомів, способів, норм пізнання і дії. Він є системою приписів, принципів, вимог, які
орієнтують суб'єкта у вирішенні конкретного завдання, досягненні певного результату в
даній сфері діяльності. Він дисциплінує пошук істини, дозволяє (якщо правильний)
заощаджувати сили і час, рухатися до мети найкоротшим шляхом. Основна функція
методу - регулювання пізнавальної і інших форм діяльності.

3. Що таке наука ?

Синоніми назви дисципліни: МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ; МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ;
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
• Наука - сфера людської діяльності, спрямована на вироблення і систематизацію
об'єктивних знань про дійсність. Основою цієї діяльності є збір фактів, їх постійне оновлення
і систематизація, критичний аналіз і, на цій базі, синтез нових знань або узагальнень, які не
тільки описують спостережувані природні або суспільні явища, але і дозволяють побудувати
причинно-наслідкові зв'язки з кінцевою метою прогнозування. Ті теорії та гіпотези, які
підтверджуються фактами або дослідами, формулюються у вигляді законів природи чи
суспільства.
Наука в широкому розумінні включає в себе всі умови і компоненти відповідної діяльності:
поділ і кооперацію наукової праці;
наукові установи, експериментальне та лабораторне обладнання;
методи науково-дослідної роботи;
понятійний і категоріальний апарат;
систему наукової інформації;
всю суму накопичених раніше наукових знань.
Наукознавство - наука, що вивчає науку.

4. Різниця понять: «НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ» І «НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ»

Наукове пізнання:
суспільноісторичний процес,
є предметом
гносеології.
Наукове дослідження:
суб'єктивний процес - діяльність
з отримання нових наукових
знань окремим індивідом ученим, дослідником або їх
групою, колективом. Наукове
дослідження є предметом
методології науки (методології
наукової діяльності, методології
наукового дослідження).

5. Гносеологія це…

• Гносеологія - (від грец. gnosis - знання, logos вчення) - вчення про пізнання (в термінології
радянського марксизму - "теорія пізнання"),
розділ філософії, який розглядає проблеми
людського пізнання, питання про його можливості
і межі, про шляхи і засоби досягнення істинного
знання , про роль пізнання в бутті людини

6. Дослідження це…

• Дослідження (буквально «дослідження зсередини») в гранично
широкому сенсі - пошук нових знань або систематичне
розслідування з метою встановлення фактів. У більш вузькому
сенсі дослідження - науковий метод (процес) вивчення чогонебудь.
• Наукове дослідження, засноване на застосуванні наукового
методу, надає наукову інформацію та теорії для пояснення
природи і властивостей навколишнього світу. Таке дослідження
може мати практичне застосування. Наукові дослідження
можуть фінансуватися державою, некомерційними
організаціями, комерційними компаніями і приватними
особами. Наукові дослідження можуть бути класифіковані
згідно з їх академічним і прикладним характером. Основна мета
прикладних досліджень (на відміну від фундаментальних
досліджень) - виявлення, інтерпретація і розвиток методів і
систем по вдосконаленню людських знань в різних галузях
людського знання.

7.

Що таке науковий проект?
Проект (загальне визначення) - це
обмежена у часі
цілеспрямована зміна окремої системи
до встановлених вимог, до якості
результатів, можливими (обмеженими)
рамками витрат
засобів і ресурсів, та специфічною
організацією праці

8.

Наукове дослідження
(науково-дослідний
проект, науково-дослідна робота)
має на меті створення системи
нового, підтвердженого науковообгрунтованими доказами наукового
знання

9. Науково-дослідна діяльність людини (або організації) розбивається на окремі завершені цикли, які називаються науковими

проектами
НАУКОВИЙ
ПРОЕКТ 1
НАУКОВИЙ
ПРОЕКТ 2
НАУКОВИЙ
ПРОЕКТ 3
НАУКОВИЙ
ПРОЕКТ i

10. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ реалізується у часовій послідовності - за фазами:

Фаза
проектування
Результат:
побудована
наукова гіпотеза,
як модель
створюваної
системи нового
наукового знання
Технологічна
фаза
Результат:
реалізація
системи, тобто
перевірка
гіпотези
Рефлексивна фаза
результат:
Оцінка побудованої
системи нового
наукового знання та
визначення
необхідності або її
подальшої корекції,
або «запуску»
нового проекту

11. Наука – сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність

12. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ

ФІЛОСОФІЯ
Центральна область:
фізика, хімія, космологія,
кібернетика, біологія,
антропологічні
науки,
громадські
науки,
технічні
науки
Практичні науки:
Математика
медицина, педагогіка,
технологічні науки,
методологія

13. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО НАУКУ (ТРИ ЗНАЧЕННЯ)

Наука як соціальний
інститут
(співтовариство
вчених, сукупність
наукових установ і
структур наукового
обслуговування)
Наука як результат
(наукові знання)
як система
достовірних знань про
природу, людину і
суспільство.
ПОНЯТТЯ
«НАУКА»
Наука як процес
(наукова
діяльність)

14. Наукові знання - це специфічна форма відображення дійсності у свідомості людей, зокрема трьох специфічних форм: мистецтва,

релігії, філософії.
Зв’язки:
наука мистецтво:
наука оперує
поняттями,
мистецтво образами
наука - релігія:
наука оперує
знаннями, релігія вірою
наука - філософія:
наука оперує знаннями,
філософія - спільними
поглядами на світ, в той же
час спираючись на наукові
знання і будучи одночасно і
галуззю самої науки

15.

Критерії научності знання:
Істинність знання:
Інтерсуб ' єктивність: .
відповідність його
об'єктивної дійсності
висловлює властівість
загальнозначимості,
загальнообов'язковості для
всіх людей
Системність:
має строгу індуктивнодедуктивну структуру,
взаємопов'язаність,
взаємозумовленість всіх
компонентів

16. КЛАСИФіКАЦІЇ НАУЧНОГО ЗНАННЯ

дискриптивні
(описуючі)
прескрептивні
(нормативні)
математичні
по відношенню
до діяльності
тих або інших
субєктів
звичайні
гуманитарні
технічні
Наукове
знання
фундаментальні
прикладні
по
предметних
областях
по способу
відображенн
я сутності
знання
по
функціональ
ному
призначенню
розробки
по
відношенню
до форм
мислення
феноменталістичні
(описуючі)
эссенціалистичні
(пояснюючі)
эмпіричні
теоретичні

17.

Чотири рівні значимості наукових
досліджень:
1. Загальногалузевий рівень значимості - роботи,
результати яких впливають на всю область тієї чи іншої
науки
2. Дисциплінарний рівень значимості характеризує
дослідження, результати яких вносять вклад у розвиток
окремих наукових дисциплін
3. Загальнопроблемний рівень значимості мають
дослідження, результати яких змінюють існуючі наукові
уявлення щодо низки важливих проблем всередині однієї
дисципліни
4. Частнопроблемний рівень значимості, результати яких
змінюють наукові уявлення по окремих приватних
питаннях

18. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВОГО ЗНАННЯ

Факт
Положення –
(синонім: подія, результат)
Доктрина система поглядів, напрямків дій, які
отримали нормативний характер за
допомогою затвердження якихнебудь офіційним органом
наукове
твердження,
сформульована
думка. Приватні
випадки положень:
аксіома, теорема.
Ідея
1.Центральне поняття.
2.Норматив, належність до діяльності
Форми
організації
Парадигма
концепція, теорія або модель
постановки проблем, визнана в
якості зразка вирішення
дослідницьких завдань.
«знання про незнання
аааааваааааамммнеи
мимнезззнезнании»
Гіпотеза –
«можливе знання»
Категорія –
гранично широке поняття, в якому
відображені найбільш загальні та
суттєві властивості
Принцип –
(суспільно-історична) -вища форма
пізнання світу, не тільки відображає
об'єкт вивчення, а й спрямована на
його перетворення
Проблема -
Поняття –
думка, що відображає в узагальненій і
абстрагованою формі предмети, явища і
зв'язки між ними
специфічні
форми
Метатеорія –
теорія, що аналізує
методи, побудови наукових
теорій в будь-якой певній
галузі наукового знання
Закон –
істотне, об'єктивне, загальне, стійке
повторюване відношення між явищами,
процесами
Теорія –
форма достовірного наукового знання
про сукупність об'єктів, що є системою
взаємозалежних тверджень і доказів і
містить методи пояснення та
передбачення явищ і процесів даної
предметної області
Концепція – авторська точка зору,
часто э синонімом теорії в науках слабкої
версії (громадських, гуманітарних)

19. СТРУКТУРА НАУЧНОЇ ТЕОРІЇ

вихідна емпірична
основа теорії факти, результати
експериментів і т.п.
сукупність виведених в теорії
наслідків, теорем, тверджень,
принципів, умов і т.д. з їх
доказами найбільша за обсягом частина
теорії, яка і виконує основні
функції теоретичного знання,
складаючи «тіло» теорії, її
основний зміст
вихідна теоретична
основа теорії безліч припущень,
постулатів, аксіом,
загальних законів,
принципів теорії
СТРУКТУРА
НАУЧНОЇ
ТЕОРІЇ
логіка теорії - безліч
допустимих в рамках
теорії правил логічного
висновку і доказу

20. СТРУКТУРА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

особливості
умови
cуб’єкт
принципи
характеристики
норми
логічна
структура
об’єкт
предмет
діяльність
фази
форми
стадії
методи
етапи
засоби
часова
структура

21. ХАРАКТЕРИСТИКИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

22. НОРМИ НАУКОВОЇ ЕТИКИ

ЗОВНІШНІ:
соціальна
відповідальність
вчених,
відповідальність
вченого за
наслідки своїх дій
для природи,
людини,
суспільства
НОРМИ
ВНУТРІШНІ
НЕУПЕРЕДЖЕНІСТЬ:
СПІЛЬНІСТЬ:
ВЧЕНИЙ ПОВИНЕН
ШУКАТИ ІСТИНУ
БЕЗКОРИСЛИВО
НАУКОВЕ ЗНАННЯ
ПОВИННО ВІЛЬНО
СТАВАТИ ЗАГАЛЬНИМ
НАДБАННЯМ
УНІВЕРСАЛІЗМ:
ІСТИННІСТЬ НАУКОВИХ
ТВЕРДЖЕНЬ ПОВИННА
ОЦІНЮВАТИСЯ
НЕЗАЛЕЖНО ВІД РАСИ,
СТАТІ, ВІКУ,
АВТОРИТЕТУ, ЗВАНЬ
ТИХ, ХТО ЇХ
ФОРМУЛЮЄ
РАЦІОНАЛЬНИЙ СКЕПТИЦИЗМ:
КОЖЕН ДОСЛІДНИК НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА
ОЦІНКУ ЯКОСТІ ТОГО, ЩО ЗРОБЛЕНО ЙОГО
КОЛЕГАМИ, ВІН НЕ ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ВІД
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВИКОРИСТАННЯ У СВОЇЙ
РОБОТІ ДАНИХ, ОТРИМАНИХ ІНШИМИ
ДОСЛІДНИКАМИ, ЯКЩО ВІН САМ НЕ ПЕРЕВІРИВ
ТОЧНІСТЬ ЦИХ ДАНИХ.

23. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

колективної
індивідуальної
1. Науковець повинен
чітко обмежувати рамки
своєї діяльності і
визначати цілі своєї
наукової роботи.
2. Наукова робота будується
«на плечах попередників».
Особливості
наукової
діяльності
1. Плюралізм наукових
думок членів колективу
2. Необхідність наукового
спілкування в співтоваристві
вчених.
3. Впровадження результатів
досліджень (там і тоді, де і коли це
можливо).
3. Науковець повинен
освоїти наукову
термінологію і строго
вибудувати свій понятійний
апарат.
4. Результат будь-якої наукової роботи повинен
бути оформлений в «письмовому» вигляді
(друкованому або електронному) і опублікований

24. ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

ПРИНЦИП ДЕТЕРМІНІЗМУ::
всі форми реальних взаємозв'язків явищ складаються на основі загальної
діючої причинності, поза якою не існує жодне явище дійсності. У тому числі, і
такі події, звані випадковими, в сукупності яких виявляються статистичні
закони
ПРИНЦИП ДОДАТКОВОСТІ:
взаємодія досліджуваного об'єкта з дослідником (у тому числі за допомогою
приладів) не може не привести до різного прояву властивостей об'єкта в
залежності від типу його взаємодії з суб'єктом пізнання
ПРИНЦИП ВІДПОВІДНОСТІ:
теорії, справедливість яких експериментально встановлена для тієї чи іншої
області явищ, з появою нових, більш загальних теорій, зберігають своє
значення для колишньої області явищ як гранична форма і окремий випадок
нових теорій.

25.   ЛОГІКА ВИДІЛЕННЯ ПРИНЦИПІВ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ У ВІДНОСИНАХ:

ЛОГІКА ВИДІЛЕННЯ ПРИНЦИПІВ НАУКОВОГО
ПІЗНАННЯ У ВІДНОСИНАХ:
Пізнаючий
суб’єкт
ПРИНЦИП
ДОДАТКОВОСТІ
НОВЕ НАУКОВЕ
ЗНАННЯ
ПРИНЦИП
ДЕТЕРМІНІЗМУ
Об’єктивна
реальність
ПРИНЦИП
ВІДПОВІДНОСТІ
Попереднє
наукове знання

26. ЛОГІЧНА СТРУКТУРА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

27.   ЗАСОБИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (ЗАСОБИ ПІЗНАННЯ)

ЗАСОБИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
(ЗАСОБИ ПІЗНАННЯ)
математичні
матеріальні
мовні
засоби
пізнання
логічні
информаційні

28. МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

МЕТОДИ-ОПЕРАЦІЇ:
аналіз, синтез, порівняння,
абстрагування, конкретизація,
узагальнення, формалізація, індукція,
дедукція, ідеалізація, аналогія,
моделювання, уявний експеримент,
уява
МЕТОДИ-ДІЇ:
діалектика, наукові теорії в функції
методу, доказ, метод аналізу систем
знань, дедуктивний (аксіоматичний)
метод, індуктивно-дедуктивний
метод, виявлення і вирішення
протиріч, постановка проблем,
побудова гіпотез
ЕМПІРИЧНІ
МЕТОДИ
НАУКОВОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ
ТЕОРЕТИЧНІ
МЕТОДИ-ОПЕРАЦІЇ:
вивчення літератури, документів і
результатів діяльності;
спостереження; вимір; опитування
(усний і письмовий); експертні
оцінки; тестування
МЕТОДИ-ДІЇ:
методи
відстеження
об'єкта:
обстеження, моніторинг, вивчення та
узагальнення досвіду;
методи
перетворення
об'єкта:
досвідчена робота, експеримент;
• методи дослідження об'єкта в часі:
ретроспектива, прогнозування

29. ЧАСОВА СТРУКТУРА НАУКОВОГО ПРОЕКТУ

(ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ)

30.

НАУКОВИЙ ПРОЕКТ
(наукове дослідження),
включає в себе три ФАЗИ:
- фаза проектування,
- технологічна фаза,
- рефлексивна фаза.
Фази діляться на СТАДІЇ,
стадії на ЕТАПИ.

31.

ФАЗИ
СТАДІЇ
ЕТАПИ
Виявлення суперечностей
Концептуальна стадія
Формулювання проблеми
Визначення цілі дослідження
Вибір критеріїв
Фаза
проектування
Стадія моделювання
(побудова гіпотези)
Стадія
конструювання
досліджень
1. Побудова гіпотези;
2. Уточнення (конкретизація) гіпотези.
1. Декомпозиція (визначення задач
дослідження);
2. Дослідження умов (ресурсних
можливостей);
3. Побудова програми дослідження.
Стадія технологічної підготовки дослідження
Технологічна фаза
Рефлексивна фаза
Стадія проведення
дослідження
Теоретичний етап
Стадія оформлення
результатів
1. Апробація результатів;
2. Оформлення результатів.
Эмпіричний етап

32.

ФАЗА ПРОЕКТУВАННЯ
ВКЛЮЧАЄ СЛІДУЮЧІ СТАДІЇ
1. Концептуальна стадія
2. Стадія моделювання системи
3. Стадія конструювання системи
4. Стадія технологічної підготовки

33.

КОНЦЕПТУАЛЬНА СТАДІЯ
СКЛАДАЄТЬСЯ З ЕТАПІВ:
виявлення існуючих суперечностей
формулювання проблеми
визначення мети
вибору критеріїв

34. ВИЯВЛЕННЯ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ

НАУКОВА СУПЕРЕЧНІСТЬ
(2 СЕНСИ):
У строгому сенсі
(для точних наук):
коли щось одне (вислів,
думка) виключає щось
інше, несумісне з ним
У менш строгому сенсі
(для громадських
і гуманітарних наук):
неузгодженість, невідповідність між
якими-небудь протилежностями,
невідповідність між бажаним
(наприклад, з нормативної точки зору,
з точки зору теорії) і дійсним (наявним
на практиці)

35. ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ

Під науковою проблемою розуміється таке
питання, відповідь на яке не міститься в
накопиченому суспільством науковому знанні.
Проблема - це специфічна форма організації знання,
об'єктом якого є не безпосередня предметна
реальність, а стан наукового знання про цю
реальність.

36. ОКРЕМИ ЕТАПИ ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ

1. Постановка проблеми - постановка питань. Пошук
центрального проблемного питання.
2. Оцінка проблеми - визначення необхідних умов,
ресурсного забезпечення, методів дослідження.
3. Обгрунтування проблеми - доказ необхідності її
розв'язання, наукової та/або практичної цінності
очікуваних результатів.
4. Структурування проблеми - декомпозиція - пошук
додаткових питань (підпитань), без яких неможливо
отримати відповідь на центральне- проблемне питання.

37. ОБЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об'єкт дослідження - це те, що протистоїть суб'єкту
пізнання в його пізнавальній діяльності - тобто це та
частина навколишньої дійсності, з якою дослідник має
справу (явище, процес).
Предмет дослідження - це та сторона, той аспект, та точка
зору, «проекція», з якою дослідник пізнає цілісний
об'єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш істотні (з
точки зору дослідника) ознаки об'єкту, тобто предмет
дослідження лежить у межах об'єкта дослідження.

38. Нові результати можна отримати:

1.
2.
3.
Досліджена нова (на рис. Позначена затінюванням), предметна
область (рис.а);
До раніше дослідженої предметної області застосовані нові
технології - методи або засоби пізнання (рис. б)
Одночасно досліджується нова предметна область з
використанням нових технологій (рис. в). Варіант (рис. г)
принципово неможливий!

39. ПОШУК УЗАГАЛЬНЮЮЧОЇ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

1
7
2
1
8
7
2
4
4
6
3
8
6
5
9
а)
3
5
9
б)

40. ЗАКОНОМІРНІСТЬ: ЧИМ ШИРША ПРЕДМЕТНА ОБЛАСТЬ, ТИМ СКЛАДНІШЕ ОТРИМУВАТИ ДЛЯ НЕЇ ЗАГАЛЬНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

«Слабкі» науки вводять самі мінімальні обмежуючі
припущення (а то і не вводять їх зовсім) і
отримують найбільш розмиті результати.
«Сильні» науки вводять безліч обмежуючих
припущень, але отримують більш чіткі, більш
обгрунтовані результати, область застосування
яких, правда, вельми завужена (точніше - чітко
обмежена введеними припущеннями).

41. «ПРИНЦИП НЕВИЗНАЧЕНОСТІ»

Можна умовно розташувати різні науки на площині
(див. наступний слайд):
«Обгрунтованість результатів» - «Область їх застосовності
(адекватності)», і сформулювати (знову ж умовно, по
аналогії з принципом невизначеності В. Гейзенберга)
наступний «принцип невизначеності»:
поточний рівень розвитку науки характеризується
певними спільними обмеженнями на
«обгрунтованість» результатів та їх області
застосовності

42. «ПРИНЦИП НЕВИЗНАЧЕНОСТІ»

(Область застосовності) x («Обгрунтованість») Const
Область застосовності
Психологія,
соціологія,
педагогіка
Науки слабкої версії
Науки сильної версії
Экономіка
Біологія
Хімія
Фізика
Математика
«Обгрунтованість»

43. ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ (ОПЕРАЦІЇ НАД МНОЖИНАМИ)

А
Б
Д
В
Е
Г
Ж

44. ТЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ

У найпершому наближенні тема дослідження
формулюється на самому його початку.
Але завершений вигляд вона набуває, як правило,
коли сформульований предмет дослідження адже в переважній більшості випадків тема
дослідження і вказує на предмет дослідження, а
ключове слово або словосполучення в темі
дослідження вказує, найчастіше, на його об'єкт.

45. Дослідницькі підходи 2 значення

1. У першому значенні підхід розглядається
як деякий вихідний принцип, вихідна
позиція, основне положення або
переконання: цілісний підхід, комплексний
підхід, функціональний підхід, системний
підхід, комплексний підхід, особистісний
підхід, діяльністний підхід (особистіснодіяльний підхід).

46. Дослідницькі підходи 2 значення

2. В другому значенні дослідницький підхід розглядається як напрям
вивчення предмета дослідження та класифікуються за парними
категоріями діалектики, які висвітлюють полярні сторони, напрямки
процесу дослідження:
- змістовний і формальний підходи;
- логічний та історичний підходи (логіко-історичний та історикологічний підходи);
- якісний і кількісний підходи;
- феноменологічний і сутнісний підходи;
- одиничний і загальний (узагальнений) підходи.
Прим. 2 у 5-му ступені = 32 варіанта

47. ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

На основі об'єкта і предмета дослідження
визначається його мета. Мета дослідження - це
те, чого у загальному (узагальненому) вигляді
необхідно досягти по завершенню наукового
дослідження.
Мається на увазі, що по завершенню дослідження
повинна бути, як би повністю, вирішена проблема
дослідження у рамках, визначених його предметом,
метою та поставленими завданнями (див. нижче).

48. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.Крітеріі оцінки достовірності результатів теоретичного
дослідження. Результат теоретичного дослідження теорія, концепція чи будь-які теоретичні побудови конструкції повинні відповідати наступним критеріям для
будь-яких галузей наукового знання:
1. предметності;
2. повноти;
3. несуперечності;
4. інтерпретованості;
5. можливості перевірки;
6. достовірності.

49. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ДОСТОВІРНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.Критеріі оцінки достовірності результатів емпіричного
дослідження:
1. Критерії повинні бути об'єктивними (настільки, наскільки це
можливо в даній науковій області).
2. Критерії повинні бути адекватними, дійсними, тобто
оцінювати саме те, що дослідник хоче оцінити.
3. Критерії повинні бути нейтральними по відношенню до
досліджуваних явищ.
4. Сукупність критеріїв з достатньою повнотою повинна
охоплювати всі істотні характеристики досліджуваного явища,
процесу.

50. СТАДІЯ ПОБУДОВИ ГІПОТЕЗИ ДОСЛІДЖЕННЯ

51. ГІПОТЕЗА

Гіпотеза є моделлю майбутнього наукового
знання (можливого наукового знання).
Наукова гіпотеза виступає в подвійній ролі: або
як припущення про ту чи іншу форму зв'язку між
тими що спостерігаються явищами і процесами,
або як припущення про зв'язки що
спостерігаються між явищами, процесами і
внутрішньою їх основою. Гіпотези першого роду
називаються описовими, а другого пояснювальними.

52. УМОВИ СПРОМОЖНОСТІ ГІПОТЕЗИ

1. Гіпотеза повинна пояснювати все коло
явищ і процесів, для аналізу якого вона
висувається.
2. Принципова перевірюваність гіпотези.
3. Застосовність гіпотези до якомога
ширшого кола явищ.
4. Максимально можлива принципова
простота гіпотези.

53. СТАДІЯ КОНСТРУЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

54. ЕТАП ВИЗНАЧЕННЯ ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕНЬ

Під завданням розуміється дана в певних
конкретних умовах мета діяльності.
Завдання дослідження виступають як приватні,
порівняно самостійні цілі дослідження в
конкретних умовах перевірки
сформульованої гіпотези.

55. ЕТАП ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ (РЕСУРСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ, обмеження)

Фінансові
Організаційні
Матеріальнотехнічні
УМОВИ
Кадрові
Мотиваційні
УСЛОВИЯ
Нормативноправові
Научно-методичні
Інформаційні

56. ЕТАП ПОБУДОВИ ПРОГРАМИ (МЕТОДИКИ) ДОСЛІДЖЕННЯ

Методика дослідження - документ, який включає в
себе опис проблеми, об'єкта, предмета
дослідження, його мети, гіпотези, завдань,
методологічних основ і методів дослідження, а
також планування, тобто розробку часового графіку
виконання намічених робіт.

57. СТАДІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Полягає в підготовці експериментальної
документації, підготовці бланків протоколів
спостережень, анкет; придбанні або
виготовленні необхідного експериментального
обладнання, створенні необхідного програмного
забезпечення і т.п.
Стадія технологічної підготовки дослідження
специфічна для кожної конкретної наукової
роботи.

58. ТЕХНОЛОГІЧНА ФАЗА НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

59.

ТЕХНОЛОГІЧНА ФАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
Полягає в безпосередній перевірці побудованої
наукової гіпотези відповідно до розробленого на
стадії конструювання і технологічної підготовки
дослідження комплексом робочих матеріалів та
обладнання.
Технологічна фаза складається з двох стадій:
1) проведення дослідження;
2) оформлення результатів.

60. СТАДІЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

включає два етапи:
• теоретичний етап (класифікація, аналіз,
систематизація існуючих літературних
даних, опрацювання понятійного
апарату, побудова логічної структури
теоретичної частини дослідження);
• емпіричний етап - проведення
дослідно-експериментальної роботи.

61. Вимоги, які пред'являються до класифікацій:

1. Кожна класифікація може проводитися тільки по
одній підставі.
2. Обсяг членів класифікації повинен бути в точності
рівним обсягу всього класу що класифікується.
3. Кожен об'єкт може потрапити тільки в один
підклас.
4. Члени класифікації повинні взаємно виключати
один одного.
5. Підрозділ на підкласи має бути безперервним.

62. Побудова логічної структури теорії

УЗАГАЛЬНЕННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДРУГОГО ПОРЯДКУ
І Т.Д.
І Т.Д.
ПРОЦЕДУРИ
ВИМОГИ
МЕХАНІЗМИ
МОДЕЛІ
УМОВИ
КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ
Проц ес схо джен ня від
абстра ктного до
конк рет ного
Центральний
системоутворюючий
елемент: концепція,
дослідницький підхід,
система аксиом и т.д.
ПРИНЦИПИ
Проц ес схо джен ня від
конк рет ного до
абстра ктного
вся сукупність окремих результатів

63. Центральний системоутворюючий елемент теорії

- В якості центрального системоутворюючого
елемента (ланки) теорії можуть виступати:
концепція, ідея, єдиний дослідницький підхід,
система аксіом або система аксіоматичних
вимог і т.д.
- У ряді галузей науки, наприклад в хімії,
фармації, мікробіології і т.д., в якості
центральної системоутворюючої ланки може
виступати факт отримання нової хімічної
речовини, нових ліків, нової вакцини і т.п.

64. СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ:

• алгоритм, апарат (дидактичні, понятійні апарати і т.д.);
класифікації; критерії; методики; методи; механізми (класи
механізмів); моделі (базисні, прогностичні, графові, відкриті,
закриті, динамічні, комплекси моделей і т.д.); спрямування;
обгрунтування; підстави; основи; парадигми; параметри;
періодизації; підходи; поняття (що розвиваються поняття,
системи понять і т.д.); прийоми; принципи; програми;
процедури; рішення; системи (ієрархічні системи,
генералізовані системи тощо); зміст; способи; кошти; схеми;
структури; стратегії; фази; сутності; таксономії; тенденції;
технології; типології; вимоги; умови; фази; чинники
(системоутворюючі чинники і т.д.); форми (сукупності форм і
т.д.); функції; характеристики (сутнісні характеристики і т.д.);
мети (сукупності цілей, ієрархії цілей); етапи і т.д.
• У галузях наук сильної версії додаються ще теореми, леми,
утвердження.

65. ЕМПІРИЧНИЙ ЕТАП. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА

Дослідно-експериментальна робота, хоча вона нерідко і
займає значну, а часом і більшу частину бюджету часу
дослідника, служить лише для підтвердження або
спростування попередньо зроблених ним теоретичних
побудов, починаючи з гіпотези.

66. СТАДІЯ ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

• Етап апробації результатів.
Апробація здійснюється в формах
публічних доповідей і виступів,
дискусій, а також у формі письмового
або усного рецензування.
• Етап оформлення результатів.
По завершенні апробації дослідник
приступає до літературного
оформлення та публікації результатів
свого дослідження.

67. РЕФЛЕКСИВНА ФАЗА НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

68. РЕФЛЕКСИВНА ФАЗА НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Наукове дослідження завершується
рефлексивною фазою - «зверненням
назад»: осмисленням, порівнянням, оцінкою
вихідних і кінцевих станів:
- об'єкта наукової діяльності - підсумкова
оцінка (самооцінка) результатів
дослідження;
- суб'єкта діяльності, тобто самого себе –
рефлексія;
- системи наукового знання - наукова
рефлексія.

69.

СТРУКТУРА РЕФЛЕКСИВНОЇ ФАЗИ ДОСЛІДЖЕННЯ
результати реалізації дослідження
зміна
об'єкта
зміна
суб’єкта
оцінка,
в т.ч.
самооцінка
рефлексія
авторефлексія
Наукова
рефлексія