Similar presentations:
Реалізм як напрям у мистецтві
1. Реалізм як напрям у мистецтві
Виконав:Негода Ілля2. План
1. Поняття реалізму.2. Реалізм у архітектурі.
3. Скульптурі.
4.
Живописі(мистецтво фотографії).
5.
Літературі та театрі.
6.
7.
Музиці.
Значення реалізму як явища культурного розвитку європейської цивілізації.
8.
Кінець.
3. Поняття реалізму
Реалізм- явище мистецтва , якому притаманне відображення неприкрашеної дійсності,котрий виник у Європі у 19 ст.
Етапи розвитку:просвітницький, критичний, соціалістичний реалізм.
У більш вузькому значенні реалізм розглядається як художній стиль, можна вважати що
він виникає в епоху Просвітництва (XVIII ст.). Найбільш повне розкриття рис реалізму
вбачається в критичному реалізмі ХІХ ст. і в подальшому соціалістичному реалізмі XX ст.
Реалізм в такому розумінні досліджує особистість людини в нерозривному зв'язку з
сучасним йому суспільством і соціальним становищем у ньому.
4. У архітектурі
Набув широкого вжитку в архітектурі , однакпредставлений здебільшого громадськими
спорудами які підкреслюють велич держави або
якоїсь організації а також такими спорудами як –
фабрики , комерційні спорудами, лікарні etc. В
основному це такі напрями як :соцреалізм,
конструктивізм індустріалізм, мінімалізм etc.
5.
6. У скульптурі
Якщо у попередніх мистецьких напрямах недолікиабо красу людського тіла намагалися так чи інакше
або приховати або висвітлити , то у реалістичній
скульптурі такий підхід відкидається людина або ще
щось відображується таким яким він/вона/воно
існує, без прикрас та перебільшень. Представлений
такими напрямками: класичний реалізм ,
соцреалізм, гіпер-реалізм.
7.
8. У живописі
Реалізм у живописі розпочинався з натюрмортів , анімізму ,натуралізму(Соняшники Ван Гога-класичний приклад), продовжився поєднанням
натюрмортів та портретного жанрів(Дівчинка з персиками), а закінчився
цілковитим зображенням людини. Основними рисами стали:
-відсутність “неприродних” колорів та яскравих когнтрастів ;
-використання наукових відкриттів у галузі оптики , математики , геометрії;
-зображення людини у” єдності “ зі світом;
-розквіт агітаційного , карикатурного та гравюрного жанрів.
9.
10. Мистецтво фотографії
Фотографія звільнила живопис від утилітарної функції - образотворчої фіксації факту, що ще в епохуВідродження було однією з найважливіших завдань живопису. Можна сказати, що цим фотографія
допомогла розвитку живопису, сприяла повному виявленню її неповторною специфіки. Фотографія
багато увібрала в себе з багатовікового досвіду розвитку образотворчого мистецтва. Саме бачення світу
"в кадрі" є спадщина живопису. Рамка картини є перша розкадровка дійсності в історії культури. Ракурс і
побудова перспективи, вміння глядача "прочитати" фотографію як площинне зображення об'ємного
простору - все це становить велику культурну спадщину, що дісталася фотографії від живопису. Вплив
живопису на фотографію величезна. При цьому завдання фотографії двозначне: з одного боку, як можна
більш повно відокремитися від живопису і визначити свої власні кордони, з іншого - найбільш повно
освоїти на власній основі художній досвід живопису.
Фотографія не безпристрасне дзеркало світу, художник у фотомистецтві здатен висловити своє
особисте ставлення до запечатляет на знімку явища через ракурс зйомки, розподіл світла, вміння
правильно вибрати момент зйомки і т. д. Фотохудожник не менш активний по відношенню до естетично
осваиваемому об'єкту, ніж художник в будь-якому іншому виді мистецтва. Техніка фотозйомки полегшує
і спрощує відображення дійсності. У цьому плані задовільно достовірне зображення можна отримати з
мінімальною затратою часу на освоєння процесу зйомки. Подібного не можна сказати про живопис.
Технічні засоби фотографії звели до мінімуму витрати людських зусиль для отримання достовірного
зображення: кожен бажаючий може фіксувати обраний ним об'єкт. Технологічна сторона зйомки
знаходиться у веденні фототехніки. Тут існують свої традиції і специфічні параметри майстерності.
Однак при цьому призначення техніки інше: не забезпечення повного ефекту "наслідування", а навпаки,
вторгнення, цілеспрямована деформація відображення з метою виділення характеру та значущості
людського ставлення до псевдонімом
11.
12. У літературі та театрі
Реалізм немислимий без історизму, який передбачає розуміння даного явища в його обумовленості, урозвитку і зв’язку з іншими явищами. Історизм – основа світогляду і художнього методу письменникареаліста, свого роду ключ до пізнання дійсності, що дозволяє поєднати минуле, сьогодення і майбутнє. У
минулому художник шукає відповіді на актуальні питання сучасності, а сучасність осмислює як результат
попереднього історичного розвитку.Письменники глибоко і правдиво показують негативні явища
дійсності, зосереджуються на викритті існуючих порядків. Але при цьому реалізм не позбавлений
життєствердного пафосу, бо в основі його лежать позитивні ідеали – патріотизм, співчуття народним
масам, пошуки позитивного героя в житті, віра в невичерпні можливості людини, мрія про світле.
Реалізму притаманні Типові характери в Типових обставинах, тобто характери зображувалися в тісному
зв’язку з тією суспільним середовищем, яка їх виховала, сформувала в певних соціально-історичних
умовах. Взаємовідносини особистості і суспільства – провідна проблема, яку ставить реалістична
література. Для реалізму важлива драма цих взаємин. Як правило, в центрі уваги реалістичних творів
виявляються особистості неабиякі, незадоволені життям, які “виламується” зі свого оточення, люди,
здатні встати вище суспільства і кинути йому виклик. Їх поведінку і вчинки стають для письменниківреалістів предметом пильної уваги і дослідження. Багатогранність характерів персонажів: їх дії, вчинки,
мова, спосіб життя і внутрішній світ, “діалектика душі”, яка розкривається в психологічних подробиці її
емоційних переживань. Тим самим реалізм розширює можливості письменників у творчому освоєнні
світу, у створенні суперечливою і складної структури особистості в результаті найтоншого проникнення
в глибини людської психіки. Яскравий приклад роман “Злочин і кара” Достоєвського.
13.
14. У музиці
Музика має своєрідні та специфічні методи відображення реалій , почуттів тавстановлення зв`язків з переліченими, однак у реалістичній музиці контакт
встановлюється з брутальною ефективність шляхом “відображення” безсердечної
реальності, що доречі відобразилося у безкінечній кількості романсів , опер, реквіємів,
арій та пісень. Музика увібрала в себе до цього невідомі “народні” елементи таким
чином залучаючи до лав композиторів та меломанів мільйони.
15. Значення реалізму як явища культурного розвитку європейської цивілізації
Реалісти змусили мистецтво заговорити чіткою, ясною мовою котра поховалаабстрактність попередників.
Революції 19 ст. розвіяли всі романтичні ілюзії та уявлення європейської еліти.
Мистецтво стало засобом агітації і пропаганди.Митці стали кочегарами будь-якої
революції, мистецтво стало інфернальним полум`ям, котре штовхнуло світ в майбутнє.
Митці висунули нового героя-трудову людину .Побут, життя, праця цього нового героя
стали новою темою в мистецтві протягом 20 ст.