Художні напрями і стилі, реалізм та імпресіонізм

1. РЕАЛІЗМ ТА ІМПРЕСІОНІЗМ

ХУДОЖНІ НАПРЯМИ І СТИЛІ
РЕАЛІЗМ ТА ІМПРЕСІОНІЗМ

2.

ХУДОЖНІ НАПРЯМИ І СТИЛІ

3.

ХУДОЖНІ НАПРЯМИ І СТИЛІ
РЕАЛІІ́ЗМ (ВІД ЛАТ. REALIS — «СУТТЄВИЙ»,
«ДІЙСНИЙ») — СТИЛЬ І НАПРЯМ У
ЛІТЕРАТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ, ЯКІ
СТАВИЛИ МЕТОЮ ПРАВДИВЕ
ВІДТВОРЕННЯ ДІЙСНОСТІ В ЇЇ ТИПОВИХ
РИСАХ. Панування реалізму слідувало
за добою романтизму і передувало
символізму. Термін «реалізм» вперше
вжив французький літературний критик
ЖЮЛЬ ШАНФЛЬОРІ в 50-х роках XIX
століття для позначення мистецтва, що
протистоїть романтизму і академізму.
На відміну від романтизму, який
зосереджував увагу на внутрішньому
світі людини, ОСНОВНОЮ ДЛЯ
РЕАЛІЗМУ СТАЄ ПРОБЛЕМА ВЗАЄМИН
ЛЮДИНИ І СЕРЕДОВИЩА, ВПЛИВУ
СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНИХ ОБСТАВИН НА
ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОГО СВІТУ
(ХАРАКТЕРУ) ОСОБИСТОСТІ. Замість
інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття
на перше місце в літературі висувається
пізнавально-аналітичне начало, а
типізація дійсності утверджується як
універсальний спосіб художнього
узагальнення.

4.

ХУДОЖНІ НАПРЯМИ І СТИЛІ
ВИЗНАЧАЛЬНІ РИСИ РЕАЛІЗМУ
раціоналізм, раціоцентричний психологізм
(ототожнення психіки і свідомості,
недооцінка позасвідомих процесів);
правдиве, конкретно-історичне, всебічне
зображення типових подій і характерів у
типових обставинах при правдивості
деталей;
принцип точної відповідності реальній
дійсності усвідомлюється як критерій
художності, як сама художність;
характер і вчинки героя пояснюються його
соціальним походженням та становищем,
умовами повсякденного життя;
конфліктність (драматизація) як сюжетнокомпозиційний спосіб формування
художньої правди;
вільна побудова творів;
превалювання (перевага) епічних, прозових
жанрів у літературі, послаблення ліричного
струменя мистецтва;
розв'язання проблем на основі
загальнолюдських цінностей.
ОСНОВНІ ЖАНРИ
РЕАЛІСТИЧНОГО
ЖИВОПИСУ:
пейзаж
Натюрморт
портрет

5.

ХУДОЖНІ НАПРЯМИ І СТИЛІ
НАРОДЖЕННЯ РЕАЛІЗМУ В
ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
НАЙЧАСТІШЕ ПОВ'ЯЗУЮТЬ З ТВОРЧІСТЮ
ФРАНЦУЗЬКОГО ХУДОЖНИКА ГЮСТАВА
КУРБЕ (1819–1877), ЯКИЙ ВІДКРИВ В
1855 РОЦІ В ПАРИЖІ СВОЮ
ПЕРСОНАЛЬНУ ВИСТАВКУ «ПАВІЛЬЙОН
РЕАЛІЗМУ», хоча ще до нього в
реалістичній манері працювали
художники барбізонської школи (Теодор
Руссо, Жан-Франсуа Мілле, Жюль
Бретон). Курбе вважають і першим
теоретиком реалізму, адже він у
передмові до каталогу виставки
обґрунтував програмові засади
напряму. Розробку теоретичної бази
продовжив Жюль Шанфльорі на
сторінках журналу з промовистою
назвою «Реалізм» (1856–1857).
В Італії реалістичний живопис був відомий
під назвою веризму, в Росії — під іменем
передвижництва.
У 1870-і роки розвиток реалізму призвів до
появи натуралізму та певною мірою
втратив свої позиції з появою
імпресіонізму, неоромантизму та
символізму.

6.

ХУДОЖНІ НАПРЯМИ І СТИЛІ
ІМПРЕСІОНІІ́ЗМ (ВІД ФР. IMPRESSION —
ВРАЖЕННЯ) — МИСТЕЦЬКА ТЕЧІЯ У
ЖИВОПИСІ, А ТАКОЖ В ЛІТЕРАТУРІ ТА
МУЗИЦІ, КОТРА ВИНИКЛА В 1860-Х РОКАХ
ТА ОСТАТОЧНО СФОРМУВАЛАСЯ НА ПОЧАТКУ
20 СТОЛІТТЯ У ФРАНЦІЇ.
Засновники імпресіонізму — як і символізму та
експресіонізму — діяли на противагу
реалізму (особливо неокласицизму, а також і
натуралізму). ІМПРЕСІОНІСТИ
НАМАГАЮТЬСЯ У СВОЇХ ТВОРАХ ВІДТВОРИТИ
ШЛЯХЕТНІ, ВИТОНЧЕНІ ОСОБИСТІ
ВРАЖЕННЯ ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ МІНЛИВИХ
МИТТЄВИХ ВІДЧУТТІВ ТА ПЕРЕЖИВАНЬ,
ПРИРОДУ, СХОПИТИ МІНЛИВІ ЕФЕКТИ
СВІТЛА — проте на відміну від
неокласицизму не зобов'язувалися
об'єктивно відображати реальність, а
натомість поділитися власними почуттями зі
спостерігачем твору, вплинути на нього.
Термін уперше використовувався в
негативному значенні критиком Луі Леруа
при критичній оцінці твору Клода Моне
«Враження, схід сонця» та інших
художників, що організували виставку свої
робіт в 1874 році в ател,є фотографа Надара

7.

ХУДОЖНІ НАПРЯМИ І СТИЛІ
ОСНОВНІ ЖАНРИ ЖИВОПИСУ:
Пейзаж
Побутові сцени з міського життя
ФРАНЦУЗЬКИЙ ІМПРЕСІОНІЗМ НЕ ПІДІЙМАВ
ФІЛОСОФСЬКИХ ПРОБЛЕМ І НАВІТЬ НЕ
НАМАГАВСЯ ПРОНИКАТИ ПІД КОЛЬОРОВУ
ПОВЕРХНЮ БУДЕННОСТІ. НАТОМІСТЬ
ІМПРЕСІОНІЗМ ЗОСЕРЕДЖУЄТЬСЯ НА
ПОВЕРХНЕВОСТІ, ПЛИННОСТІ МИТІ, НАСТРОЮ,
ОСВІТЛЕННІ ЧИ КУТУ ЗОРУ.
ВИЗНАЧНІ ХУДОЖНИКІ – ІМПРЕСІОНІСТИ:
Едуар Мане,Каміль Піссарро, Клод Моне, П'єрОґюст Ренуар, Альфред Сіслей, Дега Едгар,
Поль Сезанн, Берта Морізо, Марі Бракмон,
Арман Гійомен
ВИЗНАЧНІ МУЗИКАНТИ – ІМПРЕСІОНІСТИ:
Одним із натхненників музичного імпресіонізму
вважається французький композитор Ерік Саті,
а також Клод Дебюссі та Моріс Равель.
МУЗЕЙ Д,ОРСЕ
(МУЗЕЙ ІСМПРЕСІОНІЗМУ)

8.

Домашнє завдання:
Конспект
Підручник - # 24