Similar presentations:
Реалізм в театрі
1.
Реалізм – художній методобразного відображення
дійсності у відповідності з
об'єктивною достовірністю.
Реалізм в українській
літературі другої половини
19 ст.
Великий вплив на розвиток
української літератури
надала творчість Т.
Шевченка. Він підняв
українську літературу на
світовий рівень. Його
«Кобзар» став епохальним
явищем.
2.
Характер і вчинки героя пояснюються йогосоціальним походженням та становищем,
умовами повсякденного життя;
Принцип точної відповідності реальній
дійсності усвідомлюється як критерій
художності, сама художність;
Розв’язання проблем на основі загальнолюдських
цінностей.
Правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення
типових подій і характерів у типових обставинах при
правдивості деталей;
3.
Реалі́зм — стиль і напрям у літературі тамистецтві, які ставили метою правдиве
відтворення дійсності в її типових рисах.
Панування реалізму слідувало за
добою романтизму і передувало символізму.
Термін «реалізм» вперше вжив французький
літературний критик Жюль Шанфльорі в 50-х
роках XIX століття для позначення мистецтва,
що протистоїть романтизму і академізму.
На відміну від романтизму, який
зосереджував увагу на внутрішньому світі
людини, основною для реалізму стає
проблема взаємин людини і середовища,
впливу соціально-історичних обставин на
формування духовного світу (характеру)
особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого
світосприйняття на перше місце в літературі
висувається пізнавально-аналітичне начало,
а типізація дійсності утверджується як
універсальний спосіб художнього
узагальнення.
4.
Художній напрям і метод у літературі тамістецтві;
Герой — звичайна людина зі звичайного життя;
Мета — відтворення і пояснення типових характерів у типових
обставинах;
Провідний принцип — об’єктивність і правдивість
зображення дійсності;
Поєднання життєвої достовірності з умовними, фантастичними формами
зображення.
Наслідування (успадкування) досягнень
романтизму
5.
У другій половині XIX ст. центрреалістичного напряму в
образотворчому мистецтві перемістився
із Франції до Росії. Величезний внесок у
нього зробили російські
«передвижники» — учасники
демократичного об'єднання «Товариства
пересувних художніх виставок»,
створеного в 1871 р.
І. М. Крамськой, І. Є. Рєпін, В. І.
Суриков, В. Г. Перов, О. К. Саврасов,
І. І. Шишкін, І. І. Левітан, А. І.
Куїнджі збагатили образотворче
реалістичне мистецтво
психологізмом, майстерністю
соціального узагальнення і
поетизацією рідної природи.
6.
Достовірність;Ствердження естетичної цінності повсякденного життя;
Уважне дослідження навколишнього світу;
Показ дійсності у часовому вимірі;
Історизм.