Сутність мікроекономічної теорії виробництва

1.

Тема презентації:
«Виробництво»
Підготували
студенти 2 курсу
спеціальності «Економічна теорія»
Веромейчикова О., Гаморя В., Вугнявий М.

2.

Мета: Дослідити сутність мікроекономічної теорії
виробництва та розкрити можливості її практичного
застосування.
Актуальність:
1.Виробництво постає найважливішим способом
задоволення людських потреб.
2.Підвищення ефективності виробництва та оптимізація
його обсягів актуалізують проблеми дослідження
сутності та взаємозв’язку його оcновних факторів.
3.Вирішення практичних завдань максимізації прибутку
потребує забезпечення оптимальної комбінації факторів
виробництва.

3.

Проблематика: Деякі виробники прагнуть тільки до
максимізації прибутку за рахунок збільшення обсягів
ресурсів, не враховуючи, що підвищення ефективності
виробництва можливе також за умови зменшення
витрат.

4.

Виробництво — це процес транформації факторів
виробництва у кінцеву продукцію.

5.

Методологія

6.

Автор теорії 3-х факторів виробництва Жан Батист Сей (1767-1831)
Видатний французький економіст,
представник
класичної
школи
політекономії, яка перенесла центр
досліджень із сфери обігу у сферу
виробництва.
У праці «Трактат політичної
економії» (1803) вчений виокремив
такі три фактори виробництва:
1)землю;
1)працю;
1)капітал.

7.

Жан Батист Сей:
-розглядав виробництво як "природний процес»;
-вважав, що у створенні вартості бере участь не тільки праця, але й
засоби виробництва (капітал) та природні ресурси (земля);
-стверджував, що капітал породжує прибуток і процент, праця –
заробітну плату, земля - ренту. Оскільки ці фактори надають
виробничі послуги, вони і формують майбутню вартість
товарів.
Капітал
Праця
Земля

8.

Засновник мікроекономічної теорії виробництва Альфред Маршалл (1842-1924)
Основні праці:
«Принципи економікс» (1890)
"Економіка промисловості" (1889),
"Учення політичної економії" (1906),
"Промисловість і торгівля" (1919),
"Гроші, кредит і комерція" (1923) та ін.

9.

Земля
Капітал
Праця
Наука
Фактори
виробництва
Підприємницькі
здібності
Інформація
Екологія
Система сучасних факторів виробництва

10.

Виробнича функція (з двома факторами):
Q = f (L,K)
Властивості:
- Фактори виробництва є взаємодоповнюваними;
- Обсяг продукції зростає при збільшенні одного
з факторів;
- Фактори виробництва є взаємозамінними.

11.

Розвиток
методології

12.

Двофакторна виробнича функція
Кобба - Дугласа
У 1928 році американські вчені - економіст П. Дуглас і математик Ч.
Кобб створили макроекономічну модель, що дозволяє оцінити внесок
різних факторів виробництва у збільшенні обсягу виробництва або
національного доходу.

13.

Виробнича функція з двома змінними факторами –
виробнича функція, яка відображає зв'язок між зміною
обсягів двох задіяних у процесі виробництва типів
ресурсів та результатами цієї взаємодії.
Виробнича функція Кобба-Дугласа:
Q А L K
де Q — обсяг виробництва;
L — затрати праці;
К — затрати капіталу;
А, α, β — додатні константи, які характеризують
технологію виробництва.

14.

Виробнича функція В.Леонтьєва
відображає:
1) фіксовані пропорції використання виробничих факторів:
Q = min(aL, bK), де a, b >0.
2) використання абсолютно взаємозамінних ресурсів:
Q = aL + bK, де a, b>0
У виробничій функції Леонтьєва
неможлива заміна факторів,
вхідні фактори використовуються разом тільки у фіксованій
пропорції.

15.

Зміни у використанні факторів виробництва
більш еластичні в довготерміновому періоді, ніж в
короткотерміновому.
Короткотерміновий період — це період виробництва,
протягом якого змінним є лише один фактор
виробництва.
Довготерміновий період — це період, протягом якого
виробник має достатньо часу для зміни всіх факторів
виробництва.

16.

Ізокванта
К
К
5
5
4
4
3
3
2
Q3 = 105
2
Q2 = 90
Q = 75
1
0
1
1
2
3
4
5
L
Q1 = 65
0
1
2
3
4
5
L
Ізокванта — це лінія, кожна точка якої відображає
такі комбінації ресурсів (праці та капіталу), які дають
змогу отримати однаковий обсяг виробництва
продукції.

17.

Гранична норма технологічної заміни
(MRTS) праці капіталом визначається за
формулою:
L
MRTS
LK
K
Q const
а капіталу працею :
K
MRTS
KL
L
Q const

18.

Можливості взаємозаміщення факторів
виробництва ілюструє ізокоста.
K
A
B
Q1
0
a
Q2
C
Q3
L

19.

Рівновага виробника
Нахил ізокости дорівнює
(- РL/РК) і визначає ринкову
норму
заміщення
одиниці
капіталу додатковою одиницею
праці.
Точка дотику лінії однакових
витрат (ізокости) і кривої
однакового обсягу виробництва
(ізокванти)
відображає
рівновагу виробника.
K
E
K1
0
L
Q
L

20.

Ізокліналь
Для кожної іншої величини
обсягу випуску можна знайтиК
оптимальну комбінацію ресурсів,
тобто комбінацію, що мінімізує
витрати.
Поєднання таких точок на
ізоквантно-ізокостній
діаграмі
утворює лінію, яка називається
лінія
експансії,
або
траєкторія розвитку, розширення виробничої діяльності підприємства у довго0
строковому періоді.
Д
С
В
Q4
Q3
Q2
А
Q1
L

21.

Оптимальна комбінація ресурсів
K
.Геометрично ця точка
означає суміщення карти
ізоквант з даною
ізокостою і знаходження
точки дотику ізокости та
найвіддаленішої з
досяжних ізоквант
.
Q3
Q2
Q1
L

22.

Умова рівноваги виробника:
MPL PL
MPK PK
МРL – граничний продукт праці;
МРК – граничний продукт капіталу;
РL – ціна одиниці праці;
РК – ціна одиниці капіталу.

23.

Знаходження точки рівноваги:
PK ∙К + PL ∙L = ТС
MPL
PL
MPK PK

24.

Практичне
впровадження

25.

Рік
Валовий прибуток,
млн. грн
(Y)
Вартість основних
засобів, млн. грн
(К)
Зайнятість, млн. осіб
(L)
2006
13580
130634
1110
2007
13122
141826
1052
2008
18010
151164
944
2009
25157
167538
981
2010
23043
184342
992
2011
24452
306919
991
2012
33991
453835
977

26.

Y=12,91exp0,17tL0,32K0,68
Y – обсяг валового прибутку (млн. грн.) транспортної
системи України;
L – кількість зайнятих у транспортній системі України;
K – вартість основних засобів на підприємствах
транспорту (млн. грн.)

27.

У таблиці наведені дані декількох ефективних
способів виробництва:
Варіанти
технологій
Кількість одиниць
праці (L)
капіталу (K)
А
2
6
Б
3
4
В
4
3
Г
6
2
Ціна одиниці праці – 30 грн. тиждень.
Ціна одиниці капіталу – 50 грн. тиждень.

28.

K
Економічно
ефективний
варіант В, він відповідає точці
дотику ізокванти до ізокости і з
усіх можливих є найдешевшим
(LC=270 грн.)
А
6
5
Б
4
В
3
Г
2
1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
L

29.

Виробнича функція для підприємств кількома технологіями
виробництва
Y= Σ (k*x)
Y = а0 + а1x 1 + а2 x2 + а3 x3
Реалізована для ТОВ «Люстдорф» на підставі даних
за 2006—2012 рр. виробнича функція на була такого
вигляду
Y = -98912,488 + 0,331 x1 + 29103,131 x2 + 151,169 x3.

30.

Продукти виробництва за Фенделем
Продукти
Кінцеві продукти
Інвестиційні блага
Проміжні продукти
Споживчі блага
Відходи

31.

Фактори виробництва за Фенделем
Основні
(первинні)
фактори
Організаційні
(диспозитивні)
фактори
Затрачувані фактори
Субстанційно
входять у
продукт
Субстанційно
не входять у
продукт
Додаткові фактори
Застосовувані фактори
Зайняті у
виробничому
процесі
Не зайняті у
виробничому
процесі

32.

Виробничі функції
Лімітаціїні
Зі змінними
виробничими
коефіцієнтами
Зі сталими
виробничими
коефіцієнтами
Субституційні
Класична
Неокласичн
а

33.

ВИСНОВКИ
1. Виробництво - це така форма організації суспільного
господарства, за якої продукти виробляються економічно
відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на
виготовленні певного продукту, що потребує обміну у
вигляді купівлі-продажу на ринку.
2. Зростання виробництва є результатом збільшення
пропозиції ресурсів і технічного прогресу.
3. Кожне підприємство повинно враховувати не тільки
бажання максимізувати прибуток, а й те що ефективне
виробництво – це те, яке мінімізує витрати при
збільшенні обсягу виробництва.

34.

4. Кожна фірма має свою виробничу
характеризує технологічний спосіб
вибраний фірмою. Функція виробництва
можливо здійснити технічно за умови,
ефективно.
функцію, яка
виробництва,
описує те, що
що фірма діє

35.

Список використаної літератури
1. Гуменюк В.Я., Ярошевич Н.Б. Переваги та недоліки
застосування функції Кобба-Дугласа //Вісник Львівського
ун-ту. Серія економічна. – 2014. -№51.
2. Історія економічних учень: хрестоматія: навч. посібн. / за
ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2011.
3. Мікроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. –
К.: Знання, 2007. – 677 с. – (Класичний університетський
підручник).
4. Мікроекономіка: практикум : навч. посіб. / за ред. В.Д.
Базилевича. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання,
2010. – 491 с.
5. Макконнелл К. Р. Экономикс : принципы, проблемы и
политика: пер. с англ. / К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю. М.
Флинн. – М. : Инфра-М, 2013. – 1028 с.

36.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!