Московське царство у період кінцяXV—XVII століть.
Походження назви…
Візантійська спадщина
Правління Івана Грозного
Завоювання Івана Грозного
Захоплення українських земель
1.12M
Category: historyhistory

Московське царство у період кінця XV—XVII століть

1. Московське царство у період кінцяXV—XVII століть.

2. Походження назви…

Моско́вське царство — назва централізованої
російської держави у період кінця XV—XVII століть,
яка вживалася у писемності, творах іноземців XV—
XVII століть, юридичній і історичній літературі XVI—
XX століть. Ця назва фігурує і в соборном уложенії
1649 року («Московское государьство»). Деякі
російські історики, однак, вважають, що назва
«Московська царство» з'явилася у Західній Європі,
а Іван Грозний засвоїв її в процесі спілкування з
польсько-литовськими послами. Попередником
Московського царства є Велике князівство
московське. З приходом до влади Петра І за
державою закріпилася назва «Російська імперія».

3. Візантійська спадщина


З падінням Константинополя у 1453 році, Москва починає претендувати
на роль найбільшого центру православ'я. Після одруження Івана III на
племінниці останнього візантійського імператора Софії Палеолог,
московський двір прийняв чимало візантійських термінів, ритуалів, назв і
емблем, зокрема і двоголового орла, який використовується в якості герба
Росії донині. В російській православній церкві народжується ідея Москви
— Третього Риму, автором цієї концепції вважається чернець Філофей.
Він розглядає Московське царство як майбутній ідеал православної
християнської держави, свої погляди він викладав у листах великому
князю Василію ІІІ.
Зі сходженням на московський престол наступника Василія ІІІ — Івана
IV, в Московії з'являється потужна автократична фігура царя. Титул Царя
мав підкреслити суверенітет Московської держави, а фігуру її правителя
поставити в один ряд із візантійським імператором або монгольським
ханом. 16 січня 1547 року Іван IV був коронований за візантійським
обрядом на царство Російською православною церквою та прийняв титул
«царь и великій князь всеа Русіи, Владимирскій, Московскій,
Новгородцкій, Псковскій, Резанскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій,
Вятцкій, Болгарскій и иныхъ». 1561 року Іван IV отримав грамоту від
константинопольського патріарха Іоасафа, в якій містилося визнання
Івана IV царем, існують однак відомості про те, що ця грамота була
сфальсифікована

4. Правління Івана Грозного


Правління
Івана
Грозного
Вінчання Івана Грозного на царство.
Гравюра невідомого автора XVI
століття.
Карта Московського царства, видана
Герберштейном, 1557 рік
Розвиток царської самодержавної
влади досяг свого піку під час
царювання Івана IV, що став відомий
як Іван Грозний. Іван зміцнив позиції
царя до безпрецедентного рівня,
продемонструвавши ризикованість
необмеженої влада в руках психічно
нестабільної особистості. Розумний і
енергійний, Іван страждав від нападів
параної і депресії, а його правління
сповнено актами крайнього
насильства.
Завдяки постійній допомозі з групи
бояр, Іван почав своє царювання з
низкою реформ. У 1550-х, він
оприлюднив новий кодекс законів,
реорганізував військо та місцеві органи
влади. Ці реформи були спрямовані на
зміцнення держави в умовах
безперервних війн.
Вінчання Івана Грозного на
царство. Гравюра
невідомого автора XVI
століття

5. Завоювання Івана Грозного

• Тривалий час Московія залишалася маловідомою у Західній
Європі. Першою значною роботою, присвяченій цій країні став
труд барона Сигизмунда фон Герберштейна «Нотатки про
Московію» (Rerum Moscoviticarum Commentarii),
опублікований в 1549. У 1630 році московські землі відвідав
Адама Олеарій, його живі і інформативні роботи незабаром
були перекладені на всі основні мови Європи.
• Додаткову інформацію про Московію поширювали англійські
та голландські купці. Один з них, Річард Канцелор після
повернення з Московії в Англію, заснував там 1555 року
Московську торгівельну компанію, що тривалий час
користувалася монопольним правом на торгівлю з Московією.
Іван Грозний використовував торговців цієї компанії для
обміну листами з Єлизаветою I.

6.

Завоюва
-ння
Івана
Грозного

7. Захоплення українських земель

Землі, втрачені Річчю Посполитою у російсько-польській війні
Московія продовжувала свою територіальну експансію протягом
всього 17-го століття. На південному заході, увійшли східноукраїнські землі, які до того входили до складу Речі Посполитої.
На цих землях розвивалося Запорізьке козацтво — військові
формування прикордонних районів. Хоча формально козаки
Запорізької Січі служили в польській армії в якості найманців,
вони й раніше прагнули незалежності і організовували
повстання проти поляків. У 1648 році в Україні вибухнуло
повстання на чолі з Богданом Хмельницьким, причиною якої
були соціальні та релігійні утиски з боку польської шляхти.
Спочатку українці були в союзі з кримськими татарами, проте
після переходу татар на бік поляків, українцям стали шукати
військову підтримку у росіян.
У 1654 році на Переяславській раді було вирішено укласти
військово-політичний союз з Московською державою, наслідком
якої стала Російсько-польська війна (1654–1667). За
Андрусівським договором, Україна була розколота вздовж
Дніпра на Правобережну, що залишалася у складі Польщі, та
Лівобережну, що стала автономною одиницею (Гетьманат) у
складі Московського царства.

8.

Землі, втрачені
Річчю Посполитою
у російськопольській війні

9.

Фрагмент
Соборного
Укладення
Сергій Іванов. В
Смутний час

10.

Московське царство до початку
східної експансії, 1600 р.

11.

Прапор 1668 р.
Герб Московії
English     Русский Rules