Україна у XVI - XVII століттях

1.

2.

3.

4.

Утворюються ремісничі цехові організації – братства.
Ці об’єднання ремісників створювалися в основному за
територіальним принципом – по кварталах або вулицях
міста. Вони мали своїм центром церкву чи каплицю
певного віросповідання, переважно католицького чи
православного. На чолі братства стояв обраний
цехмістр. У його виборі і взагалі у справах цеху
повноправними були тільки визнані ремісникимайстри. Цех мав свій професійний знак і знамено,
статут, суд, печатку. Члени цехового братства збирали
гроші на поминки та учти, спільно відзначали
національні свята. Такі братства відігравали значну роль
у відродженні національної культури.

5.

Перехід західних і центральних земель до
Речі Посполитої, а східних до Москоаського
князівства

6.

Об’єднання
католицької і
православної
церков у
грекокатолицької
церкви.

7.

8.

9.

10.

11.

12. Києво-Могилянська академія (1659—1817)

13. ІСТОРІЯ

• Києво-Могилянська академія була заснована на
базі Київської братської школи. 1615 року ця школа
отримала приміщення від шляхтянки Галшки Гулевичівни.
Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл
переїхали викладати до Києва. Школа мала
підтримку Війська Запорозького і зокрема
гетьмана Сагайдачного.

14.

• У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською
школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський
митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком
єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася
вивченню мов, зокрема польської та латини. Станових обмежень для
отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася КиєвоМогилянською на честь свого благодійника та опікуна.
Петро Могила

15. Назви академії

• Ніхто за життя Петра Могили не називав колегію (академію)
«Могилянською», ні польські королі, ні московські царі. Це сталося
вже понад двадцять років після його смерті. Вперше цю назву
знаходимо в грамоті короля Михаїла Корибута Вишневецького
(внучатого племінника Могили, онука Раїни Могилянки) в 1670 році:
«Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого
руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську
колегію і в ній школи».
• За часів свого існування Київську академію називали на честь своїх
благодійників. Крім Києво-Могилянської, на честь Петра Могили, її
називали також Могило-Заборовською, на честь Рафаїла
Заборовського. За часів гетьмана Івана Мазепи академію також
називали Могилянсько-Мазепинською.

16.

Юрій Михайлович
Котермак з Дрогобича,
відоміший як Юрій
Дрогобич український
філософ, астроном,
астролог, перший
український доктор
медицини. Перший
український автор
друкованого твору
(латинською
мовою).Прлфесор, ректор
Болонського університету
(Італія), професор
Краківського університету .

17.

18.

1 Обрядова поезія (русальні, купальські,
обжинкові пісні, голосіння).
2 Героїчний епос (думи, історичні пісні)
3 Релігійна поезія (легенди, вірші, пісні)
4 Житійна література («Четьї Мінеї» (Київ,
1689-1705) Дмитра Туптала.)
5 Історична література («Густинський
літопис», який висвітлює вітчизняні події
від Київської Русі до кінця XVI ст. в
тісному зв’язку із світовою історією.)

19.

Першим друкованим твором
вважається «Апостол», виданий у
Львові Іваном Федоровим 1574 р.