Тема Онтология (1)

1.

Навчальний курс
«Філософські студії»
Викладач: Додонова Віра Іванівна,
доктор філософських наук, професор

2.

Тема.
Філософське розуміння світу:
проблема буття.

3. План:

1. Категорія «буття», її зміст і специфіка.
2. Основні форми буття.
3. Матерія та її атрибути.

4.

Питання 1. Категорія «буття»,
її зміст і специфіка.
Онтологія (від грец. оntos – суще, буття і
logos – наука) – вчення про буття.

5.

«Буття» є центральною
філософською категорією, яка
фіксує загальність існування
реальності в її єдності і
багатоманітті, кінечності і
бескінечності, вічності і
тимчасовості.

6. Для опису буття онтологія вживає поняття: «реальність», «світ», «субстанція», «матерія», «дух», «свідомість», «рух»,

«розвиток»,
«простір»,
«час»,
«природа»,
«суспільство»,
«життя»,
«людина»,
«дійсність».

7.

Питання 2. Основні форми буття.

8.

Основні форми буття:
Буття речей, процесів і станів природи
(перша та друга природа)
Буття людини
(б.л. у світі речей та власне людське буття)
Буття духовного (ідеального)
(суб’єктивне та об’єктивоване духовне)
Буття соціального:
(індивідуальне (особистіть) та
колективне (суспільство))

9.

У вченні про буття інтегруються наступні ідеї:
• 1) світ є; існує як безмежна і неминуща
цінність;
• 2) природне і духовне, індивіди і
суспільство рівноправно існують, хоча й у
різних формах;
• 3) у силу об'єктивної логіки розвитку
світ утворює сукупну реальність, дійсність,
наперед задану свідомості і дії конкретних
індивідів і поколінь людей.

10. Субстанція (від лат. substantia – «підстава») – гранична основа, що дозволяє звести багатоманіття і мінливість властивостей

буття до
чогось постійного, відносно стійкого і
самостійно існуючого; певна
реальність, взята в аспекті її
внутрішньої єдності.
Монізм,
дуалізм,
плюралізм.

11.

Питання 3. Матерія та її атрибути.

12. Етапи формування уявлень про матерію: 1) етап наочно-чуттєвого уявлення про матерію (вода, повітря, вогонь тощо); 2) етап

речовинно-субстратного уявлення.
Матерія ототожнювалась з речовиною
(атомами);
3) філософсько-гносеологічне уявлення
про матерію;
4) етап філософського субстанціональноаксіологічного уявлення про матерію.

13. МАТЕРІЯ –

це філософська категорія для позначення
об’єктивної реальності, котра існує незалежно від
людини в русі, просторі і часі.

14. З урахуванням досягнень сучасної науки, необхідно виділяти онтологічні (рух і його форми, простір, час, детермінація) і

гносеологічні характеристики
(пізнаванність, об'єктивність, реальність)
матерії.
Отже, матерія – це об'єктивно реальне
буття світу в часі, просторі, русі,
детерміноване і безпосередньо чи
опосередковано пізнаване людиною.

15. Загальні властивості матерії: об'єктивність, загальність, нестворюваність і незнищуваність, безкінечність у просторі і часі,

Загальні властивості матерії:
об'єктивність,
загальність,
нестворюваність і незнищуваність,
безкінечність у просторі і часі,
здатність у силу своєї внутрішньої
суперечливості до саморозвитку.

16. Види матерії:

• Речовинні види (речовини). Речовина – це
матеріальне утворення, котре складається з
матеріальних частинок, які мають масу спокою.
• Неречовинні види матерії (поле) – магнітне поле,
поле ядерних сил, гравітаційне, електричне,
радіохвилі, ультразвук, рентгенівські промені,
іонізуюче випромінювання тощо.
• Антиречовинні види матерії (антиречовина). Вона
є матерією, яка складається з античастинок.
Експериментально на прискорювачах заряджених
частинок отримані анти ядра гелію, антипротон,
антинейтрон, антиелектрон тощо.

17. Структурні рівні матерії

• Неорганічний рівень – мікросвіт (з грецької - малий);
макросвіт (з грецької - великий); мегасвіт (з грецької –
надвеликий, величезний).
• Органічний рівень – організменний, надорганізменний
рівні матерії (організм енний – клітина,
надорганізменний – біосфера (зона активного життя),
біоценоз («живий комплекс», сукупність рослин,
тварин, мікроорганізмів, що населяють певну ділянку
суші чи водоймища, наприклад, ліс, озеро тощо).
• Соціальний рівень – людина, сім'я, плем’я,
народність, нація, соціальна група, суспільство.

18. Структура матерії: - рівні (мікросвіт, макросвіт, мегасвіт); - види (речовина, поле); - стани (нежива, жива,

соціальноорганізована).

19. Атрибути (форми існування) матерії: - рух; - простір; - час.

20. Рух означає спосіб існування матерії, що охоплює собою всякі зміни, що відбуваються у Всесвіті, починаючи від простого

механічного переміщення тіл і
закінчуючи мисленням.
Слід розрізняти поняття «рух» і
«розвиток». Рух означає зміну взагалі.
Розвиток – це спрямована, необоротна
зміна, що приводить до виникнення нової
якості.
У цьому випадку розвиток є сутністю руху.

21. Важливими характеристиками руху є його абсолютність і відносність. Абсолютність руху полягає в тому, що він є загальним

способом існування матерії.
Моментом усякого руху виступає спокій.
Спокій виражає динамічну рівновагу, що
характеризує матеріальний об'єкт із
погляду його стійкості. Спокій минущий,
тимчасовий, відносний, а рух постійний,
вічний, абсолютний.

22. РУХ

Основні форми руху:
Механічна форма руху (дія - протидія, притягання відштовхування);
Фізична форма руху (позитивна - негативна електрика,
симетрія - асиметрія);
Хімічна форма руху (розкладання – з'єднання,
асоціація – дисоціація);
Біологічна форма руху (асиміляція - дисиміляція,
спадковість - мінливість);
Соціальна форма руху (соціальні суперечності,
соціальні конфлікти, антагонізми тощо).

23.

Форми руху матерії
Меха
нічна
Фізична
Хімічна
Біологічна
Соціальна

24. Форми руху матерії 1) порядок розташування основних форм руху визначається ступенем зростання їх складності; 2) кожна форма

руху пов'язана з певним
матеріальним носієм;
3) вища форма руху генетично і структурно
обумовлена нижчими, при цьому зберігаючи їх у
собі в знятому вигляді;
4) кожна вища форма руху матерії має свою
якісно специфічну визначеність стосовно
нижчих..

25.

• Формами існування матерії є ПРОСТІР і ЧАС

26. Простір – це форма буття матерії, що характеризує її протяжність, структурність, співіснування і взаємодію елементів у всіх

матеріальних системах.

27. Властивості простору: протяжність, тривимірність, зв'язність і безперервність і, разом з тим, дискретність, що виявляється в

Властивості простору:
протяжність, тривимірність, зв'язність
і безперервність і, разом з тим,
дискретність, що виявляється в
роздільному існуванні матеріальних
об'єктів і систем,
а також однорідність і ізотропність.

28. Час – це форма буття матерії, що виражає тривалість існування будь-яких об'єктів, послідовність зміни їх станів.

Час – це форма буття матерії, що
виражає тривалість існування будьяких об'єктів, послідовність зміни їх
станів.

29. ЧАС –

це форма існування матерії, яка
виражає тривалість і
послідовність протікання
матеріальних процесів. Час є
незворотнім.

30. Властивості часу: тривалість, одномірність, необоротність, спрямованість від минулого до майбутнього, асиметричність.