Проблеми онтології, їхнє значення для теорії та практики

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ «ПОЛТАВСЬКА
ПОЛІТЕХНІКА ІМЕНІ ЮРІЯ
КОНДРАТЮКА»
Кафедра українознавства,
культури та документознавства
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни «ФІЛОСОФІЯ »
Тема 2. ПРОБЛЕМИ ОНТОЛОГІЇ, ЇХНЄ
ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ.
Основна проблема – сутність реального світу,
феномен свідомості.
Актуальність теми заняття – знання визначених
категорій визначають основу філософської освіти і
розуміння основного змісту філософії та світогляду
людини.

2.

Актуальність
ПЛУТАРХ (45/50 – 120/125)
Буття є рухом або пов'язане з
рухом.
Блез ПАСКАЛЬ (1623 – 1662)
Сутність людського єства – у
русі. Повний спокій означає
смерть.

3.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
1.Буття.
2.Матерія та її атрибути.
3.Свідомість та її структура.

4.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
1.Васянович Г.П. Філософія: Навч. посіб. /
Інститут педагогіки і психології професійної
освіти АПН України; Львівський держ.
фінансово-економічний ін-т. — Л. : Норма, 2005.
—
С.114-140.
2.Петрушенко
В.Л.
Філософія:
Курс
лекцій:Навч. посібник для студ. вищ. навч.
закладів освіти III-IV рівнів акредитації. — Вид.
2., випр. і доп. — К. : Каравела, 2002. — С. 263285.
46,
57.

5.

ПИТАННЯ №1.
Буття.

6.

ОНТОЛОГІЯ
• вчення про буття, фундаментальні проблеми
існування,
розвитку
сутнісного,
найважливішого; частина філософії, яка
дозволяє
побудувати
найуніверсальнішу
картину світу.
ВИДИ БУТТЯ
Об’єктивна
реальність
Суб’єктивна
реальність
Віртуальна реальність

7.

Об'єктивність
незалежність існування речей і явищ від волі нашої свідомості
Об'єктивна реальність
реальність, яка продовжувала б своє існування і без нас

8.

Суб'єктивність
існування речей і явищ з волі нашої свідомості
Суб'єктивна реальність
дійсність, яка існує в свідомості людини і залежить від нього

9.

Віртуальність
(лат. virtualis – можливий) – об’єкт або стан, які реально не існують, але
можуть з’являтися за певних умов
Онтологія
віртуальність асоціюється з наявністю деяких причин або начал, що
зумовлюють визначений можливий стан буття, не реалізований в
актуальності

10.

Віртуальна реальність
різновид реальності у формі тотожності матеріального й ідеального, що
створюється та існує завдяки іншій реальності; ілюзія дійсності, створювана за
допомогою комп’ютерних систем, які забезпечують зорові, звукові та інші відчуття.
імітація дійсності з допомогою комп’ютера і різних пристроїв, що діють на органи чуття
Термін «віртуальна реальність» (англ. virtualreality)
у 1984 році першим почав популяризувати Джерон
Ланьє (Jaro Lanier) - власник фірми у США, яка
випускала комп’ютери.

11.

Об'єкт онтології
світ, суспільство, культура, місто, людина, простір, армія,
солдат та інш.
Складність об'єкта передбачає застосування великій кількості
наук
Основний метод онтології – просторово-часове
дослідження
Основні питання які розглядає онтологія
Що він (предмет, явище) таке? Як він
народжується? У яких формах, видах може
існувати?
Як
розвивається?
які
метаморфози зазнає свого розвитку? Як
вмирає?

12.

БУТТЯ
I. Гранично широке
поняття
СВІТ –
сущого
граничні для людини основи
Макрокосм
Макрокосм є весь сущий Всесвіт,
як матеріалізована воля та думка
Бога. ПАРАЦЕЛЬС
Мікрокосм
Кожна
людина
має
свій
внутрішній світ. Тільки у когосьце світло свічки, а у когось світло маяка. ТОНІНО ГУЕРРА
Світ сакральних сил
Без релігії людина ходить у темряві.
Тільки релігія вказує людині на її
початок та кінець.. НАПОЛЕОН
II. Що фіксує
характеристики
та прояви світу
ДУХ
МАТЕРІЯ
Душа є суть тіла.
ТОМА АКВІНСЬКИЙ
IV.
Чинник
сенсоутворення,
найвища цінність
для людини, міра її
моральної
відповідальності
Прагни не до
того,
щоб
досягти успіху, а
до того, щоб
твоє
життя
мало сенс.
А. ЕЙНШТЕЙН
III. Ознаки буття через
зіставлення з небуттям
Як ми можемо знати, що таке
смерть, якщо ми не знаємо, що
таке життя. КОНФУЦІЙ

13.

БУТТЯ – ФІЛОСОФСЬКА КАТЕГОРІЯ
Міфологічні
образи
УСЕ ТЕ, ЩО МИ
БАЧИМО, ЩО
РЕАЛЬНО ІСНУЄ
УСЕ ТЕ, ЩО МИ
НЕ БАЧИМО, але
воно є у дійсності
Усе те, що є
УЯВНИМ,
НЕРЕАЛЬНИМ
Радіохвилі
РЕАЛЬНІСТЬ, яка
існує об’єктивно,
незалежно від
свідомості людини
Природа
ЗАГАЛЬНИЙ
СПОСІБ
ІСНУВАННЯ
людини, суспільства

14.

ОНТОЛОГІЯ
БУТТЯ
МАТЕРІЯ
ДУХ

15.

ФОРМИ БУТТЯ
МАТЕРІАЛЬНЕ
МАТЕРІАЛЬНЕ
ДУХОВНЕ
ДУХОВНЕ
"Всесвіт"
("Універсум")
СОЦІАЛЬНЕ
СОЦІАЛЬНЕ
БУТТЯ
БУТТЯ
ЛЮДИНИ
ЛЮДИНИ

16.

МАТЕРІАЛЬНЕ
буття речей, процесів,
станів природи
буття людини у
світі речей
буття природи як
цілого
БУТТЯ
ЛЮДИНИ
буття речей і процесів,
вироблених людиною
специфічне
людське буття

17.

ДУХОВНЕ (ідеальне)
буття
індивідуалізованого
духовного ДУХ – внутрішній світ людини
буття об'єктивованого
(позаіндивідуального)
дух нації,
духовного
народу
СОЦІАЛЬНЕ
індивідуальне буття
буття суспільства

18.

Висновок
Буття є найфундаментальнішим зі всіх філософських
категорій.
Проблема буття відноситься до так званих «вічних
питань»
філософії,
оскільки
вона
стосується
найважливіших сторін людського життя: світогляду,
цінностей, ідеалів.
Розділ філософії,який вивчає буття називається
онтологія. Він визначає фундаментальні принципи і
основи буття, першоначала і першопричини всього
сутнісного. Це вчення про світ, про першооснови буття,
про субстанцію, матерію, простір і час, причинність
тощо.

19.

ПИТАННЯ №2.
Матерія та її атрибути

20.

МАТЕРІЯ
(з грецьк. матер – мати – мати всього сущого),
філософська
категорія
для
позначення
об'єктивної реальності, яку люди здатні пізнати
через відчуття й яка існує незалежно від них

21.

Атрибут – необхідна, суттєва властивість
предмета чи явища, без якої неможливим є
реальне його існування
РУХ
ПРОСТІР
ЧАС

22.

Антуан де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ
Ти нещасний, бо тупцюєш на
місці, а радість приходить
разом із рухом.
Ти нещасний, бо тупцюєш на місці, а
радість приходить разом із рухом.

23.

1.Рух – це зміна матеріальних речей,
властивостей, відносин, систем і
взаємодія матеріальних об'єктів.
ТИПИ РУХУ
1.Рух,
коли
зберігається
якість
предмету
Спокій — рух у рівновазі
2.Розвиток
перехід
нижчих
існування
вищих форм
–
від
форм
до
3.Саморозви
ток – зміна
внаслідок
внутрішніх
суперечностей

24.

Основні форми руху
механічна
дія – протидія
фізична
позитивна – негативна
електрика
хімічна
розкладання – з’єднання
біологічна
спадковість – мінливість
соціальна
соціальні конфлікти

25.

Артур ШОПЕНГАУЕР
Час –це цілком послідовність і більше нічого,
простір –цілком положення і більше нічого, матерія –
цілком причинність і більше нічого.

26.

2.Простір характеризується:
- протяжністю матеріальних об’єктів;
- їхнєю взаємодією (взаємодія – зв'язок елементів)
ВИДИ ПРОСТІРУ
БІОЛОГІЧНИЙ
СОЦІАЛЬНИЙ
КУЛЬТУРНИЙ
Географічний ареал
існування індивіда
Протяжність
існування
людської діяльності у системі
соціально-класових,
політичних,культурних,
професійних і конфесійних
територій
Характеристика
протяжності,
структурності,
співіснування,
координації
елементів
культури

27.

3.Час характеризується :
-тривалістю існування матеріальних
об’єктів;
-послідовністю їхніх змін.
ВИДИ ЧАСУ
БІОЛОГІЧНИЙ
Інтервал існування між народженням
і смертю
СОЦІАЛЬНИЙ
Структурована послідовність змін якісних
станів
суспільства
у
відповідний
історичний
часовий
відрізок,
яка
характеризується системою
смислів,
символів та знаків

28.

Загальні властивості простору та часу
Об'єктивність. Простір і час – форми
існування матеріальних тіл, вони
незалежні від людини
Абсолютність. Загальність, усі явища
знаходяться в просторі та часі
Відносність. Простір і час залежать від особливостей матеріальних об'єктів, їх
руху та взаємодії
Специфічні властивості простору
Тривимірність. Становище будьякого об'єкта може бути визначена за
допомогою трьох координат (L, H, W)
Оборотність. У будь-яку точку
простору можна потрапити багато
разів
Специфічні властивості часу
Одномірність. Протягом його в
одному напрямку (минуле - теперішнє
- майбутнє)
Незворотність.
повертається
Час
ніколи
не

29.

Концепції простору та часу
Субстанціональна
Релятивістська
Простір і час розуміються як
самостійні,
незалежні
субстанції
Простір і час нерозривно
пов'язані між собою і з
матерією

30.

ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ А. ЕЙНШТЕЙНА
простір і час тісно
пов'язані між собою
єдиний многовид, що має назву
«простір-час»
спостерігачі, що рухаються один відносно
одного, по-різному визначають «просторові» і
«часовий» напрямки у цьому многовиді
простір і час більше неможливо розглядати як дві окремі сутності

31.

МАТЕРІАЛЬНА ЄДНІСТЬ СВІТУ
а) в абсолютності й вічності матерії, в її
самостворенні і неможливості знищення;
б) в єдності атрибутивних властивостей матерії на
всіх рівнях її розвитку, у зв'язку всіх форм руху;
в) у підпорядкуванні всіх явищ об'єктивного світу
загальним діалектичним закономірностям;
г)
у
нескінченній
багатоманітності
взаємопереходів явищ об'єктивного світу;
д) в історичному розвитку матерії, виникненні
живої і соціально організованої матерії на основі
менш складних форм її існування.
САМОСТІЙНО

32.

Річард Олдінгтон (1892 – 1962)
Час – це міраж, він
скорочується
в
хвилини щастя та
розтягується в години
страждань.

33.

ВИСНОВОК ПО 2-му ПИТАННЮ:
1.Онтологія – це вчення про буття,
розділ філософії у якому з’ясовуються
фундаментальні проблеми існування,
розвитку сутнісного, найважливішого.
2.Під матерією у філософії розуміють
філософську категорію, котра позначає
об`єктивну реальність, яка дана людині у її
відчуттях та існує незалежно від них.
3.Атрибутами матерії є рух, простір, час.

34.

ПИТАННЯ №3.
Свідомість
структура
та
її

35.

ІДЕАЛЬНЕ
Філософська категорія для позначення суб’єктивного,
нематеріального відображення дійсності у людській свідомості
Результат інтелектуальної
діяльності
Ідеал
Результат ідеалізації об’єкту у
ЛЮДСЬКІЙ ПІЗНАВАЛЬНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ
Об’єктивний феномен

36.

Трактування ідеального в філософії античності
Матеріалізм
Душа людини як елемент реально
існуючої дійсності, асоціювання її з
повітрям, вогнем, рухом ідеальної
форми атомів, у вигляді конкретної
матеріальної форми
Ідеалізм
Душа – число (Піфагор). Платон
виділив ідеальне як окреме і
протиставив його оточуючому
світові

37.

Платон (427–347 рр. до н.е.)
Ідея
Це «розумний образ речі», її вічний прообраз
Нематеріальна «заготівля», що дозволяє речі
рано чи пізно з'явитися в матеріальному світі.
Кожна матеріальна річ – лише спотворена, погіршена подоба певної
ідеї.
Поміщаються ідеї не в людини в голові – у Світі ідей, вічне
«сховище», житло ідеальних об'єктів. У ньому вічно та незмінно
існують абсолютні ідеї всього, що тільки може з'явитися.
ДУША – БЕЗСМЕРТНА. Розумна, афектно-вольова,
чуттєва.
Після смерті людини – вільно мандрує у піднебесній сфері,
споглядаючи світ ідей

38.

Світ ідей Платона
(за аналогією з хмарним сховищем як моделі збереження даних)
Світ
ідей,
вічне
«сховище»,
житло
ідеальних
об'єктів.
Нікола
ТЕСЛА
У ньому вічно і
«Мій мозок тільки прийомний пристрій. У незмінно
космічному просторі існує якесь ядро,
існують
звідки ми черпаємо знання, сили, натхнення.
ідеї
Я не потрапив у таємниці цього ядра, але абсолютні
знаю, що воно існує».
всього, що було
та
того,
що
тільки
може
з'явитися у світі.

39.

Арістотель (384–322 рр. до н.е.)
ДУША
1. Рослинна – репродукція та харчування;
2. Тваринна – сприйняття тільки форм;
3.Людська – здатність розуму сприймати
сутність.
I.РОЗУМНА (розсудкова – практичність,
теоретична – мудрість)
II.НЕРОЗУМНА (рослинна – немає добра,
пристрасна – етичні категорії )
В речах міститься ідея
«Ідея» – лише конкретна форма матерії, яку остання набуває
за допомогою «руху» (тобто будь-якої зміни)

40.

Трактування свідомості (душі) в філософії
Середньовіччя та Відродження
Об'єктивний ідеалізм
Душа (свідомість) –
Надприродне начало
та пов`язувалось з
ідеєю Бога

41.

Августин Блаженний (354 – 430 рр.)
Свідомість (Душа)
•Безмежна;
•Безсмертна;
•Індивідуальна
Хома Аквінський (1225–1274 рр.)
Свідомість (Душа)
•Вегетативна - рослинна;
•Сенситивна – тваринна;
•Інтелектуальна – притаманна лише
людині

42.

ТРАКТУВАННЯ ІДЕАЛЬНОГО В
ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ
Філософія Нового часу розглядала свідомість як
пізнавальний образ, як відображення світу в мозку
людини, як функцію особливим чином організованої
матерії

43.

Рене ДЕКАРТ (1596–1650)
Види ідей, які забезпечують процес
пізнання
1.Вроджені:
- Бога;
- буття;
- числа;
- протилежності;
- тілесності і
структурності тіл;
- свободи волі;
- свідомості
2. Ідеї,
які виникають
з чуттєвого
досвіду
3. Ідеї, що
формує
сама людина

44.

Трактування ідеального в класичної німецької
філософії
Соціально-історична природа
свідомості, її рівні організації,
активність, її залежність від
ІСТОРИЧНИХ УМОВ ЖИТТЯ

45.

Властиві свідомості
від
народження
(апріорі), іманентні
(внутрішні),
допитливі
структури
Моральні уявлення
Простір
Час
Свідомість
призма,
що
спотворює
об'єктивну
реальність, так що
пізнанню
доступні
лише
суб'єктивні
уявлення
про
світ
(трансцеденталь
ная ідея).
Філософські категорії
Способи пізнання, як «координатна сітка», яку людська свідомість «навішує»
на світ, щоб зручним для себе чином пізнавати його і спілкуватися з подібними
(апостеорі).

46.

СВІДОМІСТЬ ЗА І. КАНТОМ
апостеріорі
РОЗСУДОК
РОЗУМ
ТРАНСЦЕДЕНТАЛЬНА
ІДЕЯ
результати
СИСТЕМНИЙ ДИСК C
СИСТЕМНИЙ ДИСК D
узагальнення
Закладене програмне
забезпечення
апріорі
Узагальнення
інформації
СіD
Нові продукти
інтелектуальної
діяльності

47.

Сучасна філософська думка
ВУЛЬГАРНИЙ
Л.БЮХНЕР
МАТЕРІАЛІЗМ
Ототожнення
мислення з
фізіологічними
процесами
ЕКЗІСТЕНЦІОНАЛІЗМ
Ж.-П.САРТР
Свідомість – чиста
суб'єктивність. Межа
її дослідження – сфера
буття
"ФІЛОСОФІЯ МОВИ"
Закони мови
К.ЛЕВІ-СТРОСС
думка
СТРУКТУРАЛІЗМ
Свідомість – сукупність
структури, несвідомого,
мови.
Структури мови
Мова – система знаків, що служить засобом людського
спілкування, мислення та вираження

48.

КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ СВІДОМОСТІ
(самостійно)
РЕЛІГІЙНА
Прояв “іскри Божої”, яка вкладена Богом
в людину при створенні світу
Єдиного інформаційного поля
Прояв дії єдиного інформаційного поля
Внаслідок розвитку
праці
Формування з розвитком суспільної
праці
ДУАЛІСТИЧНА
Вияв духовного начала буття
ЕВОЛЮЦІЙНА
Результат поступового розвитку
живих організмів
Активного самопородження
Основа – природно-космічні передумови
САМОСТІЙНО

49.

СВІДОМІСТЬ
Властивість
високоорганізованої
матерії
Продукт соціальнополітичного розвитку
Вища форма
відображення (ідеальний
образ матеріального світу)
Регулятор цілеспрямованій
діяльності людини

50.

ОСНОВНІ ОЗНАКИ СВІДОМОСТІ
1. Специфічність відображення зовнішнього світу
Об`єктивно існуючий предметний та
духовний світ, котрий відображається
у свідомості у вигляді конкретно-чуттєвих
та понятійних образах
Джерела
свідомості
Соціальне
середовище,
в якому
живе людина
Особистий
духовний
світ людини
ВІДОБРАЖЕННЯ
взаємодіючих
- процес інформаційного
відтворення
властивостей
об'єктів.
Основні ознаки свідомості
ДУША - ЦЕ ДЗЕРКАЛО У ЯКОМУ ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ
СВІТ, А ТІЛО – ЦЕ РАМА ДЗЕРКАЛА
ВОЛЬТЕР

51.

ОСНОВНІ ОЗНАКИ СВІДОМОСТІ
2
3
Суб`єктивність - належить
людині або соціальній
групі
Специфічний результат
функціонування мозку
4
5
Предметність цілеспрямоване
визначення основної мети
Відношення людини до
оточуючого світу

52.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СВІДОМОСТІ
Пізнавальна
(відображальна)
Цілепокладання
(формування мети)
Акумулятивна
(накопічувальна)
Творча
(конструктивна)
Аксіологічна
(оціночна)
Комунікативна
(зв'язку)
Регулювання
(управління)
Функція (лат. funkcio – діяльність) - спосіб
поведінки, що притаманний предметам і
явищам реального світу

53.

РІВНІ СВІДОМОСТІ
НАДСВІДОМЕ –
формування свідомості з
допомогою системи впливу
(культура, правила
поведінки)
СВІДОМЕ – контрольовані
свідомістю дії
НЕСВІДОМЕ – автоматичні навички та вміння
ПІДСВІДОМЕ - це психічний акт, котрий на певному етапі людської
діяльності знаходиться за межами її свідомості

54.

Структура свідомості
ЕМОЦІЙНА СФЕРА
-Почуття ( радість, горе);
-Афекти (лють, жах)
-Пристрасті;
-Самопочуття
НЕСВІДОМЕ
- Сновідення;
- Гіпнотичні стани;
-Інстинкти
-Інтуіція;
-Автоматичні навички
МОТИВАЦІЙНОВОЛЬОВА СФЕРА
-Мотиви;
-Інтереси;
-Потреби у єдності зі
здібностями
Підсвідоме
САМОСВІДОМІСТЬ
РЕФЛЕКСІЯ
принцип мислення за допомогою
якого здійснюється аналіз та
самоусвідомлення людини себе

55.

Самосвідомість – усвідомлення людиною себе як особистості
САМОСВІДОМСТЬ
САМОПІЗНАННЯ
ЗНАННЯ
МИСЛЕ
ННЯ
ПАМ'ЯТЬ
САМООЦІНКА
“Я”
УСВІДОМ
ЛЕННЯ
“Я”
САМОВИ
ЗНАЧЕН
НЯ
САМОРЕГУЛЯЦІЯ
ПОЧУТ
ТЯ
ВОЛЯ

56.

Висновок по 3-му питанню:
Свідомість – це вища форма
відображення дійсності, котра властива
лише людям і зв’язана з їх психікою,
членороздільною мовою, абстрактним
мисленням,
цілепокладанням,
світоглядом,
самосвідомістю,
самоконтролем своєї поведінки і
діяльності
та
передбачуванням
результатів
останньої.

57.

ВИСНОВКИ
Зміст поняття “онтологія”
складають основи, витоки,
першоначала
всього
існуючого,
найбільш
загальні принципи буття
світу, людини, суспільства.

58.

При
підготовці
звернути увагу на:
1. Форми буття.
2. Види часу, простору, типи руху.
3. Взаємозв'язок простору та часу.
4. Концепції простору та часу.
5. Складники структури свідомості.
6. Рівні свідомості.
7. Ознаки свідомості.
8. Функції свідомості.
9. Риси свідомості.
10.Психіка та свідомість.
до
семінару

59.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
1.Сутність буття як реального.
2.Складові буття.
3. Матерія та матеріальне. Атрибути
матерії. Взаємозв’язок простору та
часу).
4. Ознаки та функції свідомості.
5. Рівні свідомості.
6. Свідомість та людська психіка.
Структура свідомості.