Проблема людини у філософії, її значення для теорії і практики навчання та виховання

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ПОЛТАВСЬКА
ПОЛІТЕХНІКА ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА»
Кафедра українознавства, культури та документознавства
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни «Філософія»
Тема 5. Проблема людини у
філософії, її значення для теорії і
практики навчання та виховання.

2.

Мета заняття: Розкрити сутність
буття людини як реального процесу
її
існування,
філософських
концепцій трактування людини,
обґрунтувати єдність біологічного
та соціального в людині. Чітко і
глибоко усвідомити сутність понять
«людина», «індивід», «особистість».
Основна проблема – людина, як
біосоціальна істота.

3.

Актуальність
АНТУАН ДЕ СЕНТ ЕКЗЮПЕРІ
Основа нашої
єдності
Людина,
яка
вище кожного
з нас.

4.

Актуальність
Ж.-П. САРТР (1905 – 1980)
ЛЮДИНА – це
насамперед проект.
Обираючи себе, я завжди
створюю всезагальне.
я створюю його,
розуміючи проект
будь-якої людини,
до якої б епохи вона не
належала

5.

ПИТАННЯ
1.Людина та її
походження як предмет
філософії.
2.Філософські проблеми
життя та смерті
людини.

6. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

I. ЛІТЕРАТУРА
1. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика і
естетика): Підручник. – Х. : ХУПС, 2011.
2. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика і
естетика): Навчально-методичний посібник. – Х. :
ХУПС, 2011.
3. Філософія: Підручник. – Харків : Видавництво ХВУ,
1997.
4. Філософія: Підручник. – МОН України, МОУ. – За заг.
ред. проф. Горлача М.І., проф. Мануйлова Є.М. –
Харків, ТОВ “Модель Всесвіту”, 2001.

7.

ПИТАННЯ №1.
ЛЮДИНА ТА ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ
ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ.

8.

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ НАПРЯМКИ У
ТРАКТУВАННІ АНТРОПОЛОГІЇ
Суб`єктивний
ідеалізм:
- абсолютизація
внутрішнього
світу людини;
- буття – сума
відчуттів людини
Об'єктивний
ідеалізм:
Людина –
особливе творіння
Бога
Матеріалізм:
- визнання об`єктивної
реальності як основи
існування та розвитку
людини;
- призначення людини у
пізнанні
та
перетворенні реальної
дійсності

9. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Частина космосу, як “малий світ”,
мікрокосм
Складається з душі та тіла
Тілесна та духовна субстанції
Атомна побудова
КОСМОЦЕНТРИЗМ
КОСМОС
–
центр
філософських концепцій

10. СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

ТЕОЦЕНТРИЗМ – БОГ –
ЦЕНТР ФІЛОСОФСЬКИХ
КОНЦЕПЦІЙ.
АНТРОПОЦЕНТРИЗМ
(середньовічний) – людина –
створена
Богом
привілейована істота

11.

Августин Блаженний (354 – 430 рр.)
ЛЮДИНА
Вільна
людина
–
шлях
безвідповідальності. Джерело зла
– абсолютна свобода
Хома Аквінський (1225 – 1274 рр.)
Досконала людина – єдність
душі та тіла

12. Філософія епохи Відродження

Антропоцентризм - людина
центр
філософських
концепцій.
ПРИРОДОЦЕНТРИЗМ
–
природа центр філософських
концепцій.
ГУМАНІЗМ – визнання людини
особистістю

13. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ

Ідея раціонального панування
людини над природою і
суспільством.
Механіцізм
–
сприйняття
людського
організму
як
сукупності органів. “Людина –
машина”
СОЦІОЦЕНТРИЗМ
–
суспільство
–
центр
філософських концепцій

14. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Людина
виступала
як
суб`єкт активної
духовної
діяльності,
що
створює
світ
культури та є
носієм
загальнозначимої
свідомості

15. ФІЛОСОФІЯ МОДЕРНА

Ірраціоналістична
філософія ХІХ – ХХ
століття
позасвідомі
властивості та сили
людини
(чуття,
воля, тощо)

16.

ФІЛОСОФІЯ МОДЕРНА
В центрі філософських концепцій позасвідомі
властивості та сили людини (чуття, воля, тощо)
А. ШОПЕНГАУЕР (1788–1860). «ФІЛОСОФІЯ ВОЛІ»
ЛЮДИНА ТА ВОЛЯ
Людина - найвища форма об'єктивації волі
Воля – сутність людини
Людина в цьому світі є рабом волі.
Воля створила її інтелект, щоб вона
пізнавала закони світу, краще
виживала і пристосовувалася до
цього світу
Людина завжди і скрізь служить не
собі, не своїм інтересам, а волі.
Воля змушує її жити, яким би
безглуздим та жалюгідним не було
людське існування
Воля – абсолютне начало всього буття, корінь всього
сущого, якась космічна сила (в певному значенні
біологічна за своєю природою), яка створює світ і людину

17.

ФІЛОСОФІЯ МОДЕРНА
Ф. Ніцше (1844 – 1900)

18.

ФІЛОСОФІЯ МОДЕРНА
Екзистенціалі́зм або філософія існування — позицінування та дослідження
людини як унікальної духовної істоти, що здатна до вибору власної долі
Характерні риси
Вища життєва цінність – свобода
особистості
Існування людини – драма свободи
Особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому
«іншому», адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали
Екзистенціалізм підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має
свободу волі, вибору та засобів їхньої реалізації. Формами прояву людської свободи є
творчість, ризик, пошук сенсу життя, гра та ін.
Предтечі екзистенціалізму
А.Камю
М.Хайдеггер
Ж.-П.Сартр

19.

ФІЛОСОФІЯ МОДЕРНА
ПЕРСОНАЛІЗМ – філософське вчення, яке трактує вирішальне значення для
людини її особистості
Особистість – абсолютна, божественна, духовна
одиниця, тому у вихідній своїй якості постає як
абсолютна свобода
Бо́рден
Па́ркер Бо́ун
Лише
особистість
може нам пояснити що
є людина
М.БЕРДЯЄВ
(1874–1948)
(1876 –1910)
Відчуття людиною особистості –
перехід в особливий, творчий режим
буття
Особистість – прояв
сутності в людині
Оновлення суспільства – відродження
особистостей
вищої,
абсолютної

20.

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФСЬКОЇ
АНТРОПОЛОГІЇ
Пізнання
сутності
людини
Виявлення
відношення
людини до
природи та
суспільства
Трактування
сенсу
людського
існування
Розуміння
конечності
існування людини,
проблеми життя та
смерті

21.

Здатність людини до
розумової діяльності
(діяльності розуму)
Здійснення людиною
цілеспрямованої
діяльності
ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЛЮДИНИ
– це істота, яка здатна до розумової діяльності, має
свідомість і регулює свою життєдіяльність у
відповідності до світоглядних позицій і існуючих у
суспільстві норм.
ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЛЮДИНИ
Здійснення
усвідомленої
життєдіяльності
Наявність
свідомості
Взаємодія з іншими
людьми і засвоєння
суспільного досвіду
21

22.

БУТТЯ ЛЮДИНИ
УНІВЕРСУМ – вміння
створювати принципи,
ідеали, сенси
Виведення людського мислення на рівень
творення духовного універсуму – застосування
відповідних норм, цінностей, принципів
Вміння самостійного осмислення та оцінювання
ситуацій життя – додання свідомості та усвідомлення
Опанування людськими способами
діяльності
Включення людини в
соціокультурні процеси – врегулювання людських
дій, їх обмеження

23.

БУТТЕВІ ПРОЯВИ
ОСОБИСТОСТІ
активність
творчість
психологічні
особливості
спілкування
гендерні
характеристики
САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
носій культурних традицій
соціальні
ролі

24.

ЖИТТЯ ТА ПРИРОДА ЛЮДИНИ
ВУЗЬКИЙ СЕНС
ШИРОКИЙ СЕНС
реальний організм із
усіма його необхідними
функціями
змістовне наповнення
певними вчинками та
діям
Природа людини – це сукупність утворень, станів і процесів, їх
взаємозв’язку, які створюють людину і забезпечують її цілісність,
детермінують функціонування та розвиток.

25.

Людина – біосоціальна істота
Особистість – унікальна
самодіяльна соціальна та
інтелектуальна одиниця
Індивідуальність - неповторна
особистість з конкретною
предметно-цільовою
спрямованістю
Особа – суб'єкт та об'єкт
соціальних стосунків, сукупність
дійових, психічних та
інтелектуальних якостей
Індивід - це окрема людина на
відміну від колективу, соціальної
групи, спільноти, суспільства в
цілому
Людина – вид у біологічної
класифікації, розумна
істота

26.

Біологічний вид
Соціальна істота
Вік життя
Виготовлення знарядь праці
Репродукція
Дія моральних і соціальних заборон
Стать
Духовні і інтелектуальні потреби
Раса
Розумові навички
Зовнішні ознаки

27.

Соціалізація(від лат. соціаліс –
суспільний) - процес засвоєння
індивідом певної системи знань, норм
та цінностей, які дозволяють
функціонувати йому як
повноправному члену.
Антропосоціогенез –
результат соціально-біологічної еволюції людини

28.

Схема послідовності соціалізації
“Я – Я” формування
самосвідомості,
внутрішнього світу
людини.Хто я?
“Я – ТИ” – сфера
формування
морального
почуття,
почуття любові,
дружби, ненависті
“Я – ПРИРОДА” –
формування
екологічної
свідомості та
ставлення до
навколишнього
середовища

29.

ФОРМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ТРАДИЦІЇ –
система норм,
уявлень, правил і
зразків, якою
керується в своїй
поведінці досить
обширна і стабільна
група людей
ЗВИЧАЇ успадкований
стереотипний
спосіб
поведінки
ДЕРЖАВНОПРАВОВІ
НОРМИ –
сукупність
оформлених
нормативних актів,
які регулюють
поведінку людини
МОВА –
вербальносімволично
визначена
інфраструктура
суспільства

30.

ДІЯЛЬНІСТЬ
доцільний матеріально-практичний і духовний вплив
суб'єкта на об'єкт
матеріально - практична
суспільно-політична
організаційна й управлінська
ПРАЦЯ – цілеспрямована діяльність людей
ПРАЦЯ Діяльність
духовна

31.

Форми практичної діяльності
Зовнішня – діяльність, яка
спирається на соціально визначені
норми (Військові Статути)
Предметно-перетворююча
- діяльність, що ґрунтується на
емпірично-практичному досвіді
Поєднання практики з науковим знанням
А. де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ «Планета людей»
«Велич будь-якого ремесла, …
полягає у тому, що воно
об'єднує людей: бо немає
нічого у світі дорогоцінніше
зв'язків, що з'єднують людину
з людиною».

32.

Історична та велика особистість
Історична - особистість, яка
залишила в історії значний слід
безвідносно до його
морально-гуманістичного
змісту і наслідків
А.Гітлер
Велика або визначна особистість, яка виявила
історично значущий вплив на
прогресивний хід суспільного
розвитку

33. Висновок по 1-му питанню

• 1. Людина – біосоціальна
істота.
• 2. Формування особистості
відбувається
в
процесі
соціалізації.

34.

ПИТАННЯ №2.
ФІЛОСОФСЬКІ
ПРОБЛЕМИ
ЖИТТЯ ТА СМЕРТІ ЛЮДИНИ.

35. Свобода – наявність у людини можливостей для максимального самовиявлення

Види
Зовнішня: практич- Внутрішня: збере- Дії: людина не за- Волі: людина – вихідний
пункт у внутрішнього
на зміна обставин
ження сміливості блокована фізично
у здійсненні операцій становлення до чогось
життя
думки
Характер прояву свободи
Негативний:
“свобода від чогось”,
від нагляду, примусу…
Вірогідний:
можливість вибору
з певних варіантів
Позитівно-творчий:
уміння оцінити ситуацію,
усвідомлення завдання,
прийняття рішення

36.

37.

Г. ГЕГЕЛЬ ПРО СВОБОДУ
ВЛАСНІСТЬ
ПРАВО
МОРАЛЬ

38.

ТРАКТУВАННЯ СВОБОДИ
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМОМ
Х. ОРТЕГА-І-ГАССЕТ
А. КАМЮ
Ж.-П. САРТ
ЛЮДИНА – СВОБОДА
ІСНУВАННЯ, СВОБОДА
ДУМКИ
ЛЮДИНА – СВОБОДА ВИБОРУ
ВАРІАНТІВ
АБСОЛЮТНА СВОБОДА ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА
СВОБОДА
СВОБОДА – ЦЕ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА
ЛЮДСТВО

39. ЩАСТЯ

• Щастя – стан найвищого внутрішнього вдоволення
людини умовами свого буття, повнотою і осмисленістю
життя, реалізацією свого людського призначення.
• МАТЕРІАЛЬНА СКЛАДОВА:
• - гроші ;
• - власність ;
• - бізнес.
• ІДЕАЛЬНА СКЛАДОВА:
• - родина;
• - відсутність хвороб;
• - соціальний статус;
• - відсутність корупції в державі;
• - участь в суспільних організаціях

40. ЩАСТЯ

41.

Поль КЛОДЕЛЬ (1868 – 1955)
Щастя –
не
мета
життя, а
його засіб.

42. Співвідношення смерті та безсмертя

Вмирати може
лише живе.
все людське
життя – незворотне
та смертне
Безсмертя душі
Генетичне
безсмертя.
людство існує
поки існують
гени виду
Історичне
безсмертя
Безсмертя у
творах
культури
Соціальне
безсмертя

43.

Артур ШОПЕНГАУЕР (1788 – 1860)
Постукайте в труни
і
запитайте
у
мерців,
чи
не
хочуть
вони
воскреснути, і вони
лише
похитають
головами.

44.

ВИСНОВОК
СВОБОДА
–
НАЯВНІСТЬ
У
ЛЮДИНИ
МОЖЛИВОСТЕЙ
ДЛЯ
МАКСИМАЛЬНОГО
САМОВИЯВЛЕННЯ.
ЩАСТЯ – СТАН НАЙВИЩОГО ВНУТРІШНЬОГО
ВДОВОЛЕННЯ ЛЮДИНИ УМОВАМИ СВОГО БУТТЯ,
ПОВНОТОЮ
І
ОСМИСЛЕНІСТЮ
ЖИТТЯ,
РЕАЛІЗАЦІЄЮ
СВОГО
ЛЮДСЬКОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ.
СЕНС ЖИТТЯ - ПОНЯТТЯ, ЯКЕ ВІДБИВАЄ
ПОСТІЙНЕ
ПРАГНЕННЯ
ЛЮДИНИ
СПІВВІДНОСИТИ СВОЇ ВЧИНКИ ІЗ СИСТЕМОЮ
СУСПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, З ВИЩИМ БЛАГОМ

45.

«Усі дороги ведуть до людей»
А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

46.

При
підготовці
звернути увагу на:
до
семінару
1.Біологічний
та
соціальний
складник людини.
2.Вузький та широкий сенс
життя.
3.Види безсмертя.
4.Форми свободи.

47.

СЕМІНАР
Філософське вчення про людину і його значення для теорії та практики
навчання та виховання.
1. Проблема людини в історії філософії:
антична антропологія;
християнська концепція особистості;
проблема людини в філософії Відродження;
антропологічні пошуки Нового часу;
людина в некласичній філософії;
сучасні концепції людини.
2. Сутність антропосоціогенезу:
особливості процесу антропосоціогенезу;
основні фактори та компоненти процесу антропосоціогенезу;
зв’язок біологічного та соціального в людині.
3. Філософські проблеми життя та смерті людини:
підходи до визначення сенсу людського життя;
вищі цінності людського буття;
динаміка поглядів на смерть та безсмертя людини;
4. Щастя та свобода: загальне та особливе.
5. Особистість сучасного керівника (лідера): сутність і фактори
формування.

48.

КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ
РЕЛІГІЙНІ
КОНЦЕПЦІЇ
Пов’язують
виникнення людини
з діяльністю Бога,
який створив
людину за образом
та подобою своїй
КОНЦЕПЦІЇ
ПОХОДЖЕННЯ
ЛЮДИНИ
ЕВОЛЮЦІЙНА ТЕОРІЯ
КОНЦЕПЦІЇ
КОСМІЧНОГО
ПОХОДЖЕННЯ
Виникнення та
розвиток людини
пов’язується із
діяльністю розумних
істот з інших планет
Людина виникла у результаті
складного і суперечливого
антропосоціогенезу
48