7

1.

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
ПОВІТРЯНИХ СИЛ
імені ІВАНА КОЖЕДУБА
Кафедра філософії
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни
“Філософія
(філософія, релігієзнавство, логіка, етика і естетика)”
Змістовий модуль 4.1.
“Проблема
людини
у
філософії, її значення для
теорії
і
практики
психологічної
підтримки
персоналу”.

2.

Мета заняття: Розкрити сутність буття
людини як реального процесу її існування,
філософських концепцій трактування людини,
обґрунтувати єдність біологічного та
соціального в людині. Чітко і глибоко
усвідомити сутність понять «людина», «індивід»,
«особистість» і, головне, - зміст соціальних якостей
особистості офіцера.
Основна проблема
біосоціальна істота
–
людина,
як

3.

Актуальність

4.

Ж.-П. Сартр (1905–1980)
ЛЮДИНА –
це насамперед
проект.

5.

Питання
1.Людина та її походження як
предмет філософії.
2.Філософські проблеми життя
та смерті людини.
3.Методологічне
значення
вчення про людину для теорії і
практики
психологічної
підтримки персоналу.

6.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Філософія (філософія, релігієзнавство,
логіка, етика і естетика): Підручник. – Х. :
ХУПС, 2011.
2. Філософія (філософія, релігієзнавство,
логіка, етика і естетика): Навчальнометодичний посібник. – Х. : ХУПС, 2011.
3. Досвід
організації
моральнопсихологічного забезпечення підготовки
та ведення бойових дій : нарис / за
редакцією генерал-майора В. Клочкова.
Київ : НДЦ ГП ЗС України, 2022. 165 с.
4. Харук А.І. Російсько-українська війна :
бої за Харків і Харківщину (2022).
Монографія. К-Л.: Раціо,2025. 144 с.

7.

Питання №1.
Людина
та
її
походження як предмет
філософії.

8.

Фундаментальні напрями у трактуванні антропології
Суб`єктивний
ідеалізм:
абсолютизація
внутрішнього
світу людини;
- буття – сума
відчуттів людини
Об'єктивний
ідеалізм:
Людина – особливе
творіння Бога
Матеріалізм:
- визнання об`єктивної
реальності як основи
існування та розвитку
людини;
- призначення людини у
пізнанні
та
перетворенні реальної
дійсності

9.

Антична філософія
Людина – частина Космосу
Мікрокосм, що у всіх
своїх рисах повторює
Космос і в усьому
підвладна діям тих
сил, що керують
Космосом
Космоцентризм – космос – центр філософських концепцій

10.

Середньовічна філософія
Теоцентризм – Бог –
центр
філософських
концепцій.
Антропоцентризм
(середньовічний)
–
людина – створена Богом
привілейована істота

11.

Августин Блаженний (354–430)
Людина
Вільна
людина
–
шлях
безвідповідальності.
Джерелом Зла є абсолютна
свобода
Тома Аквінський (1225–1274)
Досконала людина –
єдність душі та тіла.

12.

Філософія епохи Відродження
Антропоцентризм
–
людина
центр
філософських
концепцій.
Гуманізм – визнання
людини особистістю

13.

Філософія Нового часу
Раціоналізм – разумне панування людини
над природою і суспільством. Людина –
володар природи.
Механіцізм – сприйняття людського
організму як сукупності органів. “Людина
– машина”
Природоцентризм – природа
центр філософських концепцій.
Соціоцентризм – суспільство
–
центр
філософських
концепцій

14.

Німецька класична філософія
Людина – це «найголовніший
предмет у світі».
Морально-природний
дуалізм. Людина – об'єкт:
-
природної необхідності;
- моральної свободи
абсолютних цінностей.
та
Людина – це автономне та
незалежне
начало
та
законодавець
своєї
теоретичної та практичної
діяльності
Іммануї́л Кант
(1724–1804). Німецький
філософ, родоначальник
німецької класичної
філософії

15.

Філософія модерна
Ірраціоналізм – в центрі філософських концепцій позасвідомі
властивості та сили людини (чуття, воля, інстинкти тощо)
А. Шопенгауер (1788–1860). «Філософія волі»
ЛЮДИНА ТА ВОЛЯ
Людина - найвища форма об'єктивації волі
Воля – сутність людини
Людина в цьому світі є рабом волі.
Воля створила її інтелект, щоб вона
пізнавала закони світу, краще
виживала і пристосовувалася до
цього світу
Людина завжди і скрізь служить не
собі, не своїм інтересам, а волі.
Воля змушує її жити, яким би
безглуздим та жалюгідним не було
людське існування
Воля – абсолютне начало всього буття, корінь всього
сущого, якась космічна сила (в певному значенні
біологічна за своєю природою), яка створює світ і людину

16.

Філософія модерна
Ф. Ніцше (1844–1900)

17.

Філософія модерна
Екзистенціалі́зм (або філософія існування) — позицінування та дослідження
людини як унікальної духовної істоти, що здатна до вибору власної долі
Характерні риси
Вища життєва цінність – свобода
особистості
Існування людини – драма свободи
Особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому
«іншому», адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали
Екзистенціалізм підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має
свободу волі, вибору та засобів їхньої реалізації. Формами прояву людської свободи є
творчість, ризик, пошук сенсу життя, гра та ін.
Предтечі екзистенціалізму
А.Камю
М.Хайдеггер
Ж.-П.Сартр

18.

Філософія модерна
Персоналізм – філософське вчення, яке трактує вирішальне значення для
людини її особистості
Особистість – абсолютна, божественна,
духовна одиниця, тому у вихідній своїй
якості постає як абсолютна свобода
Бо́ рден
Па́ ркер Бо́ун
Лише
особистість
може нам пояснити що
є людина
М.БЕРДЯЄВ
(1874–1948)
(1876 –1910)
Відчуття людиною особистості
– перехід в особливий, творчий
режим буття
Оновлення суспільства –
відродження
особистостей
Особистість – прояв вищої, абсолютної сутності в людині

19.

Основні проблеми філософської
антропології
Пізнання
сутності
людини
Виявлення
відношення
людини до
природи та
суспільства
Трактування
сенсу
людського
існування
Розуміння
конечності
існування людини,
проблеми життя та
смерті

20.

Концепції походження людини
Релігійні
концепції
Пов’язують
виникнення
людини з
діяльністю
Бога, який
створив
людину за
образом та
подобою своїй
Концепції
походження
людини
Еволюційна
теорія
Людина виникла у
результаті складного і
суперечливого
антропосоціогенезу
Концепції
космічного
походження
Виникнення та
розвиток
людини
пов’язується із
діяльністю
розумних
істот з інших
планет 20

21.

Буття людини
Універсум – вміння
створювати принципи, ідеали,
сенси
Виведення людського мислення на рівень
творення духовного універсуму – застосування
відповідних норм, цінностей, принципів
Вміння самостійного осмислення та оцінювання
ситуацій життя – додання свідомості та усвідомлення
Опанування людськими способами
діяльності
Включення людини в
соціокультурні процеси – врегулювання людських
дій, їх обмеження

22.

Буття людини
Еріх-Марія РЕМАРК
Головна мета людини – набути себе.
Це вдається одиницям. Усі інші
занадто ледачі або боязкі, щоб йти по цій
стежинці над безоднею. Зате той, хто
пройшов по ній,
– отримує в нагороду справжнє життя, а
не сіре існування.

23.

Буттеві прояви
особистості
Активність
Творчість
Психологічні
особливості
Спілкування
Гендерні
характеристики
Носій культурних традицій
Соціальні
ролі
Самовдосконалення

24.

Життя та природа людини
Вузький сенс
Широкий сенс
Реальний організм із
усіма його
необхідними
функціями
Змістовне наповнення
певними вчинками та
діям
Природа людини – це сукупність утворень, станів і
процесів, їх взаємозв’язку, які створюють людину і
забезпечують її цілісність, детермінують функціонування та
розвиток.

25.

Який сенс життя розкритий у цьому вислові?
ЧОМУ?
Станіслав Єжи Лец
«Те, що він
помер, ще не
доводить, що
він
колись
жив».

26.

Людина – біосоціальна істота
Артур Шопенгауер «Думки»
Людина по суті є дика,
жахлива тварина. Ми
знаємо його тільки в
приборканому
та
прирученому
стані,
який
називається
цивілізацією.

27.

Людина – біосоціальна істота
Особистість – унікальна
самодіяльна соціальна та
інтелектуальна одиниця
Індивідуальність - неповторна
особистість з конкретною предметноцільовою спрямованістю
Особа – суб'єкт та об'єкт
соціальних стосунків,
сукупність дійових, психічних
та інтелектуальних якостей
Індивід - це окрема людина на
відміну від колективу, соціальної
групи, спільноти, суспільства в
цілому
Людина – вид у біологічної
класифікації, розумна
істота

28.

Біологічний вид
Соціальна істота
Вік життя
Виготовлення знарядь праці
Репродукція
Дія моральних і соціальних
заборон
Стать
Духовні й інтелектуальні
потреби
Раса
Розумові навички
Зовнішні ознаки

29.

Військова людина – біосоціальна істота
Біологічний складник
ВОЛЬТЕР
Війна перетворює на диких звірів
людей, народжених, щоб жити
братами.
Соціальний складник
Джордж ПАТТОН
Ми, армійські офіцери, – не тільки
представники найдавнішої з почесних
професій, а й спадкоємці напівбогів і
героїв давнини.

30.

Рівні (сфери) свідомості / Людина – біосоціальна істота
НАДСВІДОМЕ – формування
свідомості
з
допомогою
системи
впливу
(культура,
правила поведінки)
СВІДОМЕ – контрольовані
свідомістю дії
НЕСВІДОМЕ – автоматичні навички
та вміння
ПІДСВІДОМЕ - це психічний акт,
котрий на певному етапі людської
діяльності знаходиться за межами її
свідомості

31.

Віртуальна людина (Homo virtualis)
1. Людина, яка використовує комп’ютерні моделі тілесної реальності і живе
у створеному нею за допомогою техніки «дзеркальному світі».
2. Людина, якій одвічно притаманне творення символічних реальностей.
3. Людина, котра перебуває у специфічному віртуальному стані.

32.

Історична та велика особистість
Історична – особистість, яка
залишила в історії значний
слід безвідносно до його
морально-гуманістичного
змісту і наслідків
Велика або визначна –
особистість, яка виявила
історично значущий вплив на
прогресивний хід
суспільного розвитку

33.

Соціалізація (від лат. соціаліс – суспільний) –
процес засвоєння індивідом певної системи знань,
норм та цінностей, які дозволяють функціонувати
йому як повноправному члену.
Ж.-П. САРТР (1905 – 1980)
Людина тому не піддається визначенню, що спочатку
нічого із себе не уявляє. Людиною вона стає лише
згодом, причому такою людиною, якою вона
зробить себе сама
Антропосоціогенез – результат соціально-біологічної еволюції людини

34.

Схема послідовності соціалізації молодого офіцера
“Я – Я” формування
самосвідомості,
внутрішнього світу
Людини. Хто я?
“Я – ТИ” – сфера
формування
морального
почуття,
почуття любові,
дружби, ненависті
“Я – ПРИРОДА” –
формування
екологічної
свідомості та
ставлення до
навколишнього
середовища

35.

Форми соціалізації
ТрадиціЇ – елементи
соціальної і
культурної
спадщини, які
передаються
наступним
поколінням і
зберігаються
протягом тривалого
часу в суспільстві
Звичаї засоби
соціального
регулювання
діяльності
Державноправові норми –
сукупність
оформлених
нормативних
актів, які
регулюють
поведінку
людини
Мова –
вербальносімволично
визначена
інфраструктура
суспільства

36.

Діяльність
доцільний матеріально-практичний і духовний вплив суб'єкта
(людини, природи, техніки) на об'єкт
матеріально - практична
суспільно-політична
організаційна й управлінська
духовна
ПРАЦЯ – цілеспрямована суспільно корисна діяльність людини, конкретні
тотожні нервово-м'язові процеси, які відбуваються за рахунок накопиченої в
організмі потенційної енергії
ПРАЦЯ Діяльність

37.

Форми практичної діяльності
Зовнішня – діяльність, яка
спирається на соціально визначені
норми (Військові Статути)
Предметно-перетворююча
– діяльність, що ґрунтується на
емпірично-практичному досвіді
Поєднання практики з науковим знанням
А. де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ «Планета людей»
«Велич будь-якого ремесла, …
полягає у тому, що воно
об'єднує людей: бо немає нічого
у світі дорогоцінніше зв'язків,
що
з'єднують
людину
з
людиною».

38.

Висновок по 1-му питанню
• 1. Людина – біосоціальна
істота.
• 2. Формування особистості
відбувається
в
процесі
соціалізації.

39.

Питання №2.
Філософські
проблеми життя
смерті людини.
та

40.

Свобода
наявність у людини можливостей для максимального самовиявлення
Види
Зовнішня:
практична зміна
обставин життя
Внутрішня:
збереження
сміливості думки
Дії:
людина не заблокована
фізично в здійсненні
операцій
Волі: людина – вихідний
пункт у внутрішнього
становлення до чогось
Кожна людина має право вiльно пересуватися i обирати собi
мiсце проживання у межах кожної держави. Кожна людина має
право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, i
повертатися у свою країну.
Загальна декларацiя прав людини ООН 1948 р. Стаття 13.
У житті є дві добрі речі: свобода думки та
свобода дії.
Сомерсет Моем
Формула в'язниці – нестача простору,
відшкодована надлишком часу. Йосип
Бродський
У житті є сенс, коли є свобода – свобода
чинити так, як хочеш, і нічого не боятися. Емір
Кустуріца

41.

Види свободи (військовий аспект)
Зовнішня: практична зміна обставин життя
Право на свободу пересування не є
абсолютним і може обмежуватись в умовах
воєнного стану для захисту інтересів
національної або громадської безпеки
(Конституційний суд України)
Внутрішня: збереження сміливості думки
Дж. Паттон
„Коли у сумнівах,
атакувати!“

42.

Види свободи (військовий аспект)
Дії: людина не заблокована фізично в здійсненні операцій
Олександр Солженіцин
«Бранці в німецькому полоні дізналися,
що немає на світі нації більш
зневаженої, більш покинутої, більш
чужої та непотрібної, ніж російська».
Українські бранці в російському полоні

43.

Види свободи (військовий аспект)
Волі: Людина – вихідний пункт у внутрішнього
становлення до чогось
Бригадний генерал армії США Семюел Маршалл
«Сила волі зміцнюється від
частого використання. На
війні сила волі командира не
зміцнюється
автоматично
разом з досвідом і зростанням
знань. Тільки поєднання
знання з волею може стати
мудрістю».

44.

Характер прояву свободи
Негативний: “свобода від чогось”, від нагляду, примусу…
«Я поведу вас шляхами
абсолютної свободи в
царство
абсолютного
беззаконня».
Ф. Достоєвський «Біси»
(Верховенський)

45.

Характер прояву свободи
Вірогідний: можливість вибору з певних варіантів
„Виграв битву не той, хто дав гарну
пораду, а той, хто взяв на себе
відповідальність за її виконання та наказав
виконати“. Наполеон I Бонапарт
Трактування свободи екзистенціалізмом
Людина – свобода
існування, свобода думки
Людина – свобода
вибору варіантів
“Нещасна доля багатьох людей наслідок не зробленого ними вибору”.
Еріх Фромм

46.

Характер прояву свободи
Позитівно-творчий: уміння оцінити ситуацію, усвідомлення завдання,
прийняття рішення
„Найгірші якості для підприємця: бути
снобом, не вміти адекватно оцінювати
обстановку, взяти високий темп і не мати
можливості його підтримувати, не мати
вміння дивитися вперед“. Джек Ма
„Майже весь зміст не тільки науки, а й
людської поведінки підпорядковується
авторитету логіки… Уся праця судді,
полководця,
мореплавця,
лікаря,
землероба є не що інше, як постійна
оцінка очевидності, а потім дія згідно з
цією оцінкою“. Джон Стюарт Мілль

47.

Свобода та необхідність
Фаталізм – віра в те, що всі події, зокрема і майбутні, заздалегідь
зумовлені незалежними від людини силами
Абсолютизація необхідності
Діалектична концепція
Свобода та необхідність – дві сторони одного
протиріччя
«Свобода означає відповідальність, ось чому більшість людей
боїться її». Бернард Шоу
Волюнтаризм визнає волю особливою, надприродною силою,
що лежить в основі психіки і буття
Тверда воля — це перемога, що щохвилини перемагається над інстинктами, над
потягами, які воля приборкує і пригнічує, над перешкодами і перешкодами, які
вона посилює, над усілякими труднощами, які вона героїчно долає. Оноре де
Бальзак
Абсолютизація свободи

48.

Г. Гегель про свободу
Власність
Право
Мораль

49.

Еріх Марія Ремарк
«Щастя
–
сама
невизначена
та дорога річ
на світі»

50.

Щастя
• Щастя – стан найвищого внутрішнього вдоволення
людини умовами свого буття, повнотою і осмисленістю
життя, реалізацією свого людського призначення.
• Матеріальна складова:
• - гроші ;
• - власність ;
• - бізнес.
• Ідеальна складова:
• - родина;
• - відсутність хвороб;
• - соціальний статус;
• - відсутність корупції в державі;
• - участь в суспільних організаціях.

51.

Ернст Юнгер (1895–1998)
Щастя – це
гармонія,
яку
ми відчуваємо
по відношенню
до навколишніх
речей.

52.

Смерть і безсмертя
Артур Шопенгауер (1788–1860)
Постукайте в труни і запитайте у
мерців, чи не хочуть вони
воскреснути,
і
вони
лише
похитають головами.
Террі Пратчетт (1948–2015)
Що не може вмерти –
не може й жити.

53.

Співвідношення смерті та безсмертя
Вмирати може лише живе. Усе людське життя –
незворотне та смертне
Види безсмертя
Генетичне – людство існує
поки існують гени виду
Культурне – безсмертя в
творах культури
Соціальне – збереження
персональної історії кожної
людини у соціумі
Історичне – залишення
персональної пам'яті великої
чи історичної особистості
Безсмертя душі –
релігійно-філософське
уявлення про можливість
вічного існування духовної
субстанції істоти після
втрати її фізичної оболонки
Віртуальне
–
регулярні
бекапи інформації про людину на
серверах; інтеграція людини з
комп’ютерами
/значне
збільшення можливостей мозку
людини на основі біотехнологій

54.

Співвідношення смерті та безсмертя
Андре МОРУА
«Смерть
перетворює
життя в
долю».

55.

ВИСНОВОК
СВОБОДА – наявність у людини можливостей для
максимального самовиявлення.
ЩАСТЯ – стан найвищого внутрішнього
вдоволення людини умовами свого буття, повнотою
і осмисленістю життя, реалізацією свого людського
призначення.
СЕНС ЖИТТЯ – поняття, яке відбиває постійне
прагнення людини співвідносити свої вчинки із
системою суспільних цінностей, з вищим благом.

56.

Питання №3.
Методологічне значення
вчення про людину для
теорії
і
практики
психологічної підтримки
персоналу.

57.

Феномен
військової
людини
Біологічне - вплив біологічних ознак на людину
Сфери
Емоційна
Наявність
великої кількості
подразників
Прояви надскладних
емоційних феноменів
(мужність, боягузтво)
Подвиг як афект
(несвідоме)
Інстинктивна
Психічна
Самозбереження
Поява нових
рефлексів (вплив ОВТ,
родів військ)
СТРАХ
Патологічні зміни
Прояви
протилежних
якостей

58.

Нельсон Мандела (1918–2013)
Відвага – це не
відсутність
страху,
а
перемога
над
ним.

59.

Соціальне - обмеження та регулювання поведінки
Сфери
Ієрархічна
Професійна
Сприйняття бою
Озброєння та
військової техніки
Рядовий – емоційне
(чуттєве)
Начальник - раціональне
Контакт
з противником
“Екіпажне
Вольова
Свідома
саморегуляція
поведінки
братство”
Особливості
комплектування
Спосіб ведення
бойових дій
Елітарність роду
Перевід страху
в категорію бойового
збудження

60.

Духовне – наповнення духовним змістом військової служби
СФЕРИ
Ціннісна
Комплекс
ціннісних
констант
Мотіваційна
Корпоративна
Мотиваційне
сприйняття образів
держави, війни, ворога
Гордість
за належність
до виду(роду) військ,
офіцерського
корпусу

61.

РЕЗУЛЬТАТ вчення про людину для теорії та
практики військового навчання та виховання
Мет'ю РІДЖВЕЙ (1895–1993), генерал армії США, командувач
сухопутними силами США, командувач військами НАТО у Європі
Командир, який у розпал
бою забуває, що він має
справу
з
людськими
життями, і через свою
безсердечність або дурість
невиправдано
жертвує
ними – такий командир
більше
схожий
на
м'ясника
ніж
на
воєначальника. Це дурень,
причому
далеко
не
безневинний.

62.

63.

«Усі дороги ведуть до людей»
А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

64.

Людина - це істота, яка здатна до розумової діяльності, має
свідомість і регулює свою життєдіяльність у відповідності до
світоглядних позицій і існуючих у суспільстві норм.
ВИСНОВКИ
До основних концепцій походження людини належать:
релігійна концепція походження людини, теорія космічного
походження людини, еволюційна концепція походження
людини.
Серед факторів походження людини (за еволюційною
концепцією) належать: зовнішньо-природні (екологічні)
фактори, антропологічні (анатомо-морфологічні) фактори,
соціальні фактори.
Військовий професіонал – це військовослужбовець, який у
процесі опанування системою суспільних і військовопрофесійних цінностей, набуття соціального і військовопрофесійного досвіду, формування власної системи
цінностей і ціннісних орієнтацій, набув соціальнотипологічних якостей соціуму, військовослужбовців і
відповідної ментальності, усвідомлює свою належність до
них і постає суб’єктом військово-політичних відносин,
військово-професійної творчості.
64

65.

ВИСНОВОКНОВОК
Ральф Голдо ЕМЕРСОН (1803 – 1882)
“Людина, якою вам
судилося стати – це
тільки та людина,
якою
ви
самі
вирішите стати”.

66.

Завдання на самостійну роботу
Особистість
сучасного
військового керівника (лідера):
сутність
і
фактори
формування.
• Проблема
смерті
та
безсмертя.
Клонуваннябезсмертя ?

67.

При
підготовці
звернути увагу на:
до
семінару
1.Біологічний
та
соціальний
складник військовослужбовця.
2.Вузький та широкий сенс життя.
3.Види безсмертя.
4.Види і характер прояву свободи.
5.Алгоритм соціалізації.

68.

СЕМІНАР
Філософське вчення про людину і його значення для теорії та практики
військового навчання та виховання (за досвідом війни за
Незалежність)..
1. Специфіка людського буття. Буттєві прояви
особистості у військовій справі.
2. Соціальні та біологічні фактори, які впливають
на життя людини. Біологічне та його прояви у
людському єстві під час бойових дій. Соціальне у
діяльності командира.
3. Поняття сенсу життя. Життя та природа людини.
Широкий та вузький сенс.
4. Поняття безсмертя людини.
5. Свобода та її специфічні прояви у військовій
службі.