824.62K

ТЕМА_8_ФІЛОСОФІЯ_ЛЮДИНИ_ТА_ФІЛОСОФСЬКА_АНТРОПОЛОГІЯ

1.

ТЕМА 7. ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ ТА ФІЛОСОФСЬКА
АНТРОПОЛОГІЯ
Філософія людини та філософська антропологія: класика і
сучасність

Філософія людини і філософська антропологія
Філософія людини:
● Філософія людини – це тематичне поле, що включає:
○ етику (що є добро для людини?)
○ екзистенціалізм (як людина переживає буття?)
○ філософію свідомості
Філософська антропологія (ХХ ст.) – спроба:
→ створити єдину теорію людини
Методологічний акцент:
● інтеграція наук (біологія + культура + дух)

3.

Що таке філософська антропологія?
● Людина як центральна проблема філософії
● Питання:
○ Що таке людина?
○ Чим вона відрізняється від тварини?
○ Чи має вона сутність?
Відмінність: класична антропологія шукає універсальну
сутність, сучасна – її деконструює.

4.

Макс Шелер: людина як духовна істота
Людина ≠ біологічна істота
Відкритість світу людини(Weltoffenheit)
Ієрархія цінностей
Дух (Geist) як надбіологічний принцип
Головна ідея:
М. Шелер відриває людину від природи:
людина – це істота, що трансцендує середовище, а не просто адаптується.

5.

Гельмут Плеснер: ексцентрична позиційність
● Людина одночасно:
○ є тілом
○ має тіло
● “Ексцентричність” – здатність виходити за межі себе
Головна ідея:
Г. Плеснер вводить ключову ідею:
людина ніколи не збігається із собою → це основа рефлексії.

6.

Арнольд Гелен: людина як “дефіцитна істота”
● Біологічна недостатність людини
● Компенсація через:
○ культуру
○ інститути
● Людина = істота, що потребує порядку
Головна ідея:
А. Гелен радикально “приземлює” людину:
не дух, а нестача → культура як компенсація.

7.

Криза антропології ХХ ст.
● Розпад ідеї універсальної “людської природи”
● Вплив:
○ війни
○ тоталітаризмів
○ колоніалізму
Головна ідея:
Після катастроф ХХ ст. виникає питання:
чи можна взагалі говорити про “людину” як універсальну категорію?

8.

Постколоніальна критика антропології
● Європейська антропологія = колоніальний проєкт
● Людина = історично сконструйована категорія
● Іншість і виключення
Головна ідея:
Показати: “людина” часто означала європейського (американського,
канадійського…) суб’єкта, виключаючи інших.

9.

Пам’ять, травма і простір
● Травма як:
○ неінтегрований досвід
● Простір як носій пам’яті
● Колективна пам’ять
Головна ідея:
Травма змінює не лише психіку, а й структуру ідентичності і простору.

10.

Наратив і реконфігурація ідентичності
● Ідентичність = наратив (цілісна історія життя)
● Травма → розрив наративу
● Відновлення через:
○ розповідь
○ символічні практики
Головна ідея:
Без наративу досвід залишається “німим”.

11.

Self-making як антропологічний проєкт
● Людина не дана – вона формується
● Історичні етапи:
○ модерність → автономний суб’єкт
○ постмодерн → фрагментований суб’єкт
Головна ідея
Self-making = людина як проект, а не сутність.

12.

Вразливість і залежність
● Людина як:
○ залежна
○ вразлива
● Критика автономії
Головна ідея:
Сучасна антропологія відходить від ідеалу “самодостатнього суб’єкта”.

13.

Тіло як locus досвіду
● Тіло ≠ об’єкт
● Тіло = переживаний центр досвіду
● Втіленість розуму “втілений розум” (embodiment)
Головна ідея:
Тіло – не просто фізичність, а умова можливості досвіду.

14.

Біополітика і тіло
● Контроль над тілом (влада контролює тіло)
● Влада над життям
● Норми і регуляції
Головна ідея:
Тіло – політичний простір.

15.

Антропологія війни і насильства
● Війна як:
○ антропологічний досвід
○ руйнування ідентичності
● Насильство як структура
Головна ідея:
Війна не просто подія, а форма існування людини в екстремальних умовах.

16.

Пам’ять і символічні практики
● Меморіали
● ритуали
● культура пам’яті
Головна ідея:
Пам’ять – спосіб впоратись із травмою.

17.

В. Франкл “Людина в пошуках справжнього сенсу”
● Свобода внутрішнього вибору
● Сенс як фундамент існування
● Страждання ≠ безглузде
«У людини можна забрати все, крім останньої свободи –
вибору свого ставлення до ситуації»

18.

Антропологія В. Франкла
● Людина як:
○ істота сенсу
○ істота вибору
● Протиставлення редукціонізму
Головна ідея:
В. Франкл повертає “гідність” людині навіть у крайніх умовах.

19.

В. Франкл і тема травми
● Травма ≠ кінець
● Сенс як спосіб інтеграції досвіду
● Наратив (процес творення життєвої історії) як відновлення

20.

Стадії неприйняття критичної ситуації
1. Шок і первинне заперечення
Характеристика:
“Цього не може бути”
емоційне оніміння
відсутність повного усвідомлення
Функція:
психологічний захист
“буфер” від перевантаження
У В. Франкла:
описується як стан, коли людина ще не інтегрує реальність

21.

Стадії неприйняття критичної ситуації
2. Ілюзія тимчасовості
Типова думка:
“це скоро закінчиться”
“ще трохи — і все стане як раніше”
Небезпека:
коли очікування руйнується → різкий психічний спад
В. Франкл прямо підкреслює:
люди, які прив’язувалися до конкретних дат (наприклад, “до Різдва”), часто переживали крах після
їх невиконання

22.

Стадії неприйняття критичної ситуації
3. Фрустрація і дезорієнтація
Симптоми:
● розгубленість
● втрата сенсу того, що відбувається
● емоційні коливання
Що руйнується:
● очікування
● попередній образ світу

23.

Стадії неприйняття критичної ситуації
4. Апатія (критична стадія)
емоційне притуплення
байдужість
зниження реакцій
Це не просто “втома”, а:
втрата внутрішньої залученості до життя
Функція:
захист від надмірного страждання
але
водночас – небезпечний стан

24.

Стадії неприйняття критичної ситуації
5. Внутрішня капітуляція
Ознаки:
● “мені вже все одно”
● відмова від боротьби
● втрата волі
У В. Франкла:
це момент, коли людина перестає чинити внутрішній опір

25.

Стадії неприйняття критичної ситуації
6. Розпад сенсу
Глибинний рівень:
● життя втрачає значення
● майбутнє зникає як горизонт
Це найнебезпечніша точка:
людина перестає бути “істотою сенсу”

26.

Альтернативна гілка (за В. Франклом)
Важливо: ця динаміка не є фатальною
У будь-який момент можливий перелом:
криза → вибір → сенс → внутрішня стійкість

27.

Філософський висновок
В. Франкла неприйняття – це не просто психологічна реакція,
а:
онтологічна криза сенсу
Людина:
● або розпадається
● або трансформується

28.

Схема
Шок → Ілюзія → Фрустрація → Апатія → Капітуляція →
Втрата сенсу
↓
(можливий перелом)
↓
Сенс

29.

30.

Хто має більше шансів вижити?
1. Ті, хто знаходить сенс
виживає не найсильніший, а той, хто має “навіщо жити”
«Той, хто має “навіщо”, витримає майже будь-яке “як”»
Форми сенсу:
очікування близьких
незавершена справа
відповідальність перед кимось
внутрішня позиція (гідність)

31.

Хто має більше шансів вижити?
2. Ті, хто зберігає внутрішню свободу
● навіть у повній зовнішній несвободі
● здатність обрати ставлення до ситуації
«Остання людська свобода – вибрати своє ставлення»
Це не психологічний оптимізм, а екзистенційна позиція

32.

Хто має більше шансів вижити?
3. Ті, хто мислить у майбутньому
● бачать перспективу
● не замикаються в теперішньому стражданні
Людина, яка орієнтована лише на “зараз”, швидше втрачає
опору

33.

Хто має більше шансів вижити?
4. Ті, хто зберігає сенсові структури
● віра
● цінності
● внутрішній порядок
Розпад сенсів і смислів → розпад психічної стійкості

34.

Хто швидше “ламається” (за В. Франклом)
1. Ті, хто втрачає сенс
● коли “немає для чого жити”
● втрата орієнтації
В. Франкл описує момент, коли людина “внутрішньо здається”

35.

Хто швидше “ламається” (за В. Франклом)
2. Ті, хто покладається лише на зовнішні умови
● очікування “що все швидко закінчиться”
● прив’язка до конкретних дат (звільнення/перемога настане
такого дня, місяця, року…)
Коли очікування не справджуються → різке падіння
духу→готовність померти

36.

Хто швидше “ламається” (за В. Франклом)
3. Ті, хто впадає у апатію
● втрата реакції
● байдужість до життя
В. Франкл описує це як критичну фазу

37.

Хто швидше “ламається” (за В. Франклом)
4. Ті, хто втрачає внутрішню структуру
● руйнування моральних орієнтирів
● деградація поведінки
Людина “розпадається” як особистість

38.

Головний висновок В. Франкла
Людина визначається не умовами, а ставленням до умов
Це радикально змінює антропологію:
● людина ≠ просто біологічна істота
● людина = істота сенсу і вибору

39.

Доповнення до висновку
В. Франкл не стверджує, що:
● всі, хто вижив, “сильніші”
● всі, хто загинув, “не знайшли сенсу”
Головна теза:
це тенденція, а не моральна оцінка

40.

Філософський підсумок
Антропологія В. Франкла:
ЛЮДИНА у критичних умовах
=
страждання + свобода ставлення + сенс

41.

Сенс життя
● Сенс життя – не лише етичне, а онтологічне питання:
→ чи має людське існування мету?
1. Телеологія
○ сенс заданий (Бог, космос)
2. Екзистенціалізм
○ сенс не даний → його створює людина
○ ключ: свобода = відповідальність
3. Нігілізм
○ відсутність сенсу → криза цінностей
○ Війна як ситуація радикального перегляду сенсу