СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “БУТТЯ” - “МАТЕРІЯ”

7.55M

Category:

philosophy

Проблеми буття у філософії

1.

ПРОБЛЕМИ БУТТЯ
У ФІЛОСОФІЇ
Викладач КЗ “Дніпропетровський
фаховий мистецько-художній коледж
культури» ДОР»
КИРИЧЕНКО ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА

2.

РОЗВИТОК ПОНЯТТЯ “БУТТЯ”
В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ
Ідея субстанції, з якої утворився світ,
сходить до античної філософії

3.

Фалес (640/624-548/545 рр. до н.е.)
вбачав першооснову усього, що існує,
у воді.
ВОДА - першооснова життя.

4.

Анаксімен (бл. 585-525 рр. до н.е.)вважав,
що джерелом усього є повітря: усі речі
походять від нього шляхом згущення чи
розрідження.
вогонь
повітря
вода
земля
каміння

Анаксімандр
(бл. 610-540 рр. до н.е.)виснув думку
про абстрактний характер
першооснови - апейрон.
АПЕЙРОН - безпочатовий, без’якісний, безмежний
початок усього іншого, визначеного в часі та
просторі.
Апейрон є недоступним для чуттєвого сприйняття,
але осягається розумом.

6.

Піфагор (бл. 580 - бл. 500 рр. до н.е.)
вбачав початок усього сущого в
числі.
ЧИСЛО - нематеріальна сутність, абстракція,
яка завжди й незмінно присутня у різних
речах та об’єднує їх.

7.

Ксенофан (бл. 570-бл. 470 рр. до н.е.)
висунув ідею Бога як єдиного, безформного,
невідомого та невимовного.
ЄДИНЕ ТА БОГ - один й той самий
початок: вічний, безмежний,
постійний, - від якого походить світ і
в який усе обертається.

8.

Поняття “буття” запропонував
Парменід (бл. 540-480 рр. до н.е.).
БУТТЯ - усе, що існує.
ДОСКОНАЛЕ
ВІЧНЕ
НЕПОДІЛЬНЕ
НЕРУХОМЕ
ІСНУЄ ПОЗА ЧАСОМ

9.

Платон (427 - 347/348 рр. до н.е.) вважав, що
справжнє, істинне і незмінне буття притамане
лише світу ідеї (ейдосів).

10.

Іоанн Скот Еріугена
(бл. 810-877 рр.)писав, що
все буття поділяється на
чотири природи:
ХРИСТИЯНСЬКЕ
СВІТОМИСЛЕННЯ
перша - не створена, але сама здатна
творити - БОГ;
друга - природа створена і сама здатна
творити;
третя - природа створена і не здатна
творити (суть чуттєвих речей);
четверта - БОГ як кінцева мета усього,
субстанція, до якої усе повертається.

11.

У філософії Нового часу категорія
“буття” набуває іншого змісту,
ототожнюється з природою взагалі.
Т. Гоббс (1588-1679) вважав,
що буття є тілесню субстанцією,
а духовні субстанції навіть за
умови, що вони існують, все
одне неможливо пізнати.

12.

Р. Декарт (1596-1650) поділяє буття на дві
незалежні субстанції:
- матеріальну (тілесну)
- духовну (мислячу)

13.

Гегель (1770-1831) ототожнює
мислення та буття
“Усе розумне є дійсним, а усе
дійсне є розумним”.

14.

Ф. Енгельс (1820-1895)
стверджував первісність
матеріальної субстанції.
Рівні організації буття матеріального
світу:
➢
➢
➢
➢
неорганічна і органічна природа
жива природа
буття суспільства
буття особистості

15.

У ХХ ст. з’явилися нові підходи
до розуміння буття.
М. Гайдеггер (1889-1976) застосовує категорію
“буття” лише стосовно людини: визначальним в
бутті людини є її переживання власного “буттяу-світі”.

16.

ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ КАТЕГОРІЇ
“БУТТЯ”

17.

ОНТОЛОГІЯ - НАУКА ПРО БУТТЯ
Термін «онтологія» у 1613 році
запровадив німецький лікар,
психолог, філософ Рудольф
Гокленіус (1547-1628) в праці
«Філософський словник»

18.

Христиан фон Вольф (1679-1754),
энциклопедист, математик,
філософ, юрист.
Почав викладати курс під
назвою “Онтологія”.
Головне питання онтології:
ЩО ІСНУЄ?

19.

Категорія “буття” є максимально
абстрактною.
співвідношення категорій
“буття” та “небуття”
Змістові
виміри
категорії
“буття”
співвідношення категорій
“буття” і “свідомість”
співвідношення категорії
“буття” та атрибутів буття

20.

“БУТТЯ”
-
“НЕБУТТЯ”
Небуття - відсутність чого-небудь.
Буття - даність, що якимось чином визначена.
Буття - щось позитивне, ненульове, не негативне.
Буття у протипоставлення з небуттям
виступає як даність

21.

“СВІДОМІСТЬ” - “БУТТЯ”
Буття існує незалежно від свідомості, хоча й
відображається нею.
Буття розглядається як більша
реальність, ніж свідомість.

22.

“БУТТЯ”
-
АТРИБУТИ БУТТЯ
Атрибути - це істотні ознаки предмета.
Істотною ознакою предмета є така ознака, із
зникненням якою зникає сам предмет.
Буття виступає як єдність, носій різних
атрибутів, через які воно проявляється.

23.

Поняття “буття” - це інтегральне
поняття про світ як ціле: воно вказує на
всезагальні зв’язки, порядок та
ієрархію різних предметів, явищ,
процесів тощо, що дозволяє виявити
різні форми всього сущого.

24.

Б
У
Т
Т
Я
СВІТ
ЗОВНІШНЬОЇ
РЕАЛЬНОСТІ
СВІТ
ВНУТРІШНЬОЇ
РЕАЛЬНОСТІ

25.

ОЗНАКИ ПРЕДМЕТІВ ЗОВНІШНЬОГО СВІТУ
● Сенсорність - здатність бути
сприйнятим зовнішніми органами
чуття
● Просторовість: наявність у
предмету зовнішнього світу певних
розмірів
● Інваріантність: здатність бути
присутнім у безлічі індивідуальних
свідомостей та залишатися
незмінним при переході від одного
стану свідомості до іншого

26.

АТРИБУТАМИ БУТТЯ Є
ПРОСТІР І ЧАС
Простір - форма буття матерії,
що характеризується такими
властивостями, як протяжність, структура,
взаємодія, упорядкованість, зв’язок явищ.
Час - форма існування матеріальних явищ, яка
характеризує їх послідовність, змінюваність одне
одним, відокремленість різних стадій розвитку,
тривалість процесів.
РУХ - ЄДНІСТЬ ПРОСТОРУ І ЧАСУ

27.

ОСНОВНІ ВИМІРИ БУТТЯ
❖ Буття речей природи
❖ Буття речей, створених людиною
❖ Буття людини як речі серед інших речей (або
тіла серед інших тіл)
❖ Буття об’єктивного духовного (суспільні духовні
явища: звичаї, традиції, обряди, наука,
політична, правова, моральна свідомість, мова
тощо)
❖ Буття індивідуалізованого духовного (емоції,
почуття, переживання, надії, мрії тощо)
❖ Буття соціального (буття індивідуумів і соціумів,
спільнот)

28.

МОНІЗМ
ДУАЛІЗМ
ПЛЮРАЛІЗМ
СУБСТАНЦІОНАЛІЗМ
РЕЇЗМ
класифікація
філософських
позицій
розуміння
Д
буття
ОРГАНІЗМ
МЕХАНІЦИЗМ
ДИНАМІЗМ
СТАТИСТИЧНІСТЬ

29.

1. За критерієм розуміння ступеню однорідності
буття:
МОНІЗМ- розуміння буття як єдиного у своїй
основі.
ДУАЛІЗМ - визнання двох основ буття:
матеріальної і духовної.
ПЛЮРАЛІЗМ - розуміння буття як
множинності самостійних, незалежних один
від одного начал усього існуючого.

30.

2. За критерієм визначення сутності речей:
СУБСТАНЦІОНАЛІЗМ - визнання того, що за
поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня
сутність.
РЕЇЗМ - позиція, згідно з якою немає сутності
поза речами

31.

3. За критерієм визначення цілісності структури
буття:
ОРГАНІЗМ - позиція, згідно з якою будова світу
подібна до організму.
МЕХАНІЦИЗМ - позиція, згідно з якою елементи
світобудови пов’язані суто зовнішньо,
механістично.

32.

4. За критерієм визначення змінності буття:
ДИНАМІЗМ - позиція, згідно з якою світ постає
рухливим.
СТАТИСТИЧНІСТЬ - позиція, згідно з якою світ
у своїй основі є незмінним.

33. СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “БУТТЯ” - “МАТЕРІЯ”

Поняття “матерія” охоплює вужчий клас
об’єктів порівняно з поняттям “буття”

34.

М
А
Т
Е
Р
І
Я
у чистому вигляді не існує: охоплює усю
нескінчену різноманітність різних
об’єктів і систем природи
існує незалежно від людських відчуттів і
від відображення у людській свідомості
охоплює, крім об’єктів, що пізнанні
сучасною наукою, потенційні об’єкти, що
мають бути відкриті у майбутньому
усі матеріальні об’єкти і явища
відбуваються у свідомості людини на
основі чуттєвого сприйняття

35.

АТРИБУТИ МАТЕРІЇ
ПРОСТІР
форма існування, міра сумісності
матеріальних об’єктів
ЧАС
форма існування матерії,
послідовність та тривалість процесів і
явищ
РУХ
спосіб існування матерії; будь-яка
зміна, , взаємодія матеріальних
об’єктів, зміна їх станів
ВІДОБРАЖЕННЯ
здатність матеріальних об’єктів
знімати у своїй структурі та якостях
інші явища, що впливають на них