СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “БУТТЯ” - “МАТЕРІЯ”
7.55M
Category: philosophyphilosophy

Проблеми буття у філософії

1.

ПРОБЛЕМИ БУТТЯ
У ФІЛОСОФІЇ
Викладач КЗ “Дніпропетровський
фаховий мистецько-художній коледж
культури» ДОР»
КИРИЧЕНКО ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА

2.

РОЗВИТОК ПОНЯТТЯ “БУТТЯ”
В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ
Ідея субстанції, з якої утворився світ,
сходить до античної філософії

3.

Фалес (640/624-548/545 рр. до н.е.)
вбачав першооснову усього, що існує,
у воді.
ВОДА - першооснова життя.

4.

Анаксімен (бл. 585-525 рр. до н.е.)вважав,
що джерелом усього є повітря: усі речі
походять від нього шляхом згущення чи
розрідження.
вогонь
повітря
вода
земля
каміння

5.

Анаксімандр
(бл. 610-540 рр. до н.е.)виснув думку
про абстрактний характер
першооснови - апейрон.
АПЕЙРОН - безпочатовий, без’якісний, безмежний
початок усього іншого, визначеного в часі та
просторі.
Апейрон є недоступним для чуттєвого сприйняття,
але осягається розумом.

6.

Піфагор (бл. 580 - бл. 500 рр. до н.е.)
вбачав початок усього сущого в
числі.
ЧИСЛО - нематеріальна сутність, абстракція,
яка завжди й незмінно присутня у різних
речах та об’єднує їх.

7.

Ксенофан (бл. 570-бл. 470 рр. до н.е.)
висунув ідею Бога як єдиного, безформного,
невідомого та невимовного.
ЄДИНЕ ТА БОГ - один й той самий
початок: вічний, безмежний,
постійний, - від якого походить світ і
в який усе обертається.

8.

Поняття “буття” запропонував
Парменід (бл. 540-480 рр. до н.е.).
БУТТЯ - усе, що існує.
ДОСКОНАЛЕ
ВІЧНЕ
НЕПОДІЛЬНЕ
НЕРУХОМЕ
ІСНУЄ ПОЗА ЧАСОМ

9.

Платон (427 - 347/348 рр. до н.е.) вважав, що
справжнє, істинне і незмінне буття притамане
лише світу ідеї (ейдосів).

10.

Іоанн Скот Еріугена
(бл. 810-877 рр.)писав, що
все буття поділяється на
чотири природи:
ХРИСТИЯНСЬКЕ
СВІТОМИСЛЕННЯ
перша - не створена, але сама здатна
творити - БОГ;
друга - природа створена і сама здатна
творити;
третя - природа створена і не здатна
творити (суть чуттєвих речей);
четверта - БОГ як кінцева мета усього,
субстанція, до якої усе повертається.

11.

У філософії Нового часу категорія
“буття” набуває іншого змісту,
ототожнюється з природою взагалі.
Т. Гоббс (1588-1679) вважав,
що буття є тілесню субстанцією,
а духовні субстанції навіть за
умови, що вони існують, все
одне неможливо пізнати.

12.

Р. Декарт (1596-1650) поділяє буття на дві
незалежні субстанції:
- матеріальну (тілесну)
- духовну (мислячу)

13.

Гегель (1770-1831) ототожнює
мислення та буття
“Усе розумне є дійсним, а усе
дійсне є розумним”.

14.

Ф. Енгельс (1820-1895)
стверджував первісність
матеріальної субстанції.
Рівні організації буття матеріального
світу:




неорганічна і органічна природа
жива природа
буття суспільства
буття особистості

15.

У ХХ ст. з’явилися нові підходи
до розуміння буття.
М. Гайдеггер (1889-1976) застосовує категорію
“буття” лише стосовно людини: визначальним в
бутті людини є її переживання власного “буттяу-світі”.

16.

ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ КАТЕГОРІЇ
“БУТТЯ”

17.

ОНТОЛОГІЯ - НАУКА ПРО БУТТЯ
Термін «онтологія» у 1613 році
запровадив німецький лікар,
психолог, філософ Рудольф
Гокленіус (1547-1628) в праці
«Філософський словник»

18.

Христиан фон Вольф (1679-1754),
энциклопедист, математик,
філософ, юрист.
Почав викладати курс під
назвою “Онтологія”.
Головне питання онтології:
ЩО ІСНУЄ?

19.

Категорія “буття” є максимально
абстрактною.
співвідношення категорій
“буття” та “небуття”
Змістові
виміри
категорії
“буття”
співвідношення категорій
“буття” і “свідомість”
співвідношення категорії
“буття” та атрибутів буття

20.

“БУТТЯ”
-
“НЕБУТТЯ”
Небуття - відсутність чого-небудь.
Буття - даність, що якимось чином визначена.
Буття - щось позитивне, ненульове, не негативне.
Буття у протипоставлення з небуттям
виступає як даність

21.

“СВІДОМІСТЬ” - “БУТТЯ”
Буття існує незалежно від свідомості, хоча й
відображається нею.
Буття розглядається як більша
реальність, ніж свідомість.

22.

“БУТТЯ”
-
АТРИБУТИ БУТТЯ
Атрибути - це істотні ознаки предмета.
Істотною ознакою предмета є така ознака, із
зникненням якою зникає сам предмет.
Буття виступає як єдність, носій різних
атрибутів, через які воно проявляється.

23.

Поняття “буття” - це інтегральне
поняття про світ як ціле: воно вказує на
всезагальні зв’язки, порядок та
ієрархію різних предметів, явищ,
процесів тощо, що дозволяє виявити
різні форми всього сущого.

24.

Б
У
Т
Т
Я
СВІТ
ЗОВНІШНЬОЇ
РЕАЛЬНОСТІ
СВІТ
ВНУТРІШНЬОЇ
РЕАЛЬНОСТІ

25.

ОЗНАКИ ПРЕДМЕТІВ ЗОВНІШНЬОГО СВІТУ
● Сенсорність - здатність бути
сприйнятим зовнішніми органами
чуття
● Просторовість: наявність у
предмету зовнішнього світу певних
розмірів
● Інваріантність: здатність бути
присутнім у безлічі індивідуальних
свідомостей та залишатися
незмінним при переході від одного
стану свідомості до іншого

26.

АТРИБУТАМИ БУТТЯ Є
ПРОСТІР І ЧАС
Простір - форма буття матерії,
що характеризується такими
властивостями, як протяжність, структура,
взаємодія, упорядкованість, зв’язок явищ.
Час - форма існування матеріальних явищ, яка
характеризує їх послідовність, змінюваність одне
одним, відокремленість різних стадій розвитку,
тривалість процесів.
РУХ - ЄДНІСТЬ ПРОСТОРУ І ЧАСУ

27.

ОСНОВНІ ВИМІРИ БУТТЯ
❖ Буття речей природи
❖ Буття речей, створених людиною
❖ Буття людини як речі серед інших речей (або
тіла серед інших тіл)
❖ Буття об’єктивного духовного (суспільні духовні
явища: звичаї, традиції, обряди, наука,
політична, правова, моральна свідомість, мова
тощо)
❖ Буття індивідуалізованого духовного (емоції,
почуття, переживання, надії, мрії тощо)
❖ Буття соціального (буття індивідуумів і соціумів,
спільнот)

28.

МОНІЗМ
ДУАЛІЗМ
ПЛЮРАЛІЗМ
СУБСТАНЦІОНАЛІЗМ
РЕЇЗМ
класифікація
філософських
позицій
розуміння
Д
буття
ОРГАНІЗМ
МЕХАНІЦИЗМ
ДИНАМІЗМ
СТАТИСТИЧНІСТЬ

29.

1. За критерієм розуміння ступеню однорідності
буття:
МОНІЗМ- розуміння буття як єдиного у своїй
основі.
ДУАЛІЗМ - визнання двох основ буття:
матеріальної і духовної.
ПЛЮРАЛІЗМ - розуміння буття як
множинності самостійних, незалежних один
від одного начал усього існуючого.

30.

2. За критерієм визначення сутності речей:
СУБСТАНЦІОНАЛІЗМ - визнання того, що за
поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня
сутність.
РЕЇЗМ - позиція, згідно з якою немає сутності
поза речами

31.

3. За критерієм визначення цілісності структури
буття:
ОРГАНІЗМ - позиція, згідно з якою будова світу
подібна до організму.
МЕХАНІЦИЗМ - позиція, згідно з якою елементи
світобудови пов’язані суто зовнішньо,
механістично.

32.

4. За критерієм визначення змінності буття:
ДИНАМІЗМ - позиція, згідно з якою світ постає
рухливим.
СТАТИСТИЧНІСТЬ - позиція, згідно з якою світ
у своїй основі є незмінним.

33. СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “БУТТЯ” - “МАТЕРІЯ”

Поняття “матерія” охоплює вужчий клас
об’єктів порівняно з поняттям “буття”

34.

М
А
Т
Е
Р
І
Я
у чистому вигляді не існує: охоплює усю
нескінчену різноманітність різних
об’єктів і систем природи
існує незалежно від людських відчуттів і
від відображення у людській свідомості
охоплює, крім об’єктів, що пізнанні
сучасною наукою, потенційні об’єкти, що
мають бути відкриті у майбутньому
усі матеріальні об’єкти і явища
відбуваються у свідомості людини на
основі чуттєвого сприйняття

35.

АТРИБУТИ МАТЕРІЇ
ПРОСТІР
форма існування, міра сумісності
матеріальних об’єктів
ЧАС
форма існування матерії,
послідовність та тривалість процесів і
явищ
РУХ
спосіб існування матерії; будь-яка
зміна, , взаємодія матеріальних
об’єктів, зміна їх станів
ВІДОБРАЖЕННЯ
здатність матеріальних об’єктів
знімати у своїй структурі та якостях
інші явища, що впливають на них

36.

Рух матерії - це процес
взаємодії різних
протилежностей, які є
причиною зміни конкретних
якісних станів.
ДЖЕРЕЛОМ РУХУ Є САМА МАТЕРІЯ

37.

Існує два типи руху матерії:
➢ рух, пов’язаний з процесом збереження
якостей предмета
➢ рух, пов’язаний зі зміною якісного стану
предмета

38.

ПРОГРЕС
(рух від простого до складного, від нижчого до вищого)
РЕГРЕС
(рух від складного до простого, від вищого до нижчого)

39.

ОСНОВНІ ТИПИ МАТЕРІАЛЬНИХ СИСТЕМ:
НЕЖИВА МАТЕРІЯ
ЖИВА МАТЕРІЯ
СОЦІАЛЬНА МАТЕРІЯ

40.

Дякую за увагу!
English     Русский Rules