ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ
ПЛАН
Простір – найзагальніша форма буття як усталеного , що характеризується протяжністю, структурністю, взаємодією.
ЧАС
ВЛАСТИВОСТІ ЧАСУ
Концепції простору і часу
Основні форми руху
Розвиток – це процес тривалих, накопичуваних, необоротних, якісних змін. Основу розвитку становлять зміни:
Ознаки розвитку
Основні підходи до розвитку
Синергетика – перехід від простих систем до складних, від закритих до відкритих, від лінійності до нелінійності, від стабільності до неста
Формування нових світоглядних засад буття людини в світ
Буття постає як:
331.00K
Category: philosophyphilosophy

Філософське розуміння світу

1. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ

2. ПЛАН

1. Проблема буття у філософії.
2. Характеристика основних
онтологічних категорій.
3. Рух та розвиток як фундаментальні
характеристики буття.

3. Простір – найзагальніша форма буття як усталеного , що характеризується протяжністю, структурністю, взаємодією.

Трьохвимірність
Оборотність
Протяжність
Симетричність
3

4. ЧАС

Час – це найзагальнішша форма
буття, яка характеризується
тривалістю та послідовністю зміни
станів.
4

5. ВЛАСТИВОСТІ ЧАСУ

Одновимірність
Асиметричність
Необоротність
5

6. Концепції простору і часу

• Субстанційна – розглядає
простір і час як щось
самостійне, як різновид
субстанції (І. Ньютон);
• Реляційна - розглядає
простір і час як властивості
матеріальних утворень (А.
Ейнштейн)

7.

Рух – це поняття, яке використовується
для позначення будь-яких взаємодій, а
також зміни в матеріальних системах,
викликаних цими взаємодіями

8. Основні форми руху

механічний;
фізичний;
хімічний;
біологічний;
соціальний.
8

9. Розвиток – це процес тривалих, накопичуваних, необоротних, якісних змін. Основу розвитку становлять зміни:

• необоротні;
• здатні нагромаджуватись, набуваючи
все більшого масштабу;
• нагромаджуючись, призводять до
виникнення нових властивостей.

10. Ознаки розвитку

• структурність;
• поступальність;
• спрямованість:
- прогрес;
- регрес;
- колообіг;
- циклічність.

11. Основні підходи до розвитку

• діалектичний – джерелом розвитку є
протиріччя, яке постає як безперервне
виникнення нового (Г.В.Ф. Гегель);
• синергетичний - поєднання хаосу та
порядку та врахування ролі
випадковості (Г. Хакен, І. Пригожин).

12. Синергетика – перехід від простих систем до складних, від закритих до відкритих, від лінійності до нелінійності, від стабільності до неста

Синергетика – перехід від простих систем до
складних, від закритих до відкритих, від лінійності
до нелінійності, від стабільності до нестабільності
• Самоорганізація.
• Точки біфуркації.
• Випадковість.
І. Пригожин
12

13. Формування нових світоглядних засад буття людини в світ

• повага до світу;
• створення контурів нової
раціональності (єдність раціонального
та ірраціонального);
• проблема вибору та відповідальності,
що постає в умовах багатоваріантного
світу.

14. Буття постає як:

• гранично широке і загальне поняття (гранична
межа філософського узагальнення);
• від його осмислення залежить розуміння всього
кола філософських проблем;
• фіксує характеристики та прояви світу;
• є вагомим чинником смислотворення та
найвищих цінностей людини;
• є мірою людської відповідальності.
English     Русский Rules