23.02M

Оцінювання_результатів_навчання_за_новим_ДСБСО (1)

1.

Лист
МОН
від
30.08.2024
1.1/15776-24
«Про
інструктивно-методичні
рекомендації щодо викладання
навчальних
предметів
/
інтегрованих курсів у ЗЗСО у
2024/2025 навчальному році»
ОЦІНЮВАННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНОГО
СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Надія МЕЛЬНИК, к. п. н.,
доцент кафедри, РОІППО

2.

НУШ: ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОСВІТНЬОЇ РЕФОРМИ
Школа вже давно перестала бути місцем, де діти
отримують знання. Школа – це простір для розвитку
навичок, необхідних для успішного життя у 21-му столітті
реалізація компетентнісної моделі освіти, що потребує
оновлення змісту освіти та формування нової системи
оцінювання навчальних досягнень учнів;
створення безпечного і здорового освітнього середовища
як у навчальних кабінетах, так і в закладі освіти в цілому;
розбудова системи національно-патріотичного виховання,
яка включає і наскрізний процес виховання;
реалізація
принципів
партнерства,
академічної доброчесності ...
дотримання

3.

ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ НУШ
ВИЗНАЧАЮТЬ
ОБОВ’ЯЗКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ДЛЯ
УЧНІВ
ДЕРЖАВНІ
ОСВІТНІ СТАНДАРТИ
ВИЗНАЧАЮТЬ
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
КОЖНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
ҐРУНТУЮТЬСЯ
НА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРАХ,
ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ КОНЦЕПЦІЇ НУШ
УЗГОДЖЕНІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ ДОСВІДОМ,
ПЕРЕДБАЧАЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ
ПРЕДМЕТІВ, ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ

4.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ У ЗЗСО
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗЗСО
ПЛАН РОБОТИ ЗЗСО НА НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Реалізація
компетентнісної
моделі освіти.
Розбудова нової
системи оцінювання
результатів
навчання здобувачів
освіти
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗЗСО
Педагогічна рада
ПРОФЕСІЙНІ СПІЛЬНОТИ
«Розбудова системи
ЗЗСО
оцінювання
результатів
навчання здобувачів
освіти».
Професійні
спільноти
педагогічних
працівників
Опис
інструментарію
оцінювання
результатів
навчання учнів
Критерії оцінювання
різних видів
діяльності,
форм навчальної
взаємодії.
Формувальне
оцінювання.
Комплексні
підсумкові/
підсумкові роботи…
Не всі вчителі
оприлюднюють критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
розробляють критерії оцінювання різних видів діяльності і форм навчальної взаємодії;
використовують прийоми само- і взаємооцінювання;
інформують батьків про процедури оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
демонструють обізнаність із вимогами до оцінювання результатів навчання під час аудиту, сертифікації…

5.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ:
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
СКЛАДОВІ СИСТЕМИ
ОЦІНЮВАННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
принципи оцінювання;
об'єкти оцінювання;
результати оцінювання;
функції оцінювання;
основні цілі оцінювання;
види оцінювання;
форми, методи, способи
та засоби оцінювання;
шкали, критерії, правила і
процедури,
за
якими
здійснюється оцінювання;
опис
інструментарію
оцінювання;
ціннісні
орієнтири
оцінювання в НУШ…
Напрям. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.
Стратегічна ціль: розбудова системи оцінювання
результатів навчання учнів.
Операційні цілі:
проведення засідань педагогічної ради з питань
розбудови системи оцінювання результатів
навчання учнів;
підготовлення педагогічних працівників до
оцінювання результатів навчання учнів в умовах
компетентнісної
освіти
на
засіданнях
професійних спільнот;
проведення моніторингових досліджень із
питань оцінювання результатів навчання
здобувачів освіти;
проведення освітнього форуму з питань
оцінювання результатів навчання за участю
педпрацівників, здобувачів освіти та батьків…
Перелік заходів щодо реалізації операційних
цілей.
Очікувані результати…

6.

Наказ МОН від 12.10.2022 №904
«Про затвердження Типової програми підвищення
кваліфікації вчителів ЗЗСО, які впроваджують новий ДСБСО»
Оцінювання та оцінка. Принципи оцінювання. Вимоги законодавства щодо академічної
доброчесності під час оцінювання. Функції та форми оцінювання. Об'єкти оцінювання:
результати навчання учнів.
Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, рiчне),
ДПА. Критерії та шкали (підходи) оцінювання. Орієнтовна рамка оцінювання навчальних
досягнень здобувачів базової середньої освіти. Свідоцтво досягнень.
Практика та інструменти оцінювання. Поточне й підсумкове оцінювання. Таксономiя
навчальних цілей.
Сутність формувального оцінювання. Навчальні цілі й критерії успіху. Зворотний зв'язок,
методи отримання вчителем зворотного зв'язку. Педагогічні технiки, методи й прийоми
формувального оцінювання, інструменти. Оцінювання результату й процесу групової форми
діяльності (парна, командна тощо).
Рефлексивне оцінювання.
Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнiв вiдповiдно до
ДСБСО.
Особливості оцінювання учнів з ООП. Адаптація методів і прийомів оцінювання вiдповiдно до
потреб учнів з ООП. Зв'язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку.
Органiзацiйно-педагогічні умови оцінювання в закладі освіти. Система оцінювання
результатів навчання учнів у ЗЗСО: відкритість і прозорість системи оцінювання; правила i
процедури; особистісна вiдповiдальнiсть учнів за результати навчання. Автономія закладу освіти
у розробленні власної системи оцінювання.

7.

ПРИНЦИПИ ОЦІНЮВАННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
ЗАКОН УКРАЇНИ
«ПРО ОСВІТУ»,
ЗАКОН УКРАЇНИ
«ПРО ПОВНУ ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ
ОСВІТУ»,
СТ. 53, П.1
СТ. 17 П. 1
«ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ
МАЮТЬ ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВЕ ТА
ОБ’ЄКТИВНЕ ОЦІНЮВАННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ»
«КОЖЕН УЧЕНЬ МАЄ ПРАВО НА
СПРАВЕДЛИВЕ, НЕУПЕРЕДЖЕНЕ, ОБ’ЄКТИВНЕ,
НЕДИСКРИМІНАЦІЙНЕ ТА ДОБРОЧЕСНЕ
ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЙОГО НАВЧАННЯ
НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ТА ФОРМИ ЗДОБУТТЯ
НИМ ОСВІТИ»

8.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ
Об’єкти оцінювання - результати навчання учнів.
Результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди,
цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які
можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна
продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі)
загальної середньої освіти.
Основні функції оцінювання:
формувальна - забезпечує відстеження динаміки навчального поступу;
констатувальна - забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання;
діагностувальна - надає інформацію про стан досягнення результатів навчання,
наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень;
коригувальна - надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес;
орієнтувальна - надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та
спрогнозувати їх розвиток;
мотиваційно-стимулювальна - активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання;
розвивальна - мотивує до рефлексії та самовдосконалення;
прогностична - ставить цілі навчання на майбутнє;
.
виховна - сприяє
вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі,
працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку.
??? Навчальна функція як основна функція поточного контролю виписана в іноземній
мові та фізичній культурі.

9.

ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ
Формувальне
Поточне
Підсумкове:
Державна
підсумкова атестація
тематичне
семестрове
річне
Зовнішнє незалежне оцінювання

10.

СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ
ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
усне опитування (індивідуальне, групове
тощо);
спостереження;
аналіз портфоліо;
письмові завдання (окремі навчальні
завдання, зокрема тестові з використанням
ІТ, перекази, диктанти тощо, а також
діагностувальні, підсумкові роботи);
практичні
завдання
(завдання
на
лабораторному
обладнанні,
реальних
об’єктах; розрахункові та розрахунковографічні роботи; навчальний проект; робота
з картами, діаграмами; заповнення таблиць,
побудова схем, моделей, зокрема з
використанням
електронних
засобів
навчання тощо);
завдання із використанням ІТ (онлайнтести, презентації результатів виконаних
завдань
та
досліджень,
комп’ютерні
продукти тощо);
самооцінювання, взаємооцінювання;
комплексне, що поєднує різні способи й
засоби оцінювання.
усне (опитування індивідуальне, групове
тощо);
письмове (окремі навчальні завдання,
зокрема тестові з використанням ІТ,
перекази тощо, а також діагностувальні
роботи, диктанти й ін.);
практичне (дослід, практична робота,
навчальний проєкт, учнівське портфоліо,
спостереження,
робота
з
картами,
таблицями, побудова схем, моделей з
використанням
електронних
засобів
навчання тощо);
комплексне, що поєднує різні способи й
засоби, кілька змістових одиниць певної
програмової теми / частини теми (якщо
тема велика за обсягом) / кількох тем чи
розділу і передбачають оцінювання (за
кількома групами результатів або їх
складниками).

11.

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують
основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями;
реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий);
кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові;
дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі;
опис кожного бала шкали оцінювання подано з урахуванням структури
компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних у всіх ключових
компетентностях умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку
усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати
позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати
рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з
іншими людьми).
Початковий: 1–3 бали
РІВНІ ТА БАЛИ
РЕЗУЛЬТАТІВ
НАВЧАННЯ
Середній: 4 – 6 балів
Достатній: 7 – 9 балів
УЧНІВ
Високий: 10 –12 балів

12.

ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ОЦІНЮВАННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
оцінювання має здійснюватися на засадах компетентнісного
підходу;
оцінювання
має
бути
справедливим,
об’єктивним,
незалежним, доброчесним;
оцінювання є частиною освітнього процесу;
залучення учнів до розроблення критеріїв
оцінювання,
здійснення само- та взаємооцінювання;
кожен заклад освіти та вчитель мають право на власну
систему оцінювання.

13.

ПЛАН РОБОТИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ НА НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Урахувати в 2024/2025 н. р.:
проведення самооцінювання;
внутрішні моніторинги;
заходи
щодо
подолання
освітніх втрат;
розбудову
системи
оцінювання
результатів
навчання здобувачів освіти;
заходи в межах експерименту;
заходи
з
національнопатріотичного виховання;
заходи
за
результатами
моніторингових
досліджень
МОН
України,
Інституту
освітньої аналітики, ДСЯО…
Єдині вимоги до укладання плану відсутні.
Реалізує стратегію розвитку закладу освіти.
Структура:
може відповідати структурі стратегії
закладу освіти;
може бути укладений відповідно до
напрямів ВСЗЯО;
може бути укладений до інших
напрямів,
передбачених
Положенням про ВСЗЯО;
відповідати структурі річного звіту
(наказ МОН від 23.03.2005 №178)…
Обов'язкові складові форми:
назва заходу;
терміни проведення;
відповідальні за виконання;
форма
узагальнення
за
результатами виконання (наказ,
довідка, графік…);
відмітки про виконання…

14.

САМООЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗЗСО
Закон України «Про освіту» (ст. 41, частина 3 ст. 48).
Закон України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 42).
Наказ МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з
питань формування внутрішньої системи забезпечення якості
освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480.
Для самооцінювання можна застосувати механізм, що
використовується під час інституційного аудиту або власний.
Моделі самооцінювання діяльності ЗЗСО:
щорічне комплексне самооцінювання,
щорічне самооцінювання за певними напрямами,
комплексне; за певними напрямами; знову комплексне
самооцінювання ,
за рівнями освіти (початкова, базова, старша
профільна)…
Наказ ЗЗСО «Про проведення комплексного самооцінювання
закладу освіти у … навчальному році».
Наказ ЗЗСО «Про підсумки проведення комплексного
самооцінювання закладу освіти у … навчальному році».

15.

САМООЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗЗСО
Наказ ЗЗСО «Про проведення комплексного самооцінювання закладу освіти у …
навчальному році»:
провести у … навчальному році комплексне самооцінювання за напрямами: освітнє
середовище, система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти,
педагогічна діяльність педпрацівників, управлінські процеси з метою вдосконалення
освітнього та управлінського процесів (листопад – квітень; І семестр; ІІ семестр);
затвердити склад робочих груп для забезпечення проведення комплексного
самооцінювання за напрямами (за кожним напрямом – окрема група; учасники:
представники адміністрації, педагогічні працівники, здобувачі освіти, батьки; до
самооцінювання управлінських процесів не залучати батьків, а краще освітніх експертів
– керівників інших ЗЗСО за згодою);
здійснити робочим групам комплексне самооцінювання, узагальнити результати та
надати пропозиції щодо вдосконалення управлінської й освітньої діяльності ЗЗСО;
обговорити на педагогічній раді узагальнені результати комплексного самооцінювання
у … навчальному році та пропозиції щодо вдосконалення управлінської й освітньої
діяльності у наступному … навчальному році (травень);
урахувати за потреби рішення педради під час внесення змін у Стратегію розвитку
закладу освіти, Положення про ВСЗЯО, розроблення плану роботи закладу освіти на …
навчальний рік та освітньої програми…

16.

ВНУТРІШНІ МОНІТОРИНГИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Наказ МОН від
16.01.2020 № 54
Заклад освіти може визначати порядок
проведення внутрішнього моніторингу.
Програма моніторингу (розробляється та
затверджується суб’єктом моніторингу).
мета і завдання,
суб’єкти, об’єкт(и),
форми та методи,
індикатори,
умови
(у
тому
числі
місце
проведення),
процедури проведення відповідного
моніторингу,
порядок визначення результатів
моніторингу,
строки та форми узагальнення
результатів моніторингу,
оприлюднення
результатів
моніторингу (інформування про них).
До
Програми
додається
графік
проведення моніторингу.
Орієнтовний
перелік
Моніторинг
адаптації здобувачів освіти у закладі освіти;
наступності між початковим та базовим
рівнями освіти;
оцінювання
результатів
навчання
здобувачів освіти;
рівня набутих загальних та професійних
компетентностей педагогічних працівників
для реалізації завдань НУШ;
освітнього середовища закладу освіти;
рівня психологічної підтримки учасників
освітнього процесу;
ефективності впровадження Державного
стандарту базової середньої освіти;
досягнення цілей, які визначені стратегією
розвитку закладу освіти;
рівня вихованості здобувачів освіти…
Мета: виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладі освіти, встановлення відповідності
фактичних результатів освітньої діяльності заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей.

17.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Індивідуальна траєкторія
професійного розвитку
ПЕДАГОГІЧНІ
ПРАЦІВНИКИ
не розуміють зміст реформи НУШ та
відмінність від старої системи викладання;
не набули достатньо умінь щодо розвитку
компетентностей,
наскрізних
умінь,
спільних для різних освітніх галузей;
недостатньо реалізують сучасні підходи до
навчання в НУШ;
недостатньо
застосовують
сучасні
технології навчання, в тому числі цифрові
технології навчання, інклюзивної освіти;
використовують
застарілі
методи
і
прийоми навчання;
недостатньо володіють методами
оцінювання
результатів
навчання
здобувачів освіти;
потребують набуття практичних умінь
щодо організації індивідуальної роботи в
класі, застосування технік соціальноемоційної підтримки …
КЕРІВНИКИ
ЗАКЛАДІВ
ОСВІТИ
не всі створили належні умови для
професійного
розвитку
педагогічних
працівників в умовах реалізації ДСБСО;
не у всіх закладах освіти розбудовано
систему
оцінювання
результатів
навчання учнів;
не всі забезпечили комфортне і безпечне
освітнє середовища для учнів;
не завжди здійснюють моніторингові
дослідження якості освітнього процесу;
не завжди ефективна внутрішня система
забезпечення якості освіти;
не всі заклади сформовали виховну систему
закладу освіти;
не у всіх закладах освіти створено умови
для викладання інтегрованих курсів НУШ;
є
потреба
конкретизації
посадових
обов’язків педпрацівників на основі
професійних стандартів для підвищення
якості освітнього процесу…

18.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ
ПЕДАГОГІЧНА РАДА:
розбудова системи оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти;
шкала та критерії оцінювання – національна чи власна;
власна шкала оцінювання результатів навчання учнів: правила переведення до
системи 12-бальної шкали оцінювання, визначеної законодавством, та для
виставлення в Свідоцтво досягнень;
форма Свідоцтва досягнень (перелік навчальних предметів та інтегрованих
курсів із навчального плану освітньої програми закладу освіти) ;
оцінювання/неоцінювання
освітнього компонента;
обговорення інструментарію оцінювання; визначення видів, форм, способів і
засобів поточного і підсумкового оцінювання під час освітнього процесу тощо;
визначення (за потреби) адаптаційного періоду (відбувається формувальне
оцінювання в різних формах, результати якого можуть повідомлятися учням
вербально);
оцінювання навчальних досягнень учнів із предметів освітніх галузей
«Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» (наказ
результатів
навчання
складників
вибіркового
МОН України від 02.08.2024 №1093: п. 3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОН України від
01.04.2022 № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень
учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої
освіти»)…

19.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗЗСО
Звірити посилання в освітній програмі на чинні
нормативно-правові документи.
Врахувати
рішення
педради,
на
якому
обговорювалося оцінювання результатів освітньої
програми за попередній навчальний рік.
Прийняти рішення на педраді: на який термін
укласти освітню програму.
Освітня програма на навчальний рік містить
навчальний план, а освітня програма на цикл або
рівень – навчальний план та план на навчальний
рік, укладений на його основі.
Урахувати накази щодо
типових освітніх програм:
затвердження
1-2 кл., 3-4 кл. – наказ МОНУ від 12.08.2022
№743;
5-7 кл. – наказ МОНУ від 19.02.2021 №235
(в ред . наказу 09.08.2024 №1120);
8-9 кл. – наказ МОНУ від 20.04.2018 №405;
10-11 кл. – наказ МОНУ від 20.04.2018
№408 (в ред. наказу від 28.11.2019 №1493).
Структура (Закон України «Про повну загальну
середню освіту», ст. 11):
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання
за освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження на
відповідному рівні (циклі) повної загальної
середньої освіти (в годинах), його розподіл між
освітніми галузями за роками навчання;
перелік варіантів типових навчальних планів та
модельних навчальних програм; навчальних
програм, затверджених педагогічною радою;
рекомендовані форми організації освітнього
процесу;
опис інструментарію оцінювання;
може містити інші складники, що враховують
специфіку та особливості освітньої діяльності
закладу освіти
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор (назва закладу освіти)
Особистий підпис Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Дата
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
На останньому аркуші
СХВАЛЕНО
Протокол засідання педагогічної ради
(назва закладу освіти)
Дата
№
назва закладу загальної середньої освіти
Рівень освіти
Цикл
Роки

20.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Обов’язкові результати навчання - сукупність знань, умінь, навичок, способів
мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів початкової
освіти, які відповідають загальним результатам навчання та які можна
ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти, свідчать про рівень розвитку кожного
вміння на завершення циклу (5-6 класи і 7-9 класи).
1 - 4 класи: наказ МОН України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних
рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів закладів загальної
середньої освіти»; лист МОН від 19.08.2022 №1/9530-22.
ДЛЯ КОЖНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
компетентнісний потенціал:
формування всіх ключових компетентностей
розвиток умінь і ставлень
базові знання
групи загальних результатів;
обов'язкові результати навчання:
загальні результати навчання
конкретні результати навчання
орієнтири для оцінювання.
5 - 9 класи: наказ МОН України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій
щодо оцінювання результатів навчання» (для учнів, які здобувають освіту відповідно до
нового ДСБСО).
10 -11 класи: наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13.04.2011 № 329,
зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304.

21.

ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ
Постанова КМУ від 30 вересня 2020 р. № 898
Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оцінювальних
судженнях.
Оцінювання здійснюють за критеріями, які дають змогу встановити відповідність між
вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними ДСБСО, і фактичними
результатами навчання, яких досягли учні.
Оцінювання результатів навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів здійснюють
відповідно до загальних критеріїв оцінювання та галузевих критеріїв, у яких
ураховано характеристики ГРН.
Оцінювання здійснюють із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів (таксономія
Блума).
Оцінювання результатів навчання здійснюють відповідно до вимог ДСБСО, МНП із
застосуванням різних способів і засобів для визначення рівня досягнення результатів
навчання для певної групи результатів або її складників, а також змістових одиниць
певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом).
Когнітивні процеси нижчого рівня
Знання
Розуміння
Ця категорія означає
Здатність встановлювати
запам'ятовування та
зв'язок одного матеріалу з
відтворення матеріалу, який
іншим, перетворювати
вивчається, термінів,
його із одної форми в іншу
конкретних фактів, методів
( зі словесної у графічну,
і процедур, основних понять, математичну і навпаки).
правил, принципів, цілісних
Інтерпретація матеріалу
теорій.
(пояснення, короткий
виклад), прогнозування
майбутніх наслідків.
Застосування
Уміння використовувати
вивчений матеріал у
конкретних умовах і нових
ситуаціях (застосування
правил, методів, уміння
розбивати матеріал на
складові понять, законів,
принципів, теорій).
Когнітивні процеси вищого рівня
Аналіз
Оцінювання
Синтез
Виділення частин цілого,
Вміння оцінювати значення
Вміння одержати ціле з
виявлення взаємозв'язку між матеріалу для конкретної
новою системною
ними, осмислення принципів мети. Судження і умовиводи
властивістю (новим
організації цілого,
учня мають засновуються
продуктом може бути
внутрішньої структури
на чітких критеріях. Він
повідомлення, план дій, нова
змісту матеріалу. Учень,
оцінює логіку побудови
схема тощо).
опанував навчальні цілі,
матеріалу у вигляді
Творчо мислить й
бачить помилки в логіці
письмового тексту,
генерує нові ідеї.
міркувань, різницю між
відповідність висновків уже
фактами і наслідками,
даним і тощо..
оцінює важливість даних.

22.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Обов'язкові та вибіркові
освітні компоненти
(інваріантна та
варіативна складові)
Години навчального навантаження для перерозподілу можна:
перерозподіляти між різними освітніми галузями, враховуючи особливості
освітнього процесу в закладі освіти й індивідуальні освітні потреби
здобувачів освіти;
використовувати для вибіркових освітніх компонентів (курсів за вибором
(факультативних курсів), міжгалузевих інтегрованих курсів), проєктної
діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять.
Розробляють на основі одного з варіантів типових навчальних планів.
Заклад освіти може додавати в навчальний план вибіркові освітні компоненти, що
не вказані в Типовій освітній програмі (повинні мати гриф або затверджені
педагогічною радою закладу освіти).
Години вибіркового освітнього компоненту записувати після галузі(ей).
На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану
педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план
(один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів
(інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором
учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів,
інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість
годин на навчальний рік.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор (назва закладу освіти)
Особистий підпис Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Дата
На останньому аркуші
СХВАЛЕНО
Протокол засідання педагогічної ради
(назва закладу освіти)
Дата
№
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
(назва закладу загальної середньої освіти)
НА 2024/2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Місто (село), рік

23.

НАВЧАЛЬНА
МОДЕЛЬНА
МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА / НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
предметів
білінгвальних
курсів
інтегрованих
курсів
Модельну
навчальну програму
не рекомендують змінювати
упродовж циклу
Модельна навчальна програма - визначає орієнтовну послідовність
досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального
предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів,
рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку,
визначеному законодавством.
Навчальна програма - визначає послідовність досягнення результатів
навчання учнів із навчального предмета (інтегрованого курсу), опис
його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням
орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, та
затверджується педагогічною радою закладу освіти.
ВСТУПНА
ЧАСТИНА
пояснювальна записка: мета, завдання, принципи, на
яких ґрунтується програма, структура курсу, способи
реалізації цієї програми та особливості організації
освітнього процесу з предмета / інтегрованого курсу
ОСНОВНА
ЧАСТИНА
форма:
очікувані результати навчання учнів;
пропонований зміст навчального предмета
інтегрованого курсу;
пропоновані види навчальної діяльності
ПРИКІНЦЕВА
ЧАСТИНА
/
рекомендації до програми з урахуванням особливостей
організації освітнього процесу з предмета /
інтегрованого курсу, використання різних систем
оцінювання (серед яких формувальне та підсумкове),
рекомендовані ресурси, обладнання тощо

24.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
ЗАТВЕРДЖЕНО
Протокол засідання педагогічної ради
(назва закладу освіти)
00.00.2024
№
Навчальну програму предмета /
інтегрованого курсу / білінгвального
курсу розробляють на основі обраної (их) модельної (-их) навчальної (их)
програми(-м) із урахуванням кількості
годин, визначених у навчальному плані
закладу освіти на вивчення навчального
предмета / інтегрованого курсу.
Для вибіркових освітніх компонентів
заклад освіти використовує модельні
навчальні програми, які отримали гриф
МОН, або на основі модельних
розробляє навчальні програми, які
затверджує педагогічна рада закладу
освіти.
10-11 кл.
Розробник навчальної програми може:
доповнювати
зміст
обраної
модельної
навчальної програми, залучаючи регіональний
компонент;
розширювати або ущільнювати зміст окремих
елементів (розділів, тем, модулів тощо) обраної
модельної навчальної програми;
вилучати окремі питання з метою уникнення
надмірної деталізації змісту навчального
матеріалу;
змінювати
послідовність вивчення тем,
запропоновану
обраною
модельною
навчальною програмою, не порушуючи
послідовності досягнення результатів навчання;
доповнювати тематику практичних і творчих
робіт.
Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.
10-11 кл. – наказ МОН України від 20.04.2018 №408 (в ред. наказу від 28.11.2019 №1493).
Курси за вибором (спеціальні і факультативні): тематика і зміст таких курсів можуть
розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в
установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже
розроблених і рекомендованих / схвалених для використання у ЗЗСО.

25.

НАДАННЯ ГРИФІВ НАВЧАЛЬНИМ ПРОГРАМАМ
Наказ МОН України від 05.06.2023 № 675 «Про затвердження
Порядку здійснення експертизи, надання грифів навчальній
літературі та навчальним програмам», зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 17 липня 2023 р. за № 1203/40259
Гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» надається навчальним
програмам у сфері повної загальної середньої освіти, що визначають орієнтовну
послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти, зміст
навчального предмета (інтегрованого курсу) і види навчальної діяльності учнів та
можуть бути рекомендовані для використання в освітньому процесі як модельні
відповідно до законодавства.
Гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі» надається навчальним
програмам у сфері повної загальної середньої освіти, розробленим не на основі
модельних навчальних програм, що визначають послідовність досягнення результатів
навчання учнів з навчального предмета (курсу за вибором), опис його змісту та видів
навчальної діяльності із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх
впровадження (окрім навчальних програм релігійного спрямування).
Гриф надається строком на п’ять років та спливає 01 липня відповідного року.
2024/2025
Навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних
програм, можна використовувати в закладах освіти за умови, що вони
отримали відповідний гриф МОН України в установленому порядку.

26.

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ
Календарно-тематичний план учитель розробляє самостійно або спільно з іншими
педагогами професійної спільноти на семестр або на навчальний рік.
Єдині вимоги до укладання календарно-тематичного плану відсутні.
Планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням
друкованих чи електронних джерел, воно може бути об’єднане з навчальною
програмою в один документ.
Важливо врахувати: державні стандарти освіти; типову навчальну програму предметів
(курсів) / модельну навчальну програму / навчальну програму; освітню програму
закладу освіти.
Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми; може змінювати
послідовність їх вивчення; визначати обов’язкові види робіт.
У календарно-тематичному плані слід визначити відповідність кожного
очікуваного результату, якого необхідно досягти на уроці, певній групі
загальних результатів, визначеній у Державному стандарті.
Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на
засіданнях методичних об’єднань (комісій) закладу освіти та
заступником директора з навчально-виховної роботи.
На останньому аркуші плану, на горизонтальному рівні
ПОГОДЖУЮ
Керівник професійної спільноти вчителів
(освітня галузь, предмет, назва закладу освіти)
Особистий підпис Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Дата
ПОГОДЖУЮ
Заступник директора з навчально-виховної роботи
(назва закладу освіти)
Особистий підпис Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Дата

27.

ПОУРОЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
Стаття 54. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на
академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в
педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і
засобів навчання, що відповідають освітній програмі.
Лист МОН
№ 1/9-630
від
05.12.2014
Поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з
використанням друкованих чи електронних джерел тощо.
Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення поурочних планів-конспектів є
індивідуальною справою вчителя.
Єдині вимоги до типології і
структури уроків відсутні.
Рекомендовані типи уроків НУШ наказ МОН України від 20.04.2018
№405.
Відповідно до типу уроку вчитель
компонує структуру уроку, визначає
форму (за потреби).
Доречно
врахувати
форму
спостереження за проведенням
навчального заняття (додаток 10 до
наказу ДСЯО України від 09.01.2020
№ 01-11/1 (в редакції наказу ДСЯО
України від 27.08.2020 № 01-11/42).
Орієнтовна структура уроку
Мотиваційний етап:
забезпечення емоційної готовності до уроку
актуалізація суб'єктного досвіду
актуалізація опорних знань
Етап цілевизначення та планування:
повідомлення теми і мети заняття
формулювання цілей, визначення очікуваних
результатів
планування навчального заняття
Етап опрацювання матеріалу:
засвоєння теорії
виконання практичних завдань
Рефлексивно-оцінювальний етап:
рефлексія
оцінювання
завдання додому (за потреби)

28.

ОЦІНЮВАННЯ
ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
12. Компоненти вимог до
обов’язкових результатів навчання
групи результатів навчання учнів,
що охоплюють споріднені загальні
результати;
спільні для всіх рівнів ЗСО загальні
результати навчання учнів, через
які реалізується компетентнісний
потенціал галузі;
конкретні результати навчання
учнів, що визначають їх навчальний
прогрес за освітніми циклами;
орієнтири для оцінювання, на
основі яких визначається рівень
досягнення
учнями
результатів
навчання на завершення відповідного
циклу.
13. Індекси обов’язкових
результатів навчання учнів
скорочений буквений запис означає
освітню галузь, до якої належить
обов’язковий результат навчання;
цифра на початку індексу вказує на
порядковий номер року навчання (класу),
на завершення якого очікується досягнення
результату навчання;
перша цифра після буквеного запису до
крапки означає номер групи результатів
навчання;
цифра після крапки означає номер
загального результату навчання;
наступна
цифра
означає
номер
конкретного результату навчання;
остання цифра означає номер орієнтира
для оцінювання відповідного навчального
результату.

29.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Основні види оцінювання:
формувальне;
підсумкове;
державна підсумкова атестація
Формувальне
Поточне
Підсумкове:
тематичне
тематичне
семестрове
семестрове
Державна
підсумкова атестація
Зовнішнє незалежне
оцінювання
річне
річне
Формувальне оцінювання:
самооцінювання;
взаємооцінювання;
оцінювання вчителем
Тематичне оцінювання здійснюється за
потреби, для отримання інформації щодо
рівня досягнення очікуваних результатів
навчання. Результати можуть бути використані
для коригування освітнього процесу
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами
результатів навчання. Оцінка може бути скоригованою
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку
виставляють на підставі загальних або скоригованих оцінок
за І та II семестри. Оцінка може бути скоригованою

30.

ОЦІНЮВАННЯ ДЛЯ НАВЧАННЯ
ОЦІНЮВАННЯ ЯК НАВЧАННЯ
ФОРМУВАЛЬНЕ
ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
ПІДСУМКОВЕ
Кінцева мета оцінювання полягає в тому, щоб виховати незалежних осіб, які будуть навчатися
впродовж усього життя, а також регулярно контролювати й оцінювати власний прогрес.

31.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ
Критерії оцінювання
за предметами або освітніми
галузями розробляють
відповідно до загальних
критеріїв оцінювання
з урахуванням характеристик
груп загальних результатів
відповідної галузі.
Оцінювання має бути зорієнтованим
на очікувані групи результатів
навчання, передбачені навчальною
програмою відповідного предмета
або курсу.

32.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
ГРУПА 1 УСНО ВЗАЄМОДІЄ
Взаємодія
з
іншими
особами
усно,
сприймання і використання інформації для
досягнення життєвих
цілей у різних
комунікативних ситуаціях
Група 2 ПРАЦЮЄ З ТЕКСТОМ
Сприймання,
аналіз,
інтерпретація,
критичне
оцінювання інформації в текстах різних видів(зокрема
художніх текстах, медіатекстах) та використання її
для збагачення власного досвіду
Група 3 ПИСЬМОВО ВЗАЄМОДІЄ
Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова
взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація
літературних творів
українських і зарубіжних
письменників; взаємодія з іншими
особами у
цифровому середовищі, дотримання норм літературної
мови
Група 4 ДОСЛІДЖУЄ МОВЛЕННЯ
Дослідження індивідуального мовлення, використання
мови для власної мовної творчості, спостереження за
мовними та літературними явищами, проведення їх
аналізу
Аудіювання
переказ
Говоріння
діалог
Читання
читання вголос
Письмо твір
диктант

33.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ
спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів,
визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього
процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням
встановлених результатів навчання;
передбачає використання різноманітних методів збору інформації,
повинне відповідати цілям і завданням навчального предмета /
інтегрованого курсу;
здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання
вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал,
щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної
діяльності учня тощо);
не виконує констатувальну функцію, перевага оціночним судженням.
відстежує навчання, щоб з’ясувати поточний рівень, а потім надає пропозиції щодо майбутніх дій;
не варто відокремлювати формувальне оцінювання від поточного, різниця у підходах: поточне передбачає здебільшого
бальне оцінювання, а формувальне – вчить бачити власні помилки і надавати зворотний зв’язок для їх виправлення;
не передбачає бальної оцінки, оскільки має на меті дати учасникам освітнього процесу зворотний зв’язок щодо їхньої
діяльності: дітям – як покращити результат навчання, вчителям – як відкоригувати підхід до роботи, щоб учні могли
покращити свої результати;
оцінки за діагностувальні роботи на початку навчального року є одним зі способів формувального оцінювання, який
дозволяє визначити розвиток сформованості базових знань та навичок перед циклом навчання, не враховуються у
підсумковому семестровому оцінюванні.

34.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з
урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності:
завдання початкового рівня: передбачають уміння розпізнавати, пригадувати,
відтворювати окремі елементи змісту навчання;
завдання середнього рівня: передбачають уміння розуміти та застосовувати
елементи змісту навчання;
завдання достатнього рівня: передбачають уміння аналізувати навчальну
інформацію
(класифікувати,
порівнювати,
узагальнювати,
інтегрувати,
уточнювати, упорядковувати);
завдання високого рівня: передбачають уміння оцінювати навчальну
інформацію та власну навчальну діяльність; рефлексувати; перекодовувати
інформацію з текстової у схематичну, графічну та навпаки; створювати;
продукувати.
Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники
результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів
навчання.
Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати
об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів
навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної
освітньої галузі.

35.

допомогти учням усвідомити способи
досягнення кращих результатів навчання
Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів цілей навчання
/ ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.
Ознайомлення учнів із КРИТЕРІЯМИ ОЦІНЮВАННЯ та поступове
НАПРАЦЮВАННЯ їх разом з учнями.
Надання учням ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ щодо їхніх навчальних
досягнень відповідно до визначених цілей.
Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну
навчальну діяльність (РЕФЛЕКСІЯ) та брати активну участь у процесі
оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом
САМООЦІНЮВАННЯ та ВЗАЄМООЦІНЮВАННЯ
КОРЕГУВАННЯ спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням
результатів оцінювання та спільне визначення подальших кроків для
покращення результатів навчання
Не залежить від шкали оцінювання
Передбачає надання зворотного зв'язку, підтримку, оцінювання на основі цілей та критеріїв
Можливість розпізнати та виправляти помилки

36.

П’ЯТЬ КЛЮЧОВИХ СТРАТЕГІЙ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
З’ЯСУВАННЯ ТА РОЗУМІННЯ ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КРИТЕРІЇВ УСПІХУ
«Якщо ви не знаєте, куди йдете, то ніколи туди не потрапите» (Вільям Ділан). Учителю й учням
потрібно чітко визначити цілі навчання та критерії досягнення їх. Із цим завданням гарно
впорається техніка формувального оцінювання «З–Х–Д» (Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався).
МОНІТОРИНГ ПРОГРЕСУ В НАВЧАННІ УЧНІВ
Використання онлайн-інструментів для опитування, щоб отримати результати прогресу учнів із
теми: Google Forms, LearningApps, Kahoot!, Mentimeter, Сlasstime, Quizelize…
НАДАННЯ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ
Використання онлайн-інструментів, що надають автоматизований фідбек. Формувальне
оцінювання не передбачає виставлення оцінки! Онлайн-сервіси LearningApps, Сlasstime та ін., які
дають можливість виконувати завдання декілька разів, доки учень не зрозуміє свої помилки.
АКТИВІЗАЦІЯ УЧНІВ ЯК НАВЧАЛЬНОГО РЕСУРСУ ОДНЕ ДЛЯ ОДНОГО
Використання кооперативного навчання, групової роботи (без чітких групових цілей учні
працюють у групі, а не як група; внесок кожного учня має бути кількісно визначеним, щоб він не
міг присвоїти результати решти групи і навпаки. Техніки і вправи: «Запитай трьох до мене»,
«Головні новини. Підсумки», «Повернись і поговори», «Форум»; онлайн-інструмент Padlet або
Mentimeter.
ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЛАСНЕ НАВЧАННЯ
Ведення щоденника рефлексій / успіху за допомогою інструменту Google-Blogger; Classdojo.
Використання Mentimeter (помічник для проведення рефлексивних вправ із короткими
відповідями).

37.

ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
аналіз портфоліо
відповідь хором
візьми і передай
внутрішнє / зовнішнє коло
газетний заголовок
гра в кубик
доповни думку
есе «хвилинка»
збір ідей
З-Х-В та ЗХВ+
картка на вихід
концептуальна карта
лідер за номером
найзаплутаніший (або найясніший)
момент
перевірка неправильного розуміння
перефразування
підказка за аналогією
підсумок А-Б-В
підсумок або питання на картках,
підсумок одним реченням
підсумок одним словом
подумай – запиши – обговори в парі –
поділися
подумай – розкажи в парі
пригадай – підсумуй – запитай –
пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2)
рішення-рішення
семінар за Сократом
сигнали руками
скажи щось
сортування слів
спінер ідей
тестування
трикутна призма (червоний, жовтий,
зелений)
хрестики-нулики
хто швидше?
швидкий запис
шкала Лайкерта
3-2-1
трихвилинна пауза
є питання, в кого є відповідь…

38.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ
ГРУПОВЕ ОЦІНЮВАННЯ
Прізвище, ім’я: _______________________________________
1 = згоден (згодна), 2 = не зовсім згоден (згодна), 3 = абсолютно не згоден
(не згодна)
1. Група добре працювала.
2. Кожен взяв на себе відповідальність за виконання завдання.
3. Ми змогли легко домовитися про свої ролі.
4. Вважаємо, що завдання були легкими.
5. Вважаємо, що завдання були звичайного рівня складності.
6. Вважаємо, що завдання були складними.
7. Що було найкращим у цьому методі роботи?
8. Подумай, чи можна цей метод роботи покращити. Як?
9. Напиши, що ти дізнався (дізналася) про цю тему.
10. Повідомлення вчителю.
ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА
Експерти – здобувачі освіти, які попередньо опрацювали матеріали.
Можна використовувати онлайн-дошку Padlet.
Одні учні виставлятимуть на дошці виконані завдання, інші коментуватимуть роботи з точки
зору експерта.
Використовується прийом «3-2-1».
Експерт занотовує:
позитивні моменти, які сподобалися у роботі,
уточнювальні запитання,
рекомендацію від себе.
Формується вміння оцінювати один одного правильно, відповідно до критеріїв, а не просто
критикувати чи симпатизувати.

39.

ПОТОЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на
різних його етапах (підсумкове).
Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
рекомендуємо визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під
час планування освітнього процесу на семестр.
Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання
здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне
виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового
контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі
використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).
Поточне оцінювання не впливає на підсумкове оцінювання.
Поточне (рівневе) оцінювання дає картину навчальних результатів у вигляді балів, фіксує результат
успішності, а не мотивує дитину до навчання.
Орієнтація на оцінку й орієнтація на навчання обернено пропорційні, тому НУШ акцентує на формувальному
оцінюванні – оцінюванні як навчанні та для навчання.
Форми поточного оцінювання: у групі, у парі, індивідуальне…
Відсутність поточних оцінок у журналі – нормальна практика, проте використовувати бальне оцінювання
заборони немає.

40.

здійснюється з метою співвіднесення навчальних досягнень учнів з
обов'язковими / очікуваними результатами навчання,
визначеними Державним стандартом / освітньою програмою
ТЕМАТИЧНЕ
має на меті фіксацію
результатів навчання учнів у
межах однієї структурної
одиниці навчальної програми
(теми / модуля /розділу).
урахування груп
результатів навчання,
охоплених певною темою
СЕМЕСТРОВЕ
передбачає оцінювання
загальних груп результатів та
загальну оцінку за кожен
предмет.
Загальна оцінка за
предмет виставляється на
основі оцінювання
загальних груп
результатів.
РІЧНЕ
виставляється за
результатами двох
семестрових оцінок, з
урахуванням загальних
груп результатів,
здійснюються за системою
оцінювання, визначеною
законодавством.
Учитель розробляє (або запозичує в готовому вигляді в інших авторів з дотриманням
вимог академічної доброчесності) і використовує інструменти оцінювання (види робіт,
критерії, шкали) для встановлення якості результатів навчання.

41.

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів
навчання, яких досягли здобувачі освіти, з обов'язковими / очікуваними
результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною
навчальною програмою за певний період навчання.
Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час
їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно.
Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх
груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого
впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.
Підсумкове оцінювання - це не про базові знання з певної теми, це узагальнення рівня сформованості
навичок аналізувати, описувати, оцінювати, розпізнавати, створювати, пояснювати, які
розвивалися під час вивчення програмового матеріалу з кожного предмета.

42.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Тематичне оцінювання здійснюється за потреби, для отримання
інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання.
Результати можуть бути використані для коригування освітнього
процесу.
Лист МОН від 30.08.2024
1.1/15776-24
«Про
інструктивно-методичні
рекомендації
щодо
викладання
навчальних
предметів / інтегрованих
курсів у ЗЗСО у 2024/2025
навчальному році»
Тематичне оцінювання здійснюють із метою проміжного контролю
за всіма видами робіт, виконаних упродовж вивчення теми / розділу
або їхніх частин.
БУЛО :
Мета тематичного оцінювання: визначення рівня навчальних досягнень учнів з певної
теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі
вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.
Особливості:
здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених
діагностувальних (контрольних) робіт або без проведення подібних робіт залежно від
.
специфіки навчального
предмета;
коригуванню не підлягає, тому в журналі не потрібно відводити окрему колонку
«Скоригована» після тематичної оцінки;
фіксація записів тематичного оцінювання проводиться в окремій колонці без дати.

43.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ
За що ми ставимо оцінку в конкретній темі?
БАЗОВІ ЗНАННЯ
ОЧІКУВАНІ
РЕЗУЛЬТАТИ
ЗМІСТ
Іменник
Прикметник
Дієслово...
Комунікація
Інформація
Мовні засоби
Текст
Літературний твір
ЯКИЙ?
ВИДИ
ДІЯЛЬНОСТІ
знає мову VS володіє мовою

44.

СЕМЕСТРОВЕ ОЦІНЮВАННЯ
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів
навчання, що передбачені критеріями оцінювання за освітніми галузями, з
урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.
Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів
навчання за семестр учитель / учителька може запропонувати учнівству:
виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють
установити результати навчання за всіма групами результатів,
визначеними в критеріях оцінювання за освітніми галузями;
виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів,
визначеної у критеріях оцінювання за освітніми галузями.
Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів
навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний
період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та
коригування освітнього процесу.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами
результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну
оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу
навчального плану освітньої програми закладу освіти.
Оцінка за семестр може бути скоригованою.

45.

БАЗОВІ ЗНАННЯ
Українська мова, українська література, зарубіжні літератури
Інформація: джерело інформації; інформація текстова, графічна, числова тощо; достовірність, новизна,
актуальність і несуперечливість інформації; надійність і ненадійність джерел інформації; критерії добору і способи
пошуку інформації; явна і прихована інформація; факти і судження; маніпуляція і пропаганда.
Комунікація: комунікативна взаємодія; ситуація спілкування; адресат, адресант; форма і зміст повідомлення; мета і
позиція мовця; комунікативні наміри співрозмовників; важливі та другорядні деталі повідомлення; прихований
зміст повідомлення; вербальні та невербальні засоби; типові стратегії мовленнєвої взаємодії; аргументація;
інтонаційні засоби; емоційний стан співрозмовників; формули мовленнєвого етикету; жанрові форми мовлення;
різноманітні стратегії продукування ідей; принципи етики спілкування, норми літературної вимови; соціокультурні
норми; стереотипи, протидія та попередження дискримінації, цькування (булінгу); протидія пропаганді та
маніпуляції; ненасильницька комунікація; суспільно-культурний контекст; цифрове середовище; безпечна поведінка
у цифровому просторі; онлайн-взаємодія; форми презентації; академічна доброчесність.
Текст: різновиди текстів (одиничні і множинні, цілісні, перервані і змішані); опис, розповідь, роздум; стилі та
жанри; структура тексту; фрагментарні тексти; зміст прочитаного; тема; мікротема; ідея; проблеми в тексті;
підтекст; культурно-історичний контекст; гіпертекст у медіатексті; особистий і суспільний досвід; мета читання (для
отримання інформації, виконання завдань, розвитку естетичного досвіду).
Літературний твір: художні твори українських і зарубіжних авторів; література корінних народів і національних
меншин; актуальна національна та загальнолюдська, зокрема морально-етична, проблематика творів; роди і жанри
літератури; зміст і форма літературного твору (тема, ідея, фабула, сюжет, композиція, художні образи, поетика);
літературний твір в історико-культурному контексті; літературно-мистецькі епохи, напрями, течії та стилі;
індивідуальний стиль; естетична цінність літературного твору; відкритість творів літератури до інтерпретації;
художній переклад; читацький досвід, емоційний стан читача.
Мовні засоби: мова як система; мовні одиниці різних рівнів, їх характерні ознаки та функції в мовленні; мова як
відображення картини світу; мовна норма та її динамічність в історико-культурному контексті; помилка; засоби
художньої виразності.

46.

ГРУПИ РЕЗУЛЬТАТІВ VS ВИДИ
МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ГРУПИ РЕЗУЛЬТАТІВ
НАВЧАННЯ
ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Усна взаємодія
Слухання + говоріння
…
Робота з текстом
Письмова взаємодія
…
Дослідження мовлення
…

47.

УСНА ВЗАЄМОДІЯ В ПОНЯТТЯХ
На основі базових знань, визначених додатком 1 до ДСБСО
достовірність, новизна, актуальність і несуперечливість інформації;
надійність і ненадійність джерел інформації;
явна і прихована інформація;
факти і судження;
маніпуляція і пропаганда;
ситуація спілкування; адресат, адресант;
форма і зміст повідомлення;
комунікативні наміри співрозмовників;
важливі та другорядні деталі повідомлення;
вербальні та невербальні засоби;
інтонаційні засоби;
емоційний стан співрозмовників;
формули мовленнєвого етикету;
принципи етики спілкування;
ненасильницька комунікація тощо.

48.

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі
(українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою)
Загальні
результати
5—6 класи
конкретні результати
7—9 класи
орієнтири для
оцінювання
конкретні результати
орієнтири для оцінювання
1. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для
досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Сприймає усну
інформацію
[МОВ 1.1]
слухає висловлювання уважно слухає
(зокрема художні
монологічні/діалогічні
тексти, медіатексти) у
висловлювання,
різних формах (монолог, зважаючи на мету та
діалог, полілог),
умови спілкування,
сприймаючи подану в
особливості текстів
достатньо вільному
(зокрема художніх
темпі інформацію
текстів, медіатекстів)
відповідного обсягу на [6 МОВ 1.1.1-1]
відому і частково нову
тематику
[6 МОВ 1.1.1]
реагує на почуте,
уточнюючи важливі для
розуміння деталі
[6 МОВ 1.1.2]
вичерпно відповідає на
запитання за змістом
почутого повідомлення
(зокрема художнього
тексту, медіатексту)
[6 МОВ 1.1.2-1]
слухає інформацію з
різних джерел на
відому і нову тематику,
подану у вільному
темпі, тексти (зокрема
художні тексти,
медіатексти)
свідомо застосовує прийоми
активного слухання
[9 МОВ 1.1.1-1]
[9 МОВ 1.1.1]
бере активну участь у
комунікації,
використовуючи
прийоми
комунікативної
відповідає на запитання за
змістом почутого
повідомлення (зокрема
художнього тексту,
медіатексту), акцентуючи
увагу на важливих деталях,

49.

УСНА ВЗАЄМОДІЯ В ЦИФРАХ
Згідно з додатком 2 до ДСБСО
8
загальних
результатів
сприймає усну інформацію [МОВ 1.1]
перетворює інформацію з почутого
повідомлення в різні форми повідомлень
[МОВ 1.2];
виокремлює усну інформацію [МОВ 1.3];
аналізує та інтерпретує усну інформацію
[МОВ 1.4];
оцінює усну інформацію [МОВ 1.5];
висловлює та обстоює власні погляди,
ідеї, переконання [МОВ 1.6];
використовує вербальні та невербальні
засоби під час представлення своїх думок
[МОВ 1.7];
регулює власний емоційний стан [МОВ 1.8]
42
орієнтири для
оцінювання на
завершення 6 класу
40
орієнтирів для
оцінювання на
завершення 9 класу

50.

ЗАГАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ
VS ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Загальні результати
навчання з усної взаємодії
сприймає усну інформацію [МОВ 1.1]
Види мовленнєвої
діяльності
СЛУХАННЯ
перетворює інформацію з почутого повідомлення в різні
форми повідомлень [МОВ 1.2]
СЛУХАННЯ +
ГОВОРІННЯ
виокремлює усну інформацію [МОВ 1.3]
СЛУХАННЯ +
(ГОВОРІННЯ)
аналізує та інтерпретує усну інформацію [МОВ 1.4]
СЛУХАННЯ +
(ГОВОРІННЯ)
оцінює усну інформацію [МОВ 1.5]
СЛУХАННЯ +
(ГОВОРІННЯ)
висловлює та обстоює власні погляди, ідеї, переконання
[МОВ 1.6]
ГОВОРІННЯ
використовує вербальні та невербальні засоби під час
представлення своїх думок [МОВ 1.7]
ГОВОРІННЯ
регулює власний емоційний стан [МОВ 1.8]
ГОВОРІННЯ

51.

ВИДИ РОБІТ
ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ УСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
(СЛУХАННЯ Й ГОВОРІННЯ)
АУДІЮВАННЯ
ДІАЛОГУВАННЯ
УСНИЙ ТВІР
УСНИЙ ПЕРЕКАЗ

52.

ОРІЄНТИРИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ
ЗА ВИДАМИ РОБІТ
АУДІЮВАННЯ
вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту)
[6 МОВ 1.1.2-1]
знаходить у почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті) відповіді на поставлені запитання
[6 МОВ 1.3.1-1]
розрізняє відому і нову для себе інформацію
[6 МОВ 1.3.1-2]
визначає ключові слова в почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті)
[6 МОВ 1.3.1-3]
формулює тему та ідею почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту)
[6 МОВ 1.4.1-1]
визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в почутому повідомленні (зокрема художньому
тексті, медіатексті)
[6 МОВ 1.4.1-2]
характеризує особливості форми усного повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), зумовлені змістом
[6 МОВ 1.4.3.-1]
визначає основну мету почутого
[6 МОВ 1.4.4-1]
розпізнає наявні в почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті) факти, судження та аргументи
[6 МОВ 1.4.6-1]
обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи
окремі фрагменти почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту тощо)
[6 МОВ 1.5.1-1]

53.

ОРІЄНТИРИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ
ЗА ВИДАМИ РОБІТ
ДІАЛОГУВАННЯ
у разі потреби грамотно перепитує співрозмовника для
уточнення деталей
[6 МОВ 1.1.2-3]
перефразовує репліки в діалозі
[6 МОВ 1.2.1-3]
на основі визначеної мети прогнозує перебіг подальшої комунікації
та/або її результат
[6 МОВ 1.4.4-2]
доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб,
зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації
[6 МОВ 1.6.1-1]
добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов
спілкування
[6 МОВ 1.7.1-2]
використовує потрібні вербальні та невербальні засоби для
збагачення міжособистісної комунікації позитивними емоціями,
створення комфортної атмосфери спілкування, спонукання
співрозмовників до певних дій
[6 МОВ 1.8.3-1]

54.

ОРІЄНТИРИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ
ЗА ВИДАМИ РОБІТ
УСНИЙ ТВІР
аргументовано зіставляє почуте із
життєвим досвідом
[6 МОВ 1.4.5-1]
обґрунтовує достовірність,
повноту інформації, у разі потреби
звертаючись до відповідних
джерел, доречно цитуючи окремі
фрагменти почутого повідомлення
(зокрема художнього тексту,
медіатексту тощо)
[6 МОВ 1.5.1-1]
логічно структурує власне
повідомлення
[6 МОВ 1.6.2-2]
УСНИЙ ПЕРЕКАЗ
стисло переказує зміст почутого
повідомлення (зокрема художнього
тексту, медіатексту),
підпорядковуючи намір
висловлення темі та основній думці
[6 МОВ 1.2.1-1]
вибірково переказує зміст почутого
повідомлення (зокрема художнього
тексту, медіатексту)
[6 МОВ 1.2.1-2]

55.

АУДІЮВАННЯ
Що має змінитися?
Тексти для слухання:
актуальні,
різножанрові,
інформаційні,
добірки текстів,
різного рівня
складності,
недискримінаційні,
наявність фактів,
суджень, інформації
для аналітики.
Наприклад:
повідомлення на вокзалі,
вітальна урочиста
промова,
подкасти,
аудіовистави,
трейлери фільмів,
відео блогерів,
рекламні ролики,
репортажі,
інтервʼю,
уривки з анімаційних і
кінострічок,
фрагменти
телепрограм…
Завдання:
різні формати (закриті і
відкриті питання),
різний рівень складності,
різні результати навчання:
відтворення змісту,
пошук інформації,
порівняння фактів,
встановлення причиновонаслідкових звʼязків,
формулювання висновків,
перетворення інформації,
аналіз почутого,
оцінка почутого,
узагальнення почутого…

56.

«Умільці» виготовляють пластикову накладну панель, яка
виглядає як приймач картки банкомату, із вмонтованою в неї
мікровідеокамерою. Готову накладку вони фарбують у колір
вибраного банкомата й установлюють на нього.
Через деякий час знімають пристосування. За допомогою
комп'ютера зчитують зібрану на мікросхему інформацію про
рахунок власника картки й переносять її на інший магнітний
носій, створюючи таким чином дублікат або картку-клон.
Завдяки запису з відеокамери отримують відповідний пін-код,
після чого спокійно цуплять з рахунків гроші.
Якщо ви не хочете стати жертвою такого виду шахрайства,
будьте пильні. Коли знімаєте гроші з банкомата, уважно
роздивіться чи немає на ньому додаткових пристроїв, яких не
було раніше, чи які відрізняються від загального вигляду
банкомата. За можливості користуйтесь банкоматом, який
розташовано всередині банківського відділення. Навряд чи
шахраї ризикнуть поставити на нього пристрій на очах у
охоронців і співробітників банку.
1
Що вмонтовують шахраї у пластикову
накладну панель?
А мікрочіп
Б мікропроцесор
В мікрофон
Г мікровідеокамеру
сприйняття прямо вираженої
в тексті інформації

57.

«Умільці» виготовляють пластикову накладну панель, яка
виглядає як приймач картки банкомату, із вмонтованою в неї
мікровідеокамерою. Готову накладку вони фарбують у колір
вибраного банкомата й установлюють на нього.
Через деякий час знімають пристосування. За допомогою
комп'ютера зчитують зібрану на мікросхему інформацію про
рахунок власника картки й переносять її на інший магнітний
носій, створюючи таким чином дублікат або картку-клон.
Завдяки запису з відеокамери отримують відповідний пін-код,
після чого спокійно цуплять з рахунків гроші.
Якщо ви не хочете стати жертвою такого виду шахрайства,
будьте пильні. Коли знімаєте гроші з банкомата, уважно
роздивіться чи немає на ньому додаткових пристроїв, яких не
було раніше, чи які відрізняються від загального вигляду
банкомата. За можливості користуйтесь банкоматом, який
розташовано всередині банківського відділення. Навряд чи
шахраї ризикнуть поставити на нього пристрій на очах у
охоронців і співробітників банку.
2
Яким чином зловмисники роблять свій
пристрій непомітним для користувачів
банкоматом?
А Ховають пристрій у закритій частині
банкомату.
Б Швидко прибирають його одразу після того,
як зчитають дані картки.
В Фарбують його в той самий колір, що має
банкомат.
Г Маскують пристрій під вигляд засобів для
тестування роботи банкомата.
відтворення частини інформації

58.

«Умільці» виготовляють пластикову накладну панель, яка
виглядає як приймач картки банкомату, із вмонтованою в неї
мікровідеокамерою. Готову накладку вони фарбують у колір
вибраного банкомата й установлюють на нього.
Через деякий час знімають пристосування. За допомогою
комп'ютера зчитують зібрану на мікросхему інформацію про
рахунок власника картки й переносять її на інший магнітний
носій, створюючи таким чином дублікат або картку-клон.
Завдяки запису з відеокамери отримують відповідний пін-код,
після чого спокійно цуплять з рахунків гроші.
Якщо ви не хочете стати жертвою такого виду шахрайства,
будьте пильні. Коли знімаєте гроші з банкомата, уважно
роздивіться чи немає на ньому додаткових пристроїв, яких не
було раніше, чи які відрізняються від загального вигляду
банкомата. За можливості користуйтесь банкоматом, який
розташовано всередині банківського відділення. Навряд чи
шахраї ризикнуть поставити на нього пристрій на очах у
охоронців і співробітників банку.
3
Про який спосіб викрадення грошей з
карток ідеться в повідомленні?
А Зловмисники викрадають фізичну картку
клієнта банку
Б Злодії дізнаються пін-коди карток у
працівників банку
В Злочинці встановлюють спеціальні
пристрої на банкомати
Г Шахраї виманюють інформацію у власника
картки під виглядом працівників банку.
відтворення основної інформації

59.

«Умільці» виготовляють пластикову накладну панель, яка
виглядає як приймач картки банкомату, із вмонтованою в неї
мікровідеокамерою. Готову накладку вони фарбують у колір
вибраного банкомата й установлюють на нього.
Через деякий час знімають пристосування. За допомогою
комп'ютера зчитують зібрану на мікросхему інформацію про
рахунок власника картки й переносять її на інший магнітний
носій, створюючи таким чином дублікат або картку-клон.
Завдяки запису з відеокамери отримують відповідний пін-код,
після чого спокійно цуплять з рахунків гроші.
Якщо ви не хочете стати жертвою такого виду шахрайства,
будьте пильні. Коли знімаєте гроші з банкомата, уважно
роздивіться чи немає на ньому додаткових пристроїв, яких не
було раніше, чи які відрізняються від загального вигляду
банкомата. За можливості користуйтесь банкоматом, який
розташовано всередині банківського відділення. Навряд чи
шахраї ризикнуть поставити на нього пристрій на очах у
охоронців і співробітників банку.
4
Який заголовок буде доречним для
цього матеріалу?
А Як не потрапити в «пастку» карткових
шахраїв?
Б Як переваги користування банківською
карткою?
В Як зняти гроші з банкомата без
картки?
Г Навіщо потрібні картки-клони?
аналіз та інтерпретація інформації

60.

«Умільці» виготовляють пластикову накладну панель, яка
виглядає як приймач картки банкомату, із вмонтованою в неї
мікровідеокамерою. Готову накладку вони фарбують у колір
вибраного банкомата й установлюють на нього.
Через деякий час знімають пристосування. За допомогою
комп'ютера зчитують зібрану на мікросхему інформацію про
рахунок власника картки й переносять її на інший магнітний
носій, створюючи таким чином дублікат або картку-клон.
Завдяки запису з відеокамери отримують відповідний пін-код,
після чого спокійно цуплять з рахунків гроші.
Якщо ви не хочете стати жертвою такого виду шахрайства,
будьте пильні. Коли знімаєте гроші з банкомата, уважно
роздивіться чи немає на ньому додаткових пристроїв, яких не
було раніше, чи які відрізняються від загального вигляду
банкомата. За можливості користуйтесь банкоматом, який
розташовано всередині банківського відділення. Навряд чи
шахраї ризикнуть поставити на нього пристрій на очах у
охоронців і співробітників банку.
5
Проаналізуйте наведені правила до
користування банкоматом, складені на
основі прослуханого повідомлення. Укажіть
зайве.
А Перш ніж вставити картку в банкомат,
перевірте, чи немає на ньому додаткових
пристроїв.
Б Упевніться, що всі елементи банкомату не
відрізняються від його загального вигляду.
В Залиште свій відгук про користування
банкоматом на сайті банку.
Г Користуйтеся банкоматами всередині
відділень банку. Це надійніше.
аналіз та інтерпретація інформації

61.

62.

«Умільці» виготовляють пластикову накладну панель, яка
виглядає як приймач картки банкомату, із вмонтованою в неї
мікровідеокамерою. Готову накладку вони фарбують у колір
вибраного банкомата й установлюють на нього.
Через деякий час знімають пристосування. За допомогою
комп'ютера зчитують зібрану на мікросхему інформацію про
рахунок власника картки й переносять її на інший магнітний
носій, створюючи таким чином дублікат або картку-клон.
Завдяки запису з відеокамери отримують відповідний пін-код,
після чого спокійно цуплять з рахунків гроші.
Якщо ви не хочете стати жертвою такого виду шахрайства,
будьте пильні. Коли знімаєте гроші з банкомата, уважно
роздивіться чи немає на ньому додаткових пристроїв, яких не
було раніше, чи які відрізняються від загального вигляду
банкомата. За можливості користуйтесь банкоматом, який
розташовано всередині банківського відділення. Навряд чи
шахраї ризикнуть поставити на нього пристрій на очах у
охоронців і співробітників банку.
7
Який з аргументів дає підстави
стверджувати, що це повідомлення є
інформаційним текстом?
А У ньому є приклади життєвих ситуацій.
Б У ньому наведено статистичні дані щодо
описаної проблеми.
В У ньому запропоновано поради щодо
запобігання негативним діям.
Г У ньому є порівняння різних практик та
способів вирішення проблеми.
оцінка почутого

63.

«Умільці» виготовляють пластикову накладну панель, яка
виглядає як приймач картки банкомату, із вмонтованою в неї
мікровідеокамерою. Готову накладку вони фарбують у колір
вибраного банкомата й установлюють на нього.
Через деякий час знімають пристосування. За допомогою
комп'ютера зчитують зібрану на мікросхему інформацію про
рахунок власника картки й переносять її на інший магнітний
носій, створюючи таким чином дублікат або картку-клон.
Завдяки запису з відеокамери отримують відповідний пін-код,
після чого спокійно цуплять з рахунків гроші.
Якщо ви не хочете стати жертвою такого виду шахрайства,
будьте пильні. Коли знімаєте гроші з банкомата, уважно
роздивіться чи немає на ньому додаткових пристроїв, яких не
було раніше, чи які відрізняються від загального вигляду
банкомата. За можливості користуйтесь банкоматом, який
розташовано всередині банківського відділення. Навряд чи
шахраї ризикнуть поставити на нього пристрій на очах у
охоронців і співробітників банку.
8
Яке з наведених слів ужито в тексті
в переносному значенні?
А охоронці
Б умільці
В співробітники
Г шахраї
оцінка мовних засобів у почутому
повідомленні

64.

Критерії оцінювання для мовно-літературної освітньої галузі
(усна взаємодія)
Приклади
завдань
Початковий
(1-3 бали)
Сприймає, розпізнає, відтворює частину інформації,
відповідає на деякі прості запитання за змістом почутого
№ 1, 2
Середній
(4-6 балів)
Відтворює основну інформацію, застосовує її для
виконання репродуктивних завдань
№3
Достатній
(7-9 балів)
Виокремлює (7 балів ),
зіставляє й порівнює (8 балів),
аналізує (9 балів) інформацію
№ 4, 5
Високий
(10-12 балів)
Інтегрує (10 балів),
узагальнює (11 балів)
оцінює (12 балів) інформацію
№ 6, 7, 8
Рівень
Критерії оцінювання усної взаємодії
( Наказ М О Н віід 02..08..2024 № 1 0 9 3 ))

65.

66.

«ПОПЕЛЮШКА»
1 – Ну, дорогенькі, які ідеї маємо на завтра? – звернулася до класу Валентина Михайлівна. – Кого чим
осінь порадувала цьогоріч?
2 – У нас яблука вродили, мов кавуни! – вигукнула Оля.
3 – А мені тато з городу приніс учора соняшник, як колесо до джипа!–похвалилася Мирося.
4 – А в нас є кукургуза! – підскочив Вовчик і, розчепіривши руки, додав:–Отакенна!
5 – Не кукургуза, Вовчику, а кукурудза, – виправив його Сергій.
6 – А мій дідусь каже «кукуруза», – утрутилася в суперечку Іринка.
7 – Як же правильно? Навіть не знаю, – хитро усміхнулася Валентина Михайлівна. – Хто ж підкаже?
8 – Словник! Орфографічний! Орфоепічний! – одне з-поперед одного загукали діти, а Вовчик уже ледь
не біг до книжкової полиці: «Хіба? Невже ж не кукургуза?..»
9 І тільки Марічка не брала участі в дискусії. «Що ж там вдома на городі є?» – гарячково пригадувала
вона. Адже їй теж дуже кортіло щось принести на День урожаю. Та майже нічого не згадувалося. Пхе,
город! Вона що, мов Попелюшка, повинна робити там тяжко?! Це не про неї, коли є новенький
планшет,а з однокласницею-сусідкою щодня можна бавиться іграшковим будиночком з десятком
різних ляльок… Тому, коли батьки влітку просили щось допомогти на городі, Марічка завжди легко
знаходила тисячі невідкладних справ: то їй треба на завтра те, то їй треба це, т о … . Словом, не до
городу їй було. Отже,і мучилася нині: «Що ж там є? Що? О!!! Можливо,…»
1 0 – А в мене… – випалила вона так, що клас, зайнятий у цей час обговоренням «кукургузи-кукурузикукурудзи», аж замовк, – гарбуз є! Не гарбуз, а гарбузяка! Цілий цар-гарбуз, мов карета Попелюшки!
11 Це було сказано так переконливо, що всі на мить побачили, як до їхньої святкової композиції
підходять учителі, учні молодших класів, шестикласники і навіть дев’ятикласники, батьки і з захватом
охкають: «Ох, оце так п’ятачки! Ох, оце так композиція, як справжній бал із Попелюшкою! От хто в нас
сьогодні переможці!»
1 2 – Це чудово! – повернула всіх на землю Валентина Михайлівна. – Марічко, ти молодець! Я вже й
назву для композиції придумала: «Осінній бал із Попелюшкою». Подобається?
1 3 – Так! – засяяла Марічка, а інші діти теж підхопили: – Дуже! Супер!
14 Вовчик миттю й ідею запропонував:–З моєї куку… моїх качанів можна зробити лакеїв. Вони такі з
чубчиками будуть і в лівреях із початків!
1 5 – У чому, чому? – аж чмихнув Сергій.
1 6 – У лівреях. Ти що не читав «Попелюшки» в третьому класі? – здивувався Вовчик.
1 7 – Не люблю, як дехто, весь час над книжками сидіти, – буркнув Сергійко.
1 8 – А Попелюшка? З чого буде вона? – з кінця класу долетіло питання Софійки.
1 9 – З … з … , – як горох, посипалися пропозиції.
2 0 – Зробимо її з однієї з моїх ляльок! – відрізала Іринка. – У неї навіть набір вбрання такий є!
21 Це була найкраща пропозиція. Так і вирішили: фрукти й овочі в композиції будуть «гостями на
балу», а по центру буде «Попелюшка» біля великої-превеликої гарбузової «карети».
2 2 – Краса буде неймовірна! – підсумувала Валентина Михайлівна. – А тепер по каретах, мої
принцеси й принци, – пожартувала вона на прощання.
23 Усі засміялися, крім Марічки. «І чого в мене немає хрещеної феї?..» – думала вона в цей час,
обіцяючи сама собі більше ніколи-ніколи не відмовлятися від городньої роботи.
(А. Коловорітський)
РОБОТА З ТЕКСТОМ
1
Хто є оповідачем твору? (Вибери одну
відповідь.)
А Марічка
Б Валентина Михайлівна
В оповідач-учасник подій, який усе бачив
Г сторонній оповідач, який знає все (події,
думки)
1 бал
Обрано відповідь Г
0 балів
Обрано одну з відповідей А, Б або В
Обрано дві й більше відповідей.
Відповідь позначено незрозуміло через
закреслювання
Відповіді немає
Код Х
Джерело: Мистецтво об’єктивного оцінювання в НУШ…/ В. Терещенко, А. Панченков,
М. Алгольм, О. Лінник – Київ: ТОВ «Видавництво «ЮСТОН», 2024 – 352 с.

67.

68.

69.

70.

Перечитай абзац 7. Як ти вважаєш, чому Валентина Михайлівна «хитро усміхнулася»?
Запиши свою думку.
ЗАВДАННЯ
8
Чи можна це вважати насмішкою? Аргументуй свою думку.
Відповідь граматично (закінчені речення, хоча
можуть починатися зі сполучників причини) й
орфографічно та пунктуаційно здебільшого
вправна за обома частинами
2 бали
1 бал
Відповідь частково граматично вправна. Є
орфографічні й пунктуаційні помилки
1 бал
0 балів
Відповіді не наведено
АБО
Відповідь містить багато помилок
2 бали
Код Х
Відповіді не наведено
0 балів АБО
Відповіді немає
Код Х
ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ
Відповідь показує, що учень бачить вираз «хитро
усміхнулася» в контексті, а для пояснення різниці між
усмішкою й насмішкою використовує синоніми й відповідні
«семантичні диференціали»: усмішка – добра, насмішка –
зла
Відповідь виразно вказує на те, що учень швидше зважає
на власний досвід, а за пояснення різниці між усмішкою й
насмішкою не пропонує виразного пояснення в
мовознавчих термінах
Відповідь свідчить про недостатню спроможність учня
оперувати лінгвістичними категоріями форма / значення,
різниця в лексичному значенні
Відповіді немає
ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЯ

71.

Що відчувала Марічка в наведених нижче двох ситуаціях?
Заверши кожне речення словом, яке найточніше передає її емоційний стан.
Коли діти хвалилися своїми дарами осені, дівчинка відчувала
.
Коли Валентина Михайлівна похвалила Марічку, дівчинка відчувала
.
2 бали
РОБОТА З ТЕКСТОМ
6
Запропоновано відповідь ЗА ОБОМА СИТУАЦІЯМИ відповідно до таких переліків:
Коли діти хвалилися своїми дарами осені, дівчинка відчувала: заздрість, завидки, досаду, прикрість, муку, страждання, розпач, відчай, безнадію,
безвихідь АБО інші означення відчуттів, неприємних для особи і пов’язаних з неможливістю зробити щось приємне, за що можна було б отримати похвалу.
Опорна частину тексту:
І тільки Марічка не брала участі в дискусії. «Що ж там вдома на городі є?» – гарячково пригадувала вона. Адже їй теж дуже кортіло щось принести на
День урожаю. Та нічого не згадувалося. Пхе, город! Це не про неї, коли є новенький планшет, а з однокласницею-сусідкою щодня можна бавитися
іграшковим будиночком з десятком різних ляльок… Тому, коли батьки влітку просили щось допомогти на городі, Марічка завжди знаходила тисячі
невідкладних справ: то їй треба те, то їйтреба це, то… . Словом, не до городу їй було. От і мучилася нині: «Що ж там є? Що? О !! Можливо,…»
Коли Валентина Михайлівна похвалила Марічку, дівчинка відчувала: радість, щастя, гордість АБО інші означення складного поєднання відчуттів у
складній ситуації, пов’язаній із нервуванням.
Опорна частина тексту:
– Це чудово! – повернула на землю всіх Валентина Михайлівна. – Марічко, ти молодець!Я вже й назву для композиції придумала: «Осінній бал із
Попелюшкою». Подобається?
–Так! – засяяла Марічка, а інші діти теж підходили: – Дуже! Супер!
1 бал
Відповідь надано лише ЗА ОДНІЄЮ з позицій відповідно до варіантів, перелічених на 2 бали.
АБО
Відповідь надано ЗА ОДНІЄЮ з позицій відповідно до варіантів, перелічених на
2 бали, А ЗА ІНШОЮ – неприйнятний варіант
0 балів
Відповіді не надано (хоча спроба була).
АБО
Відповідь за обома позиціями не відповідає варіантам, переліченим на 2 бали
Код Х
Відповіді немає
Джерело: Мистецтво об’єктивного оцінювання в НУШ…/ В. Терещенко, А. Панченков,
М. Алгольм, О. Лінник – Київ: ТОВ «Видавництво «ЮСТОН», 2024 – 352 с.

72.

73.

РІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють.
Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та ІІ
семестри або скоригованих семестрових оцінок.
Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І
та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно
враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом
року.
Річне оцінювання також може бути скоригованим.
Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у
класному журналі та Свідоцтві досягнень. Результати ДПА — у
класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової
середньої освіти.

74.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на
основі висновку фахівців ІРЦ;
добір форм оцінювання здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням
можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я дитини;.
при оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей вилучають ті складові
(знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або
неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності
та здоров’я;
для кожного з навчальних предметів / інтегрованих курсів освітньої програми команда
психолого-педагогічного супроводу має визначити критерії, за якими будуть
оцінювати якість результатів навчання учня з ООП, та способи їх фіксації;
оцінювання результатів навчання учнів має здійснювати вчитель, асистент
учителя не бере участі в оцінюванні, він веде спостереження за розвитком дитини з ООП,
фіксує досягнення, динаміку розвитку та перепони тощо;
формувальне оцінювання: постійний зворотний зв’язок з учнями; самооцінювання та
взаємооцінювання учнів; коригування навчання; вплив на мотивацію учнів; інструменти:
не фіксують у класному журналі, рекомендовано вести спостереження за навчанням учня
або формувати портфоліо (учня, вчителя, поточне);
підсумкове оцінювання: завдання для контрольно-перевірочних робіт розробляє
вчитель на основі змісту освітнього стандарту та навчальної програми, за якою
навчається учень. В умовах нестабільного доступу учнів до освітнього процесу,
нестабільного психоемоційного стану, оцінювання рекомендовано здійснювати на
підставі поточного оцінювання, а не проводити у вигляді окремих підсумкових
контрольних робіт.

75.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Проведення поточного та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів із ООП залежать
від рівня підтримки в освітньому процесі та здійснюється за допомогою:
для учнів, що потребують І рівня підтримки:
на основі загальних критеріїв оцінювання;
на основі загальних підходів оцінювання з урахуванням можливості їх адаптації та з урахуванням
особливих освітніх потреб учня;
для учнів, що потребують ІІ та ІІІ рівня підтримки:
на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) з можливістю
адаптації умов проведення оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня;
під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури за часом та змістом
(наприклад, збільшення часу на виконання завдань);
зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом
Брайля тощо);
для учнів, що потребують ІV та V рівня підтримки:
на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості
адаптації / модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх
потреб учня;
здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що
включає:
використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних
завдань тощо);
використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань;
адаптація / модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем;
збільшення часу на процедуру оцінювання тощо;
відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета.

76.

САМОАНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ
Визначення мети, навчальних цілей, основою для формування яких є очікувані
результатів; планування уроку.
Розвиток і формування ключових та предметних компетентностей, наскрізних
умінь, ставлень, суспільних цінностей. Реалізація сучасних підходів.
Міжпредметні зв’язки. Інтеграція різних освітніх галузей у навчанні.
Добір ефективних методик і технологій, методів і прийомів для реалізації мети
заняття. Використання прийомів активного слухання.
Поєднання різних видів діяльності учнів (комунікативна, дослідницька, проєктна,
ігрова, навчальна…).
Створення ситуації успіху під час заняття.
Використання підручника і додаткових матеріалів на занятті.
Організація самостійної роботи з різними видами та джерелами інформації.
Виконання
компетентнісних
завдань,
завдань
різних
когнітивних
рівнів…Поєднання завдань репродуктивного та творчого характеру.
Поєднання різних форм навчання / взаємодії.
Робота з інтернет-ресурсами, застосування ІТ, сучасних засобів навчання.
Поєднання синхронного та асинхронного режимів під час дистанційного навчання.
Види, форми, методи, способи та засоби оцінювання результатів навчання,
критерії оцінювання та ознайомлення учнів із ними.
Облаштування психологічно комфортного освітнього середовища. Методи і
прийоми інклюзивного навчання, співпраця з асистентом.
Дотримання принципів академічної доброчесності…

77.

Робімо разом українську освіту якісною!
Віримо в ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ!

English Русский Rules