ІІ. Критерії вибору змісту сучасної шкільної освіти

Базовий навчальний план середньої освіти

211.00K

Category:

pedagogy

Лекція 6. Зміст освіти як фундамент базової культури

План:
1.
Зміст освіти. Основні концепції змісту освіти в
історії розвитку школи
2.
Критерії вибору змісту сучасної шкільної освіти
3.
Основні компоненти змісту освіти
4.
Державний стандарт загальної середньої освіти
5.
Джерела формування змісту освіти
6.
Актуальні проблеми змісту освіти на сучасному
етапі розвитку української школи

3. Зміст освіти

• один з головних елементів у структурі
процесу навчання. Це система наукових
знань, умінь, і навичок, оволодіння якими
забезпечує всебічний розвиток розумових
і фізичних здібностей школярів,
формування світогляду, моралі і
поведінки, підготовку до суспільного
життя, праці.

4.

Матеріальна теорія
(енциклопедизму)
XVIII – XIX ст.
Головна мета освіти – передача учням як можна
більшого об’єму корисних знань із різних
галузей науки. Переважали предмети, які
давали можливість озброїти школярів
практичними вміннями і навичками. Характерно
перевантаження школярів інформацією, яку
вони засвоїли за рахунок пам’яті
(Я.А.Коменський, Герберт Спенсер)

5.

Формальна теорія
(дидактичного формалізму)
XVIII – XIX ст
Розглядала навчання лише як засіб розвитку
розуму. Переважали предмети, які виконували
функцію “гімнастики розуму”. Головна мета –
посилення правильності мислення учнів або
формальна освіта
(Й.Г. Песталоці, А.Дістервег, Гераклід

6.

Практична концепція
ХІХ – ХХ ст.
Основу шкільної освіти повинен складати
розвиток практичного досвіду дітей, вчити
готувати їжу, шити, залучати до рукоділля
тощо. Різнобічні практичні заняття стають
фактором активізації мислення, діяльності учнів
(екскурсії в музеї, на підприємства,
спостереження за оточуючим середовищем
тощо)

7.

Теорія функціонального матеріалізму
ХХ ст.
Передбачає діалектичну єдність оволодіння
знаннями і вміннями, користування ними у
своїй діяльності (К.Д. Ушинський,
В.О. Сухомлинський).

8. ІІ. Критерії вибору змісту сучасної шкільної освіти

1. Спрямованість освіти на реалізацію
мети всебічного розвитку особистості,
формування громадянина своєї
країни, що досягається:
а) науково обґрунтованим сполученням
різноманітних циклів дисциплін, які
вивчають в школі: природничоматематичного, гуманітарного, трудової
і фізичної підготовки;
б) диференціацією навчання;
в) участю школярів у різних видах
діяльності, які забезпечують розвиток
їх інтересів, волі, емоцій.

9. ІІ. Критерії вибору змісту сучасної шкільної освіти

2 Висока наукова і практична значущість змісту, який
включений до основ наук. Зміст освіти повинен
відповідати швидкому розвитку науки, техніки,
культури.
3. Забезпечення гуманізації освіти, що вимагає:
а) звернення школи до світової культури, історії,
духовних цінностей, мистецтва, народних звичаїв,
традицій;
б) підвищення статусу гуманітарних предметів,
подолання тенденцій до технократизації;
в) створення умов для активного, творчого засвоєння
школярами основ загальнолюдської культури,
спілкування, почуттів і творчості;
г) враховувати не лише потреби суспільства а й
особистості, яка повинна мати право на певний вибір
змісту освіти.

10. ІІ. Критерії вибору змісту сучасної шкільної освіти

4. Відповідність складності змісту освіти до
вікових особливостей школярів.
5. Урахування єдності змістового та
процесуального боків навчання (навчально-
матеріальна база школи, час вивчення, форми,
методи і засоби навчання).
6. Структурна єдність змісту освіти. Розглядається
не як сума навчальних предметів, а як система,
яка забезпечує реалізацію мети освіти.
Необхідність здійснення внутрішніх і зовнішніх
міжпредметних зв’язків.

11.

1. Інформація, яка підлягає засвоєнню, тобто
перетворенню в знання (цілісну систему відомостей,
які накопичені людством). У школі повинні бути
засвоєні:
основні поняття, терміни, факти повсякденної
дійсності і закони науки;
теорії, які містять систему наукових знань;
методи пізнання, типи і способи розумових дій;
оцінні знання, які характеризують особистісне
значення для людини матеріалу, що вивчається

12.

2. Способи діяльності, досвід їх здійснення у вигляді:
умінь – свідомого оволодіння сукупністю певних
навчальних операцій;
навичок – автоматизованих способів діяльності учнів
(умінь).
Формуються спеціальні вміння і навички (розв’язання
обчислювальних задач, граматичного розбору,
літературного аналізу тощо) та загально-навчальні
вміння і навички (навчально-організаційні, навчальноінформаційні, навчально-інтелектуальні).

13.

3. Досвід творчої діяльності, в результаті якої створюється
суб’єктивно чи об’єк-тивно нове завдяки специфічним
процедурам:
самостійному переносу раніше засвоєних знань і вмінь у
нову ситуацію;
знаходження оригі-нального розв’язання проблеми в
умовах, коли відомі інші;
виділення нової проблеми в знайомій ситуації;
бачення альтернатив-них варіантів вирішення проблеми;
комбінування раніше відомих способів у новий.

14.

4. Досвід емоційно-ціннісного ставлення, що
полягає у формуванні ставлення школярів до
світу, діяльності, наукових знань, моральних норм,
ідеалів. Регулює вибіркове ставлення до об’єктів і
діяльності, визначає відповідність діяльності і
об’єктів до потреб особистості, виробляє оцінку
імовірності задоволення потреб, створює імпульс
до діяльності, відбивається на її темпі, якості й
рівні

15.

Державний стандарт загальної
середньої освіти – це чітко
окреслений обсяг змісту загальної
середньої освіти та характеристики
рівня його засвоєння, що задає
державну норму освіченості і гарантії
держави щодо її одержання
громадянами.

16. Базовий навчальний план середньої освіти

складова державного стандарту
загальної середньої освіти, який дає
цілісне уявлення про змістове
наповнення і співвідношення основних
галузей знань за роками навчання в
середній школі, мінімальну тривалість
вивчення конкретної освітньої галузі
знань або навчального предмета,
тижневе навантаження учнів на різних
ступенях навчання в середній школі та
його структуру.

17.

1. Інваріантна частина
(державний компонент)
Визначає обов’язкові для вивчення в усіх
загально-навчальних закладах України
освітні галузі і встановлює мінімальну
кількість відведених для цього навчальних
годин. Задає базовий зміст освіти, який
формується на загальнодержавному рівні і
має забезпечити досягнення
обов’язкового освітнього рівня кожним
випускником школи

18.

2. Варіативна частина
(шкільний компонент)
Відповідає цілям забезпечення індивідуального
розвитку школярів, врахування і відображення у
змісті освіти регіональних, етнокультурних і
соціокультурних особливостей, національних
традицій тощо. Передбачає години для вивчення
предметів і курсів, які поглиблюють і розширюють
базовий зміст освітніх галузей і обираються
учнями відповідно до їхніх нахилів і здібностей, а
також для факультативних занять

19.

А) освітні стандарти галузей знань
(навчальних предметів) як
педагогічно адоптована система
знань, способів діяльності, досвіду
творчої діяльності і емоційноціннісного ставлення до світу, що
відповідає певній сфері соціального
досвіду, а також система вимог, що
визначать рівень їх засвоєння
обов’язковий для досягнення кожним
учнем;

20.

Б) державні гарантії одержання
середньої освіти як
зобов’язання держави у
правовому і фінансовому
планах безумовно
забезпечувати реалізацію
складових освітнього
стандарту;

21.

В) державні вимоги до мінімального рівня
засвоєння змісту загальної середньої
освіти за ступенем навчання (початкова,
основна і старша школа), що засвідчує
досягнення учнем мети загальноосвітньої
підготовки на певному віковому етапі
свого розвитку, вони містять критерії,
відтворені у вигляді типових завдань, і
форми оцінки відповідності рівня
освіченості конкретної особи державному
стандарту загальної середньої освіти.

22.

1. Навчальна програма - державний
документ, у якому розкривається
зміст освіти з кожного предмета. В
кожному класі визначається система
наукових
знань,
світоглядних
і
морально-естетичних
ідей,
практичних умінь і навичок, які
необхідно опанувати учням, і кількість
годин на їх вивчення. Програма
містить також вимоги до результатів
навчання
предмета.
Навчальна
програма має три основних елемента:
пояснювальну
записку,
зміст
програми,
методичні
вказівки
з
нормами
оцінки
знань,
умінь
і
навичок. Типи програм: типові, робочі
навчальні, авторські.

23.

1. Підручник – навчальна книга, яка
викладає основний зміст конкретного
навчального предмета у відповідності
до програми. Матеріал розчленовується
на окремі теми і дається його
фактичний виклад. У ньому є вказівки
до
організації
самостійної
роботи
школярів, самоконтролю тощо.