Лекція_1_ЛЗ,_що_впливають_на_функцію_органів_дихання_–_копія

1.

Лекція №1
Лікарські засоби,
що впливають на
функцію органів
дихання
Спеціалізація:
сестринська справа

2.

План
• 1.Класифікація, лікарських засобів, що впливають на функцію органів
дихання.
• 2.Стимулятори дихання центральної та рефлекторної дії. Загальна
характеристика групи. Основні представники. Механізм дії, форми
випуску.
• 3.Протикашльові засоби центральної та периферійної дії. Загальна
характеристика групи. Основні представники. Форми випуску,
застосування, побічна дія.
• 4.Відхаркувальні засоби рефлекторної та прямої дії. Загальна
характеристика групи. Відхаркувальні засоби рослинного походження.
• 5.Бронхолітичні засоби. Основні представники. Форми випуску,
механізм дії.
• 6. Засоби, які застосовуються під час нападу бронхіальної астми.
• 7.Засоби, які застосовуються при набряку легень.

3.

4.

Стимулятори дихання
— препарати, які
збуджують дихальний
центр довгастого мозку,
збільшують частоту та
глибину дихання.
Застосовують при станах,
що супроводжуються
пригніченням дихання.

5.

Класифікація стимуляторів дихання
Стимулятори дихання
центральної дії
(аналептики)
Стимулятори дихання
периферичної дії
Стимулятори дихання
комбінованої дії
Етимізол
Цитітон
Карбоген
Бемегрид
Лобеліну гідрохлорид
Кордіамін
Камфора
Розчин аміаку
Кофеїн-бензоат натрію
Сульфокамфокаїн

6.

Камфора — аналептик.
• Форми випуску:
р-н для зовн. застосування, олійний 10% по 30 мл у фл.;
р-н для зовн. застосування, спиртовий 2% і 10% по 40
мл у фл.;
• Показання до застосування: підшкірно - для
стимуляції дихання та серця зовнішньо - для
розтирань при артриті, ревматизмі, для
профілактики пролежнів.
• Побічні ефекти: інфільтрати на місці ін’єкцій,
алергійні реакції.

7.

Етимізол
— аналептик, що виявляє виражену стимулювальну дію на
дихальний центр довгастого мозку; також проявляє протизапальну, протиалергічну, бронхолітичну,
імуностабілізувальну дію.
Форма випуску: табл. 0,1; р-н для ін’єкцій 1,5%
• Показання до застосування: ускладнення під час і після
наркозу, ателектази легень та інші стани гіповентиляції,
отруєння наркотиками, снодійними, аналгетиками,
асфіксія та постасфіксійні стани у немовлят.
• Побічні ефекти: нудота, запаморочення, порушення сну.

8.

Лобеліну гідрохлорид
Форма випуску: 1% розчин в ампулах по 1 мл
(10мг/мл).
Застосовують при рефлекторних зупинках дихання
(дуже рідко). Лобелін входить до складу таблеток
лобесилу —що полегшує відвикання від
тютюнопаління.
Бемегрид
Форма випуску- р-н для ін’єкцій 0,5%.
-дихальний аналептик з резорбтивною центральною
дією. Особливо ефективний при отруєннях засобами
наркотичної дії і барбітуратами.

9.

Нікетамід (кордіамін)
25 % розчин діетиленаміду нікотинової
кислоти.
Збуджує центри довгастого мозку (дихальний,
судиноруховий) прямо і рефлекторно (через
зону сонної артерії). Підвищує загальний
периферичний опір судин, артеріальний тиск,
кровообіг, амплітуду і частоту дихання.
Вуглекислота
— фізіологічний стимулятор дихання.
Її застосовують у вигляді карбогену (суміш
вуглекислоти і кисню).

10.

Протикашльові препарати
це засоби, що усувають кашель за рахунок пригнічення
кашльового центру мозку чи рецепторів дихальних шляхів.
Кашель — рефлекторний акт, спрямований на видалення з дихальних шляхів мокротиння чи сторонніх тіл.
Кашель супроводжує запальні процеси дихальних шляхів (гострий та
хронічний трахеїт, бронхіт, пневмонію).
Протикашльові засоби застосовують у разі
сухого непродуктивного кашлю
(без виділення мокротиння).

11.

Класифікація протикашльових засобів:
Протикашльові засоби
центральної дії
1. Наркотичні протикашльові засоби
Кодеїну фосфат
Етилморфіну гідрохлорид (діонін)
Декстрометорфан
Бронхотуссин
Туссин плюс
2. Ненаркотичні протикашльові засоби
Глауцин (глаувент)
Бронхолітин
Синекод (бутамірат)
Тусупрекс (окселадин, пакселадин)
Протикашльові засоби
периферичної дії
Лібексин (преноскіазин)
Фалімінт (пронілід)
Пентоксиверин(седотусин)

12.

Тусупрекс (окселадин, пакселадин)
- ненаркотичний протикашльовий засіб центральної дії.
• Дія: Гальмує кашльовий центр, не зумовлює залежності.
• Показання до застосування: непродуктивний кашель (без
мокротиння) будь-якого походження, у педіатрії — для
лікування коклюшу.
• Побічні ефекти: практично відсутні.

13.

Протикашльові засоби периферичної дії
пригнічують рецептори дихальних шляхів:
Лібексин — протикашльовий засіб
периферичної дії. Виявляє також бронхолітичну,
місцевоанестезійну та протизапальну дію.
Лікарської залежності не спричинює.
Форма випуску: табл. по 0,1 г.
• Показання до застосування: кашель при
інфекціях дихальних шляхів, перед
інструментальними дослідженнями бронхів та
ін.

14.

Протикашльові засоби центральної дії
пригнічують кашльовий центр мозку.
Кодеїну фосфат — наркотичний протикашльовий
засіб центральної дії, алкалоїд опію.
Форма випуску:порошок для прийому всередину
по 0,015 г і приготування розчинів.
• Показання до застосування: захворювання, що
супроводжуються стійким, виснажливим кашлем.
• Побічні ефекти: сонливість, закреп, звикання,
залежність.

15.

Відхаркувальні засоби
• препарати, які розріджують мокротиння та полегшують його
видалення із дихальних шляхів.
Призначають для полегшення відходження мокротиння
пацієнтам з бронхітом, пневмонією, бронхоектатичною
хворобою, трахеїтом.
• Секретомоторні відхаркувальні засоби збільшують секрецію
бронхіальних залоз, підвищують активність епітелію,
посилюють скорочення м’язів бронхів, зменшують в’язкість
мокротиння.

16.

Класифікація відхаркувальних засобів
Секретомоторні засоби
Муколітики
1. Рефлекторної дії
1.Прямої дії
Трава термопсису
Дезоксирибонуклеаза
2. Секретомоторні резорбційної дії
Трипсин
Корінь алтеї (алтемікс)
Хімотрипсин
Мукалтин
Месна
Рослинні: Первоцвіт, Фіалка триколірна, Сік і
настоянка з листя подорожника, Мати-й-мачуха
Ацетилцистеїн (АЦЦ-100, АСС-200, АЦЦ-лонг)
Калію йодид
Карбоцистеїн (бронхоклар, флюдитек,мукодин)
Терпон
Натрію гідрокарбонат
2. Стимулятори синтезу сурфактанта
Грудний еліксир
Бромгексин (солвин)
Нашатирно анісові краплі
Амброксол (лазолван, мукоброн,муколван)
Пертусин
Пектолван (амброксол+карбоцистеїн)
Пектосол

17.

Трава термопсису — відхаркувальний
засіб рефлекторної дії.
Дія: подразнює рецептори шлунка і
рефлекторно посилює секрецію бронхів,
зменшує в’язкість мокротиння.
Застосовують у вигляді: настою трави
термопсису в співвідношенні 1:400, 1:300 по
1 столовій ложці тричі на день; екстракту
термопсису сухого в таблетках; входить до
складу сухої мікстури від кашлю для
дорослих, яку перед застосуванням
розводять у 10 разів водою, вживають по 1
ст. ложці тричі на день.

18.

Алтея лікарська — відхаркувальний
засіб резорбтивної дії.
Застосовують у вигляді: відвару з кореня
алтеї у співвідношенні 1:20, 1:30 по 1 ст.
ложці на 3 р/день; алтейного сиропу;
екстракту алтеї сухого; препарату мукалтин,
1-2 таблетки якого розводять у склянці води
і вживають перед їдою; входить до складу
сухої мікстури для дітей, яку перед вживанням розводять водою у співвідношенні
1:10.

19.

Мукалтин — ефективний відхаркувальний
засіб, забезпечує секретолітичну та бронхолітичну
дію. Форма випуску: табл. 50 мг №10 №30.
Показання: кашель при гострих та хронічних
захворюваннях дихальних шляхів (бронхіти,
пневмонії, бронхоектатична хвороба, бронхіальна
астма).
Побічні ефекти: у деяких випадках можливе
виникнення алергічних реакцій включаючи
кропив’янку, свербіж.

20.

Калію йодид —
відхаркувальний засіб резорбтивної дії.
ДІЯ: посилює секрецію бронхів, діючи
безпосередньо на залози. Застосовують
всередину у формі порошку, таблеток,
розчину, мікстури, а також інгаляційно.
Побічні ефекти: подразнення слизової
оболонки шлунка.
Муколітики змінюють фізико-хімічні
властивості, зокрема структуру
мокротиння та його в’язкість.

21.

Трипсин кристалічний
фермент, розщеплює білки.
Відхаркувальний засіб прямої дії.
Виявляє також протизапальну дію,
зменшує набряк.
Застосовують інгаляційно або
внутрішньом’язово при хворобах
легень з виділенням густого гнійного
мокротиння.
Форма випуску: порошок у флаконах
по 0,005 та 0,01 г.

22.

Ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний
відхаркувальний засіб, який зменшує в’язкість
мокротиння.
• Показання до застосування: хвороби дихальних
шляхів, що супроводжуються утворенням в’язкого
мокротиння, у тому числі бронхіт, бронхоектатична
хвороба, бронхіоліт, бронхіальна астма,
муковісцидоз.
• Побічні ефекти: виникають дуже рідко.

23.

Бромгексин — муколітичний засіб, стимулятор
утворення сурфактанта (речовини, яка утворюється в
клітинах альвеол). Протикашльова дія розвивається
через 1-2 доби після початку лікування.
Форма випуску :табл. по 0,004 та 0,008 г, драже по 0,008
та 0,012 г, сироп по 60 та 100 мг (5 мл,4 мл), краплі,
еліксир і мікстура по 150мл.
• Показання до застосування: гострі і хронічні інфекційнозапальні хвороби дихальних шляхів.
• Побічні ефекти: диспепсія, алергійні реакції.

24.

Засоби для лікування бронхіальної астми

25.

Класифікація препаратів для лікування бронхіальної
астми
Бронхолітики
Глюкокортикоїди
Пульмікорт
Інгакорт
Преднізолон
М-холіноблокатори
Бекломет Будезонід
Фліксотид
Міотропні
Азмакорт (тріамцинолон)
Адреноміметики
Протиалергічні
препарати
Кетотифен
Кромолін-натрій
(кромоген, інтал,
кромогексал)
Тайлед (недокроміл)

26.

• Бронхолітики розслаблюють гладкі
м’язи бронхів, але не впливають на
вираженість запалення слизової
оболонки.
• Глюкокортикоїди, які переважно
вводять інгаляційно, зменшують набряк
і запалення.
• Протиалергійні препарати зменшують
частоту, важкість та попереджують
розвиток нападів бронхіальної астми.

27.

Кромолін –натрій
Дія кромолін-натрію чітко проявляється при місцевому
застосуванні у вигляді інгаляцій. При прийомі всередину
ефект не розвивається.
• Показання до застосування: ефективний у хворих на
бронхіальну астму і при нападі бронхіальної астми.
• Побічні дії: іноді виникають кашель і короткочасний
бронхіоспазм.
• Форми випуску: у вигляді порошку, капсулах для інгаляцій,
капсули по 0,02 г, розчину для інгаляцій в ампулах, що
містять в 2 мл 20 мг

28.

Бронхолітики
засоби, що розширюють бронхи, усувають їх спазм.
Застосовують при бронхіальній астмі та бронхоспазмі.
Класифікація бронхолітиків
Бронхолітики міотропної
Адреноміметики
дії
Еуфілін (амінофілін)
Адреналіну гідрохлорид
Ізадрин (новодрин)
Теофілін (ретафіл)
Салбутамол
Фенотерол (беротек)
Орципреналін (алупент,
астмопент)
Ефедрину гідрохлорид
М-холіноблокатори
Атропіну сульфат
Платифіліну
гідротартрат
Іпратропію бромід
(атровент)
Окситропію бромід
(вентилат)
Метацин

29.

Еуфілін — міотропний бронхолітик,
розслаблює непосмуговані м’язи бронхів,
коронарних судин, знижує тиск у легеневій
артерії. Форма випуску: порошок, табл. по
0,15 г; 24% р-чин в ампулах по 1мл та 2,4%рчин в ампулах по 10 мл, супозиторії по 0,2 г.
• Показання до застосування: лікування та
купірування нападів бронхіальної астми,
бронхоспазм, порушення мозкового
кровообігу, спазм судин, набряк легень.
• Побічні ефекти: при швидкому
внутрішньовенному введенні —
запаморочення, головний біль, серцебиття,
нудота, блювання, судоми, зниження АТ.

30.

• Сальбутамол (вентоніл)- препарат вибіркової
стимулювальної дії на β2-адренорецептори. Виявляє
бронхорозширювальну і токолітичну дію. Застосовують
інгаляційно для усунення нападів ядухи по 1-2 дози
аерозолю або по 1 табл. 3-4 р/д (можна через 4-6 год).
• Фенотерол (беротек)- є препаратом, що має вибіркову
стимулювальну дію на β2-адренорецептори і виявляє
більш тривалий бронхолітичний ефект та менш виражені
побічні ефекти. Застосовують інгаляційно: по одному
вдиху 2/3 р/д. Комбіновані форми –Беродуал, Дитек.
• Орципреналіну сульфат (алупент, асмопент) –
стимулює β1- і меншою мірою β2- адренорецептори.
Виявляє більш тривалий бронхорозширювальний ефект.

31.

Набряк легень
тяжкий і небезпечний для життя стан,
що розвивається внаслідок гострої
лівошлуночкової недостатності.
Причинами набряку можуть бути
ураження легень хімічними
речовинами, інфекційні захворювання,
набряк мозку, хвороби нирок, печінки.
Принципи лікування набряку легень
спрямовані на гасіння піни у легенях,
дегідратацію, посилення роботи серця,
розвантаження малого кола кровообігу.

32.

Купірування набряку легень
Загальні заходи включають:
1. Надання хворому сидячого положення з опущеними
нижніми кінцівками.
2. Сублінгвально дати 1-2 таблетки нітрогліцерину, повторно через 5
хвилин (обов'язково проконтролювати АТ, при вираженій артеріальній
гіпотензії нітрогліцерин не використовується). Можна також
застосовувати аерозоль нітрогліцерину або ізосорбіду динітрату.
3. Внутрішньовенно струминно ввести 1-2 мл 1%
розчину морфіну в 10 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного
розчину.
4. Провести оксигенотерапію шляхом інгаляції 100% зволоженого кисню
через носові катетери з піногасниками (як піногасники застосовують
пари етилового спирту).
5. Можна використовувати накладання венозних джгутів на нижні
кінцівки.

33.

При набряку легень застосовують наступні групи препаратів:
• піногасники: спирт етиловий або антифомсилан, які вводять інгаляційно.
Вони знижують поверхневий натяг піни і перетворюють її на рідину;
• діуретики швидкої дії: фуросемід, кислота етакринова, які вводять з метою
зменшення кількості рідини в організмі, прискорення переходу плазми з
альвеол у судинне русло;
• серцеві глікозиди швидкої дії — строфантин, корглікон, целанід, дигоксин
— вводять для посилення роботи серця, при серцевій недостатності;
• гангліоблокатори — бензогексоній, гігроній, пентамін;
• судинорозширювальні засоби міотропної дії — натрію нітропрусид,
нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат, а також морфіну гідрохлорид,
фентоламін та еуфілін вводять для зниження тиску в малому колі
кровообігу;
• кисень вводять постійно інгаляційно для покращання оксигенації тканин!

34.

• Серцеві глікозиди не використовуються для
надання допомоги при набряку легень. їх
позитивна інотропна дія при гострій серцевій
недостатності не може бути реалізована в повній
мірі. А їх аритмогенний та токсичний ефект на тлі
ішемії, запального процесу, гіпоксії, проявляються
рано, навіть при призначенні мінімальних доз.
• Еуфілін - при набряку легень є допоміжний засіб та
може використовуватись при бронхоспазмі.
При гострому інфаркті міокарда еуфілін
протипоказаний.
• Преднізолон - використовується в комплексній
терапії набряку легень при зниженому AT (60-90 мг
внутрішньовенне).

35.

Дякую за
увагу!