Лікарські засоби, що впливають на аферентну нервову систему

1. Лекція №4 Лікарські засоби, що впливають на аферентну нервову систему. Лікарські засоби, що впливають на аферентну нервову

систему
(холінергічні засоби)
Спеціалізація:
лікувальна справа

2. До речовин, які діють в ділянці аферентних нервів, належать:

Аферентна іннервація забезпечує передачу
імпульсів до головного і спинного мозку від
периферичних тканин по чутливих нервах, які
несуть інформацію про стан організму та
навколишнього середовища.
До речовин, які діють в ділянці
аферентних нервів, належать:
Місцевоанестезуючі
Адсорбуючі
В'яжучі
Обволікаючі
Подразнювальні

3.

4.

Місцевоанестезуючі –це засоби , як зумовлюють
місцеву втрату чутливості - анестезію ( від грец.
aethesis – відчуття, біль; an – заперечення). Під їхнім
впливом на місці застосування тимчасово втрачається
больова , температурна та тактильна чутливість .
Механізм дії препаратів цієї групи ще до кінця не
з’ясовано . Вважається , що вони діють на мембрани
нервових волокон , блокуючи натрієві канали і , таким
чином , блокують проведення імпульсів.

5. Місцевоанестезуючі засоби

Класифікація місцевоанестезуючих засобів:
І. За хімічною будовою:
♦ Складні ефіри
♦ Група амідів
ІІ. За походженням:
► Природна сполука – ефір бензоїлекгоніну: кокаїн
► Синтетичні азотисті сполуки
1. Ефірні сполуки (похідні ПАБК)
• легко розчинні у воді: новокаїн, дикаїн
• погано розчинні у воді: анестезин (бензокаїн),
ортокаїн.
2. Амідні сполуки: лідокаїн, тримекаїн,
ультракаїн

6.

Провідникова(регіонарна)
Інфільтраційна
Спинномозкова

7.

Для термінальної
анестезії застосовують:
Для провідникової
анестезії застосовують:
•Анестезин
•Дикаїн
•Тримекаїн
•Ксикаїн(лідокаїн)
•Новокаїн
•Тримекаїн
•Ксикаїн(лідокаїн)
•Совкаїн
•Ультракаїн
Для інфільтраційної
анестезії застосовують:
Для спинномозкової
анестезії
застосовують:
•Новокаїн
•Ксикаїн(лідокаїн)
•Тримекаїн
•Ультракаїн
•Новокаїн
•Ксикаїн(лідокаїн)

8. `

Форма випуску:
Ультракаїн
(Ultraсain)
-ампули по 2 мл
розчину;
-картриджі по 1,7 мл
розчину
( одноразова
максимальна доза
7 мг/кг або до 7 картриджів)
Переваги:
•Для маніпуляцій потрібно значно меншу
`
кількість анестетика;
•Низька токсичність;
Препарат безпечний для вагітних,дітей та пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної
системи;
•Швидке настання анестезії(до 3 хв);
•Відсутність побічних ефектів в 99,4%

9.

• 2. Ультракаїн (Ultracain
D-S)
Форма випуску:
♦ по 2 мл, 100 ампул в упаковці
♦ картриджах по 1,7 мл
Малотоксичний, виявляє швидку та відносно тривалу
місцевоанестезійну дію. Показання до застосування: для
провідникової, інфільтраційної, субарахноїдальної
(спинномозкової) та люмбальної анестезії. У стоматології
застосовують Комбіновані препарати з адреналіну
гідрохлоридом (ультракаїн Д-С, ультракаїн Д-С форте)

10. ІІ. Група амідів

• 1. Тримекаїн
(Trimecainum)
Малотоксичний. При
проведенні анестезії
істотно не впливає па
функцію серцевосудинної системи,
дихання.
Форма випуску:
♦ порошок
♦ ампули по 1, 2, 5мл 2% розчину
♦ ампули по 10мл 0,25% розчину
♦ ампули по 2, 5, 10мл 0,5% розчину Протипоказання:
захворювання печінки
♦ ампули по 1, 2мл 5% розчину
та нирок
Для інфільтраційної анестезії вводять до 800 мл
0,25% розчину; до 400 мл 0,5% розчину або до 100 мл
1% розчину; для провідникової анестезії - до 100 мл
1% або до 20 мл 2% розчину.

11.

В'яжучі засоби-це група лікарських речовин,
які при взаємодії з білками утворюють
альбумінати, призводять до утворення плівки.
Показання:
Для обробки опікових
поверхонь, виразок,
пролежнів, тріщин
Виразкова хвороба
шлунка,12-палої
кишки;
Ентерити, коліти;
При запальних
захворюваннях шкіри,
слизових оболонок

12. До препаратів даної групи належать

Органічні (рослинні)
засоби:
•Танін,
•Відвар кори дуба,
•Настій квітів
ромашки.
Неорганічні
засоби:
•Де-нол,
•Вікалін,
•Вікаїр
Механізм дії:
Нанесення засобу на слизові оболонки,
раневу поверхню
Згортання білків слизу або ексудату
Утворення плівки(захист нервових закінчень
тканин від подразнення)
Зменшення запальної реакції

13.

Вони справляють :
•Болезаспокійливу дію ( зменшення болю при
запальних процесах );
•Протизапальну дію ( звуження судини , зниження
їхньої проникності, зменшення проявів
ексудативного процесу);
•Зниження секреції травних залоз.

14.

Обволікаючі засоби-це індиферентні речовини з високою
молекулярною масою, що мають здатність утворювати колоїдні
розчини, які захищають тканини від подразнень.
До них належать:
Крохмаль(Amulum)
•Крохмаль,
•Насіння льону,
•Альмагель
•Фофалюгель
1.Крохмальний слиз вводять
до складу мікстур, клізм.
Насіння льону
(Mucilago seminis Lini)
2.Використовують для сповільнення всмоктування отрут, що
потрапили в шлунково-кишковий тракт.
Використовують зовнішньо та 3.Для захисту слизової оболонвнутрішньо у вигляді слизу,
ки при отруєнні речовинами
який готують з 1 частини лляного
опікаючої дії.
насіння та 30 частин води
(ex tempore)

15.

Фосфалюгель(Fosfalugel)
Використовують при:
1.Виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки;
2.Диспепсії;
3.Харчових отруєннях.
4.Шлунково-стравохідний рефлюкс
Приймають по 1-2 пакетики 2-3 рази
на добу за 30 хв до їди
Дія:
1. Антацидна
2. Обволікаюча
3. Жовчогінна
4.Послаблююча
5.Адсорбуюча
Побічні дії:
1. Зміна смаку;
2. Нудота;
3. Розвивається остеомаляція;
4. Закреп.
Всі ці ознаки зникають при
відміні препарату.

16.

17.

Механізм дії:
Адсорбенти мають здатність на
своїй поверхні адсорбувати (поглинати)
токсини, гази, алкалоїди
Показання:
1.Диспепсія (розлад травлення);
2.Метеоризм;
3.Отруєння (харчове, медикаментозне);
4.Захворювання органів дихальної,
ендокринної, сечовидільної, травної систем;
5.Алергічні захворювання;
6.Токсикози вагітних

18.

Ентеросгель(Enterosgelum)
Форма
випуску:
•Гель в пакетиках по 225,450 г;
(попередньо розтирають з водою до
отримання пастоподібної консистенції)
•Паста в пластмасових контейнерах
по 135,225,450 г
Капсули 0.32 г №14
Побічні дії:
Приймають всередину 3 рази на добу між
Короткочасний закреп
прийомами їди та лікувальних засобів. при першому прийомі
Добова доза для дорослих-45 г
препарату

19.

Смекта(Smekta)
Смекта - це подвійний силікат алюмінію і магнію.
ДІЯ: Симптоматичне лікування гострої і хронічної діареї у дітей,
в тому числі грудного віку (від 1 міс); для пероральної
регідратації; симптоматичне лікування болю, пов'язаного з
езофагогастродуоденальной і кишковими захворюваннями.
Застосовують: Діти у віці від 1 міс до 1 року:2 пакетики на добу
протягом 3 днів, потім 1 пакетик на добу. Діти у віці старше 1
року:4 пакетики на добу протягом 3 днів, потім 2 пакетики на
добу. Дорослі:3 пакетики на добу.

20. Це речовини, що збуджують закінчення чутливих нервів шкіри та слизових оболонок, завдяки яким виникають рефлекторні реакції. До

них належать
Розчин аміаку
( нашатирний спирт)
Ментол
(Валідол)
Гірчичники
Настойка перцю
стручкового
Спирт етиловий 40°
Мазь “Фіналгон"

21.

Ментол(Mentolum) Розчин аміаку
Валідол(Validolum) 10% (Solutio
Ammonii
Caustici 10%)
Фіналгон
(Finalgon)
Форма
випуску
Спиртовий та
олійний розчини 12%;
Валідол: -таблетки по
0,06 г,
-р-н в флаконах по
5мл
-Флакони по 10, 40 Мазь у тубах по
та 100 мл;
20 г
-ампули по 1 мл
Спосіб
застосування
•Втирати в шкіру;
•Для інгаляцій
Вдихати розчин
аміаку 10%
(нашатирний
спирт),попередньо
змочивши ватку в
ньому.
Нанести на
ділянку
шкіри мазь за
допомогою
аплікатора розміром не більше
0,5 см
Побічні
дії,прот
ипокази
Дітям раннього віку
змащувати
носоглотку
протипоказано
•Рефлекторна
Відчуття печіння
при попаданні на
слизові оболонки
Валідол:
•По4-5 крапель на
кусочок цукру або по
• 1 таблетці під язик
зупинка
серця,тому дітям
не застосов.

22. Стрепсілс

• Льодяник містить:
2,4-дихлорбензилового спирту 1,2
мг; амілметакрезолу 0,6 мг. Та різні
допоміжні речовини - олія анісу
зірчастого, олія м'яти перцевої,
лідокаїн

23.

Еферентна іннервація забезпечує передачу імпульсів від ЦНС
до внутрішніх органів ( гладеньких м'язів бронхів, шлунка,
кишківника, сечового міхура, судин; серця, залоз) та до
скелетних м'язів
Еферентні нервові волокна
Вегетативні нерви
(іннервують внутрішні органи)
Мають два нейрони:
Тіла I нейронів розташовані у ЦНС,
II - у складі гангліїв (нервових вузлів; ganglion –
вузол).
1) Вегетативні нерви складаються з
прегангліонарного і постгангліонарного волокна.
2) Аксони постгангліонарних нейронів
закінчуються на клітинах виконавчих органів.
Рухові (соматичні) нерви
(іннервують скелетні м'язи)
утворюються аксонами
мотонейронів, тіла яких
знаходяться у ЦНС.
Соматичні нерви не
перериваються в гангліях
і мають одне волокно.

24.

Відділи вегетативної нервової системи
Ядра перших нейронів розташовані:
В головному мозку та в крижовому
відділі спинного мозку
прегангліонарні волокна – довгі
В бокових рогах тораколюмбального
відділу спинного мозку
прегангліонарні волокна – короткі
Ядра других нейронів розташовані:
Поблизу або в тканині органів, які
отримують дану іннервацію.
постгангліонарні волокна - короткі
Поблизу хребта;
видозміненими симпатичними
гангліями є надниркові залози.
постгангліонарні волокна - довгі
Тонус обох відділів знаходиться в стані динамічної рівноваги

25.

Місце контакту закінчення відростка (аксона)
одного нейрона з тілом іншого або з клітиною
виконавчого органа (ефекторною клітиною)
називається синапсом (Synapsis – з'єднання )
Передача імпульсів через синапс у центральній та
периферичній нервовій системі здійснюється в
результаті вивільнення нейромедіатора.
Залежно від того, який медіатор бере участь у
передачі нервових імпульсів, ефекторні нерви
(вегетативні та соматичні) поділяються на:

26.

Холінергічний синапс складається з
пресинаптичної і постсинаптичної мембран, між
якими розташована синаптична щілина.
У пресинаптичних закінченнях холінергічних
нервів є пухирці (везикули), в яких виробляється
медіатор АЦЕТИЛХОЛІН, що надходить у
синаптичну щілину і потрапляє на постсинаптичну
мембрану, де взаємодіє з холінорецепторами.
Внаслідок цього виникає деполяризація
постсинаптичної мембрани — потенціал дії, який
спричинює зміну функції ефектора (виконавчого
органу). Після взаємодії ацетилхолін руйнується
ферментом ацетилхолінестеразою.

27.

28.

Холінорецептори (спеціальні утворення на
постсинаптичній мембрані) не однаково чутливі до
хімічних речовин
Особливість
Розміщення
Тип рецептора
М – холінорецептори
(мускариночутливі)
Н –холінорецептори
(нікотиночутливі)
В гладенькій
мускулатурі,
секреторному епітелії
внутрішніх органів, в
ЦНС
В усіх гангліях , в
м'язових волокнах, у
мозковому шарі
наднирників, у
каротидних синусах, у
ЦНС

29.

М-холінергічні засоби —
це лікарські препарати, які впливають на
мускариночутливі рецептори.
Н-холінергічні засоби —
це лікарські препарати, що впливають
на нікотиночутливі холінорецептори,
подібно до нікотину.

30.

Речовини, що стимулюють холінорецептори називаються
холіноміметиками, а ті , які блокують - холіноблокаторами
М-холінергічні:
Н-холінергічні:
а) Н-холіноміметики
а) М-холіноміметики
пілокарпіну гідрохлорид,
ацеклідин
б) М-холіноблокатори
атропіну сульфат,
платифіліну гідротартрат,
скополаміну гідробромід,
метацин
цититон, лобеліну
гідрохлорид
б) Н-холіноблокатори
*гангліоблокатори –
бензогексоній, пентамін;
*міорелаксанти –
тубокурарину хлорид,
дитилін, диплацин
Антихолінестеразні засоби:
прозерин,
галантаміну гідробромід

31. Ефекти дії препаратів з групи М – холіноміметиків та М - холінолітиків

Органи
М – холіноміметики
Звуження зіниці(міоз)
Зниження
Ефекти дії препаратів
з групи
внутрішньоочного
тиску.
М – холіноміметиків
та М
- холінолітиків
Спазм
акомодації
Міопія
Підвищення тонусу
непосмугованих м’язів
бронхів, кишок , жовчного
та сечового міхура, матки
Брадикардія
М - холінолітики
Розширення зіниці
(мідріаз)
Підвищення
внутрішньоочного тиску
Параліч акомодації
Далекозорість
Розслаблення
непосмугованих м’язів
бронхів, кишок ,
жовчного та сечового
міхура, матки
(спазмолітична дія)
Тахікардія
Розширення судин.
Зниження артеріального
тиску
Звуження судин
Підвищення секреції
травних, бронхіальних і
потових залоз
Зменшення секреції
травних, бронхіальних і
потових залоз
Пригнічує ЦНС

32.

33.

34. М – холіноміметичні засоби

Форма випуску:
♦ краплі очні 1 % і 2% по 5
і 10мл
♦ 1% та 2% очна мазь
Плівка для очей
Дія: звуження зіниць, покращення відтікання
внутрішньоочної рідини, розширення судин ока
Показання: лікування глаукоми, покращення трофіки
ока, атрофія зорового нерва тощо
Високотоксичний. Найбільша небезпека при
передозуванні- набряк легень.

35.

Форма випуску:
♦ очна мазь 5 або 3%
♦ 2, 3, 5% очні краплі
♦ 0,2% розчин в ампулах по 2 і 1мл для
ін'єкцій
Дія: зниження внутрішньоочного тиску, підвищення
тонусу і перестальтики гладких мязів органів
травного тракту, сечового міхура, матки, бронхів.
Показання: лікування глаукоми, атонії шлунка,
кишечника, сечового міхура, зупинка
післяпологових маткових кровотеч.
Протипоказання: бронхіальна астма, вагітність,
стенокардія, епілепсія.

36.

Особливості роботи з
М-холіноміметиками:
після закапування препаратів
необхідно притиснути на 2-3 хв
ділянку сльозового мішка, щоб уникнути
надходження препарату в сльозовий
канал і порожнину носа;
М-холіноміметики не сумісні з
антигістамінними засобами і місцевими
анестетиками.

37.

При отруєнні М-холіноміметиками
можливі: брадикардія, міоз,
слинотеча, надмірне
потовиділення, блювання, пронос.
У хворих знижується артеріальний
тиск, утруднюється дихання
внаслідок бронхоспазму,
виникають судоми, коматозний
стан.
Допомога полягає у вжитті заходів
із запобігання всмоктуванню отрути,
внутрішньовенному введенні
функціонального антагоніста —
атропіну сульфату по 2 мл кожні 10 хв
до появи сухості в роті.
Необхідно проводити
симптоматичне лікування.

38. М – холінолітики (блокатори)

Атропіну сульфат (Atropini sulfas)
Форма випуску:
♦ 0.5% та 1% очні краплі у флаконах по 5 мл
♦ 1% очна мазь
♦ 0,1% розчин в ампулах по 1мл для ін'єкцій
♦ табл. по 0,0005
ДІЯ: 1) При закапуванні препарату в око зіниця розширюється
(мідріаз), підвищується внутрішньоочний тиск.
2) Зменшення секреції залоз: слинних, потових,
бронхіальних;
3) Зниження тонусу гладенької мускулатури ШКТ, бронхів,
жовчо- і сечовивідних шляхів, матки.
4) Збільшення частоти і сили серцевих скорочень, на АТ
не впливає
5)Пригнічує ЦНС (проникає через ГЕБ !)

39.

для розширення зіниці при дослідженні очного дна, при
запальних процесах і травмах райдужки, рогівки;
для зняття спазмів гладенької мускулатури ШКТ,
печінковій та нирковій кольках, спастичних закрепах;
перед оперативним втручанням для премедикації
Перед наркозом вводять для попередження бронхо,ларингоспазму, зупинки серця, зменшення секреції слинних
та бронхіальних залоз;
при отруєнні холіноміметиками та антихолінестеразними
речовинами;
Побічна дія:
відчуття сухості в роті;
тахікардія;
мідріаз, підвищення внутрішньо очного тиску;
атонія кишок, закрепи;
зниження тонусу сечового міхура, затримка сечі;
зниження тепловіддачі (за рахунок зменшення
потовиділення);
Протипокази: глаукома

40.

Платифіліну гідротартрат (Platyphyllini hydrotartras)
Форма випуску:
♦ ампули 0.2% по 1 мл
♦ таблетки по 0,005 г
Менше, ніж атропін впливає на
секрецію залоз, діяльність
серця; проявляє пряму
міотропну дію (розширює
периферичні судини, знижує
АТ); пригнічує судиноруховий
центр.
Побічні дії та протипокази такі
ж, як у атропіну сульфат.

41.

Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum)
Форма випуску:
♦ ампули 0,05 %,% по 1 мл
♦ очні краплі - 0.25% - 5мл
♦ 0,25% мазь
♦ порошок
Фармакологічна дія: Близький до атропіну за впливом.
. Викликає розширення зіниць, параліч акомодації
(порушення зорового сприйняття), почастішання серцевих
скорочень, розслаблення гладких м'язів, зменшення
секреції травних і потових залоз.
Показання до застосування: Застосовують іноді як заспокійливий
засіб, в неврологічній - для лікування паркінсонізму, в хірургічній
практиці для підготовки до наркозу, іноді як протиблювотний і
заспокійливий засіб - при морській та повітряній хворобі та з
діагностичною метою для розширення зіниць замість атропіну.
Протипоказання ті ж, що при призначенні атропіну.

42.

Метацин (Methacin)
Форма випуску:
♦ таблетки по 0,002 г
♦ ампули по 1 мл 0,1% розчину
Дія: Переважає за активністю атропін: має сильніший вплив на
м’язи бронхів, виражену бронхолітичну дію, пригнічує секрецію
слинних та бронхіальних залоз, розслаблює м’язи стравоходу,
кишок, усуває спазми, менше викликає тахікардію.
Показання: Метацин ефективний при виразковій хворобі
шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті,
нормалізує моторику; нирковій і печінковій коліці; перевершує
атропін заспокійливим ефектом; для премедикації перед
наркозом.
Побічна дія. менш виражені тахікардія, мідріаз та порушення
акомодації, запори, утруднення сечовиділення, сухість у роті.
Протипоказання. Глаукома, особливо при закрито кутовій формі.
Гіпертрофія передміхурової залози.

43.

Іпратропію бромід
є антагоністом мускаринових рецепторів, головним
чином його дія спрямована на рецептори, розташовані у
гладких м'язах бронхів, що приводить до розширення
просвіту дихальних шляхів і зниження секреції
бронхіальних залоз. Іпратропію бромід вводиться
переважно інгаляційним шляхом.

44.

н е о б х ід н о п а м ’я т а т и !
-а т р о п і н у с у л ь ф а т з у м о в л ю є п с и х о м о т о р н е
з б у д ж е н ня і га л ю ц и н а ц ії; п ід ч а с з а с т о с у в а н ня
т р е б а б у т и дуже о б ер еж н и м и з д о з у в а н ня м ;
—М -х о л іно б л о к а т о р и н е с у м існ і із п с и х о с т и м у л я
т о р а м и , к о ф еїно м , п р е п а р а т а м и н а п е р с т я н к и ,
к л о ф е л іно м ;
—атропінусульфат н е с у м існ и й з і с н о д ійн и м и ,
м о р ф іно м , м а г н іюс у л ь ф а т о м , д и б а зол о м , к и с л о
т о ю а ц е т и л с а л іци л о в о ю.

45. Н - холіноміметики

Цититон (Cytitonum)
Збуджує Н – холінорецептори каротидних
клубочків
Форма випуску: в ампулах по 1 мл
Фармакологічна дія: Викликає рефлекторне
збудження дихального центру, стимулює
судиноруховий центр, призводить до підвищення
артеріального тиску.
Показання до застосування: Асфіксія, в тому
числі у новонароджених, шок, колапс, зупинка
дихання під час операції, травми, наркоз,
інтоксикації, отруєння отруйними речовинами.
Побічні дії: Уповільнення серцевого ритму, нудота,
блювота.
Протипоказання: Гіпертонічна хвороба,
атеросклероз, набряк легенів, внутрішні кровотечі
та кровотечі з великих судин.

46.

Табекс — препарат для
відвикання від
тютюнопаління.
Призначають всередину
за схемою. На курс
лікування — 100 таблеток
протягом 25 діб.

47.

Нікоретте — препарат для
лікування нікотинової залежності.
Він запобігає розвитку синдрому
відміни у людей, які кинули
палити, перешкоджає
відновленню тютюнопаління.
Курс лікування становить 3 міс.;
максимально — 1 рік.
П о б іч н і е ф е к т и : головний
біль, нудота, стоматит, ларингіт.
П р о т и п о к а з а н н я : ерозивновиразкове ураження травного
каналу у фазі загострення, період
вагітності.

48.

Лобеліну гідрохлорид (Lobelini
hydrochloridum)
Форма випуску: ампули по 1 мл 1% розчину
Показання до застосування: Ослаблення
або рефлекторна зупинка дихання (при
відсутності порушень з боку серцевосудинної системи), асфіксія
новонароджених (відсутність дихання).
Побічні дії: При передозуванні збудження блювотного центру,
зупинка серця, пригнічення дихання і судоми.
Протипоказання: Важкі органічні ураження серцево-судинної
системи, зупинка дихання в результаті прогресуючого
виснаження дихального центру.

49. Н - холінолітики

Гангліоблокатори
(бензогексоній,
пентамін, гігроній)
(
Міорелаксанти
(тубокурарину
гідрохлорид, дитилін)

50. Гангліоблокатори -

Гангліоблокатори
Засоби, які блокують передачу збудження у вегетативних
гангліях (парасимпатичних і симпатичних), а також Нхолінорецептори клітин мозкової речовини надниркових
залоз. Унаслідок цього розширюються периферичні судини
і покращується кровообіг, знижується АТ, погіршуються
секреторна і моторна функції шлунка і кишок.

51.

Бензогексоній
(Benzohexonium)
Форма випуску:
♦ таблетки по 0,1 г і 0,25 г
♦ ампули по 1 мл 2,5% р-ну
Пентамін (Pentaminum)
Форма випуску:
5% розчин в ампулах
по 1 і 2 мл
З ШКТ всмоктується
погано, тому його
переважно призначають під
шкіру, в/м, в/в краплинно.
Тривалість дії 3-6 год.
Застосування
гангліоблокаторів:
1/ у комплексній терапії
гіпертензивного кризу, набряку
мозку, набряку легень;
Препарати протипоказані
при інфаркті міокарда,
2/ для керованої гіпотонії гіпотензії, глаукомі,
зниження АТ і зменшення кровотечі
печінковій та нирковій
при операціях на серці, легенях,
недостатності, тромбозах.
щитоподібній залозі;

52.

Побічні ефекти і ускладнення пов’язані з
відсутністю вибірковості дії: вони одночасно
блокують усі ганглії вегетативної нервової
системи.
1) Ортостатичний колапс,
проявляється різким падінням АТ
і втратою свідомості при зміні
положення з горизонтального на
вертикальне. Для профілактики
ортостатичного колапсу протягом
2-2,5 год. після ін'єкції хворий
повинен полежати.
2) Сухість слизових
оболонок, порушення
акомодації, загальна
слабість, запаморочення,
тахікардія, атонія
сечового міхура і кишок.

53.

Слід памятати:
—про можливість виникнення ортостатичного
колапсу від прийому усіх гангліоблокаторів і тому
порадити пацієнту полежати після ін’єкції 2—2,5 год;
—бензогексоній не сумісний з мезатоном,
кофеїном, дибазолом.

54.

МІОРЕЛАКСАНТИ, АБО КУРАРЕПОДІБНІ ЗАСОБИ,
блокують н - холінорецептори, які розміщені в ділянці
закінчень соматичних нервів, на мембрані клітин
скелетних м’язів.
Отрута кураре - це суміш згущених екстрактів з
південноамериканських рослин, якою індійці здавна
змащували кінчики стріл перед полюванням. Тварина,
в яку влучала така стріла, ставала повністю
нерухомою внаслідок розслаблення
поперечносмугастих м’язів, іноді в неї зупинялося
дихання. В 1935 році Кінг виділив з отрути алкалоїд,
який отримав назву
тубокурарин.

55.

Під впливом міорелаксантів спостерігається розслаблення
смугастих м’язів, що відбувається в певній послідовності.
Спочатку виключаються дрібні м’язи пальців рук, ніг, вух,
очей, потім - м’язи кінцівок, голови, шиї, тулуба; в останню
чергу - міжреберні м’язи, діафрагма, що супроводжується
зупинкою дихання. Свідомість при цьому не порушується.
Відновлення тонусу м’язів відбувається в зворотному порядку.
Застосовують міорелаксанти для полегшення інтубації при
ввідному наркозі, виключення дихання при переході на
штучну вентиляцію, тривалого розслаблення скелетних
м’язів під час оперативних втручань. Необхідною умовою
при використанні цих препаратів є штучна вентиляція
легень.

56.

В медичній практиці застосовують такі
препарати: тубокурарину хлорид, піпекуронію
бромід (ардуан), дитилін.
Тубокурарину хлорид
Форма випуску: 1% р-н в ампулах по
1,5 мл
Піпекуронію бромід (ардуан)
Форма випуску : порошок
ліофілізований для приготування
р-ну для ін'єкцій по 4 мг в амп.
Дитилін.
Форма
випуску: 2 % рн по 5 мл в
ампулі.

57.

НЕОБХІДНО ПАМ’ЯТАТИ:
- міорелаксанти можуть зумовити бронхоспазм;
— міорелаксанти не сумісні з адреноміметиками,
гепарином, строфантином, глюкокортикоїдами,
наркотичними анальгетиками;
—тубокурарину хлорид не сумісний з промедолом.

58. Антихолінестеразні засоби

Антихолінестеразні засоби — знижують активність
ферменту ацетилхолінестерази і сприяють
накопиченню в холінергічних синапсах ацетилхоліну,
який стимулює М- і Н-холінорецептори.
Виникають такі ефекти:
Підвищується тонус і скоротлива активність гладких
м’язів, розвивається брадикардія, функція серця та
АТ знижуються, підсилюється секреція залоз,
покращується передача збудження на скелетні м’язи
та у вегетативних гангліях.

59.

Фізостигмін саліцилат (Physostigminum)
Форма випуску: 0,25- 1% розчин
Покази:
глаукома, парез і параліч кишечника, атонія сечового
міхура, дитячий церебральний параліч, неврози, міастенія,
залишкові явища після поліомієліту та крововиливу в мозок,
антидот при отруєннях міорелаксантами,
М-холіноблокаторами.

60.

Форма випуску:
♦ порошок, табл. по 0, 015г
♦ ампули 0,05% розчин 1мл

61.

Форма випуску:
♦ розчин для ін'єкцій 0,5% по 1 мл в
ампулах
♦ табл. по 0,004г

62.

Гостре отруєння речовинами
антихолінестеразної дії може
виникнути внаслідок передозування препаратів
цієї групи.
У потерпілих затруднюється дихання, різко
сповільнюється серцева діяльність і знижується
артеріальний тиск. Підсилюється слино- і
потовиділення, з’являються блювання, пронос,
судоми, запаморочення, коматозний стан.

63.

Допомога полягає у видаленні отрути з
місць, у які вона потрапила. Так, у разі
потрапляння її на шкіру ділянки ураження
промивають 3-5 % розчином натрію гідрокарбонату;
в травний канал — промивають шлунок, дають
адсорбувальні та проносні засоби, призначають
сифонну клізму. Якщо ФОС потрапила в кров,
проводять форсований діурез. Ефективними
методами є гемодіаліз і гемосорбція. Слід
призначити антагоністи (атропін) та реактиватори
холінестерази — дипіроксим, ізонітрозин,
внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Реактиватори холінестерази ефективні тільки в
перші години після отруєння. Необхідно провести
симптоматичне лікування.

64.

65.

Мудрість пресвітла і
нев’януча, - легко ті її
споглядають, які люблять її,
і знаходять її ті, які її
шукають» (Муд.6.12)