Лікарські засоби, що впливають на органи дихання
План заняття
Класифікація стимуляторів дихання
Етимізол (Aethimizolum)– стимулятор дихання центральної дії.
Кордіамін (Cordiaminum)
Вуглекислота
Протикашльові засоби
Види і причини кашлю
Класифікація протикашльових засобів:
Кодеїну фосфат (Codeini phoaphatum)
Входить до складу комбінованих препаратів для лікування застудних захворювань.
Етилморфіну гідрохлорид (Aethylmorphini hydrochloridum)
Глауцину гідрохлорид , або глаувент (Glaucini hydrochloridum)
Лібексин (libexinum)
Відхаркувальні засоби
Секретомоторні засоби рефлекторної дії
Секретомоторні засоби резорбційної дії
Муколітики прямої дії
Стимулятори синтезу сурфактанта
Мукалтин (Mucaltinum)
Муколітики
Трипсин кристалічний (Тrypsіnит crystallisaitum)
Ацетилцистеїн (АЦЦ) (Acetylcysteinum)
Бромгексин (Bromhexinum)
Амброксолу гідрохлорид, або лазолван
Засоби для лікування бронхіальної астми
Класифікація препаратів для лікування бронхіальної астми
Класифікація бронхолітиків
Еуфілін (амінофілін) (Euphyllinum)
Сальбутамол (Salbutamolum)
Фенотерол (Fenoterolum)
Засоби, які застосовують при набряку легень
При набряку легень застосовують наступні групи препаратів:
Запитання
Домашнє завдання
1.29M
Category: medicinemedicine

Лекція дихання (1)

1. Лікарські засоби, що впливають на органи дихання

2. План заняття

1. Класифікація лікарських засобів, що
впливають на функцію органів дихання.
2. Стимулятори дихання центральної та
рефлекторної дії. Форми випуску,
застосування, побічна дія.
3. Протикашльові засоби центральної та
периферійної дії.
4. Відхаркувальні засоби рефлекторної та
прямої дії.
5. Бронхолітичні засоби. Форми випуску,
механізм дії, особливості використання
препаратів.
6. Засоби, які застосовують під час нападу
бронхіальної астми.
7. Засоби, які застосовують при набряку легень

3.

Серед речовин, які впливають на функції органів дихання, виділяють
такі групи лікарських препаратів:
1)
стимулятори дихання;
2)
протикашльові засоби;
3)
відхаркувальні засоби;
4)
препарати, які використовуються при бронхіальній астмі;
5)
засоби, які застосовуються при набряку легень

4.

5.

Стимулятори дихання — препарати, які збуджують дихальний центр
довгастого мозку, збільшують частоту та глибину дихання. Застосовують
при станах, що супроводжуються пригніченням дихання.

6. Класифікація стимуляторів дихання

Стимулятори
дихання центральної
дії
( аналептики )
Стимулятори
дихання
периферичної
дії
Стимулятори
дихання
комбінованої дії
Етимізол
Бемегрид
Камфора
Кофеїн-бензоат
натрію
Сульфокамфокаїн
Цитітон
Лобеліну
гідрохлорид
Розчин аміаку
Карбоген
Кордіамін

7.

Стимулятори дихання центральної дії
безпосередньо збуджують дихальний
центр мозку.
Стимулятори дихання
периферичної дії подразнюють
периферичні рецептори і
рефлекторно стимулюють дихання.
Стимулятори дихання комбінованої
дії збуджують дихальний центр
прямо безпосередньо і
рефлекторно.

8. Етимізол (Aethimizolum)– стимулятор дихання центральної дії.

Здатність препарату стимулювати
дихання використовують при
передозуванні наркозних засобів,
легких отруєннях іншими речовинами
пригнічувального впливу, при ателектазі
легень, при асфіксії новонароджених
Порошок, таблетки по 0,1 г; ампули
по 3 і 5 мл 1% та 1,5% розчину.
Всередину по 1 таблетці 3-4 рази на
день або ж внутрішньом’язово по
2 мл 1,5 % розчину двічі на день.

9. Кордіамін (Cordiaminum)

Застосовується для профілактики та
лікування гострих та хронічних розладів
кровообігу та ослаблення дихання, зокрема,
при інфекційних захворюваннях, колапсі і
пригніченні дихання, викликаних
передозуванням засобів для наркозу,
снодійних, анальгетиків, при асфіксії
новонароджених.
Ампули по 1 і 2 мл 25% розчину;
шприц-тюбики по 1 мл.

10. Вуглекислота

є фізіологічним стимулятором дихання Застосовується у
вигляді карбогену.
До складу цієї газової суміші входять 5-7 % СО2 і 93-95 % О2.
При її інгаляції об’єм дихання зростає в 5-8 разів.
Розпочинається ефект через 5-6 хвилин після початку
вдихання карбогену. При цьому покращується загальний і
мозковий кровообіг.

11. Протикашльові засоби

– це лікарські препарати, які різними механізмами усувають кашель.
У більшості випадків кашель є пристосувальною реакцією
організму, яка спрямована на видалення з дихальних шляхів
сторонніх тіл або харкотиння.

12. Види і причини кашлю

Гострий
Кашель
Продукт Гострий бронхіт,
ивний
запалення легень
Непроду
ктивний
Респіраторні інфекції
верхніх дихальних шляхів,
алергічний риніт, гострий
синусит, тромбоемболія
легеневої артерії, серцева
астма, сухий плеврит,
зовнішній отит,
пневмоторакс, аспірація
сто-ронніх тіл,
перикардити.
Хронічний
Хронічний бронхіт,
бронхоектази, бронхіальна
астма, туберкульоз легень,
рак бронха, муковісцидоз,
застійна лівошлуночкова
недостатність
Кашльовий варіант бронхіальної астми,хронічні
запальні процеси
носоглотки (риніт,
синусит), інтерстиціальні
захворювання легень,
прийом антагоністів АПФ,
невротичний кашель,
процеси у середостінні,
кашлюк

13. Класифікація протикашльових засобів:

Протикашльові засоби центральної дії
1. Наркотичні протикашльові засоби
Кодеїну фосфат
Декстрометорфан
Бронхотуссин
Туссин плюс
Етилморфіну гідрохлорид (діонін)
2. Ненаркотичні протикашльові засоби
Бронхолітин
Синекод (бутамірат)
Стоптусин
Тусупрекс (окселадин, пакселадин)
Глауцин (глаувент)
Протикашль
ові засоби
периферичн
ої дії
Лібексин
Фалімінт

14. Кодеїну фосфат (Codeini phoaphatum)

Показання до застосування: захворювання, що
супроводжуються стійким, виснажливим кашлем.
Побічні ефекти: сонливість, закреп, звикання, залежність.
Порошок для прийому всередину і приготування розчинів
Всередину по 0,015 г ВРД-0,1г, ВДД-0,З г
Список Б

15. Входить до складу комбінованих препаратів для лікування застудних захворювань.

16. Етилморфіну гідрохлорид (Aethylmorphini hydrochloridum)

Показання до застосування: сильний кашель при
запальних захворюваннях дихальних шляхів, коклюші,
туберкульозі.
Побічні ефекти: подібні до таких у кодеїну.
Порошок, таблетки по 0,01-0,015 г
Всередину по 0,01-0,02 г
ВРД-0,03 г, ВДД- 0 ,1г
Список А

17. Глауцину гідрохлорид , або глаувент (Glaucini hydrochloridum)

Вибірково пригнічує центральні ланки кашльового
рефлексу. Не пригнічує дихальний центр, не
викликає наркотичної залежності, не впливає на
функцію шлунково-кишкового тракту.
Призначають глаувент при захворюваннях легень і
верхніх дихальних шляхів по 1 таблетці 2-3 рази на
день після їди. Препарат добре переноситься
хворими.
Випускається в
таблетках по 0,05 г

18. Лібексин (libexinum)

Показання до застосування: кашель при інфекціях дихальних
шляхів, перед інструментальними дослідженнями бронхів та
ін.
Таблетки по 0,1г
Всередину не розжовуючи по 0,1 г 3 рази на день

19. Відхаркувальні засоби

— препарати, які розріджують мокротиння та полегшують
його видалення із дихальних шляхів.
Відхаркувальні
засоби
Секретомоторні
Рефлекторної дії
Резорбційної дії
Муколітики
Прямої дії
Стимулятори
синтезу
сурфактанта

20.

Секретомоторні відхаркувальні засоби
збільшують секрецію бронхіальних залоз,
підвищують активність епітелію, посилюють
скорочення м'язів бронхів, зменшують
в'язкість мокротиння.

21. Секретомоторні засоби рефлекторної дії

Трава термопсису

22.

Подразнює рецептори шлунка і рефлекторно посилює
секрецію бронхів, зменшує в'язкість мокротиння.
Застосовують у вигляді:
настою трави термопсису в співвідношенні 1:400, 1:300 по 1
столовій ложці тричі на день;
екстракту термопсису сухого в таблетках;
входить до складу сухої мікстури від кашлю для дорослих,
яку перед застосуванням розводять у 10 разів водою,
уживають по 1 столовій ложці тричі на день.

23. Секретомоторні засоби резорбційної дії

Корінь алтеї
Мукалтин
Первоцвіт
Фіалка триколірна
Чебрець
Сік і настоянка з листя подорожника
Мати-й-мачуха
Калію йодид
Терпон
Натрію гідрокарбонат
Грудний збір
Нашатирно-анісові краплі
Пертусин
Пектосол
Бронхікум

24. Муколітики прямої дії

Дезоксирибонуклеаза
Трипсин
Хімотрипсин
Месна
Ацетилцистеїн
(АЦЦ-100, АСС-200, АЦЦ-лонг)
Карбоцистеїн
(бронхоклар, флюдитек,мукодин)

25. Стимулятори синтезу сурфактанта

Бромгексин (солвин)
Амброксол (лазолван, мукоброн, муколван, амбробене)

26. Мукалтин (Mucaltinum)

– препарат, який містить суміш полісахаридів з трави алтеї лікарської.
Призначають як відхаркувальний засіб по 1-2 таблетки перед їдою при
гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів.

27.

До препаратів алтеї лікарської належать також
екстракт алтейного кореня сухий (Exractum
Althaeae siccum), сироп алтейний (Sirupus
Althаеae). Екстракт алтейного кореня входить до
складу сухої мікстури від кашлю для дітей
(Mixtura sicca contra tussim pro infantibus).

28. Муколітики

змінюють фізико-хімічні
властивості, зокрема
структуру мокротиння та
його в'язкість.

29. Трипсин кристалічний (Тrypsіnит crystallisaitum)

— протеолітичний фермент, розщеплює білки. Відхаркувальний
засіб прямої дії. Виявляє також протизапальну дію, зменшує
набряк. Застосовують інгаляційно або внутрішньом'язово при
хворобах легень з виділенням густого гнійного мокротиння.
Порошок у флаконах по 0,005 та 0,01 г
Порошок розвести в 1-2 мл фізіологічного розчину натрію
хлориду.

30. Ацетилцистеїн (АЦЦ) (Acetylcysteinum)

— муколітичний відхаркувальний засіб, який за рахунок
вільних сульфгідрильних груп порушує структуру білків
гною і зменшує в'язкість мокротиння.
Показання до застосування: хвороби дихальних шляхів,
що супроводжуються утворенням в'язкого мокротиння, у
тому числі бронхіт, бронхоектатична хвороба, бронхіоліт,
бронхіальна астма, муковісцидоз тощо.
Побічні ефекти: виникають дуже рідко.

31. Бромгексин (Bromhexinum)

— муколітичний засіб, стимулятор утворення
сурфактанта (поверхнево-активної речовини,
яка утворюється в клітинах альвеол). Дія
розвивається через 1-2 доби після початку
лікування.
Показання до застосування: гострі і хронічні
інфекційно-запальні хвороби дихальних
шляхів.
Побічні ефекти: диспепсія, алергійні реакції.
Таблетки по 0,004 та 0,008 г; драже по 0,008 та
0,012 г; сироп по 60 та 100 мл (5 мл — 4 мг);
краплі, еліксир і мікстура по 150 мл
Всередину по 0,008 г 3-4 рази на день; по 1
чайній ложці сиропу 3-4 рази на день

32. Амброксолу гідрохлорид, або лазолван

- синтетичний муколітичний препарат.
Показання до застосування: хронічний
бронхіт, бронхіальна астма,
післяопераційні бронхолегеневі
ускладнення.
Секретолітична терапія при гострих і
хронічних бронхопульмональних
захворюваннях, повʼязаних із
порушеннями бронхіальної секреції та
ослабленням просування слизу.
Препарат призначають всередину (по 1 таблетці 2-3
рази на день після їди), інгаляційно (по 2-3 мл на
інгаляцію 1-2 рази на добу), внутрішньом’язово та
внутрішньовенно.

33. Засоби для лікування бронхіальної астми

Бронхіальна астма — хвороба алергічного
походження, яка проявляється нападами ядухи
(бронхоспазму) та хрипами різного ступеня
вираженості. Напади захворювання виникають
унаслідок гострого порушення прохідності
(звуження) дрібних бронхів, супроводжується
запаленням, застоєм слизу, утрудненням дихання.

34. Класифікація препаратів для лікування бронхіальної астми

Бронхолітики
Глюкокортикоїд Протиалергічні
и
Адреноміметики
М-холіноблокатори
Міотропні
Пульткорт
Інгакорт
Преднізолон
Бекломет
(беклометазон,
беклазон,
беклокорт)
Будезонід
Фліксотид
Азмакорт
(тріамцинолон)
Кетотифен
Кромолін-натрій
(кромоген, інтал,
кромогексал)
Тайлед
(недокроміл)

35. Класифікація бронхолітиків

Бронхолітики
міотропної дії
Адреноміметики
М-холіноблокатори
Еуфілін (амінофілін)
Теофілін (ретафіл)
Адреналіну
гідрохлорид
Ізадрин (новодрин)
Салбутамол
Фенотерол (беротек)
Орципреналін
(алупент,
астмопент)
Ефедрину
гідрохлорид
Беродуал
Дитек
Атропіну сульфат
Платифіліну
гідротартрат
Окситропію бромід
(вентилат)
Метацин

36. Еуфілін (амінофілін) (Euphyllinum)

— міотропний бронхолітик, розслаблює
непосмуговані м'язи бронхів, коронарних
судин, знижує тиск у легеневій артерії.
Показання до застосування: лікування та
купірування нападів бронхіальної астми,
бронхоспазм, набряк легень та інші
захворювання, що супроводжуються
застійними явищами.
Побічні ефекти: при швидкому
внутрішньовенному введенні —
запаморочення, головний біль,
серцебиття, нудота, блювання, судоми,
зниження AT.

37. Сальбутамол (Salbutamolum)

Випускається в аерозольних алюмінієвих балончиках із вмістом 10 мл
(200 разових доз) і в таблетках по 0,002 г і 0,004 г.

38. Фенотерол (Fenoterolum)

фурозольні інгалятори по 300 разових доз.

39. Засоби, які застосовують при набряку легень

Набряк легень — тяжкий і небезпечний для життя стан, що
розвивається внаслідок гострої лівошлуночкової
недостатності.

40. При набряку легень застосовують наступні групи препаратів:

піногасники: спирт етиловий або антифомсилан, які
вводять інгаляційно;
дегідратуючі засоби (осмотичні діуретики): маніт,
сечовина для ін'єкцій;
діуретики швидкої дії: фуросемід, кислота етакринова,
які вводять з метою зменшення кількості рідини в
організмі;
серцеві глікозиди швидкої дії — строфантин, корглікон,
целанід, дигоксин — вводять для посилення роботи
серця, при серцевій недостатності;
гангліоблокатори — бензогексоній, гігроній, пентамін;
судинорозширювальні засоби міотропної дії — натрію
нітропрусид, нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат, а
також морфіну гідрохлорид, фентоламін та еуфілін
вводять для зниження тиску в малому колі кровообігу;
кисень вводять постійно інгаляційно для покращання
оксигенації тканин.

41. Запитання

Які групи препаратів відносять до стимуляторів дихання?
Назвіть групи протикашльових засобів?
До якої фармакологічної групи належать секретолітики та
муколітики?
Які групи препаратів застосовують для лікування хворих на
бронхіальну астму?
Яку назву має група препаратів, які розслаблюють гладкі м'язи
бронхів?

42. Домашнє завдання

Випишіть рецепти на такі препарати:
Кодеїну фосфат;
Лібексин;
Мукалтин;
Калію йодид;
Трипсин кристалічний;
Бромгексин;
Еуфілін.
English     Русский Rules