Термометрія. Лекція 5

1.

«Термометрія»

2.

Температура тіла людини
залежить від процесів
тепловіддачі і
теплоутворення.
Нормальні показники
температури тіла здорової
людини коливаються
протягом дня
від 36,4о до 36,9оС.
Людина переносить:
• Мінімальна 28оС;
• Максимальна 42-43оС.

3.

Фізіологічні коливання температури
• Зранку на 0,3-0,5оС
нижча ніж увечері;
• У грудних дітей – дещо вища, у
людей похилого віку – нижча;
• Незначно підвищується
- після приймання їжі,
фізичної роботи.
Запам'ятайте правило
Лібермейстера,
що при підвищенні температури
тіла на 1оС, частота пульсу
прискорюється на 8-10 уд/хв.

4.

Місця вимірювання
температури тіла
• Пахвинна западина;
• Пахова складка;
• Пряма кишка
(ректально);
• Піхва (вагінально);
36,436,9оС
На 0,5-1оС
вища
36,9-37,9оС
• Ротова порожнина
(орально).
Тривалість вимірювання – 10 хв.

5.

Вимірювання температури
За допомогою термометра:
В стаціонарі – два раза на добу:
о 700 - 730 (зранку натще) та
1630-1700 (до вечері).
Термометр “Термотест”:
• Полімерна пластинка покрита
емульсією рідких кристалів;
• Прикладають до чола;
• Світиться зеленим кольором:
“N”(Norma)
tо 36-37оС
“F”(Febris)
tо вище 37оС

6.

ОКЛ
239/22
Р – рано;
В – вечір.
30.
09.
01.
10.
02.
10.
Загорецька Л. С.
03.
10.
4
04.
10.
30.09.
Р – 36,6°;
В – 37,8°.
Ціна поділки
– 0,2°С,
темпер.
крива синім
кольором.
36,0
35,8
35,6
35,4
35,2
01.10.
Р – 38,8°;
В – 37,2°.
02.10.
Р – 38,0°;
В – 39,4°.
03.10.
Р – 38,2°;
В – 36,8°.

7.

Гарячка
1. За ступенем підвищення:
• Субфебрильна
37-38°С;
• Фебрильна (помірна)
38-39°С;
• Піретична (висока)
39-41°С;
• Гіперпіретична (надвисока)
понад 41°С.

8.

2. За тривалістю:
• Блискавична
(швидкоминуча) – до 3 діб
(респіраторні вірусні
інфекції);
• Гостра – 3-15 днів (гострий
бронхіт, пневмонія);
• Підгостра – 15-45 днів
(ревматизм в стадії
загострення);
• Хронічна – понад 45 днів
(туберкульоз, сепсис,
хронічний тонзиліт).

9.

Гарячка
Періоди:
І
підвищення t°;
ІІ
збереження
високої t°;
ІІІ
зниження t°:
літичне
критичне

10.

І
період
теплопродукція
збільшена,
тепловіддача
зменшується.
• Симптоми:
- Ниючий біль у всьому тілі, “ломота” кісток;
- Головний біль;
- Відчуття холоду, остуда;
- «Гусяча» шкіра;
- Шкіра – бліда, синюшна, холодна на дотик;
- Підвищення tо тіла.
• Догляд:
- Укласти в ліжко;
- Укутування пацієнта;
- Грілка до ніг;
- Гарячий чай;
- Контролювати гемодинамічні показники
(пульс, АТ, ЧСС, ЧДР).

11.

ІІ
період
збереження tо на
високому рівні
теплопродукція і
тепловіддача високі.
• Симптоми:
- Головний біль, неспокій;
- Відчуття жару, високостійка tо;
- Почервоніння обличчя;
- Сухість шкіри і слизових;
- Сухість у роті, тріщини на губах;
- Галюцинації, марення.
• Догляд:
- Суворий ліжковий режим;
- Індивідуальний сестринський пост;
- Контролювати гемодинамічні показники (пульс, АТ, ЧСС, ЧДР),
постійно повідомляючи лікаря про стан пацієнта;
- Холодний компрес або міхур з льодом до чола;
- Жарознижуючі середники (за призначенням лікаря);
- Охолодження шкіри (1 ст. л. оцту на склянку води, спиртом).

12.

• Знижений апетит:
Стежити за чистотою тіла, при потребі
зміна білизни;
Догляд за порожниною рота, змащувати
губи вазеліном;
Дієта №13 – годувати часто, невеликими
порціями; їжа напіврідка,
висококалорійна, легкозасвоювана, в
першій половині дня;
Багато пиття - солодкий теплий чай з
малиною, цитриною, фруктові соки,
мінеральні води.
• Можливі порушення серцево-судинної
діяльності, функцій органів
травлення, сечовиділення, тощо.
Спостереження за фізіологічними
відправленнями.

13.

ІІІ
період
зниження tо
тепловіддача
збільшена.
• Симптоми:
- Зниження tо;
- Частий пульс, слабого
наповнення і напруження;
- Дихання поверхневе;
- Загальна слабість;
- Головний біль,
головокружіння;
- Можлива нудота, блювання;
- Пітливість;
- Шкіра бліда → ціаноз, вкрита
липким холодним потом.

14.

• Догляд:
1. При літичному
(постоповому) зниженні t°:
- велика кількість рідини;
- висококалорійна
вітамінізована їжа;
- догляд за ротовою
порожниною;
- часта переміна постільної
та натільної білизни;
- провітрювання
приміщення.

15.

• Догляд:
2. При критичному зниженні t°
може виникнути колапс – гостра
серцево-судинна недостатність:
- Негайно викликати лікаря;
- Положення з опущеним головним і
припіднятим ніжним кінцем ліжка,
голова повернута на бік;
- Приготувати розчин кофеїну-бензоат
натрію, сульфокамфокаїн, кордіамін;
- Виміряти АТ, слідкувати за
гемодинамічними показниками;
- Міцний гарячий чай чи кава;
- Грілки до ніг;
- Зміна білизни.

16.

Гарячка
По характеру коливань – типи
температурних кривих:
Постійна;
Виснажуюча (гектична);
Переміжна (інтермітуюча);
Послаблююча (ремітуюча);
Хвилеподібна;
Спотворена;
Зворотна;
Неправильна.

17.

Гарячка
послаблюючого
(ремітуючого) типу різниця між ранковою та
вечірньою t° коливається в
межах 1-2°С, а іноді і
більше; вранці t° тіла
падає нижче 38°С, але не
знижується до
нормального рівня.
(гноячкові захворювання,
вогнищеве запалення
легень).

18.

Гарячка
хвилеподібного типу –
поступове наростання
температури і поступове
її зниження (при
лімфогранулематозі,
бруцельозі).

19.

Гарячка
переміжного типу
(інтермітуюча) раптове підвищення
температури до
39о-40оC і вище і
швидке зниження
до норми і
повторюється через
1-2-3 дні (при
малярії).

20.

Гарячка
гектичного
(виснажуючого) типу –
добові коливання 2-4оС з
швидким падінням
температури до або нижче
норми і швидким
наростанням температури
(сепсис, гноячкові
захворювання, активний
туберкульоз легень в
стадії розпаду).

21.

Гарячка
зворотного типу
(поворотна) раптове підвищення
температури до 39-40оС
і вище, тримається кілька
днів, з наступним
пониженням температури
до норми, яка через кілька
днів змінюється новим
періодом гарячки з
послідовним зниженням
(сепсис, туберкульоз).

22.

Гарячка
постійного типу коливання добової
температури не більше 1оС
(ревматизм, крупозна
пневмонія, черевний тиф).

23.

Гарячка
спотвореного
(зворотного, збоченого,
або інвертованого) типу подібна до гарячки
гектичного типу, але
максимум температури
спостерігається вранці, а
увечері вона падає до
нормальних або
субфебрильних величин.
(сепсис, важкі форми
туберкульозу).

24.

Гарячка
нерегулярного типу спостерігається непевна
тривалість з
неправильними та
різноманітними добовими
коливаннями t° тіла у
вигляді постійної,
послаблюючої, переміжної,
зворотної та інших гарячок
та їх різних поєднань.
(ревматизм, хронічний
бронхіт, холецистит).

25.

Алгоритм дії медперсоналу у
випадку, коли розбився ртутний
термометр (демеркуризація)
1. Вивести із приміщення всіх
людей.
2. Відчинити навстіж усі вікна.
3. Максимально ізолювати
забруднене приміщення, зачинити
всі двері до забрудненого
приміщення. Врахувати, що
температура повітря у цьому
приміщенні має бути не вище 18°С.
4. Одягнути ЗІЗ (маска або
респіратор, одноразовий халат,
рукавички, бахіли).
5. Зібрати шматочки скла з
термометра у ту ж ємність, до якої
збиратимете ртуть.

26.

6. Збирати ртуть від периферії
забрудненої площі до її центру,
щоб запобігти забрудненню взуття
і подальшому поширенню ртуті.
7. Зібрати розлиту ртуть за
допомогою підручних засобів:
набір для підмітання із гумовою
стяжкою, совок і волога кісточка,
гумова груша з тонким
наконечником, мочалкою,
пластинкою або пензликом,
лейкопластиром, скотчем,
вологим слабо проклеєним або не
проклеєним папером.
NB! Заборонено збирати ртуть
порохотягом, підмітати віником,
викидати її в ємкість зі сміттям або
каналізацію!!!

27.

8. Зібрану ртуть помістити у банку з водою
або дезінфікуючим розчином, щільно
закрити кришкою.
9. Засоби, якими збирали ртуть,
продезінфікувати або помістити у ємність зі
ртуттю.
10. Щільно закрити ємкість із ртуттю та
помістити у прохолодне місце, до якого не
мають доступу сторонні особи та куди не
проникають прямі сонячні промені.
11. Вимити забруднені ртуттю предмети
мильно-содовим або мийно-дезінфекційним
розчином.
12. Зняти ЗІЗ і помістити у бак для подальшої
утилізації.
13. Провести гігієнічну обробку рук.
14. Здати зібрану ртуть відповідальній особі
за відходи, для подальшої утилізації.
15. Щоденне провітрювання забрудненого
приміщення.