1.00M
Category: medicinemedicine

Класифікація лихоманок, типи температурних кривих

1.

• Гіпертермія, що розвивається в
патологічних умовах і супроводжується
порушенням обміну речовин,
розладом більшості функцій організму
(дихання, кровообіг, нервова й
ендокринна системи, сечовиділення й
ін.) називається лихоманкою. Це
складна захисно-пристосувальна
реакція організму, що виникає у
відповідь на дії патогенних
подразників і, що виражається в
перебудові обміну речовин і
терморегуляції, що призводить до
підвищення температури тіла.

2.

Класифікація за етіологією
• Всі причини лихоманки умовно можна згрупувати в такий спосіб:
інфекційні процеси різного походження (інфекційні захворювання й будьяка інфекція, що викликає місцеву або загальну реакцію організму);
неінфекційні процеси, що супроводжуються розпадом тканин і розвитком
аутоімунного або асептичного запалення (інфаркт міокарду, розпад
пухлини, великі травми, опіки, операції, переливання крові); порушення
функцій теплорегулюючих систем: ендокринної (субфебрілітет при
гіперфункції щитовидної залози); центральний неврит, у тому числі
функціональні порушення («терморегуляторний невроз») у вигляді
субфебрілітета; посилення теплопродукції в результаті тривалої напруги
м'язової роботи (судорожний синдром); синдром «лихоманки неясного
генеза» – підвищення температури тіла вище 38 ˚С протягом не менш 3
тижнів.

3.

інфекційна лихоманка
Лихоманка, що виникає при інфекційних хворобах
і обумовлена впливом на організм продуктів
обміну або розпаду збудника, а так само
ендогенних пірогенів, що утворюються при
інфекційних процесах;
Гнійно-резорбтивна лихоманка (ранова
токсико-резорбтивна, лихоманка ПироговаПастера-Лістера, сепсису)
лихоманка, обумовлена всмоктуванням токсичних
продуктів з вогнища гнійного запалення;
Неінфекційна лихоманка
лихоманка, не пов'язана з інфекційним процесом,
а частіше обумовлена асептичним автоімунним
ушкодженням тканин, подразненням непотових
рецепторних зон, виділенням в організм
пірогенних речовин;
Аліментарна лихоманка
лихоманка в грудних дітей, викликана
неадекватним складом їжі (частіше при
недостатній кількості води);
Сольова лихоманка
розвивається при некомпенсованій затримці
хлориду натрію в організмі, спостерігається в дітей
грудного віку при порушенні харчування;
Молочна лихоманка
лихоманка, що виникає при гострому застої
молока в молочних залозах.

4.

Основним клінічним
симптомом
лихоманки є
підвищення
температури тіла,
найбільш яскравий і
легко обумовлений
симптом, що має
велике
симптоматичне й
діагностичне
значення
Залежно від характеру підвищення
температури (висота, тривалість, добові
коливання, час, етіологія) розрізняють
наступні типи лихоманок: по висоті –
субфебрильна – 37-38 ˚С; помірна
лихоманка – 38-39 ˚С; висока лихоманка –
39-41 ˚С; гіперпіретична або надмірна –
вище 41 ˚С; по тривалості – скороминуща
(ефемерна) – протягом декількох годин, але
не більше 1-2 днів; гостра – до 15 днів;
підгостра – до 45 днів; хронічна – понад 45
днів.

5.


постійна лихоманка або гарячка – висока, не менш 39 ˚С, тривала з невеликими коливаннями температури (не більше
1˚С); характерна для черевного й висипного тифів, крупозної пневмонії;
послаблююча або ремітуюча лихоманка – лихоманка з добовим коливанням температури більше 1-1,5 ˚С, причому при
падінні температура опускається до 38˚С (без зниження до нормального рівня); спостерігається при бронхопневмонії,
гнійних захворюваннях;
переміжня або інтермітуюча лихоманка або гарячка – лихоманка із чергуванням періодів високої температури тіла (3940 ˚С) протягом дня з періодами субнормальної температури (нижче 36 ˚С) і знову підйом на 2-3 дня; типова для
малярії;
зворотна лихоманка – лихоманка із правильною зміною періоду високої лихоманки (до 39-40˚С і вище) з періодом
раптового зниження температури до норми тривалістю кілька днів, а потім знов настає період гарячки і наступним
зниженням температури; патогномонічна для зворотного тифу;
хвилеподібна або ундулююча лихоманка – лихоманка зі зміною періодів поступового наростання температури до
високих цифр і поступове її зниження до субфебрильних або нормальних цифр; характерна для бруцельозу;
лімфогранулематозу;
гектична або що виснажує – тривала лихоманка з великим добовим коливанням в 3-4˚С і швидким спадом температури
до норми і навіть нижче; ці коливання супроводжуються значним потовиділенням, виснажуючою слабкістю,
повторюється 2-3 рази на добу; характерна для кінцевої стадії туберкульозу легенів, сепсису;
інвертована лихоманка – лихоманка зі зворотним типом добових коливань, при яких ранкова температура вище
вечірньої, зазвичай сполучається з лихоманкою, що виснажує; спостерігається у важких випадках туберкульозу й
септичних станів;
неправильна або атипова лихоманка – лихоманка невизначеної тривалості з неправильними й різноманітними
добовими коливаннями; спостерігається при багатьох захворюваннях (грип, дифтерія, дизентерія, гострий ревматизм,
ендокардит, туберкульоз, плеврит, сепсис і ін.);
лихоманка Пеля-Ебштейна – постійна лихоманка тривалістю 8-10 днів, що переміняється безпропасним періодом в 1014 днів; спостерігається при лімфогранулематозі.
Класифікація лихоманок згідно характеру добових коливань
English     Русский Rules