Гендерна політика та врегулювання конфліктів

1. ГЕНДЕРНА ПОЛІТИКА ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ

Скороход Наталія Михайлівна
Шерстньова Наталія Вікторівна

2. Питання для розгляду

• 1. Стать та гендер
• 2. Загальні засади гендерної політики
• 3.Механізми реалізації гендерного підходу
• 4. Гендерні стереотипи
• 5. Гендерні конфлікти

3. СТАТЬ ТА ГЕНДЕР

Стать (біологічна)
Гендер (соціальна стать)
Стосується біологічних відмінностей
між жінками і чоловіками
Стосується соціальних відмінностей
між жінками і чоловіками
Статеві відмінності не змінюються в
залежності від раси, класу, релігії,
етнічного походження
Гендерні
відмінності
різняться
залежно від раси, класу, релігії,
етнічного походження
Статеві відмінності не змінюються у
часі
Гендерні відмінності змінюються у
часі
Одними
з
основних
статевих Гендерні відмінності проявляються у
відмінностей
є
такі:
жінки різних ролях, якостях та поведінка
народжують,
годують
груддю, жінок та чоловіків у суспільстві;
продуктують яйцеклітини, чоловіки гендерні відмінності змінюються
продуктують сперматозоїди
залежно від ситуації.

4. СТАТЬ ТА ГЕНДЕР

Стать (біологічна)
Гендер (соціальна стать)
Чоловік, жінка
Поняття
«мужній»,
«жіночий»,
«чоловічий»,
«жіночий»
характеризують соціальні якості
особистості
Біологічна лінія життя людини
Соціальна лінія життя людини

5. Бути в суспільстві чоловіком чи жінкою означає не просто мати ті чи інші анатомічні особливості – це означає виконувати ті чи

інші запропоновані
нам гендерні ролі.
Біологічна стать не може бути поясненням
відмінностей їх соціальних ролей, які існують в
різних суспільствах.
Гендер конструюється суспільством як соціальна
модель жінок і чоловіків, що визначає їх
становище і роль у суспільстві та його інститутах
(сім”ї, культурі, освіті і ін.)

6. Державна гендерна політика

Реалізується через
Спрямована на
Вирішення ґендерних
проблем – тих проблем, з
якими зіштовхуються жінки
і чоловіки у
соціокультурному
середовищі.
Досягнення ґендерної
рівності – практичні цілі та
завдання, досягнення яких
сприятиме вирівнюванню
ситуації щодо жінок і
чоловіків в конкретній
сфері
це діяльність
(або бездіяльність
у разі навмисного
непровадження
такої політики)
державних
інституцій,
спрямована на
здійснення
(безпосередньо
або
опосередковано)
та гарантування
рівних прав,
свобод і
можливостей для
жінок і чоловіків,
утвердження
ґендерної
демократії та
формування
ґендерної культури
в суспільстві.

7.

Які питання розглядає ґендерна політика?
Як приклад:
Тато самостійно виховує дітей. Йому потрібно відвідати лікаря. Він не має часу
(робота, виховання, побут забирають весь його час). Багато громадських та
медичних центрів не мають дитячих кімнат. Садочки не мають груп
продовженого дня. Чоловік опинився у незвичній для себе ситуації, треба
піклуватись про себе і про дітей, бо все своє життя він чув, що він лідер, що він
не має права скаржитись, що чоловік повинен багато працювати, що питання
дітей вирішують жінки. Йому важко визнати, що він потребує допомоги.
Питання: Чи подібну проблему розглядає ґендерна політика?
Відповідь: Так, це питання ґендерної політики, воно стосується чоловіка, який
відповідально ставиться до своїх батьківських обов’язків, але не приділяє
увагу своєму здоров’ю.

8.

Які питання розглядає ґендерна політика?
Питання: Чи місцева адміністрація готова допомогти батькові, який
самостійно виховує дітей? Чи громада знає про його проблеми? Чи батько
готовий визнати, що йому потрібна допомога? Чи батько знає про наявні
послуги в громаді?
На жаль, існує багато прикладів, коли самотній батько має більше
страхів/комплексів? ніж одинока мати.
Він не може публічно визнати/розповісти про свої проблеми, звернутись
за допомогою. Допомога батькові так само є завданням для теми
«Ґендерна політика». Тато важливий для родини, як і мама. (Батькуодинаку повинні забезпечуватись однакові права. На практиці права
обмежені. Не передбачено додаткових гарантій щодо працевлаштування).
Підсумок: Там, де присутні питання, що стосуються захисту
прав чоловіків та жінок, дівчат та хлопців в соціумі, там, де
присутні їхні інтереси – там існують питання ґендерної
політики

9.

Гендерна політика допомагає зрозуміти, що основним для гідного життя
як жінки, так і чоловіків, як хлопчика, так і дівчинки є рівність у
можливостях мати доступ до отримання якісних послуг, незалежно від
статі, соціального статусу, місця проживання.
Гендерна політика враховує різні верстви населення, різні групи жінок та
дівчат, чоловіків та хлопців, здорових, хворих, працевлаштованих і
безробітних, мігрантів, місцевих, внутрішньо переміщених, молодих і
старих, самотніх чи з родиною, удів та інші соціальні групи.
Гендерна політика є важливою, тому що відсутність гендерночутливих
послуг призводить до порушення прав людини, дискримінації за ознакою
статі в різних формах (сільська громада, район міста, де відсутні лікарні,
садочки).

10.

В Україні більшість питань, які стосуються послуг, що
надаються населенню, належать до повноважень органів
місцевого самоврядування.
Гендерночутлива послуга – це послуга, яка орієнтована
на конкретні потреби та інтереси різних соціальних груп.
Практики моделювання та оновлення послуг з
урахуванням гендерної чутливості свідчать про те, що їхня
орієнтованість на одну цільову групу покращує становище
всіх жителів громади. Наприклад, інфраструктурні
покращення, як-от: похилі спуски, зручна неслизька
тротуарна плитка, які початково плануються для
полегшення пересування маломобільних груп населення
(осіб з інвалідністю, батьків з малаолітніми дітьми, длюдей
похилого віку), допомагають створити простір населеного
пункту зручним і для інших груп.

11.

Суть гендерноорієнтованого бюджетування
“побачити” інтереси жінок і чоловіків і забезпечити їм
рівний доступ до послуг. Якщо ми не ставимо питання:
“Кому ми надаємо послугу? Чиї ми потреби
задовольняємо?”, то напевно, не зможемо
задовольнити потреби реальних жінок і чоловіків.
Гендерна справедливість – потреби можуть бути
різними.

12.

Територіальні громади повинні сформувати нове бачення процесу
формування послуг та налагодити комунікацію зі своїми мешканцями.
Саме гендерний аналіз є тим інструментом, який допомагає сформувати
бачення послуг відповідно до потреб жінок і чоловіків різних соціальних груп.
Гендерний аналіз дає відповіді на важливі питання Хто не користується послугами і чому?
Хто має доступ до ресурсів та послуг?
Хто їх контролює?
Хто приймає рішення в громаді?
Чи є гендерночутливим планування, реалізація та оцінка заходів в громаді.
Відповіді на ці запитання допоможуть сформувати дорожню карту
покращення послуг.
Фактор вразливості – необхідна умова гендерного аналізу. Вразливість – це
стан обмежених можливостей чи здатності жінок та чоловіків, дівчат та
хлопців певно мірою користуватися своїми правами (наприклад, аналіз щодо
становища одиноких матерів, внутрішньопереміщених осіб, осіб з
інвалідністю)

13. Ґендерне законодавство України Проблеми реалізації

• “Державу варто вважати
поділеною на дві частини
– чоловіче і жіноче
населення. При тому
державному ладі, де
погано налагоджена
справа зі становищем
жінок, половина держави
неминуче виявляється
беззаконною”
• Аристотель
• “Політика”, кн.ІІ.
Розпорядження
органів місцевої влади
Нормативно-правові акти
національного рівня
Міжнародне законодавство

14.

• Право людини є священним, яких би жертв
це не коштувало пануючій владі
І.Кант
• Гендерне право – це комплексний правовий
інститут, який складається з правових норм,
що встановлюють засоби забезпечення
рівності прав людини незалежно від статі, а
також передбачають межі допустимих
відмінностей у правах залежно від статі.

15. Міжнародні рамки для впровадження принципів ґендерної рівності та дотримання прав людини

• Статут ООН
• Загальна декларація прав людини
• Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо
жінок
• Пекінська платформа дій
• Резолюція ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний в
області сталого розвитку на період до 2030 року»
• Резолюція Ради Безпеки ООН №1325
• Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та
Європейським Союзом, Європейським співтовариством з
атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
• Стратегія ґендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки

16. Міжнародні документи, ратифіковані Україною

Конвенція ООН про ліквідацію всіх
форм дискримінації проти жінок
(CEDAW, 1979);
Декларація ООН про соціальний
прогрес (1993р.);
Конвенція про ліквідацію насильства
щодо жінок;
Пекінська декларація і платформа дій і
інші підсумкові документи, прийняті
на IV Всесвітньої конференції про стан
жінок «Дії в інтересах рівності,
розвитку і миру» (Пекін, 1995 р.);
53 з 183 Конвенцій, прийнятих
Міжнародної організацією праці;
Міжнародна Конвенція № 156 права
працюючих з сімейними обов’язками;
Віденська декларація прав людини
(1993 г.);
Конвенція ООН про права дитини і 2
факультативних протоколи до неї.
Європейська соціальна
хартія (1961р.);
Європейська соціальна
хартія (переглянута
1999р.);
Європейська декларація
про рівність жінок та
чоловіків (1998р.) тощо.
Загальна декларація прав
людини (1948 р.);
Європейська конвенція
про захист прав і
основних свобод людини
(1950 г.);
Міжнародний пакт ООН
про громадянські і
політичні права (1966 р.);
Міжнародний пакт ООН
про економічні, соціальні
і політичні права (1966 г.);

17. Джерела інформації про гендерну рівність

Конституція України;
Закони України:
• "Про забезпечення рівних
прав та можливостей
жінок і чоловіків",
• "Про засади запобігання
та протидії дискримінації в
Україні",
• "Про запобігання та
протидію домашньому
насильству",
• "Про протидію торгівлі
людьми";
• Державна соціальна
програма забезпечення
рівних прав та
можливостей жінок і
чоловіків на період до
2021 року, схвалена
постановою Кабінету
Міністрів України від
11.04.2018 № 273

18. Нормативно-правові акти, що регулюють питання ґендерної рівності в Україні

• Конституція України. (ст.3,21,24,51)
Нормативно• Закон України «Про забезпечення рівних
правові акти, що
прав та можливостей жінок і чоловіків»
(2005 р.)
регулюють
• Указ Президента України «Про
питання
вдосконалення роботи центральних і
органів влади щодо
ґендерної рівності місцевих
забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків» (2007 р.)
в Україні
Чинне законодавство
України визнає важливість
політики ґендерної рівності,
як гарантію забезпечення
рівних прав усіх громадян
України. Це підтверджено
національним
законодавством та
нормативно-правовими
актами, а також
ратифікованими
міжнародними
документами.
• Наказ МОН «Про впровадження
принципів гендерної рівності в освіту»
(2007).
• Закон України «Про протидію торгівлі
людьми» (2011)
• Закон України «Про засади запобігання та
протидії дискримінації в Україні» (2012 р.)
• Про запобігання та протидію
домашньому насильству (2017).
• Державна соціальна програма
забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків на період
до 2021 року (2018)

19. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»

Основні напрями державної політики у цій
сфері:
Закон України
«Про забезпечення
рівних прав та
можливостей жінок
і чоловіків»
• утвердження гендерної рівності;
• недопущення дискримінації за ознакою
статі;
• забезпечення рівної участі жінок і
чоловіків у прийнятті суспільно важливих
рішень;
• забезпечення рівних можливостей
жінкам і чоловікам щодо поєднання
професійних та сімейних обов’язків;
• підтримка сім’ї, формування
відповідального материнства і
батьківства;
• виховання серед населення України
культури гендерної рівності, поширення
просвітницької діяльності у цій сфері;
• захист суспільства від інформації,
спрямованої на дискримінацію за
ознакою статі.

20. Гендерні стереотипи

Набір загальноприйнятих норм і
суджень, які стосуються існуючого
становища чоловіків і жінок, норм їхньої
поведінки, мотивів і потреб. Гендерні
стереотипи закріплюють існуючі
гендерні розбіжності і стають
перепоною до змін стану справ в сфері
гендерних відносин

21.

Інструменти формування ҐС
Мова
Державна політика
Родина
Законодавство
Однолітки
Освіта
Релігія
Інші дорослі
Ігри
ЗМІ (радіо,
телебачення)

22. Ґендерні стереотипи щодо жінок

23. Приклади ґендерних стереотипів стосовно жінок

• Основне призначення жінки – це родина і
діти, а не кар’єра.
• Жінка вважається успішною тільки тоді,
коли вдало виходить заміж.
• Жінкам на роботі платять менше, тому що
вони менш компетентні працівники, ніж
чоловіки.
• Жінки не такі добрі керівники, як чоловіки.
• Жінки не агресивні.

24. Гендерні стереотипи щодо чоловіків

25. Приклади гендерних стереотипів стосовно чоловіків

•Цінність чоловіка визначається його
заробітком та успішністю на роботі.
•Чоловік повинен бути сильним.
•Чоловік повинен бути знаючим і
компетентним.
•Чоловік повинен виказувати мало
почуттів і вирішувати свої емоційні
проблеми без сторонньої допомоги.
•Чоловік повинен уникати специфічно
жіночих видів діяльності

26. Ґендерні стереотипи у вихованні

Для хлопців
• Фізична сила
• Емоційна твердість;
• Професійна успішність
• Компетентність

27.

28.

29. Ґендерні стереотипи у вихованні

Для дівчат
• Чуттєвість
• Пасивність
• Висока емпатія
• Спрямованість на міжособисті
відносини

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36. Руйнуємо стереотипи …

37.

38.

39. Дякую…

40.

41. Гендерні стереотипи передбачають стандартні моделі поведінки чоловіків і жінок

42. Групи гендерних стереотипів

І група - стереотипи маскулінності-фемінності
– нормативні уявлення про соматичні,
психічні, поведінкові властивості, характерні
для чоловіків і жінок. А саме: чоловіки
компетентні,
домінантні,
незалежні,
агресивні, самовпевнені, схильні керувати
своїми почуттями; жінки більш пасивні,
залежні, емоційні, турботливі та ніжні.

43. Групи гендерних стереотипів

ІІ група – стосується змісту праці чоловіків та
жінок: традиційною для жінок вважається
діяльність обслуговуюча, виконавча; для
чоловіків
діяльність
інструментальна,
творча, їм більше підходить організовувати
та керувати

44. Групи гендерних стереотипів

ІІІ група стереотипів пов”язана із
закріпленням сімейних і професійних
ролей у відповідністю зі статтю. Для
чоловіків головні ролі – професійні, для
жінок – сімейні. “Нормальний” чоловік
прагне до побудови кар”єри, професійного
успіху, “нормальна” жінка хоче вийти
заміж і мати дітей, вести домашнє
господарство

45. Гендерно-рольові стереотипи, прийняті у суспільстві, виступають одним із чинників виникнення конфліктів

46.

47. Гендерні конфлікти

це конфлікти, спричинені протиріччям
між нормативними уявленнями про
особливості поведінки чоловіків та
жінок та небажанням чи неможливістю
особистості чи групи людей відповідати
цим уявленням (вимогам)

48. Теорії, що пояснюють причини гендерних конфліктів

• Рольові теорії: використовуються для
пояснення причин рольових гендерних
конфліктів
Рольовий конфлікт – соціальна ситуація, в
якій від одного і того ж індивіда очікуються
несумісні один з одним роблві дії

49. Теорія гендерної соціалізації

Основні положення теорії гендерної соціалізації
- Чоловіки і жінки виростають у різних соціальнопсихологічних контекстах;
- Ці контексти мають вирішальний вплив на
подальше функціонування чоловіків і жінок: у
чолоівків виникають проблеми у сфері сімейної
самореалізації, а у жінок – у сфері професійної
самореалізації

50. Теорія гендерної схеми

У
залежності від особливостей використання
гендерних схем люди поділяються на дві категорії:
- Полотіпізіровані особистості: вдаються до схем
постійно і тому сприймають світ виключно в
дихотомічних термінах протистояння чоловічого і
жіночого
- Неполотіпізіровані особистості: майже не
використовуюь гендерні способи категоризації
світу,
виходячи
за
межі
стереотипного
світосприйняття і самооцінки

51.

52.

53.

54.

55.

56. Ґендер і праця

Продуктивна праця (оплачувана)
- товари та послуги, які можуть
продаватись та мати ціну.
Вона піднімає соціальний статус особи,
оцінюється суспільством як «робота».
Репродуктивна праця
(неоплачувана)
включає в себе народження і виховання дітей,
піклування про членів родини, ведення
.
домашнього господарства.
Вона вважається "природною" для жінки
і, як наслідок, не помічається і не оплачується
суспільством.
Майже завжди вона є обов'язком жінок.

57. Ґендер і праця

Подвійне/потрійне
навантаження жінок вимушене суміщення сімейних обов'язків
з роботою на виробництві або/чи в
домашньому господарстві
Рівні можливості у сфері праці
надання рівних шансів на отримання конкретного
робочого місця або . на працевлаштування,
володіння або управління підприємством, на
навчання або професійну підготовку, на
досягнення певної кваліфікації і статусу,
професійного і кар'єрного зростання, включаючи
ті професії і посади, де існує домінування
представників однієї статі.

58. Ґендерна сегрегація

Горизонтальна сегрегація
виражається в нерівномірному
розподілі чоловіків і жінок по професіях
і галузях економіки (галузева
сегрегація).
Таким чином, зайнятість може бути
охарактеризована як «чоловіча»
(у виробничому секторі) або «жіноча»
(сфера послуг, освіта, охорона
здоров'я).
Професійна сегрегація
Вертикальна сегрегація
виражається в нерівномірному
за
ознакою
статі
виявляється
розподілі чоловіків і жінок по
відносно чоловіків і жінок, що
позиціях посадової ієрархії (жінки
представляють
певні
професії,
посідають посади, що
зайнятих в певних галузях і таких,
характеризуються нижчим статусом
що посідають певні посади.
і що вимагають нижчої
кваліфікації).

59.

Ґендерна сегрегація
«Скляна стеля»
образний вираз, що
означає невидимий
штучний бар'єр,
що закриває жінкам
шлях до керівних посад
у сфері управління.
«Скляний ліфт»
ситуація швидкого
кар'єрного зростання
чоловіків у «жіночих»
сферах
«Скляні стіни»
вираз, який характеризує
відмінність чоловічих і
жіночих робочих місць, в
результаті якої жінки
зазвичай займають нижчі
посади з меншою відповідальністю та кваліфікаційними вимогами і мають
відповідно нижчі прибутки
«Липка підлога»
ситуація, коли більшість
жінок залишаються на
посадах нижчих рівнів.

60.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!