47.10M

Category:

medicine

Вірусні гепатити. ВІЛ/СНІД. Поліомієліт

5.

Поширеність вірусного гепатиту А в світі

Механізм передачі
Фекально-оральний:
Вірус гепатиту А
(HAV)
Вірус гепатиту Е
(HЕV)
Вірус гепатиту F
(HFV)
Парентеральний:
Вірус гепатиту B (HBV)
Вірус гепатиту D (HDV)
Вірус гепатиту C (HCV)
Вірус гепатиту G (HGV)
Вірус гепатиту SEN
Вірус гепатиту TTV

10.

11.

12.

Загальна характеристика вірусних гепатитів
•Вірусні гепатити — антропонози.
•Всі збудники— гепатотропні віруси, стійкі в
навколишньому середовищі.
•У типових випадках циклічний перебіг
захворювання.
•Періоди
захворювання:
інкубаційний,
переджовтяничний, жовтяничний, реконвалесценції,
залишкових явищ.
•Провідні клінічні симптоми схожі.
•Після захворювання - стійкий типоспецифічний
імунітет, перехресний імунітет відсутній

13.

Класифікація вірусних гепатитів
За тривалістю процесу:
Гострий (до 3 міс)
Затяжний (до 6 міс)
Хронічний (більше 6 міс)
За особливостями перебігу:
Циклічний
Ациклічний

14.

Класифікація вірусних гепатитів
За тяжкістю перебігу:
Легкий
Середнього ступеня тяжкості
Тяжкий
Фульмінантний
За виразністю клінічних проявів
•Безсимптомні форми
-вірусоносійство
-субклінічна
•Маніфестні форми
-безжовтянична
-жовтянична

15.

Найбільш типовою є
жовтянична циклічна форма.
Основні періоди захворювання:
Інкубаційний (7-60 днів для ВГА і ВГЕ та 2-6 місяців при ВГВ, ВГС,
ВГ В+D);
Переджовтяничний (грипоподібний (при ВГА и ВГЕ), диспепсичний,
астеновегетативний, артралгічний (переважно для ВГВ);, змішаний)
Жовтяничний;
Реконвалесценції.

16.

ПЕРЕДЖОВТЯНИЧНИЙ ПЕРІОД

17.

ЖОВТЯНИЧНИЙ
ПЕРІОД

18.

ЖОВТЯНИЧНИЙ ПЕРІОД
Виразна гіперферментемія з переважним
підвищенням активності АЛаТ у порівнянні з АСаТ;
Гіпербілірубінемія здебільшого за рахунок
прямого білірубіну
Підвищення показника тимолової проби
У гемограмі нормоцитоз або лейкопенія,
відносний лімфоцитоз; ШОЕ в нормі.
У сечі наявні жовчні пігменти (білірубін)

19.

Ознаки розвитку фульмінантної форми
прогресуюче зменшення розмірів печінки (симптом
"порожнього підребер'я" - зникнення зони печінкової
тупості), консистенція печінки стає в'ялою, перестає
прощупуватися нижній край;
спонтанний біль в правому підребер'ї при пальпації
(обумовлений активним аутолітичним процесом);
печінковий запах з рота (виникає у зв'язку з посиленим
розпадом білків і утворенням патологічних метаболітів);
температурна реакція (38-39°С );

20.

РЕКОНВАЛЕСЦЕНЦІЯ
Тривалість до 3 місяців.
Зникнення клінічних і біохімічних ознак захворювання.
Ознаки астено-вегетативного синдрому (втомлюваність після фізичного
навантаження, слабкість).
Залишкові явища диспептичного синдрому (неприємні відчуття, важкість у
животі після їжі, іноді зберігається незначне збільшення печінки).

21.

Клініка хронічного гепатиту:
Больовий
синдром
Диспептичний
синдром
Інтоксикаційний
синдром
Синдром
холестазу

22.

Провідні синдроми при гепатобіліарній патології
Дискінезія жовчовивідних шляхів
Хронічний холецистохолангіт
1. Больовий синдром
-гіперкінетична форманападоподібний, колючий біль у
правому підребер’ї
- біль після фізичного навантаження,
стресу, погрішностей у харчуванні
Хронічний гепатит
1. Синдром хронічної інтоксикації
- загальна слабість, головні болі,
втомлюваність, субфебрилітет
-гіпокінетична форма-постійний
ниючий, тупий біль
2.Диспептичний синдром
-зниження апетиту, нудота, гіркота в
роті, нестійкий характер калу
-вперта нудота, відрижка, -зниження
апетиту, нестійкий характер калу
3.Синдром хронічної інтоксикації
- загальна слабість, головні болі, втомлюваність, субфебрилітет
-зниження апетиту, метеоризм,
нестійкий характер калу
3. Больовий синдром
тяжкість у правому підребер’ї при
фізичному навантаженні

23.

- загальний аналіз крові
- загальний аналіз сечі
НЕОБХІДНІ
ОБСТЕЖЕННЯ У
ВИПАДКУ
ХРОНІЧНОГО
ГЕПАТИТУ
- біохімія: білок, білкові фракції, АсТ,АлТ, білірубін,
протромбін, холінестераза, тимолова проба, лужна
фосфатаза
- імунограма
- визначення маркерів вірусних гепатитів (ІФА, ПЛР)
- УЗД внутрішніх органів
- пункційна біопсія

24.

Діагностика

25.

Ускладнення вірусних гепатитів

26.

Наслідки вірусних гепатитів

27.

Вірусний
гепатит А

28.

29.

ГЕПАТИТ А
Збудник належить до роду Enterovirus родини
Picomaviridae;
основной фактор передачі – вода, рідше їжа і
побутовий;
Літньо-осіння сезонність.
Стійкість HAV в зовнішньому середовищі:
при -20-70 ° С - протягом декількох років
при -4 ° С - протягом декількох місяців
при кип'ятінні - через 5 хв
інактивується при концентрації хлору 1 мг / л

30.

31.

І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- субфебрільна
температура;
-загальна слабкість;
-блювання;
-біль в животі;
-зниження апетиту
Анамнестичні
данні
-контакт з хворою
дитиною;
-недотримання правил
особистої гігієни
Об’єктивно
- гіпертермія;
-сеча кольору
темного пива;
- ахолічний кал;
-жовтяниця шкіри;
-іктеричність склер

32.

ІІ етап медсестринського процесу

33.

ІІІ етап
медсестринського
процесу

34.

ІV етап
медсестринського
процесу

35.

V етап
медсестринського
процесу

36.

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ А
Інкубаційний період 7 – 50 діб
Хворий може заражати інших за
10 - 12 днів до появи
симптомів
Заразність утримується до 21
дня жовтяничного періоду

37.

38.

39.

40.

41.

42.

Вірусний гепатит В

43.

ГЕПАТИТ В
Збудник
належить
до
родини
Hepadnaviridae;
основной фактор передачі – кров,
рідше статевий.

44.

45.

46.

47.

Концентрація ВГВ у різних біологічних
рідинах організму
Висока
Помірна
Низька
Кров
Сперма
Сеча
Сироватка
Вагінальні виділення
Фекалії
Ексудати з ран
Слина
Піт, сльози
Грудне молоко

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

55.

56.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ
ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
15.01.2021 № 48
Про затвердження стандартів
медичної допомоги при вірусному
гепатиті B у дітей

57.

58.

59.

І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- субфебрільна
температура;
-загальна слабкість;
-нудота, блювання;
-зниження апетиту
Анамнестичні
данні
-проведені ін’єкції;
-переливання крові
Об’єктивно
- гіпертермія;
-сеча кольору
темного пива;
- ахолічний кал;
-жовтяниця шкіри;
-свербіння шкіри

60.

ІІ етап медсестринського процесу

61.

У випадку фіброзних та циротичних змін
печінки внаслідок портальної гіпертензії
можливе утворення на шкірі так
званих «печінкових
зірочок» (зіркоподібних
телеангіектазій).

62.

ІІІ етап медсестринського процесу

63.

ІV етап
медсестринського
процесу

64.

65.

V етап медсестринського процесу

66.

67.

Вірусний гепатит

68.

69.

70.

ГЕПАТИТ Е
Збудник належить до роду Hepevirus
родини Hepeviridae;
основной фактор передачі – вода.
Стійкість HЕV в зовнішньому середовищі:
при -20 і нижче зберігається дуже довго
тривало зберігається в прісній воді
швидко інактивується під дією дезінфектантів

71.

72.

73.

74.

75.

Гепатит А
Основні
маркери
вірусних
гепатитів
Ig M anti-HAV –антитіла класу М до ВГА, вказує на гостру
інфекцію.
Ig G anti-HAV –антитіла класу G до ВГА, свідчить про
перенесену інфекцію, або ВГА –постінфекцію, зберігаються в
крові пожиттєво.
Гепатит Е
Ig M anti-HЕV –антитіла класу М до ВГЕ, вказує на гостру
інфекцію.
Ig G anti-HЕV –антитіла класу G до ВГЕ, свідчить про
перенесену інфекцію, або ВГА –постінфекцію.

76.

Гепатит В
HbsAg – поверхневий антиген ВГВ, свідчить про інфікованість ВГВ.
Основні
маркери
вірусних
гепатитів
HbеAg – ядерний «е» антиген ВГВ. Вказує на реплікацію в
гепатоцитах, високу інфікованість крові і високий ризик
перинатальної передачі вірусу.
HbсAg –ядерний «сare» антиген
Anti-HbcorAg total–ретроспективна діагностика
IgM anti-Hbc –антитіла класу М, вказує на активність процесу в
печінці
Anti-Hbe – вказує на початок реконвалесценції

77.

Гепатит D
Основні
маркери
вірусних
гепатитів
IgM anti-HDV –антитіла класу М до ВГД. Вказує на
репликацію ВГД в організмі.
IgG anti-HDV –антитіла класу G до ВГД. Свідчить про
можливу інфікованість або перенесену інфекцію
HDAg – антиген ВГД. Свідчить про наявність ВГД в
організмі.
HDV-RNA – РНК ВГД. Свідчить про наявність і реплікацію
ВГД в організмі.

78.

Гепатит С
Основні
маркери
вірусних
гепатитів
Anti – HCV IgG – антитіла класу G до
ВГС, свідчить про можливу інфікованість
або перенесену інфекцію.
Anti – HCV care IgM – антитіла класу М до
ядерних білків ВГС , вказує на поточну
інфекцію.
Anti – HCV care IgG - антитіла класу G до
ядерних білків ВГС, свідчать про
інфікованість ВГС.

79.

Алгоритм визначення тяжкості стану
Порушення свідомості (ступені коматозного стану), геморагічний
синдром (мелена, криваве блювання), асцит, скорочення розмірів
печінки (нижній край не пальпується )
Дуже тяжкий
Різко виражена жовтушність шкіри та склер, м'язова слабкість, сонливість,
нудота , блювання, відраза до їжі
Тяжкий
Виражена жовтушність шкіри та склер, слабкість, млявість, відсутність
апетиту, нудота, блювання, збільшення розмірів печінки
Середньотяжкий
Незначна жовтушність шкіри та склер, незначна слабкість, зниження
апетиту, збільшення розмірів печінки
Задовільний

80.

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
(етіотропна терапія)
В гострий період ВГ противірусна терапія
показана
гепатитом С
гострим

81.

82.

Лікування

83.

Основні напрямки лікування в гострий період ВГ:
Дієта .
По

84.

Лікування

85.

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
(патогенетична терапія)
Дієта
ентеросорбенти
(креон, пангрол, мезим) –
1таб 3 рази на день під
час їжі протягом 10 днів;

86.

Лікування

87.

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
(патогенетична терапія)
для попередження кишкової
аутоінтоксикації – препарати
на основі лактулози (25 мл 3
рази на день)
при середньотяжкому і
тяжкому ступенях
дезінтоксикаційна
терапія
(5% р-н глюкози, 0,9% р-н
натрію хлориду, р-н Рінгера,
реосорбілакт)

88.

Лікування

89.

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
(патогенетична терапія)
Інгібітори протеолізу (гордокс,
контрикал, контривен)
За тяжкого перебігу та
неефективності інфузійної
терапії – глюкокортикоїди;

90.

Лікування

91.

92.

Лікування

93.

Схема патогенетичної терапії
Клінічна форма
Легка
Режим
Дієтотерапія
ЛФК
Вітамінотерапія
Велика кількість пиття
Середня
Додатково:
Гіпербарична оксигенація
Дезінтоксикаційна терапія
Тяжка
Додатково:
Виключення з їжі м'ясних продуктів
ГКС
Полііонні розчини
Сифонні клізми
Інтенсивна терапія

94.

95.

У період реконвалесценції гепатопротектори
природні
або
напівсинтетичні
флавоноїди
розторопші: гепабене, легалон, карсил, сілібор;
Органопрепарати тваринного походження: сирепар,
гепатосан;
Ті, що містять есенціальні фосфоліпіди: есенціале,
фосфоглів;
Препарати
різних
груп:
адеметионін (гептрал,
гепадиф), кислота ліпоєва,
амінокислоти (гепамерц, глутаргін), тіотриазолін.

96.

97.

Лікування

98.

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
(патогенетична терапія)
За наявності холестатичного
синдрому–
препарати УДХК 10-15
мг/кг/добу
УРСОФАЛЬК, УРСОСАН,
УКРЛИВ;
За умов затяжного перебігу–
ІМУНОМОДУЛЯТОРИ

99.

Гострий вірусний гепатит А
На протязі 6 місяців (з оглядом та
дослідженням печінкових проб через 1, 3,
6 місяців).
Диспансеризація
Гострий вірусний гепатит В и С
На протязі 12 місяців (обстеження через
1, 3, 6, 9 и 12 місяців). Діти звільняються
від вакцинації на 1 рік.

100.

Лікування

101.

спеціфічна та
неспеціфічна
Необхідно застерегти молодь від
вживання ін'єкційних наркотиків, раннього
статетвого життя і частої зміни партнерів,
незахищеного сексу. Також з великою
обережністю потрібно ставитися до таких
маніпуляцій як манікюр, педікюр, пірсінг і
тату у салонах краси.

102.

Неспецифічна.
Зводиться до раннього виявлення та
ізоляції хворих, заключної
дезинфекції в осередку інфекції.
Так, особи, які контактували з
хворими, підлягають медичному
обстеженню протягом 35 днів на
предмет виявлення ранніх
симптомів хвороби. У дитячих
закладах установлюють карантин
на 35 днів, протягом 2-х місяців
після останнього випадку
захворювання на гепатит А не
проводять планових щеплень.

103.

Профілактика гепатитів

104.

105.

106.

Профілактика гепатитів

107.

108.

109.

110.

111.

ВІЛ-інфекція
Синдром набутого імунодефіциту

112.

ВІЛ / СНІД

113.

114.

115.

116.

117.

118.

Епідемічна ситуація в Україні
• В Україні найбільш високий показник ВІЛінфікованих в Європі – 1,4 %.
• 10 % від всіх інфікованих– діти;
• 60 % інфікованих – особи до 30 років;
• В Україні зростає частота
гетеросексуального шляху передачі ВІЛ;
в Україні :
більше 95000 ВІЛ-інфікованих,
з них більше 11000 – хворі СНІДом

119.

120.

Поширеність ВІЛ-інфекції по регіонах України
(за даними офіційної реєстрації)
[на 100 тисяч населення]
{дані на 01.07.08 р.}
Чернігів
Рівне
Луцьк
Житомир
Суми
Київ
Льввв
Харків
Тернопіль
Ів.-Фран.
Хмельницький
Полтава
Вінница
Ужгород
Кіровоград
Чернівці
Показник більше 200
Показник більше 100
Луганськ
Черкаси
Дніпропетровськ
Донецьк
Запоріжжя
Миколаїв
Одеса
Херсон
Показник від 51 до 100
Показник до 50
Київ - 213
АР Крим
Севастополь – 320,7
На 2011 рік в Україні 360 тисяч ВІЛ-інфікованих старших за 15 років

121.

122.

123.

124.

125.

126.

Етіологія
ВІЛінфекції

127.

128.

129.

130.

Природні (гемоконтактні)
шляхи передачі ВІЛ-інфекції
статевий
• найвищий ризик при
гомосексуальних
контактах (травматичність,
наявність на хромофіних
клітинах прямої кишки
рецепторів CD4+).
• гетеросексуальні
контакти (ризик
зараження жінок від
чоловіків вище).
вертикальний
• трансплацентарний
• перинатальний
• грудне
вигодовування –
(горизонтальний)
ризик народження ВІЛінфікованої дитини ВІЛінфікованої матері
становить 50 %

131.

132.

133.

134.

135.

136.

137.

138.

139.

АРТИФІЦІАЛЬНІ (гемоконтактні)
шляхи передачі ВІЛ-інфекції
медичні
немедичні
•переливання крові та
препаратів крові;
•операції, ендоскопічні
маніпуляції;
• ризик
професіонального
інфікування
медпрацівників при
контакті з кров`ю 3%
•в/в вживання
наркотиків (ризик
зараження дуже високий);

140.

141.

142.

143.

144.

Інкубаційний період
від 2 тижнів до 1 року.
Класифікація ВОЗ виділяє клінічні стадії:
Стадія первинної ВІЛ-інфекції

145.

Класифікація ВОЗ виділяє клінічні стадії :
Клінічна стадія 1
• Безсимптомний перебіг
• Генералізована персистуюча лімфоаденопатія
збільшення 2 груп
лімфатичних вузлів (за
виключенням пахових) більше
1 см протягом більше
3-х місяців
Тривалість данної стадії
напряму залежить від
абсолютної кількості СD4+
лімфоцитів.

146.

147.

Класифікація ВОЗ виділяє клінічні стадії :
Клінічна стадія 2
• Немотивоване зниження ваги тіла < 10 %
• Рецидивуючі інфекційні ураження дихальних шляхів (ГРЗ, синусити,
фарінгіти та інше.)
• Herpes zoster
• Рецидивуючі виразкові ураження порожнини роту
• Ангулярний хейліт
• Папульозний чи уртикарний висип із свербінням
• Себорейний дерматит
• Грибкові ураження пальців

148.

149.

Класифікація ВОЗ виділяє клінічні стадії :
Клінічна стадія 3
Значна втрата ваги тіла> 10 %, пітливість
Діарея, яка продовжується більше 1 місяця
Постійна чи ремітуюча лихоманка більше 1 міс
Кандидоз порожнини рота.
Волосиста лейкоплакія язику
Легеневий туберкульоз, підтверджений в останні 2 роки
Тяжкі бактеріальні інфекції (пневмонія, емпієма, кісткова чи поєднана з
нею інфекція, менінгіт)
• Гострий некротичний виразковий стоматит, гінгівіт
• Нез`ясованого генезу анемія(Hb <8 г/дл), нейтропенія (<500 клітин/мкл),
тромбоцитопенія (<50000 клітин/мкл) впродовж 1 міс.

150.

151.

Класифікація ВОЗ виділяє клінічні стадії :
Клінічна стадія 4
Пневмоцистна пневмонія
ВІЛ-кахексія
Саркома Капоші
Хронічний Herpes simplex (оролабіальний, генітальний, аноректальний)
впродовж більше 1 місяця
Вісцеральні ураження Herpes simplex
Кандидоз стравоходу, трахеї, бронхів, легень
Інші дисеменовані мікози(гістоплазмоз та інше.)
Позалегеневий криптококкоз, включаючи менінгіт
Позалегеневий туберкульоз
Токсоплазмоз ЦНС
ЦМВ-інфекція (ретиніт, ураження внутрішніх органів)
ВІЛ-енцефалопатія
Криптоспоридіоз
Лімфома мозку

152.

153.

154.

155.

156.

157.

158.

159.

160.

161.

162.

163.

164.

На 1 вражений лімфоцит припадає 10000 неуражених,
на 1 вражену нервову клітину - від 10 до 100 неуражених
ВІЛ-енцефалопатія
/ СНІД - дементний
комплекс (первинне
ураження мозкупідгострий
енцефаліт)
I стадія – професійні навички та самообслуговування збережено, незначні
порушення походки. При спеціальному психіатричному обстеженні – незначне
порущення когнітивних функцій.
II стадія - основні навички самообслуговування збережено, самостійне
пересування з використанням опори. Вирішення складних побутових задач та
професійна діяльність ускладнена.
III стадія - тяжке порушеня когнітивних функцій: хворий не може слідкувати за
новинами, не запам`ятовує події, які торкаються його особисто, не може
підтримувати розмову, загальованність, порушення координації, неможливість
пересування без сторонної допомоги.
IV стадія – стан близький до вегетативного, повна втрата інтелектуальних
можливостей, мовний контакт неможливий, парези, паралічі, тазові розлади.

165.

166.

167.

168.

169.

170.

171.

Оцінка стану здоров’я дитини та
здатності сім’є виконувати режим АРТ

172.

173.

Лікування

174.

Лікування

175.

Лікування

176.

177.

Лікування

178.

179.

Лікування

180.

181.

Лікування

182.

Лікування

183.

Профілактика передачі ВІЛ від матері
до дитини
• Антенатальна охорона плода
• До тестове та після тестове консультування
• Обстеження вагітних на ВІЛ
• Антиретровірусна профілактика та лікування
вагітної , роділлі, породіллі та новонародженого
• Безпечні пологи, обстеження новонароджених на
ВІЛ
• Безпечне вигодовування

184.

І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- озноб , гарячка;
-апатія, втомлюваність;
-підвищена пітливість;
-зниження апетиту
Анамнестичні
данні
-захворюваність на
СНІД матері;
-проведення
гемотрансфузій
Об’єктивно
- гіпертермія;
-збільшення л/в;
- висип на шкірі;
-гепатоспленомегалія

185.

ІІ етап медсестринського процесу

186.

ІІІ етап медсестринського процесу

187.

ІV етап медсестринського процесу

188.

V етап
медсестринського
процесу

189.

тільки після
добровільної
письмової згоди

190.

Високоактивна антиретровірусна терапія
призначення відразу 3-х препаратів, два з яких відносяться
до класу інгібіторів зворотньої транскриптази
I Інгібітори зворотньої транскриптази:
Нуклеозидні:
ЗИДОВУДИН, АЗИДОТИМИДИН – по 600 мг/добу;
СТАВУДИН – по 60-80 мг/добу;
ДИДАНОЗИН – по 250-400 мг/добу (вага х-го менше та більше 60
кг);
ЛАМИВУДИН – по 300 мг/добу;
АБАКАВИР – по 600 мг/добу.
Ненуклеозидні:
НЕВИРАПИН – по 400 мг/добу;
ДЕЛАВИРДИН – по 1200 мг/добу.
II Інгібітори протеази:
САКВИНАВИР – по 1,6-3,6 гр/добу;
ИНДИНАВИР – по 2,4 гр/добу;
РИТОНАВИР – по 1,2 гр/добу.

191.

Критерії оцінки ефективності ВААРТ:
- зменшення вірусного навантаження
- збільшення кількості CD4-лімфоцитів
- ослаблення клінічних проявів
Змінити схему терапії потрібно при:

192.

193.

194.

195.

196.

197.

198.

199.

200.

201.

202.

Найпопулярніші міфи про ВІЛ/СНІД
• ВІЛ передається при поцілунку,
кашлі і чханні
МІФ
• Слина, мокротиння, сльози,
піт, сеча, блювотні маси не
можуть стати причиною
зараження ВІЛ. Так само
абсолютно безпечними є
обійми і рукостискання.
ПРАВДА

203.

Найпопулярніші міфи про ВІЛ/СНІД
• Можна заразитись вірусом
через побутові предмети посуд, одяг, телефон, унітаз і
т.д.
Це неможливо так
само, як і зараження
через їжу, яку
приготувала ВІЛінфікована людина.
МІФ
ПРАВДА

204.

Найпопулярніші міфи про ВІЛ/СНІД
• ВІЛ можна підхопити через
укуси комах.
МІФ
Комарі, мухи, клопи,
воші не можуть
переносити вірус
імунодефіциту.
ПРАВДА

205.

Найпопулярніші міфи про ВІЛ/СНІД
• ВІЛом можна заразитись
через шерсть кішки, укус
собаки чи контакті з дикою
твариною.
МІФ
Тварини не можуть
переносити вірус
імунодефіциту.
ПРАВДА

206.

Найпопулярніші міфи про ВІЛ/СНІД
• Анальний секс не може бути
причиною зараження.
Будь-який сексуальний
контакт без
презервативу
(анальний, вагінальний,
оральний) може стати
причиною зараження.
МІФ
ПРАВДА

207.

Найпопулярніші міфи про ВІЛ/СНІД
ВІЛом не можна заразитись
в салонах краси.
Будь-які інструменти,
які багаторазово
використовують для
ін’єкцій, пірсингу,
татуювання, можуть
стати причиною
інфікування.
МІФ
ПРАВДА

208.

209.

210.

ЗАХИЩЕНИЙ
СЕКС
https://moz.gov.ua/uploads/0/2062safer_sex_140x140mm_web.pdf

211.

ПОЛІОМІЄЛІТ

212.

213.

214.

215.

Зараз на планеті є 20 млн людей, що перенесли поліомієліт

216.

217.

218.

219.

220.

221.

222.

223.

Клініка

224.

Клініка

225.

Серед форм з ураженням нервової системи є
непаралітичний поліомієліт (менінгеальна форма) та
паралітичний поліомієліт (спінальна, бульбарна, понтинна,
енцефалітична форми).
Серед непаралітичних
форм виділяють
інапарантну ( без клінічних
проявів, з ростом титру
антитіл), абортивну
(температура, млявість,
головний біль, катаральні
явища, біль у животі,
потіння.
Гіперестезія, іноді гіпотонія
та зниження рефлексів у
кінцівках), менінгеальну
(клінічна картина серозного
менінгіту).

226.

227.

228.

Клініка

229.

230.

У клінічній картині паралітичної форми розрізняють кілька періодів:
- препаралітичний,
- паралітичний,
- відновний
- резидуальний.
Захворювання починається гостро, з підвищення температури до 38 – 39*С
та появи симптомів інтоксикації (головний біль, блювання, порушення сну) і
катаральних явищ (кашель, чхання, нежить).
Нерідко буває біль в животі, шлунково – кишкові (пронос або закреп) та
вегетативні розлади: потіння, зниження АТ, прискорення пульсу, червоний
дермографізм.
З’являється біль в руках, ногах, у хребті, особливо в разі бажання сісти.
Хворий набуває вимушеного положення – симптом триніжка (дитина не може
сидіти, не підпираючись руками позаду сідниць), симптом поцілунку колін ( не
може доторкнутися губами до коліна).

231.

232.

233.

Об’єктивно:
- Наявність симптомів Брудзинського, Ласега, рефлекси знижені,
м’язові спазми, тонічні або клонічні судоми, рухове порушення.
- Через кілька днів після появи паралічів починається відновний
період поліомієліту.
- Раніше і найшвидше відновлюється діяльність тих м’язів і кінцівок,
які були уражені пізніше.
- В уражених м’язах довго виявляються знижений тонус,
арефлексія, атрофія.
- Уражена кінцівка відстає в рості, зв’язковий апарат суглобів
втрачає свій тонус, суглобові хрящі атрофуються, що сприяє
частковим вивихам.
- У стадії залишкових явищ нерідко спостерігаються кіфоз, лордоз,
сколіоз, грижі черевної стінки, клишоногість .

234.

Пошкоджений нерв при поліомієліті

235.

236.

Госпіталізація до інфекційного відділення.
Спокій . Правильно організований профілактичний
ортопедичний режим.
Теплові процедури (гарячі укутування, озокерит,
парафінові аплікації), суворо дозований масаж уражених
м’язів.
Лікування
В/м гама – глобулін, в/в глюкоза, діуретикі, уротропін ,
люмбальна пункція.
Анальгетики, броміди. З 3 – 4 го тижня прозерин,
дибазол,галантамін.
Фізіотерапія, масаж, гімнастика та ортопедичне
лікування(гіпсові пов’язки, шини)
Санаторно – курортне лікування

237.

Правильне положення хворого на
поліомієліт

238.

239.

240.

241.

242.

243.

244.

245.

До застосування вакцини оцініть
індикатор на флаконі

246.

247.

248.

249.

250.

І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- озноб , гарячка;
-загальна слабкість;
-біль в животі;
-кашель, нежить
Анамнестичні
данні
-контакт з хворою
дитиною;
-відсутність щеплення
Об’єктивно
- гіпертермія;
-диспепсичні розлади;
- гіпорефлексія;
-біль в руках, ногах, хребті;
-позитивні симптоми Керніга,
Брудзинського