Законодавчі акти щодо питань надання медичної допомоги в україні

1. ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ЩОДО ПИТАНЬ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ

УКРАЇНСЬКОГО
ГУМАНІТАРНОГО
ІНСТИТУТУ
Лівак П.Є.
доцент кафедри ТМФВ
Презентацію підготовлено за матеріалами відомого
українського адвоката у сфері медицини і права
к.ю.н., пані Гревцової Р.Ю.

2. СФЕРИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВИХ ПРОБЛЕМ У ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ЗВ'ЯЗКУ З НАДАННЯМ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

“Лікувальний заклад – пацієнт”
(у відносинах лікувального закладу з пацієнтами);
“Лікувальний заклад – держава”
( у відносинах лікувального закладу з державою в особі
регулятивних, контролюючих та правоохоронних органів);
“Лікувальний заклад – інші особи”
(у відносинах лікувального закладу з іншими особами
(контрагентами, засновниками, працівниками та ін.).

3. ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ З ПИТАНЬ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Конституція України;
Цивільний кодекс України;
Закон України “Основи законодавства
України про охорону здоров'я” від 19
листопада 1992 р.;
Закон України “Про захист прав
споживачів” від 12 травня 1991 р. (у
редакції закону від 01 грудня 2005 р.).

4. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ ПРОБЛЕМ У СФЕРІ “ЛІКУВАЛЬНИЙ ЗАКЛАД-ПАЦІЄНТ”

Проблеми, пов'язані з інформуванням
пацієнта;
Проблеми, безпосередньо пов'язані з
наданням медичних послуг .

5. ТИПОВІ ПРОБЛЕМИ У СФЕРІ “ЛІКУВАЛЬНИЙ ЗАКЛАД-ПАЦІЄНТ”

Проблеми, пов'язані з наданням пацієнтові інформації про умови
отримання ним медичних послуг (інформації про вартість лікування
тощо);
Проблеми, пов'язані з наданням пацієнтові/його представникам
медичної інформації;
Проблеми, пов'язані з вибором/заміною лікуючого лікаря;
Проблеми, пов'язані з отриманням від пацієнта інформації, необхідної
для вибору тактики лікування;
Проблеми, пов'язані із визначенням та зміною плану лікування,
отриманням та оформленням згоди пацієнта на медичне втручання;
Проблеми, пов'язані з якістю медичних послуг (виникненням
ускладнень та встановленням їхньої причини тощо);
Проблеми, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань щодо
результатів робіт (медичних послуг).

6. ІНФОРМУВАННЯ ПАЦІЄНТА ЩОДО УМОВ НАДАННЯ ЙОМУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

Пацієнтові має бути надана інформація щодо:
режиму роботи лікувального закладу;
●дозволених ліцензією видів медичної практики;
●нормативних актів, вимогам яких повинні відповідати послуги, що
надаються;
●медичних послуг, які надаються лікувальним закладом, та їх основних
властивостей;
●ціни послуг (прейскурант цін);
●строку служби результатів робіт (послуг) та гарантійних зобов'язань
лікувального закладу;
●органу, який здійснює захист прав споживачів
(основна підстава – ЗУ “Про захист прав споживачів у редакції від 01.12.2005 р.”)
Рекомендований спосіб надання інформації – розміщення у
“куточку споживача” (на стенді “інформація для пацієнтів”).

7. НАДАННЯ ПАЦІЄНТОВІ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Пацієнт/законний представник пацієнта (батько, мати, опікун
тощо) має право отримати достовірну і повну інформацію про
стан здоров'я пацієнта;
Вказана інформація може бути обмежена, якщо вона може
погіршити стан здоров'я пацієнта/законного представника пацієнта
або зашкодити процесу лікування;
Лікар зобов'язаний пояснити пацієнтові/законному представникові
пацієнта в доступній формі стан здоров'я пацієнта, мету
запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз
можливого розвитку захворювання, в тому числі наявності ризику
для життя і здоров'я;
Пацієнт/законний представник пацієнта має право на
ознайомлення з медичними документами, що стосуються здоров'я
пацієнта.

8. СКЛАДАННЯ ПЛАНА ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТА

Лікар зобов'язаний зібрати анамнез життя пацієнта.
Для запобігання надання пацієнтами неправдивої
інформації про стан їхнього здоров'я (приховування від
лікарів інформації про наявні у пацієнтів захворювання
тощо)
рекомендується
пропонувати
пацієтам
власноручно заповнювати анамнестичну анкету
(типова форма такої анкети має бути розроблена) або
розписуватися під відповідними записами в історії
хвороби.
Рекомендується ознайомлювати
лікування під розпис.
пацієнта
з
планом

9. ФІКСАЦІЯ ЗГОДИ ПАЦІЄНТА НА МЕДИЧНЕ ВТРУЧАННЯ

Медичне втручання – це застосування методів
діагностики, профілактики або лікування, пов’язаних із
впливом на організм людини (ст. 42 Закону України
“Основи законодавства України про охорону здоров’я”)
Медичне втручання визнається правомірним, якщо:
- наявна інформована згода пацієнта;
- можлива шкода від медичного втручання є меншою ніж
та, що очікується у разі відмови від медичного
втручання;
- відсутній невиправданий ризик;
- методи, що застосовуються при медичному втручанні,
є дозволеними та/або науково обгрунтованими.

10. СПОСОБИ ФІКСАЦІЇ ЗГОДИ ПАЦІЄНТА НА МЕДИЧНЕ ВТРУЧАННЯ

Укладання лікувальним закладом та
пацієнтом договору про надання медичної
допомоги (послуг) та/або
Підписання пацієнтом інформованої згоди
на медичне втручання (у вигляді окремого
документу або шляхом підпису під
відповідним записом в історії хвороби)
Інше.

11. СПОСОБИ ФІКСАЦІЇ ЗГОДИ ПАЦІЄНТА НА МЕДИЧНЕ ВТРУЧАННЯ (ПРОДОВЖЕННЯ)

Той факт, що у договорі з пацієнтом
або в інформованій згоді пацієнта на
медичне втручання зазначаються
можливі ускладнення, не звільняє
лікувальний заклад від відповідальності
за їх виникнення, якщо такі
ускладнення сталися з вини лікаря.

12. ДІЇ ЛІКАРЯ У ВИПАДКУ ВІДМОВИ ПАЦІЄНТА ВІД НЕОБХІДНОГО ЙОМУ МЕДИЧНОГО ВТРУЧАННЯ

Якщо відсутність згоди пацієнта на медичне
втручання може призвести до тяжких для пацієнта
наслідків, лікар зобов'язаний пояснити це
пацієнтові;
Якщо і після цього пацієнт відмовляється від
медичного втручання, лікар має право взяти від
пацієнта письмове підтвердження такої відмови, а
при неможливості його одержання – засвідчити
відмову відповідним актом у присутності свідків.

13. ДОГОВОРИ ПРО НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

Сторонами у договорі про надання медичних послуг виступають
лікувальний заклад і пацієнт.
Сторони мають право врегульовувати у договорі відносини, які не
врегульовані актами цивільного законодавства.
Сторони в договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і
врегульовувати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли:
- в актах цивільного законодавства прямо вказано на те, що сторони в договорі не
можуть відступити від положень актів цивільного законодавства;
- якщо обов’язковість для сторін актів цивільного законодавства випливає з їх змісту
або з суті відносин між сторонами.
Умови договору, що є несправедливими, визнаються недійсними. Умови є
несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком
є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права
споживача, споживачеві завдано збитків, то вони повинні бути відшкодовані
винною особою у повному обсязі.

14. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА/АБО ЇХНІХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ПАЦІЄНТІВ ТА ІНШІ ПОРУШЕННЯ, ВЧИНЮВАНІ У

ЗВ'ЯЗКУ
З НАДАННЯМ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Кримінальна відповідальність винних осіб (за злочини
проти життя та здоров’я особи, деякі злочини у сфері
господарської діяльності та злочини ін. категорій);
Адміністративна відповідальність винних осіб;
Дисциплінарна відповідальність винних осіб;
Матеріальна відповідальність винних осіб;
Цивільно-правова відповідальність лікувального закладу
(обов’язок відшкодування майнової та моральної шкоди
пацієнту);
Фінансова відповідальність лікувального закладу (сплата
штрафів, суми яких зараховуються до державного
бюджету, за Законом України “Про захист прав
споживачів”).

15. ОСНОВНІ ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ У СФЕРІ “ЛІКУВАЛЬНИЙ ЗАКЛАД - ДЕРЖАВА”

ОСНОВНІ ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ
У СФЕРІ “ЛІКУВАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДЕРЖАВА”
Правові проблеми, пов'язані з
ліцензуванням та організацією
медичної практики;
Правові проблеми, пов'язані з
перевірками лікувальних закладів
регулятивними, контролюючими та
правоохоронними органами.

16. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКУВАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Створюються підприємствами при наявності необхідної
матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців (ст.
16 Основ)
Здійснювана ними господарська діяльність з медичної
практики підлягає ліцензуванню
ДБН, Табелі оснащення тощо
Наказ Міністерства охорони здоров'я України “Про подальше удосконалення
атестації лікарів” від 19 грудня 1997 р. № 359
✔ Визначення клініки: Наказ МОЗ України “Про затвердження Положення
про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я” від 05
червня 1997 р. № 174.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики,
затверджені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної
політики та підприємництва та Міністерства охорони здоров'я України від
16 лютого 2001 р. № 38/63;
Керівництво закладом охорони здоров'я може здійснювати
тільки особа, яка відповідає встановленим державою
єдиним кваліфікаційним вимогам

17. ПРОБЛЕМИ КЕРІВНИЦТВА ПРИВАТНИМ ЗАКЛАДОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Заклад охорони здоров'я створюється як структурний
підрозділ підприємства (господарського товариства)
Керівництво закладом охорони здоров'я здійснює
заступник директора з медичних питань – головний
лікар, який відповідає єдиним кваліфікаційним
вимогам;
Відповідні положення передбачаються у Статуті
підприємства (господарського товариства), Положенні
про заклад охорони здоров'я та посадових інструкціях

18. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ЗВЯЗКУ З ПРОВЕДЕННЯМ ПЕРЕВІРОК ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ознайомлення адміністрації та працівників лікувального закладу із
законодавством з питань контролю за діяльністю лікувальних закладів
Затвердження локальних нормативних актів (Положення про комерційну
таємницю та конфіденційну інформацію тощо)
Запровадження журналу реєстрації перевірок (згідно з Указом
Президента України від 23 липня 1998 р. та Наказом
Держкомпідприємництва від 10 серпня 1998 р.)
Аналіз законності дій посадових осіб регулятивних та/або
контролюючих органів у зв'язку з проведенням перевірок
●Оскарження незаконних дій, бездіяльності або рішень регулятивних
та/або контролюючих органів та/або їх посадових осіб в
адміністративному та/або судовому порядку
✔
Рішення, дії чи бездіяльність “суб'єктів владних повноважень” можуть бути оскаржені до
адміністративних судів у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного
судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 р.

19. ЮРИДИЧНІ ЗАСОБИ ЗАПОБІГАННЯ СИТУАЦІЙ, ЯКІ ПРОВОКУЮТЬ ПЕВНІ ПОРУШЕННЯ АБО УСКЛАДНЮЮТЬ ЗАХИСТ ПОРУШЕНИХ ПРАВ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Підвищення рівня ведення медичної документації;
Покращення кадрової роботи, в.ч. підвищення рівня кадрового
діловодства (укладення колективного договору, перегляд посадових
інструкцій (за необхідності) тощо);
Упорядкування іншої внутрішньої документації (наказів, положень
тощо);
Договірна та претензійна робота:
✔ Відслідковування стану виконання договорів;
✔ Своєчасне пред’явлення претензій до контрагентів, що
порушують договірні зобов’язання;
Вжиття заходів по виконанню вимог законодавства (наприклад,
законодавства про захист прав споживачів, законодавства про
метрологію та сертифікацію);
Відслідковування змін до чинного законодавства, що регламентує
питання надання медичної допомоги (послуг).

20. МЕДИЧНЕ ПРАВО

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
ВСІМ ЗДОРОВ’Я
І МИРУ В УКРАЇНІ
І
СВІТІ!!!