Similar presentations:
Медична послуга. Поняття та терміни
1.
2014 р1
2. Поняття та терміни
Медична послуга — діяльність (дії медичного характеру)послугодавця, що спрямована на досягнення результату,
корисні властивості якого здатні задовольнити портеби
особи у відновленні та/або підтриманні її здоров'я
безпосередньо у процесі здійснення доцільної діяльності
послугодавця, що немає упредметненого вираження
(матеріальної форми) і не може бути ним гарантований (С.
Антонов).
Медична допомога — діяльність професійно підготовлених
медичних працівників, спрямована на профілактику,
діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами,
травмами, отруєннями і паталогічними станами, а також у
зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 3 ЗУ «Основи
законодавства України про охорону здоров'я»).
2
3. Поняття та терміни
Медичне обслуговування — діяльність закладів озорони здоров'ята фізичних осіб-підприємців, які зарестровані та одержали
відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері
охорони здоров'я, що не обов'язково обмежуюється медичною
допомогою (ст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону
здоров'я»).
Здоров'я – стан повного фізичного, психічного і соціального
благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад.
Охорона здоров'я – система заходів, які здійснюються органами
державної влади та органами місцевого самоврядування, їх
посадовими особами, закладами охорони здоров'я. Медичними та
фармацевтичними працівниками
і громадянами з метою
збереження та відновлення фізіологічних і психологічних
функцій. Оптимальної працездатності та соціальної активності
людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній
тривалості її життя.
3
4. Право на забезпечення екстреною медичною допомогою
екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненніпрацівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону
невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на
врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію
наслідків впливу такого стану на її здоров’я
невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного
здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю
людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або
інших внутрішніх чи зовнішніх причин;
виклик екстреної медичної допомоги – повідомлення за єдиним телефонним
номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером
системи екстреної допомоги населенню 112;
бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги - структурна одиниця станції
екстреної (швидкої) медичної допомоги або центру екстреної медичної допомоги та
медицини катастроф (Стаття 1)
ЗУ “ПРО ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ”
Постанова КМУ від 21 листопада 2012 р. № 1122 “Про затвердження Порядку
надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким
призначено покарання у виді позбавлення волі”
4
5. Підзахисний - пацієнт
Право на життя (ст. 27 Конституції України, ст. 281 ЦК України)Право на вибір лікаря
право на вибір лікувального закладу (ст. 38 Основ)
право на вибір лікаря (ст. 38 Основ)
право на заміну лікаря (ст. 34 Основ)
Право на інформацію
Право на інформацію про стан здоров’я (ст. 285 ЦК)
Право на інформацію про медичне втручання (ст. 39 Основ)
Право на таємницю (ст. 286 ЦК, ст.ст. 39-1)
Право на вибір методів медичного втручання (ст. 284 ЦК)
Право на особисту недоторканність (ст. 289 ЦК)
право на відмову від медичного втручання (ст. 284 ЦК, ст. 43 Основ)
Право на належну якість медичної допомоги (ст. 6 Основ)
Право на відшкодування шкоди (ст. 6 Основ)
5
6. ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В МІСЦЯХ НЕСВОБОДИ
Стаття 212 КПК УкраїниСтаття 11 Закону України
“Про попереднє ув’язнення”
• Службова особа, відповідальна за перебування затриманих,
зобов'язана забезпечити невідкладне надання належної медичної
допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких
тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров'я
• затриманого. До складу осіб, які надають затриманому медичну
допомогу, за його бажанням може бути допущена конкретна
особа, що має право на зайняття медичною діяльністю.
• Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і
протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення
організовуються і проводяться відповідно до законодавства
про охорону здоров'я.
• Порядок надання ув'язненим медичної допомоги,
використання з цією метою не підпорядкованих органам, що
здійснюють попереднє ув'язнення, державних та
комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх
медичного персоналу та проведення медичних експертиз
визначається Кабінетом Міністрів України.
• Адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана створити
особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови
Стаття 21 Закону України “Про
відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та
попереднє ув’язнення”
медичним обслуговуванням.
6
7. Права в сфері охорони здоров’я попередньо ув’язнених осіб
Обов’язковий медичний огляд;Перебування у маломісних або загальних камерах. За наявності медичних
підстав - в одиночних камерах;
Розміщення в лікувальних закладах місць попереднього ув'язнення;
Захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою
захисника;
Щоденну прогулянку тривалістю 1 година. Осоюливій категорії - до 2
годин;
на 8-годинний сон в нічний час;
Отримувати психолого-педагогічну допомогу від спеціалістів центрів
ССДСМ для осіб віком від 14 до 35 років.
7
8. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЗАТРИМАНІЙ ОСОБІ З БОКУ ДЕРЖАВИ
у підрозділі органудосудового розслідування
Відповідальний
за перебування
затриманих
!!! не можуть
бути слідчі
забезпечити
невідкладне
надання належної медичної
допомоги та фіксацію медичним
працівником будь-яких тілесних
ушкоджень або погіршення
стану здоров’я затриманого
Стаття 212 КПК України
В ІТТ
черговий ІТТ
фельдшер (за наявності)
відповідальний за
перебування затриманих
Обов’язковість первинного медичного
огляду
В разі медичних показань направляє на
стаціонарне лікування
Негайно викликати бригаду швидкої
медичної допомоги
В разі наявності телесних ушкоджень –
негайно повідомити прокурора
Наказ МВС України № 638 від
8
02.12.2008р.
9. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВЗЯТИМ ПІД ВАРТУ ТА ЗАСУДЖЕНИМ
В CIЗОВ УВП
Керівництво СІЗО
Начальник медичної
частини СІЗО Лікар
медичної частини СІЗО
Медичний працівник
ДКВС Керівництво
установи виконання
покарань
обов’язковість первинного мединого огляду протягом першо’ доби
негайне повідомлення прокурора в разі виявлення тілесних
ушкоджень
в разі виявлення захворювання направляє до медичної частини,
лікарняного закладу
забезпеченя права на вільний видір лікаря
ведення медичної документаціі
Наказ МЮ, МОЗ України від 10.02.12 № 239/5/104
ЗУ “Про попереднє ув’язнення”
Наказ МЮ, МОЗ України від 15.08.14 № 1348/5/572
9
10. Дії захисника під час конфеденційного побачення
З’ЯСУВАННЯ:чи потребує медичної допомоги особа, взята під варту
чи хворіє вона на хронічні захворювання
чи потребує постійного медичного догляду або
медикаментозного лікування
чи проводився первинний медичний огляд особи реально або
формально
чи об’єктивно відображені результати первинного медичного
огляду в медичних документах
чи не були порушені права під час такого огляду щодо
конфіденційності та доступу до інформації про стан здоров’я й
лікування особи
належності підзахисного до вразливих груп
10
11. ОСОБЛИВО ВРАЗЛИВІ КАТЕГОРІЇ ОСІБ
ПАЦІЕНТИ ЗАМІСНОЇ ПІДТРИМУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ• Обов’язок чергового протягом 3 годин проінформувати найближчий
заклад ОЗ (Наказ МОЗ, МВС, МЮ від 22.10.2012 р № 821/937/1549/5/156
«Про затвердження порядку взаємодії закладів ОЗ, ОВС, СІЗО і
виправних центрів щодо зебезпечення безперервності лікування
препаратами замісної підтримувальної терапії»
ХВОРІ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
• Обов’язковість інфекційного контролю (Постанова КМУ від 25.06.2014
№ 205 Порядок надання медичної допомоги хворим на туберкульоз
особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання
покарань)
ІНВАЛІДИ
• Обов’язковість проведення щодо
експертизи (Наказ № 1348/5/572)
засудженних
медико-соціальної
11
12. ОСОБЛИВО ВРАЗЛИВІ КАТЕГОРІЇ ОСІБ
ВАГІТНІ ЖІНКИ• Обов’язковість створення необхідних умов
НЕПОВНОЛІТНІ
• Обов’язковість ізольованості від дорослих
ВІЛ-ПОЗИТИВНІ ОСОБИ
• Обов’язковість
інформованої
згоди
паціента
на
проведення
антиретровірусної терапії та конфіденційність (Наказ МОЗ від 25.07.2013
№ 585 «Про затвердження Порядку організації медичної допомоги
хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД»)
12
13. Дії захисника під час конфіденційного побачення з підзахисним, який має проблеми зі здоров’ям
отримати від особи інформацію про її звернення за медичною допомогоюдо персоналу, медичної частини установи та наслідки такого звернення
з’ясувати про своєчасность та якость (на думку підзахисного) надання
йому медичної допомоги
з’ясувати чи надають йому ліки безкоштовно
з’ясувати чи є можливість отримати ліки, які придбані родичами та
передаються через лікаря в місцях несвободи
у разі ненадання допомоги, надання допомоги не у повному обсязі
необхідно скласти особисте клопотання на ім’я начальника установи, де
утримується особа, про негайне проведення медичного огляду,
діагностики, надання медичної допомоги тощо
Якщо підзахисний відмовляється в силу різних причин повідомити про
стан свого здоров’я необхідна поглиблина бесіда з його рідними!
13
14. Що повинен пам’ятати адвокат
ПІД ЧАС КОНФЕДЕНЦІЙНОГО СПІЛКУВАННЯЗАХИСНИК ПОВИНЕН ВІДІБРАТИ ПИСЬМОВУ
ЗГОДУ НА ЗБИРАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ,
ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ДІАГНОЗУ ТА ПОРЯДКУ
ЗАСТОСУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ
ЗДІЙСНЕННЯ НАЛЕЖНОГО ЗАХИСТУ
14
15. ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ ПІДЗАХИСНОГО
Адвокатуяк найскоріше звернутися з
адвокатським запитом до закладу ОЗ про
витребування медичної документації для її
збереження та використання;
Якщо
особа
є
нарко/алко
залежним
звернутися до закладу ОЗ про отримання
відповідних даних на забезпечення йому
доступу до ЗПТ;
Якщо особа отримала лікування в МЧ ДПтС
України,
то
необхідно
звернутися
з
адвокатським
запитом
та
отримати
інформацію про стан здоров'я підзахисного
15
16. Процесуальні можливості захисника
Звернення до адміністрації місця несвободи із клопотанням• Звернення до слідчого судді в порядку ст. 206 КПК України
Звернення із клопотання про зміну запобіжного заходу
• Подання скарги прокурору, яки здійснює процесуальне
керівництво та прокурору, який здійснює нагляд за установою
Звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини
• Оскарження рішень,дій, бездіяльності службових осіб
в адміністративному порядку
16
17. ПОРУШЕННЯ ПОЛОЖЕНЬ ЄКПЛ
«Нікого не може бути піддано катуванню абонелюдському чи такому, що принижує гідність,
поводженню або покаранню»
Стаття 3 Європейської конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод
КАТУВАННЯ - умисне, завдає особливо важких і
жорстоких страждань, мета
НЕЛЮДСЬКЕ (важкі фізичні чи психічні Страждання)
ТАКЕ, ЩО ПРИНИЖУЄ ГІДНІСТЬ, поводження
(відчуття страху і приниження)
17
18. Справа „Коваль проти України” („Koval v. Ukraine”)
Суд також відзначив, що подані сторонами висновки судово-медичних експертизсвідчили про те, що стан здоров’я заявника під час тримання під вартою суттєво
погіршився.
Вже той факт, що п. Коваль, попри надання йому медичної допомоги, хворів
дерматитом та страждав від серцево-судинних захворювань, вказує на те, що він
утримувався в антисанітарних та антигігієнічних умовах.
Суд нагадав, що 14 липня 1999 року СІЗО СБУ повідомило про свою неспроможність
забезпечити заявникові достатній медичний догляд через відсутність відповідного
обладнання та кваліфікованих спеціалістів. Більше того, не був взятий до уваги
висновок медичної комісії, що у разі виникнення кризового стану здоров’я п.
Ковалю потрібне буде негайне лікування в стаціонарі. І лише 3 серпня 1999 року
Київський міський суд виніс рішення про переведення заявника до СІЗО № 13.
Взявши до уваги відсутність достатнього медичного догляду за п. Ковалем та
умови його тримання під вартою, які без сумніву мали шкідливий вплив на його
здоров’я та психічний стан, Суд вирішив, що мало місце порушення ст. 3 Конвенції.
Природа, перебіг і суворість поводження із п. Ковалем, а також негативний вплив
умов тримання під вартою на стан його здоров’я можуть вважатися нелюдськими
чи такими, що принижують людську гідність.
18
19.
звернення доміжнародних
установ
(ЄСПЛ, ЄКПК)
звернення до
правозахисних
організацій
подання скарги чи заяви
до процесуального
керівника щодо дій чи
бездіяльності
оперативних
співробітників, слідчого
ПРОТЕСТНА
ДІЯЛЬНІСТЬ
ЗАХИСНИКА
зверннення
в СМІ
звернення
до
Уповноважен
ого ВР
України з
прав людини
оскарження рішень,
дій, бездіяльності
службових осіб
адміністрації до суду в
порядку
адміністративного
судочинства
звернення зі
скаргою до
прокурора, який
здійснює нагляд
за дотриманням
законності в
місцях
позбавлення волі
звернення з
клопотанням
про зміну
запобіжного
заходу
внесення
заяви до
ЄРДР щодо
вчинення
злочину
19
20. Основні міжнародні документи
Европейська конвенція про захист прав людини та основоположнихсвобод 1950р.
Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або
таких що принижують гідність, видів поводження і покарання, 1984р.
Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями ООН від 30
серпня 1955р.
Основні принципи поводження з ув’язненими від 14 грудня 1990р.
Європейські пенітенціарні правила /Рекомендація №R(2006)2
Комітету Міністрів держав-учасниць від 11 січня 2006р.
Рекомендації з позиції лікарів щодо тортур, покарань та інших
страждань, а також негуманного або принизливого лікування у
зв'язку з арештом або утриманням у місцях ув'язнення (Токійська
декларація) від 01.10.1975р.
20
21. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
--
-
Конституція України (ст. 49);
Цивільний кодекс України (глава 21 “Особисті немайнові права. що забезпечують природне
існування фізичної особи”);
Кримінальний кодекс України (розділ 2 “Злочини проти життя та здоров'я особи”);
Кримінальний процесуальний кодекс України;
Кримінально-виконавчий кодекс України;
Закон України “Про попереднє ув’язнення”;
Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” ;
Закон України “Про екстренну медичну допомогу”;
Постанова КМУ “Про затвердження порядку надання екстренної медичної допомоги особам, узятим
під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі” від 21.11.2012 р. № 1122;
Наказ МЮ України, МОЗ України “Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я
Державної кримінально-виконавчої служби із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної
допомоги особам, узятим під варту” від 10.02.2012 р.
№ 239/5/104;
Наказ МЮ України “Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я, Державної кримінальновиконавчої служби” від 21.03.2013 р. № 499/5;
Наказ МЮ України, МОЗ України “Про затвердження Порядку організації надання медичної
допомоги засудженим до позбавлення волі” від 15.08.2014 р. № 1348/5/572
21
22. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
Наказ МВС України “ Про затвердження Правил внутрішнього-
розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх
справ ” від 02.12.2008р. № 638
Наказ МЮ України “ Про затвердження правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої
служби України ” від 18.03.2013 року № 460/5
Наказ МЮ України “ Про затвердження Порядку взаємодії закладів
охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби із
закладами охорони здоров’я з питань надання допомоги особам, узятим
під варту ” від 10.02.2012року № 239/5/104
Інструкція з роботи чергових частин ОВС затверджено наказом МВС
№ 181 від 28.04.2009 р.;
Наказ МОЗ, МВС, Мінюста, Державної служби контролю за
наркотиками № 821/937/1549/5/156 від 22.10.2012 р. «Порядок
взаємодії закладів охорони здоров'я, органів внутрішніх справ, слідчих
ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності
лікування препаратами замісної підтримувальної терапії»
22
23. Практика Європейського суду у справах про ненадання медичної допомоги
«ОШУРКО ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF OSHURKO v. UKRAINE),заява № 33108/05, від 8 вересня 2011 року;
«КАВЕРЗІН ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF KAVERZIN v.
UKRAINE), заява № 23893/03), від 15 травня 2012 року;
«ІГЛІН ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF IGLIN v. UKRAINE), заява
№ 39908/05, від 12 січня 2012 року;
«САЛАХОВ ТА ІСЛЯМОВА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF
SALAKHOV AND ISLYAMOVA v. UKRAINE), заява № 28005/08, від
14 березня 2013 року;
«ПЕТУХОВ ПРОТИ УКРАЇНИ» , заява № 43374/02, від 21 жовтня
2010 року
23
24.
Будьте здорові!24