Правовий статус суб'єктів медичних правовідносин

1. Лекція на тему: Правовий статус суб'єктів медичних правовідносин.

2. План лекції:

Права людини в сфері охорони здоров’я
Поняття пацієнта та його правовий статус
Інформована згода на медичне втручання.
Лікарська таємниця
Медичні працівники як суб'єкти правовідносин
охорони здоров'я, їх права та обов'язки

3.

Права людини у сфері медичної
діяльності
це передбачені міжнародними і
внутрішньодержавними нормативноправовими актами положення, що
гарантують людині охорону здоров'я і
надання медичної допомоги при
виникненні захворювання.

4.

Серед міжнародно-правових
документів, що містять положення ,
присвячені правам громадян в сфері
медичної діяльності, слід виділити
Загальну декларацію прав людини
(прийнята Генеральною Асамблеєю
ООН 10 грудня 1948 p.)

5.

Стаття 25 проголошує, що
кожна людина має право на такий життєвий
рівень, включаючи їжу, житло, медичний
догляд та необхідне соціальне
обслуговування, який є необхідним для
підтримання здоров'я і добробуту її самої та
її сім'ї, і право на забезпечення в разі
безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства,
старості чи іншого випадку втрати засобів до
існування через незалежні від неї обставини.

6. Медичні правовідносини

це результат впливу норм
медичного права на
поведінку суб'єктів
медичного права,
внаслідок якого між ними
виникають правові
зв'язки

7. Правосуб'єктністю учасника медичних правовідносин

є передбачена нормами
права здатність і можливість
мати і користуватися
суб'єктивними правами і
нести юридичні обов'язки

8. Одним із суб'єктів медичних правовідносин є пацієнт

9.

Пацієнт -
фізична особа,
яка звернулась за
медичною
допомогою
та/або якій
надається така
допомога.
Стаття З
Закон України «Основи законодавства України про
охорону здоровя»

10.

Щодо осіб, які не досягли 14
років, а також осіб, визнаних
в установленому законом
порядку недієздатними, згоду
на медичне втручання
надають їх законні
представники, а ці законні
представники, по суті, також є
суб'єктами цих складних
правовідносин.

11.

Недієзда́тність —
це нездатність особи своїми діями
набувати для себе цивільних прав і
самостійно їх здійснювати, а також
нездатність своїми діями створювати
для себе цивільні обов'язки, самостійно
їх виконувати та нести відповідальність у
разі їх невиконання.

12.

У разі наявності ознак прямої
загрози життю пацієнта за
умови неможливості отримання
з об’єктивних причин згоди на
медичне втручання від самого
пацієнта чи його законних
представників
згода пацієнта не потрібна

13. Правовий статус пацієнта ПРАВА

Право на життя (ст. 27 КУ, ст. 281 ЦК);
Право на медичну допомогу (ст. 49 КУ, ст.
284 ЦК, п. «д» ст. 6, п. «а» ст. 78 Основ, п. 1
ч.1 Клятви) ,
Право на особисту недоторканність (ст. 29
КУ, ст. 289 ЦК, ст.ст. 42, 43 Основ), тобто на
інформовану згоду на медичне втручання,
відмову від медичного втручання ;

14.

свободу вибору (ст. 284 ЦК, п. «д» ст. б,
ст.ст. 34, 38 Основ), тобто на вільний
вибір лікаря, методів лікування та
лікувального закладу, вимогу про
заміну лікаря, лікування за кордоном у
разі неможливості надання такої
допомоги у закладах охорони здоров'я
України;
допуск членів сім'ї, опікуна,
піклувальника (ч. 1 ст. 287 ЦК, п. «к» ст.
6 Основ)

15.

медичну інформацію (ст.ст. 32, 34 КУ, ст. 285 ЦК, п. «є» ст.
6, 39 Основ), тобто на достовірну і своєчасну інформацію
про стан свого здоров'я, ознайомлення з історією своєї
хвороби та іншими документами, що можуть слугувати
для подальшого лікування;
медичну таємницю (ст.ст. 32,34КУ, ст. 286 ЦК, ст. 39-1,40,
п. «г» ст. 78 Основі п. З ч. 1 Клятви), тобто на таємницю
про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною
допомогою, діагноз, а також про відомості» одержані
при медичному обстеженні;
чуйне ставлення, на дії і помисли, що ґрунтуються на
принципах загальнолюдської моралі, з боку медичних і
фармацевтичних працівників (п. «г» ст. 78 Основ, п. 2 ч. 1
Клятви)
допуск інших медичних працівників (ч. 1ст. 287 ЦК, п. «к»
ст. 6 Основ)

16.

допуск нотаріуса та адвоката (ч. 1 ст. 287 ЦК, п. «к» ст. 6 Основ);
допуск до нього священнослужителя для відправлення
богослужіння та релігійного обряду (ч. 2 ст. 287 ЦК, п. «к» ст. 6
Основ);
повну інформованість і добровільну згоду на медико-біологічний
експеримент (ч. З ст. 28 КУ, п. З ст. 281 ЦК, ст. 45 Основ);
донорство крові та її компонентів (ст. 290 ЦК, ст. 46 Основ);
правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації,
пов'язаних із станом здоров'я (п. «и» ст. 6 Основ)
оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та
органів охорони здоров'я (ст.ст. 40, 55, 56 КУ, п. «ї» ст. 6 Основ)

17. Правовий статус медичного працівника ПРАВА

належні умови професійної діяльності;
створення наукових медичних
товариств, професійних спілок та інших
громадських організацій
судовий захист професійної честі та
гідності

18.

першочергове одержання медичної
допомоги і забезпечення лікарськими та
протезними засобами
заняття медичною і фармацевтичною
діяльністю відповідно до спеціальності
та кваліфікації
підвищення кваліфікації, перепідготовку
не рідше одного разу на п'ять років у
відповідних закладах та установах

19.

обов'язкове страхування за рахунок
власника закладу охорони здоров'я у разі
заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю у
зв'язку з виконанням професійних
обов'язків у випадках, передбачених
законодавством
скорочений робочий день і додаткову
оплачувану відпустку у випадках,
встановлених законодавством
пільгові умови пенсійного забезпечення
право відмовитися від подальшого
ведення пацієнта

20.

вільний вибір апробованих форм, методів і
засобів діяльності, впровадження у
встановленому порядку сучасних досягнень
медичної та фармацевтичної науки і практики
безплатне користування соціальною,
екологічною та спеціальною медичною
інформацією, необхідною для виконання
професійних обов'язків

21. Правовий статус медичного працівника ОБОВ’ЯЗКИ

сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей,
запобіганню і лікуванню захворювань, надавати
своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську
допомогу
безплатно надавати відповідну невідкладну медичну
допомогу громадянам у разі нещасного випадку та
в інших екстремальних ситуаціях
поширювати наукові та медичні знання серед
населення, пропагувати, в тому числі власним
прикладом, здоровий спосіб життя

22.

дотримувати вимог професійної
етики і деонтології, зберігати лікарську
таємницю
постійно підвищувати рівень
професійних знань та майстерності
надавати консультативну допомогу
своїм колегам та іншим працівникам
охорони здоров'я

23. Стаття 78-1. Обмеження, встановлені для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності

Медичні і фармацевтичні працівники під час
здійснення ними професійної діяльності не мають
права :
1) одержувати від суб’єктів господарювання, які
здійснюють виробництво та/або реалізацію
лікарських засобів, виробів медичного призначення,
їх представників неправомірну вигоду;

24.

2) одержувати від суб’єктів господарювання, які
здійснюють виробництво та/або реалізацію
лікарських засобів, виробів медичного
призначення, їх представників зразки лікарських
засобів, виробів медичного призначення для
використання у професійній діяльності (крім
випадків, пов’язаних з проведенням відповідно до
договорів клінічних досліджень лікарських засобів
або клінічних випробувань виробів медичного
призначення);

25.

3) рекламувати лікарські засоби, вироби медичного
призначення, у тому числі виписувати лікарські
засоби на бланках, що містять інформацію
рекламного характеру, та зазначати виробників
лікарських засобів (торговельних марок);
4) на вимогу споживача під час реалізації (відпуску)
лікарського засобу не надавати або надавати
недостовірну інформацію про наявність у даному
аптечному закладі лікарських засобів з такою самою
діючою речовиною (за міжнародною
непатентованою назвою), формою відпуску та
дозуванням, зокрема приховувати інформацію про
наявність таких лікарських засобів за нижчою ціною

26. Однією з найважливіших проблем на сьогодні, як і у минулому, залишається лікарська таємниця

27.

Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з
виконанням професійних або службових обов'язків
стало відомо про хворобу, медичне обстеження,
огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони
життя громадянина, не мають права розголошувати
ці відомості, крім передбачених законодавчими
актами випадків.
Стаття 40.
Закон України «Основи законодавства
України про охорону здоровя»

28.

При використанні інформації, що
становить лікарську таємницю, в
навчальному процесі, науководослідній роботі, в тому числі у
випадках її публікації у спеціальній
літературі, повинна бути забезпечена
анонімність пацієнта

29.

Медичний працівник зобов'язаний
надати пацієнтові в доступній формі
інформацію про стан його здоров'я,
мету проведення запропонованих
досліджень і лікувальних заходів,
прогноз можливого розвитку
захворювання, у тому числі наявність
ризику для життя і здоров'я
(медична інформація)

30.

Якщо інформація про хворобу пацієнта може
погіршити стан його здоров'я або погіршити
стан здоров'я фізичних осіб, визначених
частиною другою цієї статті, зашкодити
процесові лікування, медичні працівники
мають право надати неповну інформацію про
стан здоров'я пацієнта, обмежити можливість їх
ознайомлення з окремими медичними
документами.
Стаття 39.
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

31. Діюче законодавство виділяє 2 поняття:

Лікарська таємниця інформація про
пацієнта
Медична інформація інформація для
пацієнта