Розвиваток логіко-математичної компетентністі у дітей дошкільного віку

1.

Підготувала презентацію курсової роботи
студентка 3 курсу 1 групи дошкільного відділення:
спеціальності 5.01010101 «Дошкільна освіта»
Хачко Інна Володимирівна
Керівник роботи: Дєда Вікторія Михайлівна

2.

Вироблення навичок вимірювальної діяльності
у дітей старшого дошкільного віку у процесі
формування елементарних математичних
уявлень

3.

План
1.Психолого-педагогічне обґрунтування необхідності розвивати логіко-математичну
компетентність у дітей дошкільного віку.
2.Програмові завдання по ознайомленню з вимірювальною діяльністю дітей старшого
дошкільного віку у варіативних програмах виховання та навчання у дитячому садку та
Базовій програмі розвитку дитини у дошкільні роки.
3.Методика ознайомлення з вимірювальною діяльністю дітей старшої групи.
а) Навчання дітей старшого дошкільного віку вимірюванню предметів за величиною,
враховуючи різні параметри (товщину довжину, ширину, висоту).
б) Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з вимірюванням об'ємів та сипучих
речовин за допомогою умовної мірки.
4. Експериментальне дослідження рівня сформованості навичок вимірювальної діяльності
дітей старшого дошкільного віку у процесі формування елементарних математичних
уявлень.
а) Дослідження рівнів сформованості практичних умінь та навичок вимірювальної
діяльності дітей старшого дошкільного віку у процесі формування елементарних
математичних уявлень.
б) Методика вдосконалення роботи з метою вироблення практичних умінь та навичок
вимірювальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку.
в) Аналіз і результати дослідження вимірювальної діяльності в процесі формування

4.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що
питання вироблення вимірювальних умінь та навичок в
процесі вимірювальної діяльності у дітей старшого
дошкільного віку недостатньо висвітлюється в науковометодичній літературі, а значить недостатньо вивчена.
Об’єкт дослідження – вироблення практичних умінь та
навичок у процесі вимірювальної діяльності у
повсякденному житті та на заняттях.
Предмет дослідження – зміст, методи та форми роботи,
умови вироблення вимірювальних умінь та навичок у
дітей старшого дошкільного віку в повсякденному житті
та на занятті.
Мета дослідження – підібрати найбільш ефективні
засоби, методи та форми роботи з дітьми старшого
дошкільного віку з метою вироблення вимірювальних
умінь та навичок в процесі вимірювальної діяльності.

5.

Завдання дослідження:
─ Опрацювати відповідну методичну літературу;
─ Обґрунтувати необхідність формування у дітей старшого
дошкільного віку навичок та практичних умінь вимірювальної
діяльності;
─ Розкрити методику навчання вимірювальної діяльності дітей
старшого дошкільного віку за допомогою умовної мірки.
─ Визначити педагогічні умови ефективності формування у дітей
старшого дошкільного віку навичок вимірювальної діяльності.
Методи дослідження:
-спостереження;
-вивчення літературних джерел;
-бесіда;
-математична статистика;
-педагогічна статистика.
Практична цінність полягає у підборі найбільш оптимальних методів
та прийомів роботи по виробленню у дітей старшого дошкільного віку
практичних умінь та навичок вимірювальної діяльності.

6.

2.Програмові завдання по ознайомленню з вимірювальною діяльністю дітей старшого
дошкільного віку у варіативних програмах виховання та навчання у дитячому садку та Базовій
програмі розвитку дитини у дошкільні роки «Я у світі»
У Базовій програмі «Я у світі» щодо вимірювальної діяльності у старшій групі, виділяються такі
програмові завдання: здійснювати серіацію за величиною, масою, об'ємом, вимірювати довжину,
ширину, висоту, об’єм, масу, час;
У програмі виховання та навчання «Малятко» передбачено визначати рівність і нерівність
предметів за масою незалежно від їх зовнішнього вигляду. Групувати та класифікувати предмети за
масою. Удосконалювати вміння порівнювати предмети за довжиною, шириною, висотою, товщиною.
Вимірювати величину предмета на око та за допомогою умовної мірки. Мати уявлення про
загальноприйняті міри і способи вимірювання довжини предметів, будувати серіаційний ряд за одним
із параметрів.
На відміну від інших програм у програмі «Дитина» зазначена систематизація знань, засвоєних
дітьми в попередніх групах про поняття «глибокий» – «мілкий». Передбачене розширення і
поглиблення знань про розмір предметів за рахунок більш точного й повного їх обстеження.
Складання упорядкованого ряду предметів за певними ознаками. Вимірювання різними мірками.
Вимірювання довжини відрізків і побудова відрізків заданої довжини за допомогою лінійки. Засвоєння
термінів «довжина», «маса», «об'єм». Одиниці довжини - сантиметр (см.), одиниця маси - кілограм
(кг), одиниця об'єму - літр (л).
У програмі виховання та навчання «Дитина в дошкільні роки» вказано, що діти повинні вміти
вимірювати умовною мірою рідинні, сипкі речовини, лінійні предмети. Під час вимірювання
виокремлювати частину, рівну умовній мірі. Показати залежність підсумкового числа від величини
міри.

7.

3.Методика
3.Методика ознайомлення
ознайомлення зз вимірювальною
вимірювальною діяльністю
діяльністю дітей
дітей
старшої
старшої групи.
групи.
Вимірювання
Вимірювання —
— одна
одна зз найважливіших
найважливіших операцій,
операцій, без
без якої
якої не
не може
може обійтися
обійтися
жодна
жодна людина.
людина. Ця
Ця операція
операція пов'язана
пов'язана зз практичною
практичною потребою
потребою уу визначенні
визначенні
довжини,
довжини, маси,
маси, об'єму,
об'єму, часу.
часу. Вимірювання
Вимірювання здійснюють
здійснюють за
за допомогою
допомогою умовної
умовної
мірки.
мірки. Умовна
Умовна мірка
мірка це
це те,
те, чим
чим вимірюють.
вимірюють.
Упродовж
Упродовж дошкільного
дошкільного віку
віку діти
діти оволодівають
оволодівають лінійним
лінійним вимірюванням,
вимірюванням,
навчаються
навчаються вимірювати
вимірювати об'єм,
об'єм, масу,
масу, час.
час. Поряд
Поряд зз умовними
умовними мірками
мірками
користуються
користуються загальноприйнятими
загальноприйнятими одиницями
одиницями міри.
міри. Одиницею
Одиницею вимірювання
вимірювання
довжини
довжини може
може бути
бути олівець,
олівець, смужка
смужка паперу,
паперу, долоня,
долоня, книжка,
книжка, сантиметр.
сантиметр.
Дошкільнята
Дошкільнята можуть
можуть використовувати:
використовувати: умовну
умовну мірку
мірку для
для всіх
всіх видів
видів
вимірювання,
вимірювання, сантиметр
сантиметр —
— для
для лінійного
лінійного вимірювання,
вимірювання, літр
літр —
— для
для вимірювання
вимірювання
об'єму,
об'єму, кілограм
кілограм —
— маси,
маси, годину,
годину, хвилину
хвилину —
— для
для вимірювання
вимірювання часу.
часу.

8.

У навчанні вимірювання у старшій групі можна виділити
три етапи.
На
На першому
першому етапі
етапі навчання
навчання вимірювання
вимірювання здійснюється
здійснюється однією
однією міркою,
міркою, проте
проте дитина
дитина
має
має змогу
змогу зафіксувати
зафіксувати кожну
кожну мірку
мірку окремо.
окремо.
На
На другому
другому етапі
етапі дітей
дітей вчать
вчать одночасно
одночасно вимірювати
вимірювати величини
величини іі лічити
лічити мірки.
мірки. При
При
цьому
цьому дитина
дитина також
також користується
користується однією
однією умовною
умовною міркою,
міркою, проте
проте кількість
кількість
вимірювань
вимірювань фіксує
фіксує фішкою.
фішкою. Після
Після вимірювання
вимірювання дитина
дитина лічить
лічить фішки
фішки і,
і, отже,
отже, визначає
визначає
результат.
результат.
Третій
Третій етап
етап —
— це
це одночасне
одночасне виконання
виконання двох
двох видів
видів діяльності:
діяльності: лічби
лічби іі вимірювання.
вимірювання.
Діти
Діти відкладають
відкладають мірки
мірки іі відразу
відразу називають
називають число.
число.

9.

а)
а) Навчання
Навчання дітей
дітей старшого
старшого дошкільного
дошкільного віку
віку вимірюванню
вимірюванню предметів
предметів за
за
величиною,
величиною, враховуючи
враховуючи різні
різні параметри
параметри (товщину
(товщину довжину,
довжину, ширину,
ширину, висоту).
висоту).
Правила вимірювання:
--починати
починати треба
треба точно
точно від
від кінця;
кінця;
--укладати
укладати смужку-мірку
смужку-мірку потрібно
потрібно прямо;
прямо;
--треба
треба робити
робити відмітку
відмітку там,
там, де
де кінець
кінець смужки,
смужки, іі знову
знову її
її покласти
покласти точно
точно від
від
відмітки;
відмітки;
--смужку
смужку треба
треба укладати
укладати тільки
тільки по
по прямій
прямій лінії.
лінії.
В
В якості
якості еквівалентів-міток
еквівалентів-міток використовують
використовують різноманітні
різноманітні предмети:
предмети:
гудзики,
гудзики, кільця,
кільця, геометричні
геометричні фігури,
фігури, іграшки,
іграшки, дитячі
дитячі рахунки,
рахунки, на
на яких
яких по
по ходу
ходу
вимірювання,
вимірювання, відкладають
відкладають кісточки.
кісточки.

10.

б)
б) Ознайомлення
Ознайомлення дітей
дітей старшого
старшого дошкільного
дошкільного віку
віку зз вимірюванням
вимірюванням об'ємів
об'ємів та
та
сипучих
сипучих речовин
речовин за
за допомогою
допомогою умовної
умовної мірки
мірки
Сипучі
Сипучі речовини
речовини вимірюються
вимірюються за
за допомогою
допомогою умовної
умовної мірки.
мірки. Умовною
Умовною
міркою
міркою можна
можна вважати
вважати склянку,
склянку, чашку,
чашку, відерце,
відерце, ложку.
ложку.
При
При вимірюванні
вимірюванні кількості
кількості крупи
крупи та
та інших
інших сипучих
сипучих тіл
тіл мірку
мірку (ложку,
(ложку, чашку)
чашку)
потрібно
потрібно наповнювати
наповнювати точно
точно до
до краю,
краю, але
але не
не насипати
насипати зз верхом,
верхом, аа воду
воду наливати
наливати
до
до певного
певного рівня,
рівня, інакше
інакше вона
вона буде
буде виливатися
виливатися зз посуду.
посуду.
Необхідно
Необхідно постійно
постійно контролювати
контролювати точність
точність заповнення
заповнення мірки
мірки (ложки,
(ложки, склянки
склянки тощо).
тощо).

11.

4. Експериментальне дослідження рівня сформованості навичок вимірювальної
діяльності дітей старшого дошкільного віку у процесі формування елементарних
математичних уявлень
Дослідження проводилось на базі дошкільного закладу№27 м. Прилук.
Проаналізувавши плани роботи вихователів , я прийшла до висновку, що на навчання
дітей вимірюванню приділяється мало уваги, як на заняттях з математики так і в
повсякденному житті.
Метою констатуючого експерименту є виявлення навичок вимірювальної
діяльності у дітей 6-го року життя і на цій основі визначення характеристик рівнів
математичних знань дітей старшої групи.
На етапі констатуючого експерименту були поставлені такі завдання:
1. Визначити рівень знань дітей старшого дошкільного віку про те, що таке умовна
мірка, що слід брати за умовну мірку, як саме слід вимірювати за протяжністю, сипучі і
об’ємні речовини.
2. Виявити у дітей старшого дошкільного віку практичні уміння та навички
вимірювальної діяльності.
3. Зробити висновки результатів дослідження.
Експериментальну і контрольну групи складали діти старшої групи приблизно
рівні по рівню математичного розвитку в кількості 20 дітей.
Для експерименту були підібрані різні завдання для визначення рівня
сформованості навичок вимірювальної діяльності.

12.

Результати
Результати констатуючого
констатуючого експерименту
експерименту вв контрольній
контрольній іі експериментальній
експериментальній
групах
групах відбиті
відбиті вв секторних
секторних діаграмах.
діаграмах.
2. Експериментальна група
1. Контрольна група
10%
10%
30%
20%
30%
30%
50%
20%
Високий
Достатній
Середній
Низький

13.

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок
про те, що робота по формуванню навичок вимірювальної
діяльності у дітей здійснювалася не систематично, не був досить
оснащений педагогічний процес, мало уваги приділялося
навчанню вимірюванню у практичній діяльності та іграх.
Таким чином, постає завдання визначити педагогічні умови
підвищення
ефективності формування у дітей старшого
дошкільного віку навичок вимірювальної діяльності, а також
намітити зміст, методи та форми роботи по виробленню навичок
вимірювальної діяльності. Це і зумовило проведення
формуючого експерименту в експериментальній групі.

14.

Мета
Мета формуючого
формуючого експерименту.
експерименту. Виробити
Виробити практичні
практичні уміння
уміння та
та навички
навички
вимірювальної
вимірювальної діяльності
діяльності уу дітей
дітей старшого
старшого дошкільного
дошкільного віку.
віку.
На
На етапі
етапі формуючого
формуючого експеременту
експеременту була
була розроблена
розроблена система
система методів
методів роботи
роботи щодо
щодо
вироблення
вироблення навичок
навичок вимірювальної
вимірювальної діяльності
діяльності для
для дітей
дітей старшої
старшої групи.
групи. Пріоритет
Пріоритет уу
навчанні
навчанні надається
надається не
не простому
простому запам’ятовуванню
запам’ятовуванню іі не
не механічному
механічному відтворенню
відтворенню знань,
знань, аа
розумінню
розумінню іі оцінці,
оцінці, того,
того, що
що відбувається,
відбувається, спільній
спільній практичній
практичній діяльності
діяльності вихователя
вихователя іі
дітей.
дітей.
Для
Для того,
того, щоб
щоб сформувати
сформувати уу дітей
дітей практичні
практичні навички
навички вимірювальної
вимірювальної діяльності
діяльності яя
провела
провела п’ять
п’ять занять
занять на
на вимірювання
вимірювання за
за допомогою
допомогою умовної
умовної мірки,
мірки, дидактичні
дидактичні ігри,
ігри,
провела
провела сюжетно
сюжетно –– рольові
рольові ігри
ігри ..
Перше
Перше заняття.
заняття. Мета.
Мета. Вчити
Вчити визначати
визначати об'єм
об'єм сипучих
сипучих речовин
речовин за
за допомогою
допомогою умовної
умовної
мірки.
Виміряти
довжину
(стрічки)
за
допомогою
умовної
мірки.
мірки.
Виміряти
довжину
(стрічки)
за
допомогою
умовної
мірки.
Друге
Друге заняття.
заняття. Мета.
Мета. Вчити
Вчити визначати
визначати об'єм
об'єм сипучих
сипучих іі рідких
рідких тіл
тіл за
за допомогою
допомогою умовної
умовної
мірки.
Показати
залежність
між
величиною,
міркою,
числом.
мірки.
Показати
залежність
між
величиною,
міркою,
числом.
Третє
Третє заняття.
заняття. Мета.
Мета. Навчати
Навчати дітей
дітей вимірювати
вимірювати довжину
довжину іі ширину
ширину предметів
предметів (стола)
(стола) за
за
допомогою
допомогою умовної
умовної мірки.
мірки. Повторити
Повторити числовий
числовий ряд;
ряд; знати
знати попереднє
попереднє іі наступне
наступне число.
число.
Четверте
Четверте заняття.
заняття. Мета.
Мета. Закріпити
Закріпити знання
знання дітей
дітей про
про вимірювання
вимірювання та
та умовну
умовну мірку.
мірку.
Показати
Показати залежність
залежність числа
числа мірок
мірок від
від величини
величини мірки
мірки при
при незмінюванні
незмінюванні вимірюваної
вимірюваної
кількості.
кількості. Повторити
Повторити числовий
числовий ряд.
ряд.
Пяте
Пяте заняття.
заняття. Мета.
Мета. Вчити
Вчити перевіряти
перевіряти свої
свої виміри
виміри на
на око
око вимірюванням
вимірюванням за
за допомогою
допомогою
умовних
умовних мірок.
мірок.

15.

Повторно
Повторно –– констатуючий
констатуючий експеримент
експеримент
Результати
Результати контрольного
контрольного експерименту
експерименту вв контрольній
контрольній іі експериментальній
експериментальній
групах
групах відбиті
відбиті вв секторних
секторних діаграмах.
діаграмах.
1. Контрольна група
10%
2. Експериментальна група
10%
30%
40%
30%
50%
Високий
Достатні
й
Середній
Низький
30%

16.

Динаміка сформованості навичок вимірювальної діяльності у дітей
контрольної та експериментальної групи відбита в стовпчикових діаграмах.
Контрольна група
констатуючий
контрольний
50%
30%
30%
30%
30%
10%
10%
10%
Низький
Середній
Достатній
Високий

17.

Експериментальна група
констатуючий
контрольний
40%
30%
20%
30%
20%
10%
10%
0%
Низький
Середній
Достатній
Високий

18.

Порівняльний аналіз показників обох груп показав, що у дітей
експериментальної групи в ході експерименту значно підвищився рівень
сформованості вимірювальної діяльності. У експериментальній групі по
завершенню дослідження вже 3 дитини мали високий рівень розвитку, а
спочатку була тільки одна дитина. Дітей достатнього рівня спочатку було 2, а
стало 3. Дітей середнього рівня стало 4, а було 2 . Але при цьому дітей з
низьким рівнем не стало взагалі.
У контрольній групі також можна спостерігати невеликий прогрес, але він
не настільки відчутний. З високим рівнем розвитку як була, так і залишилася
одна дитина. З достатнім рівнем розвитку дітей стало 5, а було 3. З середнім
рівнем розвитку кількість дітей як була 3, так залишилась.
З низьким
рівнем розвитку було 3 дитини, а залишилась тільки одна.
В процесі роботи в експериментальній групі були відмічені наступні зміни:
─ діти помітно розширили свої знання про умовну мірку;
─ них зріс інтерес до вимірювальної діяльності;
─ діти стали серйозніше відноситись до результатів вимірювання;
─ з'явилося бажання самостійно виконувати різноманітні завдання на
порівняння предметів за величиною при допомозі умовної мірки;
─ діти на належному рівні оволоділи навичками вимірювальної діяльності.