ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.34M
Category: pedagogypedagogy

Особливості вивчення мислення та інтересів учнів молодшого шкільного віку

1. ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Роботу виконала:
Устінова Маргарита, учениця 11 класу
РКЗО “НВК “Межівська середня загальноосвітня
школа І-ІІ ст. – аграрний ліцей-інтернат”
Науковий керівник:
Кузнєцова Наталія В`ячеславівна
практичний психолог
РКЗО “НВК “Межівська середня загальноосвітня
школа І-ІІ ст. – аграрний ліцей-інтернат”

2.

Мета: дослідження особливостей мислення та
інтересів школярів молодшого шкільного віку.
Об’єктом дослідження є сфера пізнавальних процесів
молодших школярів.
Предметом дослідження є психологічні особливості та
динаміка розвитку мислення та інтересів учнів 4 класу.
Актуальність даного дослідження полягає у тому, що
тема інтересів та мислення – одна з найактуальніших та
найцікавіших. Вона безпосередньо пов'язана із засвоєнням і
застосування учнями знань. Вивчаючи мислення школярів,
можна простежити діапазон їх можливостей у засвоєнні
знань, оскільки саме за допомогою розумової діяльності
учні набувають знання і нові способи дій. Робота
присвячена вивченню мислення та інтересів учнів
молодшого шкільного віку (4 класу).

3.

Завданням дослідницької роботи є:
1. Вивчити літературу по даній темі.
2. Організувати і провести психологічне обстеження
четверокласників по наступних параметрах:
- рівень інтелектуального розвитку;
- навчальні і позашкільні інтереси;
- рівень мотивації школяра;
- система стосунків дитини (самооцінка, відношення до
інших людей, поведінкова саморегуляція);
- емоційний стан школяра.
3. Визначити способи психолого-педагогічної допомоги
дітям, які сприяють розвитку мислення.
Гіпотеза дослідження – підтримка та розвиток в учнів провідних
інтересів, домогтися високих результатів у розвитку мислення та за
методом дослідження та порівняння з’ясувати чи впливає виховання
дітей у повних та неповних сім’ях на мислення та інтереси дітей
молодшого віку.

4.

Мислення – вища форма відображення мозком навколишнього
світу, найбільш складний пізнавальний психічний процес, властивий
лише людині.
Як стверджували античні філософи, мислення розширює межі
пізнання, дає можливість вийти за межі безпосереднього досвіду
відчуттів і сприйняття. Мислення дає можливість знати і судити про те,
що людина безпосередньо не спостерігає, не сприймає. Воно дозволяє
передбачати настання таких явищ, які в даний момент не існують.
За вченням В.А.Крутецького розрізняють
три основні форми мислення:
поняття
умовивід
судження
Як вважає Н.С.Нікітіна, мислення являє собою процеси пізнання
людиною об'єктів та явищ навколишнього світу та їх зв'язків, вирішення
життєво важливих завдань, пошуку невідомого, передбачення
майбутнього.

5.

В залежності від того, якою мірою розумовий процес спирається на
сприйняття, уявлення або поняття, розрізняють
три основні види мислення:
1.Предметно-дієвий
(наочно-дієве).
2. Наочно-образне.
3. Абстрактне
(словесно-логічне).
Для повноцінного розвитку інтелекту дитини дуже важливо, щоб
в його оточенні починаючи з раннього дитинства, зустрічалися обидва
типи мислення: і чоловічий і жіночий. Відсутність батька в сім'ї, з чим
би воно не було пов'язано: з розлученням, смертю, роздільним
проживанням або частими і тривалими відрядженнями, - негативно
позначається на розвитку математичних здібностей, як хлопчиків, так і
дівчаток.
Наявність чоловіка (батька) в сім'ї впливає не тільки на характер
розумового розвитку дітей, але і на формування їх інтересів до
навчання та освіти, стимулює їх бажання вчитися.

6.

Досліджування проводилось на базі
РКЗО “НВК “Межівська середня загальноосвітня школа І-ІІ ст. –
аграрний ліцей-інтернат” . В якості вибірки дослідження
виступали учні 4-х класів, які були розподілені на 2 групи:
І група – повна сім’я, ІІ група – неповна сім’я у кількості
24 чоловік.

7.

МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
методика вивчення словесно-логічного
мислення Е.Ф. Замбацявічене;
методика «Драбинка спонук» та анкета
шкільної мотивації початкових класів, що
навчаються Н.Г. Луськанової;
дитячий особистісний опитувальник
Р.Кеттелла;
анкета інтересів;
анкета для батьків.

8.

Результати
психодіагностичних
досліджень

9.

Дослідження за методикою вивчення
словесно-логічного мислення Е.Ф. Замбацявічене
І група
ІІ група
За результатами діагностування, було виявлено, що більшість дітей І
групи (повні сім’ї) мають високий рівень розвитку і особливостей
понятійного мислення, сформованості найважливіших логічних
операцій - 50% від загальної кількості учнів, 30% - середній рівень та
20% - низький рівень. А у дітей ІІ групи (неповні сім’ї) переважає
кількість дітей, які мають середній рівень – 75%, високий рівень має –
5%, низький – 20%.

10.

Дослідження за методикою «Драбинка спонук» та
анкета шкільної мотивації початкових класів, що
навчаються Н.Г. Луськанової.
І група
ІІ група
Було виявлено, що більший відсоток дітей І групи (повна сім’я)
мають пізнавальні мотиви до навчання. Діти ІІ групи(неповна сім’я)
мають соціальні мотиви до навчання і лише мала кількість маю
пізнавальні мотиви.

11.

Дослідження за методикою «Дитячий особистісний
опитувальник Р.Кеттелла».
ШКАЛА «ТОВАРИСЬКІСТЬ – ЗАМКНУТІСТЬ»
І група
ІІ група
Отже було виявлено, що діти І групи більш товариські, веселі,
краще пристосовані соціально, більша частина дітей мають високі
показники – 87% Діти ІІ групи мають низьку самооцінку, недовірливі,
у їхній поведінці часто спостерігаються негативізм, упертість. Більша
частина дітей мають низькі показники – 89%

12.

Дослідження за анкетою інтересів.
І група
ІІ група
Отже, більшість дітей І групи мають схильність до
математичних здібностей – 38%, так як у їхньому вихованні присутні
два типи мислення – чоловіче і жіноче. В розвитку дітей ІІ групи
присутній тільки один тип мислення, тому вони мають схильність до
різних видів мистецтв та до мовного напрямку. – 30%

13.

Дослідження за анкетою для батьків.
Метою є
дослідження рівня несформованість
позитивної «я-концепції» і про негативне відношення
дитяти до самого собі.
Було виявлено, що діти І групи краще себе
сприймають, мають гарну самооцінку, відкриті, а діти ІІ
групи часто себе не долюблюють, замкнуті в собі.

14.

Висновки
В ході дослідження за методикою вивчення словесно-логічного мислення Е.Ф.
Замбацявічене було виявлено, що більшість дітей І групи(повні сім’ї) мають високий
рівень розвитку,і лише малий відоток дітей мають низький рівень.А у дітей ІІ
групи(неповні сім’ї) переважає кількість дітей,які мають середній рівень, і лише
найменша частина має високий рівень розвитку.
За методикою «Драбинка спонук» та анкета шкільної мотивації початкових класів,
що навчаються Н.Г. Луськанової було виявлено,що більший відсоток дітей І групи
(повна сім’я) мають пізнавальні мотиви до навчання,в декількох дітей спостерігається
гармонійне співвідношення.Діти ІІ групи(неповна сім’я) мають соціальні мотиви до
навчання,і лише мала кількість маю пізнавальні мотиви.
За допомогою методики «Дитячий особистісний опитувальник Р.Кеттелла».
ШКАЛА «ТОВАРИСЬКІСТЬ – ЗАМКНУТІСТЬ» було виявлено,що діти І групи
товариські,веселі,краще пристосовані соціально.Діти ІІ групи мають низьку
самооцінку,недовірливі, у їхній поведінці часто спостерігаються негативізм, упертість.
Дослідження за анкетою інтересів показала, що діти І групи мають схильність до
математичних здібностей,а діти ІІ групи мають схильність до різних видів мистецтв та
до мовного напрямку.
Дослідження за анкетою для батьків дало чітко зрозуміти, що діти І групи краще себе
сприймають,мають гарну самооцінку,відкриті,а діти ІІ групи часто себе не
долюблюють,замкнуті в собі.
English     Русский Rules