Текстовий процесор LibreOffice Writer

1.

Презентація на тему:
«Текстовий процесор LibreOffice Writer»
Підготували
студентки групи ПО-23
Дуда В. В.
Корнутич І. В.

2.

План
1. Історія створення LibreOffice Writer.
2. Призначення текстового процесора.
3. Функції LibreOffice Writer.
4. Дії текстового процесора.

3.

Історія створення. 28 вересня 2010 розробники і промоутери
спільноти OpenOffice.org оголосили про створення незалежного від
Oracle відгалуження офісного пакету. Активні розробники були
незадоволені жорсткою політикою централізованого управління
розробкою, яку нав'язувала компанія Oracle. Була заснована
незалежна організація «The Document Foundation», основною метою
якої стала розробка незалежного офісного проекту з підтримкою
відкритого формату ODF без будь-якої передачі авторських прав. Це
є основною відмінністю від OpenOffice.org, де від розробників
потрібна передача авторських прав компанії Oracle.

4.

Призначення
текстового
процесора — створювати текстові
файли,
редагувати
тексти,
переглядати їх на екрані, змінювати
формат
текстового
документа,
роздруковувати його на принтері.
Текст, який вводять з клавіатури, буде негайно відтворено на екрані у робочому
полі текстового процесора. Спеціальний значок — курсор — указує те місце, де
користувач у поточний момент може робити вплив (створювати, змінювати
символи тощо). При роботі з текстовим процесором можна виводити на екран
інформацію про поточний стан курсору (номер рядка й позиції в рядку, номер
сторінки тексту, формат символа, використовуваний шрифт тощо).
Інтерфейс текстового процесора подає на екрані меню вказівок керування: зміна
режимів роботи, звертання по допомогу, форматування тексту, друкування тощо.

5.

LibreOffice Writer має всі необхідні функції сучасного повнофункціонального
текстового процесора й інструменту публікацій. Основні його можливості такі:
створення і збереження, перегляд і редагування, контекстний пошук,
використання різних шрифтів та способів виділення тексту, форматування абзаців
і сторінок, використання стилів і шаблонів, робота зі списками, таблицями,
колонками, буквицями, долучення об'єктів: спеціальних символів, формул,
зображень, діаграм тощо, вбудовані засоби малювання, інтеграція з базами даних,
включаючи базу даних бібліографії,експорт у формат PDF (із закладками).
Все різноманіття функцій LibreOffice Writer можна детально вивчити, викликавши
«Довідку LibreOffice Writer» за допомогою клавіші F1.

6.

Середовище
Інтерфейс текстового процесора
можна
налаштувати.
Інакше
кажучи,
користувач
має
можливість
змінювати
вміст
панелей інструментів і меню, їх
розташування тощо.
Вікно LibreOffice Writer містить рядок заголовка, де зазначено ім'я активного документа
(того, з яким у цей час працюють) і назву програми. Під цим рядком розташовано головне
меню програми і панелі інструментів. Більшу частину вікна зазвичай займає робоча
область, у якій користувач вводить і редагує текст. Ліворуч і вгорі робочої області
розташовано лінійки, за допомогою яких можна визначати і змогу відображати частини
документа, яких не видно на екрані. Нижче робочої області розташовано рядок стану, в
якому подано корисну інформацію та розташовано кнопки перемикання режимів роботи з
програмою.

7.

Текст — це послідовність символів.
Символ — найменша одиниця тексту, яка
позначає літеру, цифру, знак пунктуації,
арифметичну операцію чи спеціальний знак.
Слово Ф— основна одиниця мови. У
середовищі LibreOffice Writer слово — це
послідовність символів, відділена від інших
пропуском або знаком пунктуації і
пропуском.
Речення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів. Речення
висловлює окрему думку. Його запис починають з великої літери й закінчують крапкою,
знаком питання, знаком оклику або трьома крапками. Речення не є об'єктом текстового
процесора.
Абзац — структурна одиниця тексту, що містить завершену думку. У середовищі
LibreOffice Writer абзац — це послідовність символів, розташованих між двома символами
ознаки кінця абзацу. Цей символ вводять, натискаючи клавішу Enter. Щоб зробити цей
символ видимим чи невидимим, потрібно натиснути кнопку
Недруковані символи на
панелі інструментів Стандарт

8.

Досконалий переклад з іншої мови здійснюють не окремими словами чи
реченнями, а лише абзацами.
Рядок — послідовність символів, розташованих на одному горизонтальному рівні
при виведенні на екран.
Розділ – найбільша структурна частина документа, у межах якої основні
налаштування редактора (наприклад, розмір і орієнтація сторінки) є сталими.
Розділ завершується невидимим символом кінця розділу. Довільний документ
містить щонайменше один розділ.
Сторінка (з невидимим символом ознаки кінця сторінки) є дрібнішою
структурною одиницею тексту. У свою чергу вона складається з абзаців.

9.

Фрагмент (тексту) — це виділена
частина тексту.
Cпособи виділення фрагмента
Виділення окремого слова подвійним
клацанням на потрібному слові лівою
кнопкою миші.
Виділення частини абзацу (чи тексту взагалі):або підвести вказівник миші на початок
рядка, натиснути ліву кнопку миші і, утримуючи кнопку, протягнути вказівник до кінця
рядка;або утримуюючи клавішу Shift лівою рукою, правою натискати на клавіші
керуванням вказівником (клавіші зі стрілками).
Виділення абзацу — встановити вказівник миші на потрібний абзац і виконати потрійне
клацання лівою кнопкою миші.
Виділення всього тексту:або вказівкою меню Зміни / Надіслати все (мають на увазі
надіслати у буфер обміну);або натисканням клавіш Ctrl + A.
Дії з фрагментом тексту:видалення (вилучення);копіювання;перенесення (переміщення).
Ці дії призводять до змін, які передбачено у переліку вказівок з категорії меню Зміни.

10.

Послідовність дій при переміщенні: виділити фрагмент; або використати вказівку меню
Зміни / Вирізати, або натиснути кнопку Вирізати на панелі інструментів, або натиснути
клавіші Ctrl + X; встановити курсор в позицію вставки; або використати вказівку меню
Зміни / Вставити, або натиснути кнопку Вставити на панелі інструментів, або натиснути
клавіші Ctrl + V або Ctrl + Insert.
Вилучений фрагмент не зникає зовсім. Його лише переміщено до буферу обміну — до
спеціальної області оперативної пам'яті комп'ютера. Потім з буферної області його
копіююють у вказане місце. Таке копіювання можна робити багато разів.
Якщо замість вказівки Вирізати (Ctrl + X) виконати Копіювати (Ctrl + C), то виділений
фрагмент буде не лише скопійовано у буфер обміну, але й залишено у тексті на
попередньому місці.
Видалення здійснюють натисканням клавіші Delete або кнопки Вирізати на панелі
інструментів.
Щоб розпочати перевірку правопису, потрібно: або натиснути клавішу F7; або натиснути
кнопку Орфографія та граматика на панелі інструментів; або використати вказівку меню
Засоби / Орфографія та граматика.

11.

Пошук послідовності символів у тексті можна розпочати вказівкою
меню Зміни / Find (Знайти) або натисканням клавіш Ctrl + F. Ці дії
призводять до появи у лівому нижньому куті програмного поля для
введення послідовності, а праворуч від нього — кнопок, якими
задають напрям пошуку: вперед чи назад від розташування
вказівника.

12.

Пошук і заміну можна розпочати вказівкою меню Зміни / Find &
Replace (Знайти і замінити) або натисканням клавіш Ctrl + Н. У
вікні діалогу, що з'явиться, потрібно вказати, що і на що потрібно
замінити, виставити потрібні мітки і натиснути потрібну кнопку:
Знайти все або Замінити все.

13.

Друк документа можна здійснити таким чином:
•або натиснути клавіші Ctrl + P;
•або натиснути кнопку Друк на панелі інструментів;
•або скористатися вказівкою меню Файл / Друк.
У перших двох випадках буде швидко надруковано весь документ у одному
примірнику. В останньому випадку буде відкрито вікно Print з чотирма
закладками, на яких можна встановити параметри друку, після чого потрібно
натиснути кнопку Гаразд.

14.

Виклик довідки з LibreOffice можна здійснити таким чином:
• або натиснути клавішу F1;
• або натиснути кнопку Довідка LibreOffice на панелі інструментів;
або скористатися вказівкою меню Довідка / Довідка з LibreOffice.

15.

Дякуємо за увагу)))))))