Система галузі конституційного права

1.

2.

1. Поняття системи конституційного права.
2.Конституційно-правові норми: поняття, види
та особливості.
3.Структура конституційно-правових норм.
4.Конституційно-правові інститути їх види .

3.

Система
конституційного права
України – це історично
сформована та обумовлена
об`єктивними чинниками
суспільного розвитку система таких
послідовних рівнів (зрізів)
конституційного права, як природне
та позитивне, загальна та особлива
частина, матеріальне та
процесуальне, національне та
міжнародне право, котрі своєю
чергою, складаються з інститутів і
норм конституційного права та
регулюють суспільні відносини, що є
предметом конституційного права
України і системоутворюючою
складовою національної правової
системи.

4.

Система
Конституційного
права
Загальна
частина
Особлива частина

5.

Загальна частина конституційного
права України - це структурний елемент багатоаспектової
системи конституційного права України, який об`єднує у своєму складі
норми й інститути конституційного права - теорії та історії
українського конституціоналізму, теорії Конституції України, системи
конституційного права, джерел конституційного права, функцій
конституційного права, конституційно-правових відносин,
конституційно правової відповідальності.

6.

Особлива
частина
конституційного
права України
об`єднує у своєму складі
насамперед інститути
матеріального та
процесуального
конституційного права,
які регулюють
структуровані суспільні
відносини в межах
предмета
конституційного права.

7. .

“Норма” ( з лат. Norma-. правило, взірець, керівне начало,
зразок, міра) походить від давньогрецького й означає , “ високий
масштаб“ “правило”

8. Норма конституційного права

Норма конституційного права – це формально визначене,
встановлене чи санкціоноване Українським народом, Українською державою,
територіальними громадами чи спільнотою Автономної Республіки Крим
правило поведінки або діяльності, що регулює суспільні відносини, які є
предметом конституційного права, і забезпечується системою конституційних
гарантій.

9. Загальні ознаки норми конституційного права:

відповідне призначення в системі національного права;
змістовна та формальна визначеність;
загальнообов'язковість;
всеосяжність й універсальність;
багатоманітність;
динамічність і стабільність ;
гарантованість;

10. Спеціальні ознаки конституційного права

пріоритетність у національній правовій системі та їх інтегративне
призначення;
установчий характер;
публічно-політичний зміст ;
система суб'єктів нормотворення та нормозастосування;
безпосередність дій ;
найвища юридична сила ;
особлива джерельна база;
специфічність структури ;
посилена за рахунок правового захисту Конституції України
гарантованість;
високий рівень теоретико-методологічної обгрунтованості;

11. Система норм конституційного права

1. За сутністю: норми, які втілюють політичну волю та законні інтереси Українського
народу, Української держави, територіальних громад спільнот АРК.
2. За змістом: норми, об'єднані в інститутах конституційного права й інших
структурних елементах багатоаспектної системи конституційного права України.
3. За методом правового регулювання: імперативні та дизпозитивні норми
конституційного права.
4. За функціями: установчі, регулятивні, уповноважуючі, зобов'язуючі,
заохочувальні,заборонні,спеціалізовані.
5. За юридичною силою: закріплені в Конституції України і рішеннях всеукраїнського
референдуму з конституційних питань, закріплені в законах України.
6. За колом суб'єктів: загальні, спеціальні та виключні норми конституційного
права.
7. За умовами дії норми: загальнодержавні та місцеві,постійні і тимчасові та
виключні норми конституційного права.
8. За особливостями структури: прості та складні норми конституційного права.
9. За формами об'єктивізації: формалізовані та неформалізовані норми
конституційного права.
10. За гарантованістю: норми конституційного права забезпечені
загальноправовими й особливими гарантіями.

12.

Елементи
Норми
Конституційного
Права
Гіпотеза
Диспозиція
Санкція

13.

Це елемент структури норми,
що визначає умови дієвості
правил вольової поведінки та
діяльності, які виражаються в
мірі дозволеної й незалежної
поведінки суб'єктів
конституційного права, або
умови перебування цих
суб'єктів у певному стані ,
статусі чи режимі, незалежно
від їх волі.

14.

Це елемент її
структури, що визначає
саму модель правила
поведінки або діяльності
суб'єктів конституційного
права, констатуює їх
суб'єктивні права та
юридичні обов'язки, а
також визначає порядок їх
належної та можливої
поведінки чи діяльності в
умовах, передбачених
гіпотезою цієї ж норми.

15.

Це елемент
структури норми, що
визначає вид і міру
юридичної
відповідальності
деліктоздатних суб'єктів
конституційних
правовідносин за
невиконання або
неналежне виконання
правил поведінки чи
діяльності,
встановлених у
диспозиції цієї ж норми.

16. Три модифікації структури норми конституційного права

“ гіпотеза – диспозиція – санкція “
“ гіпотеза – диспозиція”
“ гіпотеза – санкція”

17.

Інститут
конституційного
права України – це
головна складова система
конституційного права
України, яка втілює в собі
волю та легітимні інтереси
Українського народу,
Української держави,
територіальних громад і АР
Крим через упорядкування
та систематизацію.

18. Загальні ознаки інституту конституційного права

Відповідають суспільним відносинам, які потребують правового
регулювання;
Характеризуються цілісністю і завершеністю регулювання чітко
визначеного виду суспільних відносин;
Однорідність суспільних відносин, які є об'єктом впливу норм,
об'єднаний у конкретний інститут права;
Єдність загальних положень, принципів, понять і нормативних
конструкцій, утілених в інституті права;
Відокремленість існування та дієвості нормативного матеріалу
в межах інституту;
Функціональна спеціалізація норм в межах інституту права.

19. Спеціальні юридичні ознаки інституту конституційного права України:

Є основним системоутворюючим структурним
елементом багатоаспектної системи конституційного
права України;
Є об'єктивно сформованою, цілісною та відносно
відокремленою системою функціонально
взаємозумовлених і структурно взаємопов'язаних норм
конституційного права.
Є складовою комплексною системою норми
конституційного права
Є об'єктивно сформованою системою
конституційного права України, яка закріплена в
чинному законодавстві й інших галузевих джерелах
права .

20. Види інститутів конституційного права України:

За сутністю - втілюють у собі волю та легітимні інтереси
Українського народу, публічну владу та легітимні інтереси
Української держави;
За змістом: інститути природного та позитивного
конституційного права; інститути загальної й особливої частин
конституційного права;
За функціями: установчі, регулятивні, заборонні та охоронні
інститути конституційного права;
За суб'єктами: загальні, спеціальні та виключні інститути
конституційного права;
За структурою: генеральні, основні, субінститути
конституційного права;
За формою об'єктивації: закріпленні в законах України, в
Конституції України, у підзаконних нормативно правових актах та
інших джерелах конституційного права.

21.

Інститут основ
конституційного ладу
України представлений
сукупністю конституційно
правових норм, які регулюють
суспільні відносини, пов'язані, з
загальними засадами
суспільного та державного ладу
в Україні. Цей інститут визначає
основні принципи суспільного і
державного ладу України,
завдання і цілі держави і
суспільства, їх функції та
гарантії.

22.

Інститут
конституційно – правового
статусу людини і
громадянина в Україні. Він
представлений сукупністю
конституційно-правових норм, що
регулюють суспільні відносини, пов'язані з
належністю особи до громадянства
України та правами, свободами і
обов'язками людини і громадянина та їх
гарантіями. Цей інститут насамперед
регулює підстави і порядок набуття
громадянства України, підстави і порядок
припинення громадянства України, та
конституційно правовий статус органів,
уповноважені вирішувати питання ,
пов'язані з громадянством України.
Основною складовою цього інституту є
норми, що регулюють права, свободи і
обов'язки людини і громадянина.

23.

Інститут форми
безпосередньої демократії
об'єднує у своєму складі
конституційно-правові норми,
що регулюють суспільні
відносини, пов'язані з
безпосередньою реалізацією
народного суверенітету, через
референдуми, вибори та інші
форми безпосередньої
демократії.

24.

Інститут
парламентаризму,
парламентського права,
визначає основні принципи
вітчизняного
парламентаризму , поняття
парламенту, порядок його
формування, склад і
структуру, функції та
повноваження, організацію
роботи парламенту та
основні парламентські
процедури

25.

Інститут глави держави
в Україні – це сукупність
норм конституційного права,
що визначають
конституційно-правовий
статус глави держави, порядок
його обрання, функції та
повноваження Президента
України, взаємовідносини
Президента України як глави
держави з іншими гілками
влади, підстави для
дострокового припинення його
повноважень.

26.

Інститут виконавчої
влади об'єднує норми
конституційного права, які
регулюють суспільні відносини ,
пов'язані зі здійсненням виконавчої
влади в Україні . Цей інститут
визначає конституційний правовий
статус органів виконавчої влади в
Україні та їх роль і місце в системі
органів державної влади, систему
органів виконавчої влади в Україні.

27.

Інститут судової
влади представлено
нормами конституційного
права, які регулюють
суспільні відносини у галузі
правосуддя. Цей інститут
визначає конституційноправовий статус судів
загальної юрисдикції в
Україні, основні принципи
судоустрою і судочинства,
систему судів загальної
юрисдикції.

28.

Інститут
конституційної юстиції
об'єднує норми
конституційного права, що
регламентують принципи
конституційного
судочинства, порядок
формування та склад
Конституційного Суду
України та порядок його
діяльності.

29.

Інститут
адміністративнотериторіального устрою
України. Конституційноправові норми, об'єднані в
інститут територіального
устрою , визначають поняття
територіального устрою
України, систему
територіальноадміністративного устрою
України, а також
конституційно правовий
статус Автономної Республіки
Крим, конституційно правовий
статус міст Києва і
Севастополя.

30.

Інститут місцевого
самоврядування України. Цей
інститут є сукупністю норм
конституційного права, що
регулюють суспільні відносини,
пов'язані з місцевим
самоврядуванням . Зокрема,
інститут місцевого самоврядування
визначає загальні засади місцевого
самоврядування, систему органів і
посадових осіб місцевого
самоврядування, порядок
формування органів і посадових осіб
місцевого самоврядування, форми
місцевого самоврядування, функції
та повноваження органів і посадових
осіб місцевого самоврядування,
гарантії місцевого самоврядування.