Основи теорії держави та конституційного права

1. Лекція 2. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

1.
2.
3.
4.
5.
6.
План
Поняття та ознаки держави.
Форма держави.
Функції держави та державний механізм.
Поняття, предмет і метод конституційного
права.
Джерела конституційного права.
Поняття, юридичні властивості та класифікація
конституцій.

2. 1. Поняття та ознаки держави

3.

Держава
–
це
політико-територіальна
організація суспільства, яка за допомогою
державного механізму здійснює у правових
формах суверенну публічну владу.

4. Основні ознаки держави:

наявність публічної державної влади, при якій
суб’єкт управління (той, хто має владу) та об’єкт
управління (той, над ким здійснюється влада) не
співпадають.;
територіальна організація суспільства – наявність
цілісного суспільства, що проживає на чітко
визначеній території.;
зв’язок держави і права – держава здійснює свою
діяльність шляхом видання правових норм та
забезпечення їх виконання;
державний суверенітет – властивість державної
влади, що забезпечує незалежність держави у
зовнішніх відносинах та її верховенство у
внутрішніх справах;
наявність державного механізму (апарату), який
здійснює державну владу.

5. Факультативні ознаки держави:

наявність
наявність
наявність
наявність
власних збройних сил;
власної системи податків;
держаних символів;
столиці.

6. 2. Форма держави

7. Форма держави – це зовнішній спосіб організації державної влади.

Елементи форми держави:
Форма правління виражає характер утворення
та організації вищих органів державної влади,
їх взаємовідносини між собою та з населенням.
Форма територіального (державного) устрою
характеризує державу з точки зору її
територіального
поділу
та
відповідної
організації органів державної влади, а також
визначає зміст відносин між державою та її
адміністративно-територіальними одиницями.
Державний (політичний) режим характеризує
сукупність методів, прийомів і засобів, за
допомогою яких здійснюється державна влада.

8.

9. Змішана форма правління

10.

11. Характерні риси федерації:

наявність окремих елементів суверенітету у
суб’єкта федерації;
наявність двох рівнів права – федерального
права та права суб’єкта федерації;
наявність дворівневової судової системи –
федеральної судової системи та судової
системи суб’єкта федерації;
наявність двох рівнів громадянства –
громадянства федерації та громадянства
суб’єкта федерації.

12. Ознаки основних політичних режимів

Політични Економічна
й режим
система
Поділ
влади
Права людини
Засоби
масової
інформації
Демокра- Вільне
тичний
підпириєм
-ництво
Забезпечу- Гарантовані
ється поділ
влади
Вільна преса
Лібераль- Великий
ний
бізнес
здійснюєть
Авторита ся
державою
р-ний
та (або)
предстани
-ками
вищих кіл
влади
Формальни
й поділ
влади,
фактичне
втручання
виконавчої
влади у
діяльність
інших
гілок
Обмежуються
політичні права та
свободи
Помірна
цензура
Обмежуються
політичні та
економічні права та
свободи
Жорстка
цензура
Тоталітар
-ний
Поділ
влади
відсутній
Обмежуються
політичні,
економічні та
громадянські права
Державні ЗМІ,
жорстка
цензура
Державна
монополія

13. 3. Функції держави та державний механізм

14.

Функції держави – це основні напрями її
діяльності, що виражають сутність і
соціальне призначення держави і мають на
меті регулювання існуючих суспільних
відносин.

15. Внутрішні функції держави:

економічна
–
реформування
економіки,
демонополізація
виробництва,
приватизація,
підтримка соціально значущих виробництв;
соціальна – охорона здоров’я, державна підтримка
сім’ї та молоді, соціальний захист інвалідів,
пенсіонерів і т.п.;
екологічна – державне управління і координація
діяльності в галузі охорони довкілля, регулювання
природокористування,
гарантування
екологічної
безпеки;
фіскальна – оподаткування та стягнення податків та
інших загальнообов’язкових зборів та платежів;
функція охорони прав і свобод людини і
громадянина, охорони усіх форм власності та
правопорядку;
функція розвитку культури, освіти і науки – державна
підтримка освіти і науки, стимулювання наукових
розробок, охорона пам’яток історії і культури тощо.

16. Зовнішні функції держави:

функція
підтримання
миру
та
світового
правопорядку – досягається шляхом встановлення
заборон на окремі види озброєнь, попередження та
припинення збройних конфліктів, контролю за
роззброєнням;
військова функція – полягає у забезпеченні оборони
країни від можливих зовнішніх ворогів;
функція забезпечення зовнішніх зносин – полягає у
встановленні та підтриманні дипломатичних,
консульських та інших відносин між державами;
економічна функція – інтеграція держави у
міжнародну економічну систему, забезпечення
взаємовигідної торгівлі та обігу капіталу між
державами;
екологічна функція – координація діяльності
декількох держав або світового співтовариства в
цілому, спрямованої на забезпечення охорони,
відтворення
та
використання
планетарного
природного середовища та космічного простору.

17. Основні форми реалізації функцій держави:

правотворча – діяльність держави по
утворенню правових норм;
правозастосовна – діяльність органів
державної влади по виконанню прийнятих
законів та підзаконних актів;
правоохоронна – діяльність органів
держави по охороні правопорядку, прав та
законних інтересів громадян, організацій,
суспільства та держави в цілому.

18.

Державний механізм – це цілісна ієрархічна
система державних органів та їх посадових
осіб, що практично здійснюють державну
владу та забезпечують виконання завдань і
функцій держави.

19. Елементи державного механізму:

державні підприємства – господарські
організації державної форми власності, що
займаються виробничою і комерційною
діяльністю та забезпечують господарськоекономічну основу державної влади;
державні установи – організації, що не
мають владних повноважень, але виконують
загальносоціальні
функції
держави
(державні заклади освіти, науки, охорони
здоров’я);
держані
органи
–
організації,
що
наділяються владними повноваженнями та
безпосередньо здійснюють державну владу.

20.

Державний орган – це ланка механізму
держави, що приймає участь у реалізації
завдань та функцій держави і наділяється
для
цього
державно-владними
повноваженнями.
Компетенція державного органу – це
сукупність державно-владних повноважень,
що надаються державному органу для
виконання покладених на нього завдань і
функцій.

21. Класифікація державних органів:

1. За способом
утворення:
первинні;
похідні (вторинні).
2. За обсягом владних
повноважень:
вищі;
центральні;
місцеві.
3. За порядком
прийняття рішень:
колегіальні;
одноособові.
4. За принципом поділу
влади:
законодавчі;
виконавчі;
судові.

22. 4. Поняття, предмет і метод конституційного права

23.

Конституційне
право
–
це
сукупність
правових інститутів і норм, що закріплюють
засади державного ладу та територіальний
устрій, визначають правовий статус особи
та регулюють суспільні відносини, пов’язані
з організацією та діяльністю органів
державної
влади
та
місцевого
самоврядування.

24. Предмет конституційного права:

відносини політичного характеру, що характеризують
якісні риси;
найважливіші економічні відносини, що є основою
соціально-економічної системи держави;
відносини,
що
характеризують
принципові
взаємозв’язки держави з особою і складають основи
правового статусу людини і громадянина;
відносини з приводу організації та діяльності органів
державної влади, взаємозв’язок найголовніших ланок
державного апарату;
відносини, що складаються у процесі реалізації права
народу на самовизначення, а також відносини
пов’язані
з
державно-територіальним
і
адміністративно-територіальним устроєм;
відносини, що визначають засади і принципи
організації
та
функціонування
місцевого
самоврядування
в
Україні,
діяльності
органів

25. Методи конституційного права:

декларативний метод;
установчий метод;
метод зобов’язання;
метод заборон;
метод дозволу (правонадільчий метод).

26. 5. Джерела конституційного права

27. Джерела конституційного права України:

Конституція України від 28.06.1996 р. (зі
змінами та доповненнями, внесеними
Законом України від 01.02.2011р.);
закони України («Про Кабінет Міністрів
України»,
«Про
вибори
Президента
України», «Про вибори народних депутатів
України»,
«Про
місцеві
державні
адміністрації»,
«Про
місцеве
самоврядування в Україні»);
інші законодавчі акти Верховної Ради
України
(Декларація
про
державний
суверенітет України 16.07.1990 р.);

28.

Укази Президента України («Про порядок
розгляду питань, пов’язаних з
громадянством України», Указ «Про заходи
щодо забезпечення конституційних прав
громадян на звернення» );
постанови Кабінету Міністрів України («Про
затвердження Положення про порядок
легалізації об’єднань громадян»);
рішення Конституційного Суду України;
міжнародні договори, згода на
обов’язковість яких надана Верховною
Радою України;
рішення органів місцевого самоврядування.

29. Специфічні джерела права іноземних країн:

правовий звичай;
судовий прецедент;
правовий звичай;
релігійні джерела.

30. 6. Поняття, юридичні властивості та класифікація конституцій

31.

Конституція – це основний закон держави,
що приймається в особливому порядку, має
найвищу юридичну силу та регулює
найважливіші суспільні відносини, що
визначають принципи організації публічної
влади, закріплюючи при цьому засади
конституційного ладу, гарантії прав і
свобод людини та громадянина, систему,
порядок організації та компетенцію органів
державної влади, територіальний устрій
держави, державні символи.

32. Юридичні властивості конституції:

легітимність;
стабільність;
фіксуючий характер;
програмний характер;
реальність;
вища юридична сила;
пряма дія.

33. Види конституцій:

1. За формою:
писані
кодифіковані;
писані
некодифіковані;
неписані.
2. За строком дії:
постійні;
тимчасові.
3. За порядком
внесення змін:
наджорсткі;
жорсткі;
гнучкі.
3. За способом
прийняття:
октройовані;
народні.

34.

© А. Чернявський, Черкаський інститут УБС