Забезпечення публічної безпеки та порядку під час масових заходів за скандинавською моделлю

1. Забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення масових заходів відповідно до скандинавської моделі

2. Тема: Основні види масових заходів, щодо яких здійснюється організація забезпечення публічної безпеки і порядку.

3. Навчальні питання:

1. Правова основа діяльності поліцейських під
час масових заходів.
2. Основні види масових заходів.
3. Характерні ознаки масових заходів.
4. Модель поведінки при забезпеченні публічної
безпеки і порядку в разі проведення масових
заходів відповідно до скандинавської моделі.

4. Правова основа діяльності поліцейських під час масових заходів

Відповідно до ст. 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом
влади в державі є народ, який здійснює владу безпосередньо і через вибраних
представників в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, що
діють від їх імені.
Відповідно до ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно,
без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких
завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого
самоврядування.
Національна поліція – є центральним органом виконавчої влади, який служить
суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності,
підтримання публічної безпеки і порядку (ст. 1 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Основою поліцейської діяльності, зокрема у частині проведення масових заходів є
захист прав людини та повага до її гідності, що у свою чергу вимагає від поліції
виконання своїх завдань шляхом надання послуг (сприяння), а не дії за принципом
контролю.

5. Нормативно-правові акти, які регламентують діяльність поліцейських під час забезпечення публічної безпеки і порядку, в зв’язку

з проведенням масових заходів
Конституція України (ст.5, ст.39).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 11) та інші
міжнародні договори, згода на обов’язковість яких, надана Верховною Радою України.
Кодекс адміністративного судочинства України (ст.ст. 182-183).
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Кримінальний Кодекс України (ст. 279)
Закон України «Про національну поліцію»
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 25).
Закон України «Про дорожній рух».

6. Основні види масових заходів

Масові заходи – це заходи громадсько-політичного, релігійного, спортивного,
культурно-видовищного характеру за участю значної кількості громадян, що
проводяться з нагоди відзначення офіційних (державних), професійних,
релігійних свят, пам'ятних дат, а також за ініціативою політичних партій, рухів,
громадських об'єднань, релігійних конфесій (громад), окремих громадян,
спортивних організацій, закладів культури тощо.

7. За змістом масові заходи поділяються на:

Суспільно-політичні
Культурно-просвітницькі
Спортивні
Інші

8. Суспільно-політичні:

Збори - спільна присутність громадян у попередньо обумовленому часом місці,
в ході якої відбувається колективне обговорення і вирішення будь-яких питань

9. Демонстрація — це форма організованого відбиття масової, колективної та індивідуальної думки з будь-якого питання суспільного

або
політичного
життя.

10. Розрізняють такі види демонстрацій:

Мітинг – організована форма висловлення громадської думки, масової
підтримки резолюцій, вимог та інших звернень громадян (проводиться в
раніше обумовленому місці)

11. Вуличний похід – форма демонстрації, організована шляхом пересування громадян за попередньо визначеним маршрутом

12. Пікетування – форма публічного висловлення колективної чи індивідуальної думки громадян або трудових колективів, яке

здійснюється
шляхом розташування громадян поруч з об'єктом пікетування

13. Маніфестація – поєднання різних видів публічних заходів

14. Культурно-просвітницькі

Культурно-просвітницькі - молодіжні фестивалі, народні гуляння, національні
свята, міжнародні виставки, концерти популярних виконавців, дискотеки та ін.

15. Спортивні

Спортивні - олімпіади, міжнародні змагання з різних видів спорту тощо.

16. Інші - релігійні, флешмоби, тощо.

17. Характерні ознаки масових заходів

а) велике скупчення людей
б) організованість дій
в) спільні цілі або одна
конкретно визначена мета
г) громадське місце
д) регламентація порядку проведення масових заходів

18. Наявність великого скупчення (маси) людей характеризується тим, що масові заходи різноманітної спрямованості притягують до себе

увагу значної кількості
людей, які в подальшому приєднуються до учасників цих
заходів

19. Під організованістю дій слід розуміти чіткий порядок дій всіх суб'єктів, які беруть участь у підготовці і проведенні заходів,

Під організованістю дій слід розуміти чіткий порядок дій всіх
суб'єктів, які беруть участь у підготовці і проведенні заходів, що
забезпечує їх безпеку, тобто розробляється їх програма,
визначаються заходи безпеки, а також учасники самого заходу, їх
компетенція, створюються органи координації дій та ін.

20. У залежності від цілей, масові заходи можуть бути спрямовані на задоволення політичних, культурних, духовних, професіональних,

спортивних та інших потреб великої
кількості людей, які об'єднані загальними інтересами.

21. При цьому зазначені відносини виникають і розвиваються не в кожній сфері їх діяльності, а тільки там, де стикаються інтереси

багатьох громадян, тобто в громадських місцях.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна
або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно,
періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи,
стадіони.

22. Заключною, та досить важливою ознакою масових заходів є регламентація порядку їх проведення. Значення її спрямовано на

посилення охорони прав, свобод і законних
інтересів
громадян,
а
також
їх
гарантій.

23. У широкому розумінні масовий захід визначається, як організована дія (сукупність дій або явищ соціального життя) з участю

великих мас людей, який проводиться в громадському місці
у визначеному державою порядку з метою задоволення їх
політичних, духовних, фізичних та інших потреб, які є формою
реалізації
їх
прав
і
свобод.

24. Модель поведінки поліції при забезпеченні публічної безпеки і порядку в разі проведення масових заходів згідно скандинавської

моделі.
Головна відповідальність за захист прав на свободу зібрань і сприяння реалізації цього
права покладається на поліцію, яка є основним органом, що відповідає за підтримку
публічного (громадського) порядку.
ВАЖЛИВО! У випадках, коли мирний протест створює перешкоди правам і свободам інших осіб,
поліція відповідає за баланс між дотриманням прав інших осіб та реалізацією права на свободу
зібрань.

25. Скандинавська модель забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення масових заходів.

Питання запровадження в Україні Скандинавської моделі забезпечення правопорядку було
прийнято під час проведення розширеної наради керівництва Національної поліції України
07 листопада 2017 року (№ 12201/01/25-2017), а також передбачено дорученням Національної
поліції від 14.березня2018 № 3061/01/25-2018.

26. Скандинавська модель складається з таких основних елементів:

1) комунікація з учасниками масових заходів шляхом використання можливостей груп
превентивної комунікації («поліція діалогу») з метою роз’яснення громадянам їх прав та
обов’язків, змісту поліцейських заходів превенції та примусу, які можуть уживатися
правоохоронцями в тих чи інших ситуаціях.

27. Скандинавська модель складається з таких основних елементів:

2) висока мобільність залучених сил за рахунок використання невеликих
мікроавтобусів на 8-12 посадкових місць для перевезення особового складу, що
дозволяє дислокувати сили рівномірно в межах певної території, та, відповідно,
підвищує оперативність маневрування ними в разі загострення обстановки, а не
концентрувати в одному місці.

28. «Скандинавська модель складається з таких основних елементів:

3) мінімізація демонстрації сили шляхом використання поліцейськими захисного
спорядження прихованого носіння (під форменим одягом).

29. Скандинавська модель складається з таких основних елементів:

4) мінімізації фізичного контакту поліцейських з учасниками масових заходів
шляхом активного використання службового автотранспорту, у тому числі для
управління потоками громадян (обмеження доступу до певних територій,
розмежування різних груп та їх супроводження).

30. Скандинавська модель ґрунтується на найкращих європейських принципах забезпечення публічної безпеки та порядку, а саме:

Знання – необхідною передумовою забезпечення правопорядку під час масових заходів є
володіння інформацією про різні групи учасників, важливо бути в курсі їхніх норм,
цінностей, намірів і цілей, їхнього уявлення про те, що є правильним і належним, їхніх
стереотипів та очікувань стосовно інших груп, їхньої історії(в тому числі попередніх
зібрань, організованих цією групою), а також інших фактів, які можуть мати для них
особливе символічне значення.
Сприяння – стратегія поліції насамперед повинна бути покликана сприяти зусиллям
організаторів та учасників мирного зібрання, спрямованим на досягнення їхніх законних
цілей.
Комунікація – поліція повинна здійснювати активну комунікацію з метою налагодження
відносин з учасниками зборів і створення основи для запобігання майбутнім конфліктам.
Диференціація – розглядати учасників мирного зібрання не як натовп, а сукупність
індивідуумів, які можуть мати різні завдання, цілі та відношення до поліції.

31. ВАЖЛИВО!

Дотримання зазначених вище принципів сприятиме більш
позитивному сприйняттю поліції учасниками зібрання. Причиною
цьому є те, що учасники бачать, що поліція справедливо сприяє
здійсненню ними своїх прав.

32. Дякую за увагу!