Дії поліцейських у нештатних (кризових) ситуаціях під час проведення масових заходів

1.

ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ (ГРОМАДСЬКОЇ) БЕЗПЕКИ І
ПОРЯДКУПІД ЧАС МАСОВИХ ЗАХОДІВ
Тема 3. Дії поліцейських у нештатних
(кризових) ситуаціях під час проведення
масових заходів.

2.

Література:
1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня
1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради
(ВВР). – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
3.
Про Національну поліцію: Закон України від 2 липня 2015 р.
4. Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію
територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України: Постанова Кабінету
Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730.
5. Про затвердження Положення про Національну поліцію: Постанова Кабінету
Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877.
6. Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні
правопорушення в органах поліції: наказ МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
7. Про затвердження Типового положення про управління організаційноаналітичного
забезпечення та оперативного реагування головних управлінь Національної поліції
України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві: наказ
МВС України від 22.01.2016 р. № 39

3.

8. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного
кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. –
2000. – №40. – С. 338. Зі змінами станом на грудень 2015 року.
9. Положення про Департамент превентивної діяльності Національної поліції
України: наказ Національної поліції України від 27 листопада 2015 року № 123.
10. Наказ МВС України від 10 жовтня 2004 р. № 1177 «Про затвердження
Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх
особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України».
11. Про утворення деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх
справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2015 р. № 314.
Допоміжна:
1. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ [навч. посіб.] /
[Чернєй В.В, Константінов С. Ф., Братель С.Г. та ін..], під. заг. ред.
Коваленка В.В. [5-те вид.]. – К.: ПП «Дірект Лайн», 2014. – 408 с.
2. Адміністративна діяльність поліції у питаннях та відповідях : [навч.
посіб.] [Білик В. М., Константінов С. Ф., Олефір В. І., та ін.] – К. :
Видавництво «Центр учбової літератури», 2016. – 196 с.
3. Адміністративно-юрисдикційна діяльність поліції [навч. посіб.] / [Білик
В. М., Братель С. Г., Константінов С. Ф. та ін.]. – К. : «Центр учбової
літератури», 2016. – 336 с.

4.

1. Порядок, тактика дій та заходи особистої безпеки поліцейського під
час виникнення нештатних ситуацій у ході проведення масових
заходів.
Про проведення масового заходу організатори відповідно до ст. 39
Конституції України інформують виконавчий комітет відповідної
місцевої ради народних депутатів. У випадку невідповідності мети
проведення такого заходу з вимогами Конституції чи погрозі
громадському порядку і безпеці громадян, його проведення
забороняється. Підставами для припинення зборів, мітингів,
демонстрацій, вуличних походів є:
- фактичне проведення несанкціонованого місцевими органами влади
відповідного заходу;
- рішення про заборону проведення внаслідок порушення порядку його
організації і проведення;
- виникнення в ході самого заходу небезпеки для життя і здоров‘я
громадян чи порушення суспільного порядку;
- заподіяння матеріального збитку державному, колективному чи іншому
майну, порушення ПДР.

5.

Поліція має забезпечити публічний порядок і безпеку проведення
мирних зібрань, отже, завчасно під час поставлення завдань особовому
складу повинні оцінити обстановку і наявну інформацію, яку надали
організатори заходу, оскільки повинні враховувати, що в результаті
проведення таких заходів можуть бути скоєні правопорушення, зокрема й
злочини, грубі антигромадські прояви надміру збуджених учасників
масових заходів, які можуть призвести до ускладнення оперативної
обстановки.
Зазначені та деякі інші обставини під час масового скупчення громадян,
причому на обмеженій території, часом створюють небезпечні ситуації.
Нерідко такі ситуації характеризуються, як кризові, тому що при цьому
виникає загроза публічному порядку і безпеці багатьох громадян, їх
здоров‘ю, а іноді й життю.
Кризова ситуація розглядається як наслідок яких-небудь
протиправних явищ, часом недбалих, халатних дій бездіяльності.
Іншими словами – це особливий, надзвичайний стан, що склався в
результаті здійснення конкретною особою (особами) протиправних
дій, а також прояв природних сил і інших обставин, небезпечних для
життя і здоров‘я людей.

6.

Кризові ситуації під час проведення масових заходів
складаються з відповідних етапів (стадій). До них можна
віднести – початкову стадію, назрівання ситуації, апогей
ситуації і заключну стадію. Розглянемо ці стадії окремо.
Початкова стадія – виникають негативні, неприязні почуття,
суперечливі думки, зіштовхуються інтереси.
Назрівання ситуації – характерним є формування (розвиток)
конфліктних відносин.
Апогей кризової ситуації – відкрите зіткнення сторін, що
конфліктують створюється небезпечна обстановка для
учасників масового заходу.
Заключна стадія – відносне вгасання емоцій, пристрастей,
розв‘язання протиріч, усунення небезпечної обстановки, але це
не говорить про те, що в цілому кризова ситуація закінчилася,
не виключена можливість повторного спалаху, тобто рецидиву.
Цілком говорити про виключення виникнення кризової ситуації
можна лише після того, коли масові заходи були завершені і
його учасники повністю розійшлися.

7.

Практичний досвід показує, що поліцейські найчастіше активно вступають у відносини з
учасниками масових заходів тільки на другій і третій стадіях, коли емоційні пристрасті
досягли розпалу, з метою розв‘язання конфлікту.
Однак поліцейським необхідні конкретні знання процесу розвитку кризових ситуацій,
які дозволять за характером обстановки визначити будь-яку стадію і вжити відповідних
заходів до початку виникнення конфлікту, тим самим запобігти конфліктній ситуації,
емоційним і фізичним витратам.
Необхідно пам‘ятати, що приводами до виникнення конфлікту можуть стати як
навмисні образливі чи провокуючі дії, так і випадкові: наступив на ногу, штовхнув
тощо. Конфлікт, що відбувся в місцях скупчення громадян під час проведення
масових заходів, якщо вчасно не запобігти, може перерости в групове порушення
публічного порядку чи в масові заворушення, які мають наслідком кримінальну
відповідальність.
Звичайно в конфлікті беруть участь особи віком від 16 до 30 років, раніше
засуджені, схильні до агресивної поведінки, які прагнуть помститися за заподіяні
раніше образи. Часто такі особи знаходяться в нетверезому стані, що обтяжує
обставини.
Попередження і припинення протиправної поведінки учасників масових заходів, а також
інших надзвичайних обставин, що несуть за собою створення кризових ситуацій,
досягається насамперед за допомогою добре продуманої та налагодженої системи
попередніх організаційно-тактичних заходів, що забезпечують своєчасне реагування на
них поліції, чіткий розрахунок її сил і засобів.

8.

Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може
встановлюватися лише в інтересах національної безпеки, публічного
порядку та безпеки.
Публічний порядок можна визначити як сукупність усіх правил,
що регламентують суспільні процеси і відносини між його окремими
частинами; у вузькому – інститути і норми, що обумовлюють статус
людини і громадянина та соціальних груп у суспільстві тою мірою,
якою це зумовлено їх інтересами та закономірностями розвитку
самого суспільства, а також науково обґрунтовані відносини між
членами суспільства та його структурними елементами.
Тлумачення понять "національна безпека", "публічний порядок", "публічна
безпека" та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження
прав, містяться у Сіракузьких принципах тлумачення обмежень і відступів
від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права,
схвалених економічною та соціальною радою ООН у 1985 р. Так, згідно з
названим актом публічний порядок можна визначити як сукупність норм,
які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку
основоположних принципів, на яких побудовано суспільство, а під
публічною безпекою слід мати на увазі захист від загрози безпеці людей,
їхньому життю або фізичному здоров'ю, а також серйозних збитків їхньому
майну.

9.

Здійснення повноважень щодо забезпечення законності,
правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян під
час проведення мирних зібрань Законом України від 21 травня 1997 року
№ 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" покладено на
органи місцевого самоврядування. Так, до відання виконавчих органів
сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до
закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і
демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів,
здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні публічного
порядку.
Забезпечення у межах і формах, визначених Конституцією і
законами України, законності і правопорядку, додержання прав і свобод
громадян у межах адміністративно-територіальної одиниці покладається
також Законом України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV "Про місцеві
державні адміністрації" на місцеві державні адміністрації. Цей Закон
визначає місцевій державній адміністрації функції зі здійснення на
відповідній території державного контролю, зокрема, за додержанням
правил транспортного обслуговування, публічного порядку, правил
технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху.

10.

Серед основних повноважень поліції під час забезпечення публічного порядку та
безпеки відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» передбачена
взаємодія з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а
також органами місцевого самоврядування, у зв‘язку з чим поліція:
1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання
вчиненню правопорушень;
2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та
адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх
усунення;
3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних
правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров‘ю фізичних осіб і
публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного
правопорушення;
5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні,
адміністративні правопорушення або події;
6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах
визначеної підслідності;

11.

7) розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду,
ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках,
визначених законом;
8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні
правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх
виконання;
9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні
кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках,
скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;
11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його
учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
12) здійснює супроводження транспортних засобів у випадках, визначених законом;
13) вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної,
допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень,
нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи
здоров‘я;
14) здійснює охорону об‘єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом
та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони;
15) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання
судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб).

12.

Отже, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві державні адміністрації
здійснюють повноваження щодо організації та контролю за забезпеченням публічного
порядку та безпеки під час проведення мирних зібрань, а поліція - безпосередньо
забезпечує публічний порядок та безпеку, в тому числі, дорожнього руху, безпеку
громадян на таких заходах.
Відповідно до вимог наказу МВС України від 22.01.2016 р. № 39 «Про затвердження
Типового положення про управління організаційноаналітичного забезпечення та
оперативного реагування головних управлінь Національної поліції України в Автономній
Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві» управління організаційно
аналітичного забезпечення та оперативного які є структурними підрозділами головних
управлінь Національної поліції здійснюють координацію, аналіз, планування, контроль та
узгодження діяльності структурних підрозділів апарату ГУ та відокремлених структурних
підрозділів ГУ з питань забезпечення публічної безпеки і порядку. Серед їх функцій участь
в організації діяльності оперативних штабів, робочих груп з координації дій та управління
силами і засобами поліції під час проведення масових заходів, державних свят і
надзвичайних подій.
Під час планування та проведення мирних зібрань зусилля організаторів,
працівників видовищних об‘єктів і поліції мають загальну спрямованість – не допустити
порушень публічного порядку і безпеки під час проведення масових заходів. Це зумовлює
необхідність їх тісного контакту та взаємодії. Завжди слід розраховувати кількість
поліцейських присутніх на заходах, а також їх резерв, адже не слід виключати, що під час
проведення мирного зібрання можуть виникнути умови громадянської непокори,
проведення несанкціонованих заходів чи грубі порушення публічного порядку, що
загрожують публічній безпеці.

13.

Територіальний орган Національної поліції організовує роботу щодо
забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення
масових заходів залежно від їх значення та масштабу. У період
підготовки до охорони публічного порядку і суспільної безпеки під
час проведення масових заходів відповідний керівник поліції на
території якого планується проведення мирного зібрання повинен
забезпечити:
- вивчення нормативних актів, що регламентують повноваження поліції,
відповідальність організаторів і учасників заходів за порушення
правопорядку; - тренування з відпрацьовування тактичних прийомів
несення служби в умовах ускладнення обстановки. Тренування
здійснюються напередодні на місці проведення масового заходу.
При цьому уточнюються завдання, розподіл нарядів, перевіряється
реальність установлених термінів розгортання задіяних сил,
відпрацьовуються питання взаємодії різних нарядів з іншими
допоміжними силами на випадок виникнення надзвичайних обставин.

14.

Основними завданнями поліції у період підготовки проведення масового заходу є:
- забезпечення спільно з організаторами заходів необхідних умов безпеки учасникам і
глядачам, дотримання встановлених правил поведінки в місцях масового заходу;
- попередження і припинення злочинів, порушень публічного порядку;
- забезпечення безпеки дорожнього руху і пожежної безпеки;
- недопущення ослаблення охорони публічного порядку на території, де безпосередньо заходи
не проводяться.
Під час виконання зазначених завдань діяльність поліції поділяється на три етапи:
підготовчий, виконавчий (безпосередній) і заключний.
На підготовчому етапі організовується підготовка особового складу та технічних засобів до
несення служби, проводиться остаточне дослідження території та об‘єктів разом з
організаторами та усуваються виявлені недоліки; проводиться службовий інструктаж нарядів і
посадових осіб, уточнюються їх задачі та обов’язки при проведенні заходу, проводяться
тренування та репетиції дій нарядів в екстремальних умовах на закріплених за ними ділянках,
організовується надійна взаємодія всіх зацікавлених служб і організацій.
Виконавчий етап охорони публічного порядку охоплює діяльність підрозділів і нарядів від
початку здійснення заходів охорони до закінчення евакуації і розосередження глядачів і
учасників масового заходу.
Заключний етап починається з моменту закінчення заходу і закінчується після здійснення
евакуації та посадки основної маси людей на громадський транспорт.
Під час заключного періоду здійснюється ряд організаційних і практичних заходів. Оперативний
штаб організовує вихід глядачів з об‘єкта проведення масового заходу після його закінчення.

15.

У день проведення масового заходу керівник підрозділів превентивної діяльності
проводить перевірку наявності особового складу та стан його екіпірування, інструктажі
старших самостійних груп і всього особового складу, при цьому повідомляє про
можливі зміни в проведенні масового заходу, забезпечує розподіл задіяних працівників
поліції і технічних засобів, установлює зв‘язок з організаторами масових заходів.З
метою належної організації управління силами та засобами, що залучені до виконання
завдань із забезпечення публічного порядку під час проведення масового заходу,
залежно від чисельності учасників, особливостей місцевості, де відбувається масовий
захід, його територія може поділятися на зони, сектори, дільниці.
Зони визначаються, як правило, при забезпеченні одночасного проведення
декількох масових заходів або одного заходу при здійсненні учасниками пішого походу
територіями декількох адміністративних районів населеного пункту. Начальником зони
призначається один із керівників територіального органу поліції.
Основою підготовки до забезпечення правопорядку та безпеки є прогнозування
(моделювання) керівником обстановки, яка може скластися під час проведення
масового заходу.
Прогнозування обстановки включає в себе вивчення керівником повідомлень
організаторів про місце, час і масштаб (чисельність) масового заходу, поведінку та
настрій його учасників, ставлення до проведення заходу окремих верств населення,
можливі зміни в масштабах і порядку проведення заходу, результатів забезпечення
правопорядку під час попередніх аналогічних заходів, інформації про стан
криміногенної обстановки тощо.

16.

Варіанти охорони публічного порядку та безпеки, чисельність
особового складу поліції, що залучається, його оснащеність, форма
одягу тощо визначаються відповідними рішеннями керівників
поліції, на території обслуговування яких проводяться масові
заходи:
- звичайний варіант несення служби – при незначній чисельності
учасників заходу та прогнозованому неускладнені оперативної
обстановки;
- посилений варіант несення служби – при значній кількості учасників
заходу або наявній інформації про можливі ускладнення оперативної
обстановки;
- особливий варіант несення служби – при великій кількості учасників
масового заходу, а також за участю вищих посадових осіб України,
зарубіжних країн або відомих громадсько-політичних діячів, присутність
яких може викликати підвищений суспільний інтерес та призвести до
різкого ускладнення обстановки.

17.

До проведення масового заходу обов‘язковим і доцільним є
рекогносцирування місцевості, де відбуватимуться масові заходи, з
метою всебічного й ретельного вивчення її особливостей, криміногенної
обстановки, наявності та стану мереж автодоріг, можливих шляхів
підходу (під‘їзду) учасників заходів, їх евакуації, місць стоянки
автотранспорту, технічного стану об‘єктів, що знаходяться поблизу тощо.
У разі необхідності керівництво територіального органу поліції може
звертатися до місцевих органів влади для внесення тимчасових змін в
організацію руху транспорту та пішоходів.
У ході рекогносцирування особливу увагу слід звертати на виявлення
сторонніх предметів, що можуть бути використані як знаряддя для
нанесення тілесних ушкоджень їх учасникам та стороннім особам, протидії
та перешкоджанню діяльності поліції.
За результатами цієї роботи складається відповідна довідка, а в разі
виявлення недоліків – акт, який негайно подається до відповідних органів,
організацій та установ для усунення цих недоліків.

18.

За результатами рекогносцирувань розробляється план забезпечення публічного
порядку та безпеки, який повинен містити десять розділів:
1. Зміст, програма заходу, місце, час його проведення, оперативна інформація.
2. Підготовчі, організаційно-практичні та оперативні заходи.
3. Склад, графік роботи оперативного штабу (робочої групи), виїзних штабів на об‘єктах
проведення заходів.
4. Загальний розрахунок сил і засобів, що залучаються від конкретного органу або
підрозділу поліції, а також вищого навчального закладу зі специфічними умовами
навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі – ВНЗ СУМ ПП).
5. Території проведення заходу, які, залежно від обсягів місцевості, поділяються на зони,
сектори, дільниці та закріплюються за певними нарядами патрульної поліції; особовим
складом ВНЗ СУМ ПП; вихідні дані та позивні старших (керівників) нарядів, час
виставлення нарядів.
6. Чисельність та місце розташування загальних резервів на випадок нестандартних
ситуацій.
7. Дії поліції при виникненні нестандартних ситуацій.
8. Конкретні завдання керівникам підрозділів поліції щодо забезпечення публічного
порядку та безпеки під час проведення масового заходу.
9. Організація управління силами і засобами (контроль за дотриманням розрахунку сил та
засобів, відповідальна особа, на яку покладається загальне керівництво всіма нарядами
патрульної поліції; за необхідності визначається порядок проведення загальних
інструктажів, тренувань з особовим складом).
10. Заходи контролю.

19.

Організація охорони правопорядку та публічної безпеки під час проведення масових
заходів передбачає:
а)на вулицях, площах, у парках, скверах:
- по зовнішньому периметру території проведення заходу – недопущення проходу до місця
заходів осіб, які знаходяться в стані сп‘яніння, мають предмети, які можна використати
для нанесення тілесних ушкоджень; забезпечення безперешкодного проходу місцевих
жителів до своїх помешкань, а працівників установ, підприємств, організацій – до місця
роботи; створення поліцейських ланцюгів перед шляхами пересування протидіючих груп
громадян; проїзд автотранспорту; - охорону важливих об‘єктів, що знаходяться поблизу
проведення заходу;
- поступову (планомірну) евакуацію визначеними шляхами учасників і глядачів заходу
після його завершення, організовану посадку та безпечний проїзд комунальним
транспортом;
б) під час піших походів:
- завчасне відведення транспорту від маршруту проведення заходу;
- можливість зміни руху учасниками заходу від раніше визначеного маршруту;
- можливість блокування проїжджої частини вулиць;
в) під час проведення футбольних матчів:
- аналіз стану забезпеченості публічного порядку та забезпечення громадської безпеки під
час проведення футбольних матчів свідчить про поступове зростання агресивності
численних груп завзятих прихильників (фанатів) футбольних клубів, збірних країн тощо,
їхню готовність до вчинення хуліганських проявів, злісної непокори законним вимогам
правоохоронців, провокаційних дій щодо вболівальників команд суперниць, організації й
групових сутичок та масових заворушень.

20.

Натовп – це безструктурне скупчення людей, позбавлених ясно
усвідомленої спільності цілей, але пов‘язаних між собою подібністю
емоційного стану і загальним об‘єктом уваги. Важливою структурною
характеристикою натовпу є його соціально-психологічний склад. Це
самостійний чинник, який значною мірою впливає на його формування,
розвиток та, що вкрай важливо, на перехід його учасників до активних дій.
Натовп за складом не є однорідним, у ньому можна виділити такі
прошарки:
1) активні – ті, що мають на меті взяти безпосередню участь у протиправних
діях, причому мотиви їх поведінки можуть різнитися (дати вихід негативним
емоціям, набути авторитету, помститися тощо);
2) підбурювачі – ті, хто не збирається особисто активно діяти, а прагне
використати для досягнення власної мети інших осіб; вони звертаються до
присутніх із лозунгами та закликами, формують образ ворога, спонукають
негативні емоції, маніпулюють суспільною думкою;
3) спостерігачі – особи, які до того, що відбувається, ставляться зацікавлено,
але наміру брати участь в активних діях не мають;
4) випадкові – ті, хто до події ставляться байдуже або ж навіть негативно,
засудливо, але їхня присутність чисельно збільшує натовп, надає присутнім
відчуття могутності.

21.

Натовп переходить до активних дій, коли кількість учасників першої групи
активні учасники досягає критичної концентрації. Це стає можливим за
таких умов:
- умисне загострення обстановки підбурювачами, яке може мати як словесну
форму (звернення до присутніх, вигуки, скандування окремих слів чи
лозунгів), так і проявлятися в безпосередніх агресивних діях, які вчиняють
спеціально проінструктовані та підготовлені особи. Привід для таких дій, як
правило, не відповідає ступеню активності (зупинка та пошкодження
транспорту, биття шибок на вікнах, застосування сили щодо суперника чи
правоохоронців ), метою якої є провокування агресивності присутніх громадян
та представників офіційної сторони;
- неможливість перевірки відомостей, що надходять, унаслідок чого на віру
приймається та інформація, що відповідає загальному емоційному настрою та
надходить від осіб, які користуються довірою та авторитетом;
- присутність неврівноважених та легкозбуджуваних людей, осіб, схильних до
агресивної поведінки, та таких, що нарікають на несправедливе ставлення до
улюбленої команди; п‘яних чи в стані наркотичного збудження; угруповань
підлітків чи молоді з агресивними установками. Такі особи із підвищеною
реактивністю до порушень публічного порядку далеко не завжди з‘являються
випадково: їх можуть спеціально готувати, зокрема й доводячи до стану
сп‘яніння, тенденційно пояснюючи події тощо.

22.

Під час проведення масових заходів поліцейськими застосовуються наступні методи і
прийоми несення служби з охорони публічного порядку і суспільної безпеки –
спостереження, супровід, обстеження, регулювання, перешкоджання.
Спостереження – цей прийом використовується усіма видами нарядів, задіяних в охороні
публічного (громадського) порядку. Він призначений для виявлення обставин, що вказують на
відхилення в поведінці людей і здатних створити кризову ситуацію, попередити своєчасним
утручанням виникнення такої ситуації і її можливих наслідків.
Супровід – зазначений прийом необхідний для попередження і припинення правопорушень і
злочинів на шляху проходження потягів, морських і річкових судів, повітряного транспорту,
автоколон; для забезпечення безпеки офіційних осіб і гостей, що прибувають, учасників масових
заходів, а також збереження їхніх вантажів. Супровід також здійснюється для охорони публічного
порядку під час проведення вуличних ходів, демонстрацій, легкоатлетичних пробігів тощо.
Перешкоджання – цей прийом використовується з метою недопущення проникнення окремих осіб
(глядачів) на визначену територію. Поліцейські дислокуються на підступах до місць проведення
заходів, особливо на КПП, навколо споруджень для проведення масових заходів, оглядових
майданчиків, спортивних споруджень і не дозволяють входити в ту чи іншу зону неорганізованим
глядачам, особам у стані алкогольного сп‘яніння, стороннім особам тощо.
Обстеження – подібний прийом здійснюється в обов‘язковому порядку перед проведенням, у
перервах і після закінчення масового заходу. Перевірці піддаються трибуни і приміщення, які
знаходяться під ними з метою виявлення й усунення недоліків, що можуть вплинути на
забезпечення безпеки учасників і глядачів, а також виявлення радіоактивних, вибухових, отрутних
та інших речовин і предметів.
Регулювання – прийом використовується під час пересування громадян, що прибувають до місця
проведення масового заходу, у період його проведення і після закінчення його. Поліцейські
регулюють рух глядачів з метою рівномірного розподілу їх при вході в будинки, споруди, особливу
увагу, звертаючи при цьому на недопущення скупчення мас у вузьких проходах тощо.

23.

Таким чином, основні види нарядів поліції, що залучаються до несення служби із
забезпечення правопорядку під час масових заходів, є:
1) піші та автомобільні патрулі: безпосередньо перебувають біля місця (у місці) проведення
масового заходу. Не залишають місце несення служби до його закінчення. Діють у постійній
взаємодії зі старшим нарядів територіального органу поліції; не допускають до місця проведення
масового заходу осіб, які перебувають у стані сп‘яніння. Уживають заходів щодо затримання
правопорушників;
2) ланцюжки: у разі необхідності здійснюють оточення території, на якій проводяться масові
заходи, з метою недопущення проходу сторонніх осіб. При проведенні двох або більше масових
заходів в одному місці для запобігання зіткненням між учасниками заходів забезпечують їх
розмежування. Забезпечують організований рух учасників заходу;
3) пропускні (фільтраційні) пункти: працівники патрульної поліції, які перебувають на пропускних
(фільтраційних) пунктах, проводять поверхневий огляд осіб, які хочуть потрапити до місця
проведення резонансного масового заходу чи масових заходів масштабного характеру, вилучають
предмети, які можуть бути використані для заподіяння тілесних ушкоджень, виявляють та
затримують правопорушників;
4) пости регулювання дорожнього руху: забезпечують відведення автотранспорту від місць
проведення масових заходів. Під час піших походів за участю великої кількості громадян
забезпечують часткове обмеження руху транспорту на маршруті пересування учасників заходів;
5) групи супроводження: здійснюють контроль за переміщенням організованих груп громадян у
межах населеного пункту; під час піших походів забезпечують супровід учасників заходів до місця
їх проведення;
6) пости спостереження: перебувають у визначеному місці, здійснюють спостереження за
прибуттям та переміщенням організованих груп громадян, які прибувають до населеного пункту
для участі в масових заходах.

24.

У разі проведення масового заходу, під час якого не передбачено виставлення
наряду територіального органу поліції, наряд патрульної поліції повинен:
- безпосередньо перед початком прибути на місце його проведення;
- установити організатора заходу та провести з ним бесіду (попередити про
недопущення порушень);
- поінформувати чергового територіального органу поліції про початок заходу та
обстановку у зв‘язку з його проведенням.
Черговий територіального органу поліції залежно від обстановки, що складається в
місці проведення заходу, приймає рішення:
- якщо обстановка контрольована – про продовження несення служби нарядом
патрульної поліції на своєму маршруті патрулювання та періодичне прибуття до місця
масового заходу з метою контролю за його проведенням;
- якщо існує ризик загострення обстановки – про залишення наряду патрульної поліції
на місці проведення заходу до прибуття працівників територіального органу поліції.
Старший наряду доповідає черговому територіального органу поліції про обстановку у
зв‘язку з проведенням масового заходу та далі діє за його вказівкою. У разі залишення
наряду патрульної поліції на місці проведення заходу старший наряду доповідає
безпосередньому керівнику про ситуацію, що склалася у зв‘язку з проведенням
масового заходу.

25.

Керівник територіального органу Національної поліції надсилає письмовий запит до
управління патрульної поліції щодо виділення (попередньо узгодивши) працівників для
забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення заходу із зазначенням:
- загальної необхідної кількості працівників (окремо за видами нарядів); - контактів старшого
від патрульної поліції;
- часу та місця прибуття працівників на загальний інструктаж нарядів. Управління патрульної
поліції виділяє працівників частково за рахунок внесення корективів до розстановки нарядів на
поточну зміну під час проведення заходу та частково – за рахунок зміни, що відпочиває, та
невідкладно надсилає письмове підтвердження до територіального органу поліції щодо
виділення (після узгодження) працівників патрульної поліції в оперативне підпорядкування
цього органу для забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення заходу.
Територіальний орган Національної поліції: готує розрахунок сил та засобів поліції для
забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення заходу, при цьому включає до
нього сили патрульної поліції із визначенням місць несення служби та конкретних завдань;
створює координаційну групу, яку очолює керівник відповідного територіального органу поліції.
Старший від патрульної поліції призначається його заступником; приймає в оперативне
підпорядкування зазначені сили на час забезпечення публічної безпеки і порядку під час
проведення заходу та здійснює загальне керівництво силами і засобами згідно з розстановкою
нарядів.
З метою відстеження прибуття груп громадян з регіонів держави до місць проведення заходу
територіальні органи Національної поліції подають до управління патрульної поліції інформацію
про заплановані виїзди громадян (кількість, орієнтовний час прибуття, за можливості – вид
транспорту та контакти старших груп) і місця можливого прибуття автотранспорту.

26.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!