лекция 1

1. Вступ до спеціальності

Лекція 1

2.

3. План

Загальна класифікація медичної техніки
Медична діагностична апаратура
Медична лікувальна апаратура

4. Загальна класифікація медичної техніки

Медична техніка – машини, механізми, механічні пристрої,
автомати і напівавтомати, що використовуються в медицині.

5.

Медична техніка
апаратура
інструменти
УСТАТКУВАННЯ

6.

Медична
апаратура
Електронна
медична
апаратура
Механічна
медична
апаратура

7. Електромедична апаратура поділяється на:

прилади й апарати впливу
прилади й апарати сприйняття

8. Електромедична апаратура за функціональними ознаками поділяється на:

лікувальну
діагностичну

9.

Вироби лікувальної апаратури
називаються апаратами.
Вироби діагностичної
апаратури називаються
приладами.

10. Медичні прилади

- це технічні засоби вимірювання, аналізу, обробки
та надання інформації, призначені для
діагностики, профілактики та лікування.

11. Медичні апарати

– це технічні пристрої, які здійснюють вплив на
об'єкт будь-яким видом енергії з метою зміни
об'єкта або визначення його характеристик.

12. Класифікація електронної апаратури

Узагальнюючи досвід застосування електроніки в
медицині, можна сказати, що вона, в
основному,використовується для розв’язання таких
задач:
Отримання первинної медичної інформації;
Обробки й автоматичного аналізу отриманої
первинної інформації;
Створення силових полів для впливу на організм, у
тому числі й отримання адекватних подразників;
Моделювання процесів, які відбуваються в
організмі;
Автоматичне управління органами і системами,
протезування органів і систем, слідкування за
функціональним станом організму пацієнта.

13. Діагностична електронна медична апаратура призначається для:

Реєстрації біопотенціалів;
Реєстрація неелектричних величин;
Передачі медичної інформації на відстані;
Отримання рентгеноконтрастних зображень;
Ультразвукового сканування органів і тканин;
Радіоізотопного дослідження функцій органів і
систем.

14. Фізіотерапевтична електронна медична апаратура

Можна виділити такі типи фізіотерапевтичної
апаратури:
Апаратура, в якій використовується дія постійного
поля;
Низькочастотна ЕМА (частоти до 20 кГц);
Високочастотна ЕМА (частота 70 кГц – 30 МГц);
Ультрачастотна ЕМА (частота 30 – 300 МГц);
Надвисокочастотна і крайньовисокочастотна ЕМА
(частота понад 300 МГц).

15. Електронна техніка широко використовується також в інших галузях медичної науки та практики

В експерементальній медицині і наукових дослідженнях;
В організації охорони здоров’я і профілактичній медицині;
У навчальному процесі.

16. Медична діагностична апаратура

У сучасній медичній практиці діагностика
переважної більшості патологічних процесів
базується на результатах променевого
дослідження.

17. Променева діагностика поділяється на

Х-променеві методи діагностики;
Комп'ютерна томографія (КТ);
Магнітно–резонансна томографія
(МРТ) ;
Ядерний магнітний резонанс –
спектроскопія in vivo (ЯМР–
спектроскопія in vivo);
Позитронна емісійна томографія
(ПЕТ);
Радіоізотопна діагностика.

18. Ультразвукові методи діагностики (УЗД):

ультразвукове дослідження
(сонографія);
ультразвукова доплерографія
(УЗДГ);
дуплексна (подвійна) УЗДГ;
ехотомографія;
метод транскраніальної
доплерографії (ТКД);
віртуальна сонографія в
реальному масштабі часу (real–
time virtual sonography – RVS).

19. Х-променева (ренгенівська) комп’ютерна томографія

побудована на скануванні людського тіла Хпроменями з подальшим перетворенням енергії
даного випромінювання в електричні сигнали та
комп'ютерну обробку отриманих даних.

20. Діагностичне зображення черепа і головного мозку

21. Розрахунок поперечного перерізу за томограмою

22.

23. Магнітно-резонансна томографія

Магнітно-резонансна томографія
(ядерно–магнітна резонансна
томографія, МРТ, ЯМРТ, NMR, MRI) –
інформативний, безпечний,
неінвазивний метод діагностики.
Дозволяє отримати з високою
роздільною здатністю зображення
(індуковані сигналом ядерно–магнітного
резонансу) органів і систем, судинних
структур у різних площинах, з
використанням тривимірних
реконструкцій.

24. Магнітно-резонансна томографія -

Магнітно-резонансна томографія
нерентгенологічний метод дослідження внутрішніх органів і тканин
людини.
Тут не використовуються Х-промені, що робить даний метод
безпечним.

25. Магніто-резонансна система Aperto 0,4 T

26. Магніто-резонансна томографія грудної клітки

27. Ядерно-магнітний резонанс – спектроскопія in vіvo

ЯМР дозволяє досліджувати складні об’єкти,
структуру біомолекул та їх функції в організмі на
рівні клітин.

28. Позитронна емісійна томографія (ПЕТ)

Позитронна (двофотонна) емісійна томографія (ПЕТ)
використовує ультракороткоживучі радіонукліди, які
отримують на циклотронах. Ці радіонукліди
випромінюють позитрони, при анігіляції яких
народжується пара гама-квантів, що розлітаються під
кутом 180° і сприймаються детекторами,
розташованими навколо пацієнта.

29. Радіоізотопна діагностика (РД)

РД – це розпізнавання патологічних змін в організмі
людини з допомогою радіоактивних сполук, яка
ґрунтується на реєстрації та вимірюванні
випромінювання від введених в організм
препаратів.

30.

Ультразвукові
методи
діагностики (УЗД)
Ехографія
Сонографія
Допплерографія

31. Ендоскопія

Ендоскопічний метод (ЕМ) дослідження завдяки досягненням
сучасної електроніки та оптики набув вирішального значення при
ранній діагностиці раку внутрішніх локалізацій: шлунку,
стравоходу, товстої та прямої кишок, бронхів.
Сучасні ендоскопи – складні оптико–механічні прилади. Вони
обладнані різними насадками, а також інструментами і кабелями
для проведення біопсії, видалення сторонніх тіл,
електрокоагуляції, введення лікувальних засобів та барвників,
перенесення лазерного випромінювання, тощо. Розрізняють
оглядові та операційні ендоскопи для дорослих і дітей; залежно
від конструкції робочої частини: жорсткі, які зберігають свою
форму під час дослідження та гнучкі, здатні змінювати
конфігурацію робочої частини залежно від форми органів. У
жорстких ендоскопах оптична система, як правило, складається з
лінз, світло передається від джерела через волоконний
світлопровід.

32. Конструкції ендоскопів

У гнучких волоконних ендоскопах оптична система, в
принципі, побудована так само, як і лінзова, але для
перенесення зображення, яке дає об’єктив, замість лінзових
кругових систем використовують гнучкий волоконний
світлопровід з регулярно укладеними волокнами
(розташування волокон на одному торці повинно точно
відповідати розміщенню волокон на іншому торці). Світло від
джерела передається волоконному світлопроводу з
нерегулярно розміщеними волокнами. В такому волоконнооптичному ендоскопі зображення виходить растровим. Гнучкі
ендоскопи мають керований робочий кінець, кут згину якого
залежить від призначення апарата. За функціональним
призначенням визначають розбіжність конструкції ендоскопів:
гастроскоп, інтестиноскоп, колоноскоп, бронхоскоп,
езофагогастродуоденоскоп, езофагогастроскоп, фіброскоп.

33. Гастрофіброскоп GIF-P30

34. Переваги ендоскопічних апаратів

Переваги: GIF-P30 збільшене зображення, висока роздільна
здатність, широкий кут поля зору 120°, інструментальний
канал діаметром 2,2 мм, покращена конструкція трубки що
вводиться дозволяє до мінімуму звести травми, що
супроводжують даний процес.
Ендоскопічні апарати з волоконною оптикою дозволяють
ретельно оглянути всю слизову оболонку внутрішніх органів,
провести цитологічні дослідження, а при підозрі – взяти
частинку тканини для гістологічного дослідження.
За допомогою ендоскопів можна оглянути не тільки
порожнинні органи, але й грудну (плевральну) порожнину,
черевну, порожнини суглобів тощо. Огляд плевральної
порожнин (торакоскопія) та черевної (лапароскопія)
застосовується для зовнішнього огляду зовнішньої поверхні
внутрішніх органів.

35. Бронхоскопія

Бронхоскопія – діагностична та
лікувальна процедура, яка
ґрунтується на візуальній оцінці
стану бронхіального дерева за
допомогою бронхоскопа.
Проводиться для діагностики
пухлин трахеї та бронхів (відбір
біопсії), видалення чужорідних тіл
з дихальних шляхів, для
промивання бронхів та введення в
них лікувальних препаратів.

36. Термографія

- це нешкідливий та неінвазивний
метод променевої діагностики, що
реєструє інфрачервоне (теплове)
випромінювання від поверхні тіла
людини.
Більша частина електромагнітного
випромінювання людини має
довжину хвилі 10 мкм, що лежить
в інфрачервоній частині спектру.

37. Термографічне зображення

38. Терапія

39. Методи електролікування:

Гальванізація
Електрофорез
Діадинамотерапія
Електростимуляція
Електросонтерапія
Флюктуорізація
Інтерференцтерапія
Дарсонвалізація
Франклінізація
Індуктотермія
Магнітотерапія

40. Гальванізація

Гальванізація – це застосування з лікувальною
метою постійного електричного струму малої сили
(до 50 мА) і низької напруги (30-80 В) контактним
методом
Постійний струм отримують з допомогою апаратів
для гальванізації: настінних АГН-1, АГН-2,
портативних ГОП-3, АГП-33, апаратів ГР-2, ГР-1М,
“Потік-1
Гальванізацію проводять на поверхні тіла і в
порожнинах. Методика електротерапії, в тому
числі гальванізації і електрофорезу можуть бути
місцеві – при дії на вогнище пораження, загальні,
сегментарні, коли діють на ділянку проекції
сегмента спинного мозку, взаємодіючого
ураженого вогнища, і методики дії на
рефлексогенні зони.

41.

42. Електрофорез

Лікарський представляє собою поєднаний (одночасний) вплив
постійного струму, частіше гальванічного, і невеликої кількості
лікарської речовини або коктейлю, що поступає з ним в організм
та складається з декількох лікарських препаратів.
До особливостей лікувальної дії лікарського електрофорезу
відносять:
1) можливість зосередження впливу на будь-якій поверхнево розташованій ділянці тіла, наприклад суглобі;
2) велика тривалість дії процедур - депо лікарської речовини
зберігається протягом декількох днів;
3) виключення впливу лікарських речовин на органи травлення;
4) надходження лікарської речовини в організм у вигляді іонів, тобто
в активно діючій формі.

43. Проведення електрофорезу

44. Діадинамотерапія

Діадинамотерапія - електротерапевтичний метод,
заснований на використанні в лікувальнопрофілактичних і реабілітаційних цілями
діадинамічних струмів (ДДС), чи струмів Бернара
В апаратах для діадинамотерапії ДДС одержують
шляхом одно- і двохпівперіодного випрямлення
струму мережі без наступного згладжування
пульсації фільтром. У нас широко
використовуються апарати: СНИМ-1, М-717, Тонус1, Тонус-2, ДТ-50-3
ДДС показані при лікуванні: захворювань і травм
периферичної нервової системи з болючим
синдромом і руховими порушеннями, травм і
захворювань опорно-рухового апарата і кістковом'язової системи, захворювань внутрішніх органів,
що протікають з болючим синдромом і
порушеннями моторної і секреторної функцій

45. Проведення діадинамотерапії

46. Електросонтерапія

Електросонтерапія - це лікувальний метод впливу на
структури головного мозку імпульсним струмом прямокутної
форми низької частоти і малої сили.
Застосовують лобово-потиличну методику накладення
електродів: одну пару електродів розміщують над бровами і
сполучають з катодом, потиличні фіксують на шишковидних
відростках і приєднують до анода
Показання:
- Захворювання ЦНС (неврастенії, реактивні і астенічні стани,
порушення нічного сну)
- захворювання серцево-судинної системи (атеросклероз
судин головного мозку в початковому періоді)
- ішемічна хвороба серця
- стенокардія напруги I-II ФК
- гіпертонічна хвороба I-II стадії
- виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки
- бронхіальна астма

47. Проведення електросонтерапії

48. Електростимуляція

Електростимуляція - застосування електричного струму з метою
порушення або посилення діяльності певних органів і систем
Для електростимуляції використовують постійні імпульсні струми
з різною формою імпульсів при різній тривалості і модуляції їх у
серії різної тривалості та частоти при інтенсивності до 50 мА.
Застосовують також для цих цілей і змінні синусоїдальні
модульовані струми з частотами 2000 і 5000 Гц, при силі струму
до 80 мА.
Показання до застосування електростимуляції: рухові порушення
внаслідок захворювань і травм центральної та периферичної
нервової систем, порушення рухової або замикальних функції
шлунка, кишечника, жовчовивідних шляхів; імпотенція;
стимуляція м'язів з метою поліпшення периферичного
артеріального і венозного кровообігу, лімфовідтоку; стимуляція
діафрагми і м'язів передньої черевної стінки для поліпшення
дихання; сколіоз.

49. Проведення електростимуляції

50. Флюктуоризація

Флюктуоризація - застосування з лікувальною
метою змінного, частково або повністю
випрямленого струму низької напруги (до 100 В)
з частотою (до 2000 Гц) і амплітудою (до 3
мА/см2), що змінюються хаотично.
Показання до застосування флюктуоризації.
Флюктуоризація застосовується переважно в
стоматології, альвеоліту, пульпіту, артриту
скронево-нижньощелепного суглоба, глосалгії,
при гострому і загостреному хронічному
запальному процесі, в тому числі гнійному,
актиномікозі. Крім того, ці струми можуть бути
використані для лікування больових синдромів,
обумовлених поразкою периферичної нервової
системи, а також у комплексному лікуванні
деяких гінекологічних захворювань запального
характеру.

51. Проведення флюутуоризації

52. Інтерференцтерапія

Інтерференцтерапія - лікувальне застосування
низькочастотного (1-100 Гц) "биття", частота
якого може бути постійною протягом процедури
або періодично змінюватися в обраних межах.
Провідна роль у механізмі лікувальної дії
Інтерференцтерапії належить поліпшенню
периферичного кровообігу
Показання до застосування інтерференцтерапії:
захворювання нервової системи; захворювання
серцево-судинної системи травми опорнорухового апарату, артрити, артрози,
контрактури суглобів, остеохондропатії;
захворювання шлунково-кишкового тракту з
переважанням порушень моторики; запальні
захворювання придатків матки; деякі шкірні
захворювання та ін.

53. Проведення інтерференцтерапії

54. Дарсонвалізація

Дарсонвалізація – це найдавніший метод
високочастотної електротерапії.
Дарсонвалізація – дія з лікувальною метою
імпульсним, змінним, синусоїдним струмом
високої частоти (100-140 кГц) високої
напруги (20 кВ) і малої сили (0,02 мА)
Апарати: для проведення місцевої
дарсонвалізації вітчизняна промисловість
випускає апарат “Іскра-1”,2.
Покази до місцевої дасрсонвалізації:
Варикозне поширення вен, стенокардії,
атеросклероз судин головного мозку,
мігрень, хвороба Рейно І-ІІ ступенів,
невтрит слухового нерва.

55. Проведення дарсонвалізації

56. Франклінізація

Франклінізація - метод лікувального впливу на організм або його
окремі області постійним електричним полем високої напруги (до 50
кВ)
Розрізняють загальну ("електричний душ") і місцеву франклінізацію
при проведенні франклінізації на людину діють електричним полем
високої напруги, аероіони і хімічні речовини. Вони виявляють як
безпосередню, так і складну нервнорефлекторну дію. Їх безпосередній
контакт з шкірою, слизовою оболонкою дихальних шляхів призводить
до появи в тканинах слабкого постійного струму, утворення в них
активних продуктів.
Франклінізація проводять на апаратах АФ3, АФ31, ФА53, ФА503
Показаннями є функціональні розлади центральної нервової системи,
початкові форми атеросклерозу, артеріальна гіпертензія I і II ступеня,
бронхіальна астма, безсоння, мігрень, фізичне і розумова перевтома,
рани і трофічні виразки, інфіковані рани з млявим перебігом, опіки,
місцевий шкірний свербіж.

57. Проведення франклінізації

58. Індуктотермія

Індуктотермія походить від лат. inductio - наведення,
введення і грец. thérme - тепло. Це метод
електролікування, який використовує тепло. Певні
ділянки тіла пацієнта нагріваються за допомогою
змінного, зазвичай високочастотного електромагнітного
поля
Індуктотермічна процедура триває від 15 до 30 хвилин.
Зазвичай курс лікування складається з 8 - 15 процедур.
Лікування індуктотермією може призначати тільки лікар.
Хворий під час процедури відчуває відчуття приємного
тепла.
Індуктотермія призначається при підгострих і хронічних
захворюваннях різної локалізації, що носять запальний
або обмінно-дистрофічний характер. Лікують даним
методом також спайкові процеси, гіпертонічну хворобу,
хвороба Рейно. Допомагає він пацієнтам, що страждають
атеросклеротичної облітерацією судин I і II ступеня.
Полегшує стан при бронхітах, пневмоніях, рефлекторної
анурії і переломах кісток.

59. Для проведення лікування індуктотермією застосовуються спеціальні апарати ДКВ-1, ДКВ-2 і ІКВ-4.

60. Магнітотерапія

Це відносно новий напрямок в фізіотерапії, що грунтується
на впливі низькочастотного магнітного поля на хвору
область або весь організм в цілому. При цьому тканини
організму не намагнічуються, але окремим складовим
організму (лімфа, кров) передаються магнітні властивості .
Лікування:
Тугорухливість та болі в шиї;
Сколіози, кіфози, лордози;
Артрози;
Невролгії;
Шийний остеохондроз;
Періартрит плечових суглобів;
Хронічна втома м’язів хребта;
Остеохондрози;
Ревматоїдний артрит;

61. Проведення магнітотерапії

62. Лабораторна медична апаратура

Спектральні
прилади
Спектрофотометри
Фотоколориметри
Рефрактометри

63. Осмометр

Осмометр використовується для
вимірювання осмотичної концентрації
сироватки крові й сечі під час хімічних і
біологічних досліджень з метою виявлення
причин та контролю лікування хвороб,
пов’язаних із порушенням гідратації
організму. В приладі використовується
кріоскопічний метод вимірювання, що
базується на визначенні дисперсії точки
замерзання біорідини в порівнянні з точкою
замерзання дистильованої води.

64. Колоїдний осмометр OSMOMAT 050

65. Флуориметр

Прилад призначений для клінічних та дослідних
лабораторій, що використовують сучасні методи
аналізу біологічних молекул – білків і нуклеїнових
кислот шляхом вимірювання інтенсивності
люмінесценції з реєстрацією даних у цифровому
вигляді.
Прилад стаціонарний, складається із трьох блоків:
індикації, фотометричного та живлення.
Метод дозволяє оперативно здійснювати ранню та
об’єктивну діагностику великої кількості
інфекційних захворювань, використовується також
при декодуванні генетичної інформації, контролі
харчової продукції та лікарських препаратів, у
судовій медицині та криміналістиці, наукових
дослідженнях.

66. Фотометр, флуориметр, хемілюмінометр “Флюорат-02”

67. Гематологічний автоматичний аналізатор

Гематологічний автоматичний аналізатор
Abacus (Diatron, Австрія) – швидкодіючий
аналізатор на 18 параметрів, добре
зарекомендував себе при великих
навантаженнях, а також низьких значеннях
лейкоцитів.
Області застосування: визначення числа
еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, у
біологічних дослідженнях – для підрахунку
клітин (дріжджових грибків, деяких
бактерій, спор рослин), дослідження
характеристик дисперсних систем
(швидкість осідання).

68. Гематологічний автоматичний аналізатор

69. Елктрокардіографічні методи

Електрокардіографія — метод
електрофізіологічного дослідження
діяльності серця в нормі і патології,
заснований на реєстрації й аналізі
електричної активності міокарда, що
поширюється по серцю протягом серцевого
циклу.

70. Механокардіографічні методи

Механокардіографія непрямий метод
дослідження основних параметрів
центральної гемодинаміки, заснований на
реєстрації й аналізі деяких показників,
пов'язаних з механічною діяльністю серця.

71. Фонокардіографія

Фонокардіографія метод дослідження
і діагностики порушень діяльності
серця і його клапанного апарату,
заснований на реєстрації й аналізі
звуків, що виникають при скороченні і
розслабленні серця.
Фонокардіографія об’єктивно
відображає та уточнює результати
амплітудного і частотного аналізу
звуків, вимірювання їхньої тривалості
й інтервалів між ними.

72. Реографія

Реографія - метод дослідження функції серця і
кровопостачання органів шляхом реєстрації
коливань імпедансу, тобто повного (омічного і
ємнісного) опору змінному струмові високої
частоти, пов'язаних із змінами кровонаповнення
досліджуваних ділянок тіла.

73. Полікардіографія

Синхронний запис ЕКГ, ФКГ і сфигмограми
називається полікардіограмою. Крім вище
згаданих кардіосигналів, які аналізуються
при проведенні методу полікардіогафії,
використовується сумісний аналіз і інших
синхронно зареєстрованих кардіосигналів.
Прикладом такої сукупності синхронно
зареєстрованих кардіосигналів є сукупність
електрокардіосигналів в 12-ти стандартних
відведеннях. На рисунку 7 схематично
зображено сукупність кардіосигналів різної
фізичної природи.

74. Апаратура для проведення ЕЕГ

Запис біоелектричних процесів у структурах мозку
здійснюється за допомогою електроенцефалографа.
Прилад складається із комутатора відведень,
підсилювача біопотенціалів, реєструючого пристрою,
пристрою калібрування, що конструктивно об’єднані у
спільний корпус. Невід’ємною складовою ЕЕГ є
електроди, світловий та звуковий стимулятори.
При використанні сучасної елементної бази
електроенцефалографи відповідають високим
експлуатаційним характеристикам, що дозволяє
ефективно застосовувати прилади в різних областях
медицини – рутинна клінічна ЕЕГ в области
функціональної діагностики, діагностика епілепсії та
порушення сну, дослідження слухових, видимих та
викликаних потенціалів мозку, фундаментальні
нейрофізіологічні дослідження, спільна реєстрація
ЕЕГ і ЯМР даних.

75. Електроміографія

Електроміографія дозволяє шляхом реєстрації
електропотенціалів м'язів досліджувати порушення
різних ланок нервово-м'язової системи та одержувати
діагностичну інформацію про патологію м'язів,
периферичних нервів, спинного мозку і
надсегментарних утворень головного мозку.
Глобальна ЕМГ за допомогою поверхневих нашкірних
електродів, що реєструють активність довільних
м'язових скорочень, відображає ступінь первинних
уражень м'язів і нейронів спинного мозку, а також
супраспінальних розладів рухової активності.
Локальна міографія за допомогою голчастих
електродів реєструє потенціали дії м'язевих волокон
та їхню тривалість, амплітуду, форму і фазовість, що
використовується для діагностики деіннервації м'язів,
дегенерації м'язевих волокон (потенціали фібриляції)
або порушення контакту м'язевих волокон з їхніми
аксонами рухових нервів, що іннервують (потенціали
фасцикуляцій).

76.

УВЧ-терапія - лікувальний метод, котрий
використовує вплив електричного поля
ультрависокої частоти (від З0 до 300 МГц) на
тканини організму.

77. Дякую за увагу!!!!!