1.55M
Category: warfarewarfare

Вибухові речовини та заряди

1.

Тема № 2 Вибухові речовини та заряди.
Заняття 1 Загальні відомості про вибухові речо-
вини. Ініціюючі ВР. Бризантні ВР. Вибухові речовини нормальної та підвищеної
потужності. Поняття про проміжні
детонатори. Тротилові підривні шашки.
Упаковка для зберігання та перевезення
ВР.
Застосування ВР.

2.

Навчальна мета: - ознайомити курсантів з поняттям вибуху,
вибуховими речовинами і засобами вибуху;
- вивчити класифікацію і основні характеристики вибухових речовин і засобів вибуху;
- дати основні поняття про вогневий та електричний спосіб вибуху.
Навчальні питання:
1. Цілі та задачі предмету “Підривна справа”.
2. Загальні відомості про вибухові речовини.
3. Класифікація вибухових речовин. Засоби
для проведення вибуху.
4. Заходи безпеки при підривних роботах.
Література:
1.”Руководство по подрывным работам” Изд.
Москва 1969 г.
2.”Методическое пособие по специальной подготовке” Изд. Москва 1971 г.

3.

Підривна справа – це складний предмет, який вимагає систематичної
роботи та повного засвоєння всіх питань, що відпрацьовуються на заняттях.
Вивчення предмету передбачає підготовку спеціалістів інженерних військ
що знають ВР та ЗП, способи підривання об'єктів та розрахунок зарядів.
Вивчення предмету закінчується з іспитом з оцінкою за весь курс навчання.
Актуальність вивчення предмету випливає із завдань, які виконуються за
допомогою підривних робіт, а саме:
- під час влаштування інженерних загороджень
(для швидкого руйнування (підривання) об'єктів);
- для пророблення проходів в інженерних загородженнях, завалах, тощо;
- для знищення боєприпасів, що не вибухнули;
- під час розробки ґрунтів;
- для влаштування майн під час обладнання переправ
на замерзлих водних перешкодах;
- для ведення робіт щодо захисту мостів і гідротехнічних споруд під час льодоходу та при виконанні інших
завдань інженерного забезпечення

4.

Вибухова речовина це хімічна з'єднання або механічна суміш, яка під впливом певних дій миттєво розкладається, створюючи велику
кількість газів, великий тиск і високу температуру.
На протязі багатьох років єдиною відомою людству вибуховою речовиною був
димний порох.
Пріоритет відкриття димного пороха спірний. Англійці рахують, що першим хто заявив
про чорний порох був англійський монах і вчений Роджер Бекон (1216-1284 рр). Італійський
історик Майнері, доказує, що порох був відомий мешканцям Болоньї в 1216 році. Німці
приписують відкриття пороха монаху Бертольду Шварцу (1354 р.) Деякі пріоритет пороху
приписують китайцям, інші арабам, росіянам.
Завдання, що виконуються за допомогою вибухових речовин,
називаються підривними роботами, які є основною галуззю спеціальної
підготовки інженерних військ.
Вибухове перетворення - саморозповсюджуючеся хімічне перетворення з
утворенням сильно нагрітих газів, що мають високий тиск, які
розширюючись виконують механічну роботу.

5.

Хімічне вибухове перетворення в залежності від якостей ВР та виду дії на
нього може протікати у виді: вибуху, горіння.
Вибух - розповсюджується по ВР з великою перемінною швидкістю, яка
вимірюється сотнями або тисячами метрів за секунду.
Детонація - процес вибухового перетворення, обумовлений проходженням
ударної хвилі по вибуховій речовині, що протікає з постійною
понадзвуковою швидкістю, називається
Горіння - процес вибухового перетворення, обумовлений передачею енергії
від одного шару ВР до другого шляхом проведення та випромінювання тепла.
Ініціювання - збудження вибухового перетворення ВР обумовлене необхідністю надати їй з певною інтенсивністю необхідну кількість
енергії (початковий імпульс).
Способи ініціювання ВР:
- механічний (удар, накол, тертя),
- тепловий (іскра, полум’я, нагрівання),
- електричний (нагрівання, іскровий розряд),
- хімічний (реакції з Інтенсивним виділенням тепла),
- вибухом іншого заряду ВР (КДІТІ).

6.

Вибуховим речовинам в залежності від їх природи та стану притаманні
певні вибухові характеристики.
Характеристики вибухових речовин:
- чутливість до зовнішніх дій;
- швидкість детонації;
- бризантність (дроблення);
- енергія (теплота) вибухового перетворення;
- фугасність (працездатність).
Призначення вибухових речовин:
ІНІЦІЮЮЧІ - для збудження вибуху бризантних вибухових речовин.
Застосовуються для спорядження засобів ініціювання
(капсулів-детонаторів, капсулів-спалахувачів, тощо).
БРИЗАНТНІ - застосовуються для отримання руйнівної дії вибуху.
МЕТАЛЬНІ - застосовуються в якості метального засобу.

7.

Класифікація вибухових речовин
Ініціюючі
Бризантні
Метальні
Гримуча ртуть
димний порох
Азид свинцю
бездимний порох
Тенерес (ТНРС)
Підвищеної
потужності
Нормальної
потужності
Пониженої
потужності
ТЕН
тротил
амоніти
гексоген
пластит-4
дінамони
тетрил
пікринова
кислота
амонали

8.

Характеристики вибухових речовин:
ІНІЦІЮЮЧІ
ГРИМУЧА РТУТЬ - мілкокристалічна сипуча речовина білого або сірого
кольору. Вона ядовита погано розчиняється у воді. До удару,
тертя і теплових дій гремуча ртуть найбільш чутлива, порівнюючи з іншими
представниками
ініціюючих
вибухових
речовин.
Швидкість детонації 4850 м/сек.
АЗИД СВИНЦЮ - мілкокристалічна речовина білого кольору. До удару,
тертя і теплових дій менш чутлива, чим гримуча ртуть.
Швидкість детонації 4800 м/сек.
ТЕНЕРЕС (ТНРС) - мілкокристалічна несипуча речовина темно-жовтого
кольору. До удару чутливість менша ніж у гримучої ртуті і
азиду свинцю. До тертя займає середнє місце між ними.
Швидкість детонації 5000 м/сек.

9.

Характеристики вибухових речовин:
БРИЗАНТНІ
ПІДВИЩЕНОЇ ПОТУЖНОСТІ
ТЕН -
кристалічна речовина білого кольору. Зривається від
будь-якої ініціюючої чи бризантної вибухової речовини.
Швидкість детонації 8400 м/сек.
ГЕКСОГЕН - мілко кристалічна речовина білого кольору, смаку та запаху
не має. Зривається від будь-якої ініціюючої чи бризантної
вибухової речовини.
Швидкість детонації 8380 м/сек.
ТЕТРИЛ кристалічна речовина жовтого кольору, солонувата на смак,
без запаху. Зривається від будь-якої ініціюючої чи бризантної
вибухової речовини.
Швидкість детонації 7700 м/сек.

10.

Характеристики вибухових речовин:
БРИЗАНТНІ
НОРМАЛЬНОЇ ПОТУЖНОСТІ
ТРОТИЛ кристалічна речовина світло-коричневого кольору, гіркувата
на смак. До удару, тертя і теплової дії тротил малочутливий.
Він детонує від капсуля-детонатора.
Швидкість детонації 6990 м/сек.
Для проведення підривних робіт тротил застосовується у вигляді тротилових шашок: - великих - 50х50х100 мм, вагою 400 г;
- малих - 25х50х100 мм, вагою 200 г;
- бурових - довжиною 70 мм, діаметром - 30 мм, вагою 75 г.
ПІКРИНОВА КИСЛОТА - мілко кристалічна речовина жовтого кольору,
гіркувата на смак. До удару, тертя і теплової дії пікринова
кислота більш чутливіша за тротил.
Швидкість детонації 7200 м/сек.
ПЛАСТИТ-4 - однорідна пластична речовина, світло-кремового кольору. До
удару, тертя і теплової дії тротил малочутливий. Пластид-4
поступає у війська у вигляді брикетів 70х70х145 мм,
вагою 1 кг.

11.

ТРОТИЛОВА ШАШКА
вага 400 грам
30
100
ТРОТИЛОВА ШАШКА
вага 200 грам
100
50
70
ТРОТИЛОВА
ШАШКА
вага 75 грам
50

12.

Характеристики вибухових речовин:
БРИЗАНТНІ
ПОНИЖЕНОЇ ПОТУЖНОСТІ
АММІАЧНА СЕЛІТРА - вибухова речовина, основу якої складає аміачна селітра 92% та
хлористий калій 8%, білого (блідо жовтого кольору), гігроскопічна, добре
розчиняється у воді, взаємодіє з окисями металів
АММІАЧНСЕЛІТРЕННІ ВР
АМОНІТИ вибухова речовина, основу якої складає аміачна селітра та
тротил від 20-40%.
ДІНАМОНИ - вибухова речовина, основу якої складає аміачна селітра
(окислювач) з порошкоподібними або рідкими горючими
речовинами (деревна мука, торф, сажа, порошкоподібний
алюміній або феросиліцій, парафін, мазут і т.п.).
АМОНАЛИ - вибухова речовина, що складаються з суміші амонію нітрату
(80-90%), горючою складовою частиною є пудра алюмінію.

13.

Характеристики вибухових речовин:
МЕТАЛЬНІ
ДИМНИЙ ПОРОХ - використовується для виготовлення вистрілювальних
зарядів в осколкових і сигнальних мінах, а також для виготовлення вогнепровідного шнура та запалювачів реактивних
зарядів. Він являє собою механічну суміш калієвої селітри
75%, древесного вугілля 15% і сірки 10%. Димний порох
поділяється на мілко зернистий і крупнозернистий.
БЕЗДИМНИЙ ПОРОХ - використовується для виготовлення зарядів, які
застосовуються в різноманітних реактивно-метальних установках, а також в артилерійських і стрілецьких боєприпасах.

14.

Скорочені позначення спорядження
авіаційних бомб
Вибухова речовина
Скорочене позначення
Тротил
Т
Гексоген
Г
Амотол 50/50
А/50
Амотол 60/40
А/60
Амотол 80/20
А/80
Тротил-гексоген-алюміній (сплав)
ТГА
Амоніт
АТ
Тетрил
-
Мелініт
-
Амоніт 88/12
АТ
Пентріт
Тен

15.

Тротиловий еквівалент ВР
Вибухова речовина
-Тринітротолуол
Пластична вибухова речовина
Маркування
вибухової
речовини
Вага, кг
Т
1,00
ПВВ-4
0,92
Пластична вибухова
речовина
ПВВ-5А ВР якими
1,10
Особливо
важливо
знати тротиловий еквівалент
Пластична вибухова речовина
ПВВ-5АМ
1,10
Пластична вибухова речовина
споряджаються
вибухонебезпечні предмети.
ПВВ-7
1,50
Пластична вибухова речовина
ПВВ-12С
1,00
Гексоген,
флегматизований
стеарином використовувати
та церезином (94,5/5,5)
1,22 їх
Ці
знання
необхідно
приА-ІХ-1
розрахунку
Гексоген, флегматизований (А-ІХ-1) – алюміній (80/20)
А-ІХ-2
1,55
Гексоген, флегматизований
(Гекфол-5) – при
алюміній (80/20)
А-ІХ-20 Визначення
1,55
знищення
(особливо
груповому знищенні).
Морська суміш (Т/Г/А=19/57/17)
Тротило-гексогенова суміш (Т/Г=50/50)
тротилового
еквіваленту
Тротило-гексогенова суміш (Т/Г=40/60)
МС
полягає
в
1,46
ТГ-50
теплоті
вибуху.1,15 Де
ТГ-40
1,18
Тротило-гексогенова суміш
(Т/Г=30/70)
ТГ-30тротилу.1,21
номінальним
значенням
можна бачити показники
Тротило-гексогенова суміш (Т/Г/А=35,6/42,8/21,92)
ТМ
1,25
Тротило-гексогенова суміш (Т/Г/А=60/20/16)
ТГ-16
1,10
Вибухова речовина (Т/Г/А/Ф=58/19/17/6)
ТГА
1,40
Вибухова речовина (Т/Г/А/Ф=55/24/16/5)
ТГА-5
1,40
Тротило-гексогенова суміш (Т/Г/А=50/30/20)
ТГА-20
1,45

16.

Способи проведення підриву
ВОГНЕВИЙ
ЕЛЕКТРИЧНИЙ
МЕХАНІЧНИЙ
ХІМІЧНИЙ
Механічний і хімічний способи вибуху широко застосовуються в підривниках
мін. Під час проведення підривних робіт ці способи не використовуються
Засоби проведення підриву
Засобами вибуху називають вироби, які діють від простого початкового
імпульсу та служать для детонування бризантних вибухових речовин, або
запалювання порохових зарядів.
ЗАСОБИ ПІДРИВУ
капсулі-детонатори
вогнепроводні шнури
електродетонатори
запалюючий (тліючий) гніт
детонуючі шнури

17.

:
13. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПІДРИВНИХ РОБІТ
13.1. Під час проведення підривних робіт дотримуються
таких заходів безпеки:
Під час проведення підривних робіт дотримуються
таких заходів безпеки:
- під час робіт необхідні суворий порядок і точне
виконання відповідних вказівок цього Керівництва;
- усі особи, призначені для проведення робіт, повинні
знати ВР, засоби підриву, їх властивості й правила
поводження з ними, а також правила і порядок виконання
майбутніх робіт і необхідні заходи безпеки;
- на кожну окрему роботу як керівник (старший)
призначається офіцер чи сержант, який відповідає за
успіх підривання і правильне ведення робіт;

18.

13.1. Під час проведення підривних робіт дотримуються
таких заходів безпеки:
- сигнали повинні різко відрізнятися один від одного, і
весь особовий склад, який бере участь у підривних
роботах, повинен добре їх знати;
- місце підривання повинно бути оточене постами, які
повинні знаходитися на безпечній відстані; оточення
виставляється і знімається спеціальним розвідним, який
підпорядковується керівникові робіт (старшому);
- керівником робіт повинні вказуватися місця і відстані
на які потрібно відводити людей (безпечні відстані для
будинків і споруд визначаються згідно з розділом 12 цього
Керівництва). Початок і закінчення робіт визначаються
відповідною усною командою чи сигналом керівника робіт
(старшого);

19.

13.1. Під час проведення підривних робіт дотримуються
таких заходів безпеки:
- для відкритого розміщення людей - безпечними є такі
відстані:
під час підривання зарядів до 10кг без
оболонок:
50 м;
у повітрі
100 м;
на ґрунті
під час підривання льоду підводними зарядами
під час підривання дерева
під час підривання ґрунту на викидання
під час підривання цегли, каменю, бетону і
залізобетону
під час підривання відкрито розміщених
металевих конструкцій
під час знищення боєприпасів і під час
100 м
150 м;
відповідно до
пункту 15.2.5;
350 м;
500 м;
відповідно до

20.

Маса зарядів для підривання снарядів
і можлива дальність розльоту осколків
у залежності від калібру снарядів, що підриваються
Можлива
Калібр снаряду,
Маса підривного
дальність
мм
заряду тротилу, кг розльоту осколків,
м
37–76
0,2–0,4
до 500
76–105
0,4–0,6
до 700
105–150
0,6–0,8
до 1000
150–200
0,8–1,0
до 1200
200–300
1,0–2,0
до 1500
300–400
2,0–3,0
до 1500
Більше 400
Більше 3,0
до 1500

21.

пункт 10.8

з/
п
Маса зарядів для підривання інженерних мін
і можлива дальність розльоту осколків
Безпечна відстань в м
для особового складу.
Тип мін, що знищуються
1 Фугасні протипіхотні
2 Фугасні протитанкові
3 Осколкові протипіхотні кругового ураження
Маса
підривного
заряду
тротилу, кг відкрито в укриттях
0,2
0,2–0,4
50
100
10
30
з радіусом зони суцільного ураження:
0,4
до 15 м
200
100
до 25 м
300
100
до 30 м
700
100
4 Осколкові
протипіхотні
міни
(МОН)
направленої дії з дальністю зони суцільного
0,4
ураження:
до 50 м
170/50
100/25
до 100 м
320/100
150/25
до 200 м
480/100
250/25
5В Протитанкові
чисельнику — для
особового складу
що знаходиться в напрямку розльоту
протибортові
(в напрямку
0,2–0,4
500
вильоту, а
вражаючого
елементу)
осколків
в знаменнику
– в протиполежному напрямку .
200

22.

пункт 15.2.5; Дальність розкидання ґрунту
залежить від величини показника дії вибуху і від
структури ґрунту.
L 140n h.
n – показником дії вибуху, (який являє собою відношення радіусу r (половини
ширини) вирви до лінії найменшого опору h) :
h – лінія найменшого опору в метрах.
r
n .
h
За наявності каменів у ґрунті дальність розльоту окремих шматків може
збільшитись у півтора рази. Під час сильного вітру дальність розльоту великих
шматків ґрунту за напрямком вітру збільшиться на 25-50%.

23.

13.1. Під час проведення підривних робіт дотримуються
таких заходів безпеки:
- КД, ЗТП і ЕДП зберігаються окремо від ВР і готових
зарядів, поза місцями робіт;
- ВР і ЗП можуть видаватися з польового витратного
складу підривникам тільки за наказом керівника робіт
(старшого);
- зберігати і переносити до місця ВР і ЗП необхідно
згідно з Керівництвом зі зберігання інженерних боєприпасів
у Збройних Силах України, затвердженим наказом
начальника Генерального штабу – Головно-командувача
Збройних Сил України від 12 листопада 2007 року № 200
(далі – Керівництво зі зберігання ІБП);
- у зовнішні заряди КД та ЕДП вставляються після
закріплення зарядів на предметах, що підриваються, і
тільки безпосередньо перед проведенням підривання;

24.

13.1. Під час проведення підривних робіт дотримуються
таких заходів безпеки:
- забороняється проводити роботи з ВР і ЗП у жилих
приміщеннях, палити, розводити вогонь і запалювати
багаття ближче ніж за 100 м від місця виконання робіт;
- під час підривання тих чи інших предметів зовнішніми
зарядами відходити на безпечні відстані в той бік, з якого
розміщені заряди;
- під час проведення підривання в тунелях, шахтах,
котлованах тощо входити до них можна тільки після
повного провітрювання чи примусового продування;
- під час залишення місця робіт усі невитрачені ВР і ЗП
повинні бути здані на польовий витратний склад; засоби,
непридатні для подальшого використання, знищуються на
місці робіт.

25.

13.1. Під час проведення підривних робіт дотримуються
таких заходів безпеки:
- до зарядів, що не підірвалися, підходити не більше ніж
одній людині тільки через певний проміжок часу,
зазначений у пункті 13.2;
при вогневому способі підривання – не раніше ніж через 15 хвилин із того
моменту, коли за підрахунками повинен був відбутися вибух,
при електричному способі підривання - у разі відмови відключити кінці
магістральних проводів від підривної машинки (джерела струму), ізолювати їх
та розвести в боки, здати під охорону ручку (ключ) від машинки і після цього
з’ясувати причини відмови; підходити до зарядів, що відмовили, дозволяється
не раніше ніж через 5 хв.;
при проведенні робіт з ЕДП уповільненої дії до зарядів, що відмовили,
дозволяється підходити не раніше ніж через 15 хв. з моменту, коли за
розрахунками повинен був відбутися вибух.
під час підходу до зарядів, що відмовили, необхідно перевіряти відсутність
ознак горіння, за наявності таких ознак підходити до зарядів забороняється;

26.

13. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПІДРИВНИХ РОБІТ
13.2. Заходи безпеки при вогневому способі підривання
− отримавши ВШ, пересвідчитись у нормальній швидкості його горіння;
− час горіння ЗТ промислового виробництва визначати за
закріпленими на них муфточками з цифрами;
− вести суворий облік запалювальних трубок і капсулів-детонаторів та
видавати їх тільки перед встановленням в заряди;
− вести підрахунок зарядів, що вибухають з метою перевірити, чи не
було відказів;
− до зарядів, що відказали, підходити не раніше, ніж через 15 хвилин
від очікуваного моменту вибуху; при підході до них спостерігати чи
немає ознак горіння шнура або самих зарядів;
− при підриванні зарядів запалювальними трубками кількість
підривників для їх запалювання визначати в залежності від відстаней
між зарядами, дистанції відходу та часу горіння запалювальних трубок;
одній людині запалювати більше 5 трубок не дозволяється;

27.

13.2. Заходи безпеки при вогневому способі
− перед запалюванням запалювальних трубок подавати команди
(сигнал) “Приготуватися”, за якою підривники стають біля зарядів і
готуються до запалювання;
− запалювання здійснювати за командою (сигналом) “Вогонь” або за
особливим розпорядженням керівника робіт;
− відхід після запалювання проводити за командою (сигналом)
“Відходь”; відходити по цій команді (сигналу) повинні всі підривники, в
тому числі і ті, які не встигли запалити трубки;
− момент подачі команди (сигналу) “Відходь” керівник робіт
визначає за годинником чи по закінченню горіння контрольного
відрізку ВШ, що запалюється ним одночасно з подачею команди
«Вогонь»; контрольні відрізки ВШ робити коротше ЗТ на стільки
сантиметрів, скільки секунд необхідно для відходу підривників на
безпечну відстань чи в укриття;
− підривникам, що запалюють трубки індивідуально, впевнившись в
горінні трубки, відходити самостійно, не чекаючи команди на відхід;
− вогнепровідний шнур, який затух повторно не підпалювати.

28.

Заходи безпеки роботі з детонуючим шнуром:
під час проведення підготовчих робіт ДШ повинен знаходитись у
затінку;
мережі ДШ, які тривалий час знаходились під впливом сонячного
проміння не можуть використовуватися повторно та підлягають
знищенню;
якщо заряди, з’єднані ДШ відмовили, то підходити до них
дозволяється тільки одній особі і не раніше ніж через 15 хвилин; при
наближені до зарядів, які відмовили необхідно перевіряти відсутність
ознак горіння ДШ та власне зарядів; при наявності таких ознак
підходити до зарядів забороняється;
під час підривання групи зарядів, які з’єднані ДШ, перевірку
результатів вибуху проводити тільки одній людині;
прокладка мереж ДШ на об’єктах, що підриваються має
здійснюватися із врахуванням забезпечення захисту шнура від
світлової дії ядерного вибуху.

29.

13.3. Заходи безпеки роботі при електричному способі
підривання.
• електродетонатори у відкриті заряди вставляти тільки
безпосередньо перед здійсненням вибуху за наказом керівника робіт,
при цьому осіб, що не пов’язані з виконанням вказаної операції, від
зарядів ВІДДАЛЯТИ на безпечну відстань (в укриття);
• до закінчення робіт по встановленню електродетонаторів в заряди і
відходу людей на безпечну відстань, джерело струму до магістральних
проводів НЕ ПІД’ЄНУВАТИ;
• при влаштуванні електровибухових мереж передбачати заходи
захисту їх від дії грозових розрядів;
• перед грозою ділянкові проводи ВІД’ЄДНУВАТИ від
магістральних ліній, кінці ділянкових проводів розводити в сторони та
ізолювати;
28

30.

• не розміщувати проводи електровибухових мереж ближче 200 м
від електричних станцій, електрифікованих залізних доріг і
потужних радіостанцій;
• приводні ручки (ключі) від підривних машинок, а також джерела
струму зберігати під охороною чатового та видаються підривникам
безпосередньо перед вибухом за наказом
керівника робіт;
• перед підключенням омметра до мережі з метою її перевірки,
необхідно попередньо впевнитись в його справності;
• перевірку електровибухової мережі омметром здійснювати тільки
після віддалення усіх людей від місць розташування зарядів;
29

31.


кінці магістральних проводів на станції тримати ізольованими з
підв’язаними до них бірками, які вказують від якої групи зарядів ідуть
ті чи інші проводи;
• перед здійсненням вибуху, після відходу усіх підривників на безпечну
відстань або в укриття подавати команду “ПРИГОТУВАТИСЯ”, за якою
на підривній станції звільняються від ізоляції і під’єнуються до
підривної машинки магістральні проводи; підривна машинка
заряджається (заводиться);
• після перевірки виконання попередньої команди подавати команду
“Вогонь”, за якою натисканням кнопки “ВЗРЫВ” здійснюється
включення підривної машинки в електровибухову мережу;
• при виконанні групових вибухів електричним способом, перевірку
результатів вибуху, здійснювати одній особі;
30

32.


при відмові відключати кінці магістральних проводів від
підривної машинки, ізолювати їх та відвести в сторони, здати під
охорону ручку (ключ) від машинки і після цього з’ясувати
причину відмови; підходити до зарядів, що відмовили,
дозволяється не раніше, ніж через 5 хвилин;
при виконанні робіт з електродетонаторами сповільненої дії, до
зарядів, що відмовили, можна підходити не раніше, ніж через 15
хвилин з моменту, коли по розрахунку повинен відбутися вибух.
31

33.

1. Яка команда не подається при підривних роботах:
а) Увага;
б) Приготуватись;
в) Вогонь;
г) Відходь.
2. Як оглядаються підривні заряди після їх відмови :
а) комісійно, з метою визначення причини відмови;
б) командиром підрозділу згідно наказу командира частини;
в) одній людині;
г) той хто винен у відмові.
3. Через який час дозволяється підходити до заряду, який відмовив:
а) через 15 хв. після команди “Відходь”;
б) за вказівкою керівника робіт;
в) через 15 хвилин із того моменту, коли за підрахунками повинен
був відбутися вибух;
г) через 10 хвилин із того моменту, коли за підрахунками повинен
був відбутися вибух.
31

34.

4. Якщо заряди, з’єднані ДШ, дали відмову, підходити до них
дозволяється тільки одній людині і не раніше ніж через :
а) 5 хв.;
б) 10 хв.;
в) 15 хв. ; г) 20 хв.
5. Під час підходу до зарядів, що відмовили, необхідно:
а) суворо дотримуватись інструкції з пересуванні на підривному
полі;
б) перевіряти відсутність ознак горіння ОШ (ДШ) і самих зарядів;
в) доповідати про кожне виявлене порушення по засобам звязку;
г) все перераховане.
6. Під час підривання дерева для відкритого розміщення людей
безпечними є:
а) 100 м;
б) 150 м;
в) 250 м;
г) 350 м.
31

35.

7. У разі відмови при електричному способі підривання підходити до
зарядів, що відмовили, дозволяється не раніше ніж через :
а) 5 хв.;
б) 10 хв.;
в) 15 хв. ; г) 20 хв.
8. У разі відмови при електричному способі підривання необхідно;
а) відключити кінці магістральних проводів від підривної машинки
(джерела струму), ізолювати їх та розвести в боки;
б) здати під охорону ручку (ключ) від машинки ( здати на склад
джерело струму);
в) з’ясувати причини відмови;
г) все перераховане.
9. Вогнепровідний шнур, що погас (не догорів до кінця):
а) замінюється на детонуючий шнур;
б) повторно не підпалюється;
в) необхідно відрізати 10-15 см від місця де зупинився вогонь і
підпалити знову;
г) проводиться повторене підпалювання в місці де шнур потух.
31

36.

Висновок:
За час існування хімії як науки, була розроблена велика кількість
вибухових речовин. Частина цих вибухових речовин й на сьогоднішній
день представляє зацікавленість, як в промислових, так і у військових
цілях. Інша частина втратила необхідність використання у зв’язку з
прийняттям на озброєння більш нових засобів підриву.
На сьогоднішній день вибухові речовини використовуються для
знищення вибухонебезпечних предметів як у мирний час, так і під час
виконання завдань інженерного забезпечення у миротворчих операціях.

37.

Заходи безпеки при проведенні підривних робіт
При підривних роботах дотримуються наступних загальних заходів
безпеки:
- під час робіт необхідний суворий порядок і точне виконання відповідних
вказівок даного керівництва;
- усі особи, що призначалися для виконання робіт, повинні знати ВР, засоби
підривання, їх якості та правила поводження з ними, а також правила та порядок виконання робіт та необхідні заходи безпеки;
- на кожну окрему роботу в якості керівника (старшого) призначається офіцер
або сержант, що відповідає за успіх вибуху та правильне проведення робіт;
- кожен солдат відділення (розрахунку), що веде підривні роботи, повинен
чітко знати, що йому потрібно робити і в якій послідовності;
- всі дії повинні проводитися по командам та сигналам керівника робіт
(старшого);
-сигнали повинні різко відрізнятися один від одного, і весь особовий склад, що
приймає участь в підривних роботах, повинен добре їх знати;

38.

- місце вибуху повинно бути оточене постами, котрі потрібно віддалити на
безпечну відстань;
-оточення виставляється та знімається спеціальним розвідним, що підпорядковується керівнику робіт (старшому);
- для відкрито розташованих людей безпечними являються наступні відстані:
Під час вибуху зарядів до 10 кг без оболонок: в повітрі
50 м
на ґрунті
100 м
При підриванні криги підводними зарядами
100 м
При підриванні дерева
150 м
При підриванні ґрунту на викид
- у відповідності до ст. 162
При підриванні цегли, каменю, бетону та залізобетону
350 м
При підриванні відкрито розташованих металевих конструкцій
500 м
При знищенні боєприпасів і при використанні
їх в якості зарядів
- у відповідності до ст. 357
- місця та відстані, на котрі потрібно відводити людей та виставляти оточення
під час вибуху, вказуються керівником робіт (старшим);

39.

- початок та закінчення робіт встановлюються відповідною усною командою
або сигналом керівника робіт (старшого);
- сигнали подаються (за допомогою свистка, ріжка, сирени, ракет) в наступному порядку:
а) перший сигнал – “Приготуватися”;
б) другий сигнал – “Вогонь”;
в) третій сигнал – “Відходь” (відноситься лише до вогневого способу
підривання);
г) четвертий сигнал – “Відбій” (подається після огляду місця вибуху
керівником робіт);
- особи, що не зайняті безпосередньо на даних роботах по створенню вибуху,
а також сторонні особи на місця робіт не допускаються;
- ВР, ЗП та готові заряди на місці проведення робіт охороняються часовим;
- капсюлі-детонатори, запалюючі трубки та електродетонатори зберігаються
окремо від ВР та готових зарядів, в стороні від місця робіт;
- ВР та ЗП можуть видаватися з польового розхідного складу підривникам
лише по наказу керівника робіт (старшого);

40.

- зберігати та переносити до місця роботи отримані з польового складу
капсулі-детонатори, електродетонатори та запалюючі трубки, згідно правил
перенесення (додаток 6);
- в зовнішні заряди капсулі-детонатори та електродетонатори встановлюються
після закріплення зарядів на предметах, що підриваються, і лише безпосередньо перед виконанням вибуху;
- забороняється проводити роботи з ВР та ЗП в жилих приміщеннях, палити,
розводити багаття ближче ніж 100 м від місця виконання робіт;
- при підриванні тих або інших предметів зовнішніми зарядами відходити на
безпечну відстань в той бік, де розташовані заряди;
- при виконанні вибухів в тунелях, шахтах, котлованах і т.п. входити в них
можна лише після досконалого провітрювання або навмисного продування;
- до зарядів, що відмовили (не вибухнули) підходити не більше ніж одній
людині і тільки після закінчення певного проміжку часу, встановленого ст.
392-394;
- при відході з місця роботи всі по будь-якій причині невикористані ВР та ЗП
повинні бути здані на польовий розхідний склад; засоби, які не придатні для
подальшого використання, знищуються на місці робіт.
English     Русский Rules