Тема №1. Озброєння підрозділів. Заняття №1. Вибухові речовини та боєприпаси

1.

2. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

• Вогнева підготовка - один із основних
предметів бойової підготовки й складова частина
польової виучки підрозділів.
• Мета вогневої підготовки - навчити особовий
склад та підрозділи підтримці озброєння в
постійній бойовій
готовності та веденню
ефективного вогню для ураження противника в
умовах сучасного бою в інтересах виконання
поставлених бойових завдань.

3. Завдання вогневої підготовки

• навчити стрілка (автоматника, кулеметника,
гранатометника, снайпера, оператора, навідника,
навідника-оператора,
розрахунок,
екіпаж)
самостійному веденню вогню в складній тактичній
обстановці;
• навчити особовий склад виконанню вогневих
завдань у складі підрозділу в умовах сучасного
загальновійськового бою;
• навчити
командирів
організації
вогневого
ураження противника й керуванню вогнем
штатних, доданих і підтримуючих підрозділів
(вогневих засобів) у ході бою.

4. Вогнева підготовка

Для повної реалізації вогневих можливостей сучасної
зброї й бойової техніки особовий склад повинен
знати:
- призначення, бойові та технічні властивості зброї,
комплексів озброєння, принципи будови та роботи;
- способи використання зброї (комплексів озброєння) в
бою;
- правила експлуатації зброї (комплексів озброєння);
- застосування основ і правил стрільби;

5. Вогнева підготовка

особовий склад повинен уміти:
- готувати закріплену зброю до застосування й застосовувати
її в бою;
- швидко усувати затримки, що виникають при стрільбі;
- вести розвідку цілей і визначати дальності до них;
- вести влучний вогонь;
- вражати цілі, як правило, з першого пострілу (черги);
- коректувати стрільбу;
- застосовувати всі способи стрільби з врахуванням
метеорологічних і балістичних умов вдень і вночі в різних
умовах сучасного бою та метати ручні гранати.
- офіцери й сержанти, крім того, повинні мати знання та
навички в організації вогневої поразки супротивника й
керуванні вогнем штатних, доданих і підтримуючих вогневих
засобів у бою.

6.

висновок: головне завдання вогневої
підготовки – навчити воїнів вести влучний
вогонь по різних цілях усіма способами вдень і
вночі під час дій у пішому порядку та на бойовій
техніці, самостійно та у складі підрозділу.

7.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
вступ
Розділ № І Озброєння підрозділів
Розділ № ІІ Основи та правила стрільби.
Розділ № ІІІ Вогневі тренування та стрільби

8.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
вступ
Вогнева підготовка та її основні завдання. Послідовність вивчення дисципліни.
Коротка історія розвитку стрілецької зброї.
Розділ № І Озброєння підрозділів
Класифікація зброї. Класифікація стрілецької зброї. Основні принципи дії
сучасної автоматичної зброї. Класифікація та основні властивості оптичних
прицілів та приладів спостереження.
Вибухові речовини та боєприпаси. Вибухові речовини і піротехнічні суміші.
Боєприпаси. Класифікація та загальна будова. Вимоги безпеки при поводженні
з вибуховими речовинами та боєприпасами.
Призначення, загальна будова, бойові властивості та принцип дії
стрілецької зброї, гранатометів, боєприпасів та приладів прицілювання.
Підготовка стрілецької зброї, гранатометів до стрільби, вивірка оптичних
прицілів.

9.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
Розділ № ІІ Основи і правила стрільби.
Визначення
внутрішньої
балістики. Суть явища
пострілу, його періоди
та їх коротка
характеристика.
Початкова швидкість
польоту кулі та її
практичне значення.
Процеси, що
відбуваються в кожному
періоді пострілу.
Зміст зовнішньої
балістики. Рух
снаряда (кулі) у
повітрі. Сили, що
діють на снаряд
(кулю) при його
польоті.
Траєкторія
польоту снаряда
(кулі) та її
елементи.
Правила стрільби зі
стрілецької зброї
Розвідка цілей спостереженням,
визначення дальності та
цілевказівки. Вибір цілі.
Правила вибору прицілу та
точки прицілювання при стрільбі
зі СЗ та гранатометів.
Визначення та врахування
поправок на відхилення умов
стрільби від нормальних
(табличних).
Коректування вогню по
дальності та напрямку при
стрільбі по цілям

10.

Стрілецька зброя та вогнева підготовка
Розділ № ІІІ Вогневі тренування та стрільби
Вимоги безпеки при проведенні вогневих (стрілецьких) тренувань та
стрільб. Розвідка цілій спостереженням, вибір цілій, визначенню відстані до
них різними способами та цілевказівка при діях зі зброєю у пішому порядку.
Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї та гранатометів в пішому
порядку, метання ручних бойових гранат.
Рішення вогневих задач щодо практичному застосуванню правил стрільби.
Ведення влучного вогню по цілям зі стрілецької зброї та гранатометів в
різноманітних умовах, як вдень, так і вночі

11.

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ ТА ВОГНЕВА
ПІДГОТОВКА
Тема№1. ОЗБРОЄННЯ ПІДРОЗДІЛІВ
Заняття№ 1:
ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ТА БОЄПРИПАСИ

12. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

Навчальні питання:
1. Вибухові речовини і піротехнічні суміші.
2. Боєприпаси. Класифікація боєприпасів.
3. Вимоги безпеки при поводженні з вибуховими речовинами та
боєприпасами.

13. Література та навчальні посібники:

1. Вогнева підготовка, АСВ, 2013, с.218-238, 548-552.
2. Методика вогневої підготовки механізованих підрозділів К.:
Військове видавництво, сс. 22-24.
3. Вогнева підготовка, Київ, 2003, с. 26-29, 76-82.
4. Рекомендації з організації і методики проведення занять з
бойової підготовки в механізованих і танкових підрозділах. – К.:
Військове видавництво, 2005, с. 2-10, 23.
5. Вибухові речовини та суміші М.: Воениздат, 1975, с.72-83, 97-99.
6. Правила збереження боєприпасів М.: Воениздат, 1969, с. 34-37.
7. Боєприпаси, АСВ, 2012, с. 10-51, 90-108.

14. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

1 Н а вч а л ь н е п и та н н я :
Вибухові речовини і піротехнічні суміші.

15. вибухові речовини і піротехнічні суміші

• Вибухові речовини (скорочено ВР) є, нестійкі хімічні сполуки або
механічні суміші, здатні під впливом незначних зовнішніх дій до дуже
швидких хімічних перетворень з твердого стану у велику кількість
розпечених газів, що спроможні здійснити метання або руйнування.
• Процес переходу речовин з одного стану в інший може проходити
або у формі горіння або вибуху (детонації).
• Визначення вибуху ще в 1748 році дав відомий російський вчений
Ломоносов, яке за останнє століття і не змінилося. А в перекладі на
розмовну мову – вибух (детонація) - дуже швидке виділення великої
кількості енергії та великого об'єму газу. Його час - миттєвість. Процес
вибуху проходить від стотисячних до сотих доль секунди.
На приклад швидкість процесу вибуху ТНТ – 6900м/с
• Вибухова речовина відрізняється від звичайної
горючої речовини тим, що процес вибухового
перетворення в ньому відбувається за рахунок кисню,
що міститься в самій речовині, тоді як для процесу
перетворення горючої речовини потрібно вводити
кисень ззовні (з атмосфери).

16. вибухові речовини і піротехнічні суміші

В даний час відомо дуже багато різних вибухових
речовин. Проте в артилерійській справі знаходять
застосування ті з них, які відповідають певним вимогам.
• достатня кількість енергії і потужність, що забезпечує
належну метальну дію або руйнівний ефект.
• певні межі чутливості, які забезпечують безпеку в
користуванні і одночасно легкість збудження вибуху у
вибухових речовинах.
• стійкість при зберіганні в різних умовах.
• дешевизна виробництва.

17. Вибухові речовини і піротехнічні суміші

• Вміст кількості енергії і потужність вибухової
речовини можуть бути визначені на підставі енергетичних
характеристик вибухових речовин, до яких відносяться
теплота, що виділяється при вибуху, об'єм газів,
температура вибухового перетворення і швидкість
вибухового перетворення.
• Чутливістю вибухової речовини називається його
здатність вибухати під впливом зовнішніх дій
(нагрівання, удар, накол, тертя). Дуже чутливі вибухові
речовини небезпечні в обігу і тому в чистому вигляді
застосовуються рідко.

18. Вибухові речовини і піротехнічні суміші

• Стійкістю вибухової речовини називається його
здатність тривалий час зберігати свої вибухові
властивості. Це має важливе значення для зберігання і
застосування вибухових речовин.
• Фізична стійкість є здатність вибухової речовини
зберігати свій фізичний стан. Вона залежить від
фізичних
властивостей
речовини:
гігроскопічності,
механічної міцності, летючості і т.п.
• Хімічна стійкість є здатність вибухової речовини
зберігати незмінним свій хімічний склад і здібність до
вибухового перетворення.

19. Вибухові речовини і піротехнічні суміші

Дешевизна
виробництва
вибухових
речовин
забезпечується наявністю вітчизняної сировини, високо
розвинутою хімічною промисловістю і належною
організацією
виробництва (простота
і
безпека
виготовлення вибухових речовин).

20. класифікація вибухових речовин

Вибухові речовини по характеру
своєї дії і застосування діляться:
Вибухові речовини,
що ініціюють
Бризантні, або ті,
що дроблять
Пороха, або
метальні ВР
Бездимний
порох
Піроксиліновий
Піротехнічні суміші
Димний
порох
Нітрогліцериновий

21. класифікація вибухових речовин

• Ініціюючі - такі вибухові речовини, які мають велику
чутливість, вибухають від незначного теплового чи
механічного впливу і своєю детонацією викликають
вибух інших вибухових речовин. Це таки вибухові
речовини: ТНРС (Тринітрорезорцина́т свинцю),
гримуча ртуть, азид свинцю, тетразен.
• Ініціюючі вибухові речовини використовуються для
виготовлення:
капсулів
запалювачів,
капсулівдетонаторів.

22. класифікація вибухових речовин

Бризантні (в перекладі - дробити, руйнувати) вибухають, як правило, під дією детонації ініціюючих
вибухових речовин, при вибуху вони дроблять
навколишні
предмети
(тротил,
гексоген,
ТЕН
(Тетранітропентаеритрит), тетріл, мелініт, амоніт).
Бризантні вибухові речовини використовуються як
розривні заряди мін, гранат, снарядів та на підривних
роботах.

23. класифікація вибухових речовин

Різниця у дії пороху і бризантної вибухової речовини
представлена на малюнку. При швидкому згоранні пороху в
міцній, закритій кришкою посудині тиск газів наростає поступово;
потім силою тиску газів кришка скидається з посудини і гази вільно
розсіваються в атмосфері.
При детонації, в такій же посудині, бризантної вибухової
речовини газоутворення відбувається майже миттєво, гази з
величезною силою ударяють в стінки, дно і кришку і руйнують їх.

24.

25.

26.

27. класифікація вибухових речовин

• Метальні вибухові речовини
(порох) - мають вибухове
перетворення у вигляді горіння
при
порівняно
повільному
зростанні тиску, що дозволяє
використовувати їх для метання
куль, мін, гранат, снарядів.

28. класифікація вибухових речовин

Основні представники пороху (бездимний і димний).
димний - суміш селітри, сірки і дерев’яного вугілля 75-10%.
бездимний - поділяється на:
- піроксилінові (в основному в патронах СЗ);
- нітрогліцеринові (у гранатометних, мінних, артилерійських
пострілах та 5,45 мм патронах до АК-74).
піроксилінові - виготовляються шляхом розчину суміші
вологого розчинного і нерозчинного піроксиліну в спиртовоефірному розчині.
нітрогліцеринові - з суміші піроксиліну та нітрогліцерину.

29. класифікація вибухових речовин

Форма зерен
бездимного пороху:
а - пластинка
б - стрічка;
в - трубка;
г - циліндр
з сімома каналами
Таким чином виходить
однорідна желеподібна маса. З
цієї
маси
шляхом
продавлювання
через
спеціальні матриці і подальшої
різки і сушки утворюються
порохові зерна різної форми стрічкові, трубчасті, циліндрові
з
одним
або
декількома
отворами.
Для
виготовлення
пороху суміш двох сортів
піроксиліну розчиняється в
суміші спирту з ефіром. Під
дією спиртово ефірної
суміші
піроксилін
№
2
розчиняється, а піроксилін №
1 набухає. При перемішуванні
розчин піроксиліну № 2
проникає
в
частинки
піроксиліну № 1 і склеює їх.

30. класифікація вибухових речовин

Піротехнічні сполуки - суміш горючих речовин
(магній, фосфор, алюміній), окислювачів (хлоратів,
нітратів), цементаторів (природні і штучні смоли) і
речовин, що дають складу колір при горінні.
Використовуються для освітлюваних і сигнальних
патронів, мін, ракет, трасуючих і запалювальних куль
(снарядів).

31.

• висновок:
вибухові
речовини
джерело енергії для стрільби з
вогнепальної зброї і поразки цілей,
являють собою речовини, які здатні
під дією зовнішнього впливу (вибуху,
удару, вогню, надколу) до швидких
хімічних перетворень з швидким
виділенням тепла, утворенням сильно
нагрітих газів. Ці гази можуть
виконувати роботу руйнування і
метання.

32. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

2. Навчальне питання:
Боєприпаси. Класифікація боєприпасів.

33. класифікація та загальна будова боєприпасів

Боєприпаси - є предметом озброєння, який призначений
для ураження різних цілей.
Пострілом називається комплект основних і допоміжних
елементів боєприпасу, зібраних у встановленому порядку
для виконання пострілу зі зброї.

34.

• Бронебійній снаряд - боєприпас, що призначений для
боротьби с бронетехнікою противника (за рахунок кінетичної
енергії). По своєму устрою бронебійні снаряди в свою чергу
поділяються на каліберні, підкаліберні с постійним піддоном
або піддоном, що відділяється та стріловидні оперенні
снаряди.
• Бетонобійній снаряд - боєприпас, призначений для
руйнування залізобетонних довготривалих фортифікаційних
споруд.
• Фугасний снаряд - боєприпас, призначений для
руйнування польових та довготривалих фортифікаційних
споруд, дротяних загороджень, будівель.
• Кумулятивний снаряд - боєприпас призначений для
руйнування бронетехніки та гарнізонів довготривалих
фортифікаційних споруд шляхом створення струменя з
високою пробивною здібністю.

35.

• Осколковий снаряд - боєприпас, призначений для
ураження живої сили противника осколками, що
утворюються при розриві снаряду. Розрив здійснюється під
час удару о перешкоду або дистанційно у повітрі.
• Шрапнель - боєприпас, призначений для знищення
відкрито розташованої живої сили противника кулями, що
знаходяться у корпусі снаряда. Вибух шрапнелі
здійснюється дистанційно у повітрі.
• Картеч — боєприпас, для знищення відкрито
розташованої живої сили противника при самообороні
гармати. Це вкладенні у легкозаймістий каркас кули, які при
пострілі розлітаються в визначеному секторі від ствола
гармати.

36.

• Ядерний снаряд - боеприпас для нанесення
тактичного ядерного удару по крупним цілям и скупченим
силам противника. Найбільш ефективний та руйнівний
засіб, доступний артилерії.
Хімічний снаряд - боєприпас, що містить сильнодіючу
отруйну речовину та призначений для знищення живої сили
противника. Деякі види хімічних снарядів можуть мати
хімічні агенти нелетальної дії, що лишають солдат
противника боєздатності (сльозогінні, психотропні и т. п.)
• Біологічний снаряд - боєприпас, що містіть
сильнодіючі біологічні токсини або культуру заразних
мікроорганізмів. Призначений для знищення живої сили
противника або нелетального виведення її зі строю.

37.

• Термобаричний снаряд - боєприпас, що містіть
рецептуру для утворення вибухової газоподібної суміші.
Ефективний проти укритої живої сили противника.
• Запалювальний снаряд - боєприпас, що містіть
рецептуру для запалювання легкогорючих матеріалів та
об'єктів, таких як міські будови, склади палива и т. п.
• Димовий снаряд - боєприпас, що містіть рецептуру для
утворення диму в великій кількості. Застосовується для
утворення
димових
завіс,
осліплення
командноспостережних пунктів противника.
• Освітлювальний снаряд - боєприпас, що містіть
рецептуру для утворення довготривалого та яскравого
полум'я. Застосовується для освітлювання поля бою в
темний час доби. Як правило оснащений парашутом для
більш довгого та тривалого свічення.

38.

• Трасуючий снаряд - боєприпас, що залишає за собою
при польоті яскравий слід, який видимий неозброєним оком.
• Агітаційний снаряд - боєприпас, що містіть листівки
для агітації солдат противника або розповсюдження
пропаганди серед цивільного населення в прифронтових
населених пунктах противника.

39.

бронебійно – підкаліберний

40.

кумулятивні

41.

фугасні

42. класифікація боєприпасів

боєприпаси
за основними
видами БП
за
призначенням
За
способом дії
За способом
заряджання
до стрілецької
зброї
бойові
кінетичної
унітарні
бризантної
роздільногільзові
практичні
артилерійські
постріли
реактивні снаряди
(ракети)
активно –
реактивні постр.
ручні гранати
За способом
стабілізації
снаряда, гр.
обертальні
За ступенем
готовності до
застосування
готові
не обертальні
холості
навчальні
кумулятивної
роздільнокартузні
(стабілізація за
рахунок хвостового
оперення)
допоміжної
дії
за калібром
за відношенням до калібру зброї
малого калібру (СЗ≤6,5;Арт≤76)
підкаліберні
середнього калібру
каліберні (нормального калібру)
великого калібру(СЗ≥9;Арт≥130)
надкаліберні
повні

43. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

Боєприпасами до стрілецької зброї є унітарні патрони, тобто
патрони, в яких куля, пороховий заряд і капсуль з’єднані в одне ціле
за допомогою гільзи. Куля є основним елементом набою, що
забезпечує потрібну дію по цілі. Пороховий заряд слугує для
передачі кулі поступової дії та складається із бездимного
піроксилінового пороху, а в набоях калібру 5,45 мм –
нітрогліцеринового.
Бойовий патрон.
1 – куля;
2 – гільза;
3 – пороховий заряд;
4 – капсуль;
5 – дульце;
6 – закраїна;
7 – наковальня;
8 – затравочний отвір;
9 – ударний склад.

44.

патрони
за кількості куль
за призначенням
за видом зброї
бойові
гвинтівкові
багато кульні
до службової зброї
(поліцейської)
проміжні
з однією кулею
за наявністю гільзи
без гільзи
з гільзою
за формою
гільзи
за місцем
розміщення
капсульного складу
пістолетні
спеціальні
циліндрична
револьверні
центр. бою
крупнокаліберні
кулеметні
травматичні
допоміжні
холості
навчальні
спорт.-трен.
без оболонки
високого тиску
мисливські
за матеріалом виготовлення
латунні
за наявністю
оболонки кулі
за формою кулі
за калібром кулі
стрілочні
малокаліберні<6мм
круглі
нормального
конічні
крупнокаліберні>9мм
з оболонкою
напів
оболонкові
гостроконечні
циліндричні
тупоконечні
стальні
біметалічні
в закраїну
в скат
в зріз дульца
за способом дії (за
видом)
за экспансивністю
(зупиняюча дія)
звичайні
що деформуються
(не руйнується)
бронебійні
напів руйнуються
запальні
для нарізної
гладкоствол.
пляшкова
кільцевий
з пласкої гол.част.
спеціальні
газові
за способом
упору в
патроннику
що руйнуються
трасуючі
пристрілочні
(розривні)
комбіновані

45. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

Капсуль
слугує
для
запалення
порохового заряду. Капсуль складається
з ковпачка, ударного складу і фольгового
кружечка.
Примітка: ковпачок капсуля – латунь;
ударний
склад
для
гвинтівочного
патрону – гримуча ртуть – 16%, хлорат
калію – 55,5% і антимоніт – 28,5%.
Гільза слугує для з’єднання усіх частин набою, запобігає зовнішнім
впливам на пороховий заряд, а також для перешкоджання прориву
порохових газів у бік затвору.
Вона полегшує процес заряджання, створює умови для
автоматизації цього процесу, раптово збільшує скорострільність і
забезпечує тривалість збереження набоїв. Тепер гільзи виготовляються
з латуні або спеціальної маловуглецевої сталі.

46. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

Гільзи поділяються на два види:
циліндричні і пляшкові.
Способи упору патронів у
патроннику:
а) в край гільзи
б) в фланець гільзи
в) у скат гільзи

47. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

У зовнішньому вигляді кулі розрізняють головну, ведучу і хвостову
частини
1 – головна частина;
2 – ведуча частина;
3 – хвостова частина.
Головна частина кулі робиться з урахуванням
швидкості її польоту. Чим більше швидкість польоту кулі,
тим довшою має бути її головна частина. При цьому сила
опору повітря менше. У сучасних кулях довжина головної
частини береться 2,5 – 3,5 калібру
Ведуча частина – циліндрична, призначена
придати напрямок і обертальний рух, а також заповнити
нарізи каналу ствола і тим самим усунути можливість
прориву порохових газів. Довжина ведучої частини
складає 1 – 1,5 калібру. Діаметр кулі зазвичай 1,02 – 1,04
калібру.
Хвостова частина - довжина 0,5 – 1 калібр і кут
конусу 6 – 9 град., завдяки їй зменшується область
розрядженого простору і завихрення позаду кулі, що
летить.

48. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

Кулі бойових патронів розподіляють на звичайні і спеціальні.
Звичайна куля складається:
сталеве осердя;
сталева оболонка, вкрита томпаком
між оболонкою і осердям є свинцева сорочка.
а – з стальним осердям; б – легка; в – важка;
1 – оболонка;
2 – свинцева рубашка;
3 – осердя.
Товщина оболонки сучасних куль складає 0,06 –
0,08 калібру кулі. Матеріалом для оболонки кулі
застосовують маловуглецеву сталь плановану (від
французького Phaguer - вкривати) томпаком
(біметал). Томпак – мідь 90% і цинк – 10%. Такий
склад дає гарне врізання кулі в нарізи і малу
спрацьованість стволу.
Осердя – маловуглецева сталь, а у пістолетних
набоях зі свинцю з домішкою 1 - 2% сурми для
підвищення міцності сталі

49. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

Спеціальні кулі.
Спеціальні кулі наділені спеціальною дією і призначені для стрільби по
бойовій техніці і коригування вогню. Вони поділяються на:
- трасуючі,
- запальні,
- бронебійні,
- пристрільні (розривні).
Мал. Кулі.
1 – з сталевим осердям;
2 – важка;
3 – трасуюча;
4 – бронебійно-запалювальна
Спеціальні кулі можуть бути подвійної і потрійної дії (бронебійнозапалювальні, бронебійно-трасуючі і бронебійно-запалювальнотрасуючі).

50. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

Трасуючі кулі призначені для цілевказівки і коригування вогню на
відстанях 800 - 1000 метрів, а також для ураження живої сили
противника.
У оболонці трасуючої кулі у головній частині вміщене свинцеве
осердя, а у донній – склянка із запресованим трасуючим складом.
Примітка: горюча речовина - алюміній, магній та їх сплави і
окислювач – перекис барію, кальцію та інші речовини, що містять
кисень.

51. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

Бронебійно-запалювальні кулі призначені для запалювання
горючих речовин і для ураження живої сили противника, що знаходиться
за легкими броньованими укриттями на відстані 300 м (автоматичні кулі),
до 500 м (гвинтівочні кулі) і до 1000 м (великокаліберні кулі – 14,5 мм).
При ударі об броню запалювальний склад
запалюється і, потрапляючи в середину, запалює
горючу
речовину.
Бронебійна
дія
куль
забезпечується наявністю бронебійного осердя
високої міцності і твердості. В кулях Б-32
застосовано сталеве калене осердя, а у кулях БС41 – металокерамічне.
Бронебійно-запалювально-трасуючі забезпечують
трасуючу дію.
Мал. . Бронебійно-запалювальна куля.
1 – оболонка; 2 – свинцева сорочка; 3 – осердя; 6 – запалювальний склад

52. Призначення, загальна будова, маркування патронів до стрілецької зброї.

Початкова
Вага г
Вид набоїв
Калібр
(мм)
Довжина
набою
(мм)
Пістолетний
9,00
25,0
10,0
6,1
0,25
315
Автоматний
7,62
56,0
16,4
7,9
1,6
715/745*
Автоматний
(малокаліберний)
5,45
56,5
10,2
3,4
1,39
900/960* 1410/1600*
Гвинтівочний
(куля з стальним
осердям)
7,62
77,2
21,8
9,6
3,1
825
3290
Великокаліберний
з кулею Б-32
12,7
149
135
48,3
18
8200
16600
Великокаліберний
з кулею Б-32
14,5
156
200
64,0
30
945
29130
* У знаменнику – для ручних кулеметів
Набою
Кулі
Порохового Швидкість Енергія кулі
заряду
кулі (м/с)
(Дж)
310

53. Відмінний окрас куль різноманітного призначення

Позначенн
я куль
Окрас на коробках та
ящиках
Окрас головної частини
кулі
5,45 мм з кулею зі стальним осердям
ПС
Нема
Нема
5,45 мм з трасуючою кулею
Т
Зелена смуга
Зелена
7,62 мм зр. 1943 р. з кулею зі стальним осердям
ПС
Нема
Нема
7,62 мм зр. 1943 р. з трасуючою кулею
Т-45
Зелена смуга
Зелена
БЗ
Чорна і червона смуги
Чорна з червоним
пояском
ЛПС
Срібляста смуга
Срібляста
7,62 мм зр. 1908 р. гвинтівочна куля трасуюча
Т-46
Зелена смуга
Зелена
7,62 мм зр. 1908 р. гвинтівочна бронебійнозапалювальна куля
Б-32
Чорна і червона смуги
Чорна з червоним
пояском
7,62 мм зр. 1930 гвинтівочна важка куля
ПВ
Жовта смуга
Жовта
7,62 мм гвинтівочні снайперські набої
НСн
Нема
Нема
14,5 мм набої з бронебійно-запалювальною кулею
Б-32
Чорна і червона смуги
14,5 мм бронебійно-запалювально-трасуюча куля
БЗТ
14,5 мм набої з бронебійно-запалювальнотрасуючою кулею
БСТ
14,5 мм набої з запалювальною кулею
14,5 мм набої з запалювальною кулею миттєвої дії
Найменування набоїв
7,62 мм зр. 1943 р. з бронебійно-запалювальною
кулею
7,62 мм зр. 1908 р. гвинтівочна куля зі стальним
осердям
Червона
і фіолетова смуги
Два кільця фіоле
тового кольору
Чорна з червоним
пояском
Фіолетова з червоним
пояском
Фіолетова
і червона
ЗП
Червона смуга
Червона
МДЗ
Два кільця черво ного
кольору
Червона

54.

Для стрільби з кулемета використовуються патрони зі
звичайними або трасуючими кулями калібру 5,45 мм .
1-сталева, покрита
томпаком оболонка,
2-свинцева сорочка,
3-сталевий сердечник,
4- порожнина у головній
частини кулі.
З веденням проміжного патрону калібру 5,45 (Ø 5,72-5,75) мм
(що більший за пістолетний але менший гвинтівкового),
асортимент куль до патрону змінився:
- зі сталевим сердечником (7Н6);
- підвищеною пробивною здібністю 7Н10;
- трасуюча;
- низько швидкісна;
- бронебійна 7Н22;
- для холостого патрону (полімерна).

55.

7,62 мм кулемет Калашникова.
Для стрільби з ПК (ПКТ) використовуються патрони
зразка 1908 р. з кулями:
- легкою,
- тяжкою,
- бронебійною,
- пристрілочно-запалювальною,
- трасуючою,
- бронебійно-запалювальною.

56. Призначення, загальна будова патронів

Раціональне співвідношення та порядок заряджання
стрічок і магазинів набоїв з різноманітними кулями:
1. При стрільбі по живій силі супротивника 1 – трасуюча; 4
– звичайні; 1 – трасуюча; 4 – звичайні...
2. При стрільбі по вогневих засобах противника і при
виконанні інших спеціальних завдань 1 – трасуюча; 3 –
звичайними; 1 – бронебійно-запалювальна; 1 – трасуюча;
3 – звичайними; 1 – бронебійно-запалювальна....

57.

висновок:
боєприпаси
та
їх
елементи - це конструктивно складні
вироби, використання яких дозволяє
виконувати весь спектр бойових задач
по поразці різних цілей при усіх видах
бойових дій в будь-яких умовах

58. Стрілецька зброя та вогнева підготовка

3. Навчальне питання:
Вимоги безпеки при поводженні з вибуховими
речовинами та боєприпасами.

59. Заходи безпеки при поводження з вибуховими речовинами та боєприпасами

У всіх випадках: при зберіганні, перевезеннях і
перенесеннях вибухових речовин і боєприпасів необхідно дотримувати наступних правил:
1. Оберігати ВР від вологості;
2. Оберігати ВР від високої температури;
3. Оберігати ВР і боєприпаси від ударів, сильного трясіння,
тертя, це може викликати вибух або пожежу ;
4. Оберігати ВР і боєприпаси від вогню.

60.

При зберіганні боєприпасів у військових частинах
повинні дотримуватись наступних правил:
1. Боєприпаси і всі вироби, що мають в своєму складі
вибухові
речовини, повинні зберігатися в спеціально
збудованих і обладнаних або пристосованих для цього
сховищах.
Зберігання на відкритому повітрі допускається у виняткових
випадках на нетривалий час. Для зберігання вибирається
сухе, піднесене місце, по можливості в лісі.
2. Боєприпаси повинні зберігатися в укупорочних ящиках.
Ящики з боєприпасами укладаються штабелями. У кожному
штабелі повинні зберігатися однорідні боєприпаси,
розсортовані по типах, партіях, роках і заводах
виготовлення, а снаряди - і по вагових знаках.
3. Догляд за боєприпасами в умовах військової частини
повинен полягати в періодичному огляді і дрібному ремонті.
4. Завантаження боєприпасів в БМП, танк проводиться
після огляду і підготовки боєприпасів.

61.

При підриві снарядів, що не розірвалися, повинні
дотримуватися наступні правила:
1. Стріляні снаряди, що не розірвалися, слід підривати на місці їх
падіння. Переносити їх, перевозити, а також перевертати не
дозволяється.
Снаряди, що заглибилися в землю, промацуються сталевим щупом
(лозиною), обережно підкопуються (без поштовхів і ударів), так щоб
можна було підкласти підривний заряд.
2. Підривний заряд для підриву снаряда повинен, складатися з
підривних шашок вагою 200 і 400 г.
3. Снаряди необхідно підривати за допомогою індукторної підривної
машинки, ключ від якої повинен знаходитися у керівника робіт.
4. Особовий склад, що бере участь в роботах по підриву снарядів, у
момент підриву повинен знаходитися в укритті. Вихід з укриття після
підриву дозволяється тільки по команді керівника.
5. Місце підриву повинно бути оточено. Оточення виставляється на
такій відстані від місця підриву, щоб за лінію оточення не вилитів би
жоден уламок.
6. Осколки снаряда з підривником, що не розірвався, підриваються на
місці за тими ж правилами, що і цілі снаряди.

62. Завдання на самостійну підготовку

Вивчити
призначення
вибухових
речовин,
піротехнічних
сумішей
їх
класифікацію,
визначення основних елементів боєприпасів та їх
класифікацію, правила поводження з ними
основні властивості та область застосування.
Дякую за увагу!