27.52M

Categories:

psychology

sociology

Психологія великих соціальних груп

1.

Тема 8. Психологія великих
соціальних груп
Лекція – 6 год.

Навчальні питання:
1. Поняття та види великих соціальних груп.
Методи дослідження великих соціальних
груп.
2. Загальні ознаки, структура та етапи
розвитку великих соціальних груп.
3. Організовані великі групи: соціальні
класи, масові рухи, партії.
4. Поняття «соціальний тип особи»

3.

Роль соціальної Ψ великих груп
пов’язана із:
1. Різким ростом чисельності населення на
планеті за відносно короткий проміжок
часу.
2. Впливом та суттєвим домінування на
світовій арені країн, населених переважно
європейцями («золотий мільярд»).
3. Велика кількість етносів, що населяють
Європу (близько 23 країн та етносів).

4.

Історія вивчення великих груп у
соціальній Ψ
Кінець ХІХ ст.
• Психологія мас (Г.Лебон, С.Сігелє)
• Психологія народів (М.Лазарус,
Г.Штейнталь)
• Зниження інтересу до вивчення
Перша
великих груп
половина ХХ ст.
• Нова хвиля інтересу до проблем
Друга
великих груп
половина ХХ ст.

5.

Нова хвиля інтересу до проблем
великих груп пов’язана із:
Студентські виступи 1968 у Франції
Масові виступи проти війни у В’єтнамі
Ліворадикальні виступи по усьому світу

6.

Студентські виступи (1968).
Червоний травень (Франція)

7.

Масові виступи проти війни у
В’єтнамі (похід на Пентагон)
21.10.1967

8.

Хіппі – міжнародна молодіжна партія
ліворадикального спрямування
Герб руху Йїппі

9.

Програма Хіппі під час протестів,
1968
• припинити війну у В’єтнамі;
• припинити культурну дискримінацію меншин;
• легалізація марихуани та інших психоделіків (речовини,
які змінюють свідомість, проте вважаються безпечними
в плані адикції, наприклад, гриби);
• тюрми повинні слугувати не для покарання, а для
реабілітації;
• відмінити усі закони проти злочинів, у яких немає жертв
(малося на увазі антинаркотичне законодавство);
• повна заборона зброї, починаючи із поліції;
• повна відміна грошей;

10.

Програма Хіппі під час протестів,
1968
• повна зайнятість. Людям – лише творчу працю, решта –
машинам;
• охорона оточуючого середовища;
• переселення із великих міст у комуни на лоні природи;
• свобода абортів;
• реформа освіти (уся влада студентам, студенти самі
визначають програму та обирають предмети);
• вільні та незалежні ЗМІ;
• вільне кохання;
• наявність вільного пункту, де кожен може записати що
захоче.

11.

Кандидат у президенти від руху
Хіппі
Порося на прізвисько Пегасус

12.

Розстріл у Кентському університеті
Кент (04.05.1970). Загиблі – 4, поранені
– 9 осіб

13.

Розстріл у Кентському
університеті
Імена загиблих
1. Джефрі Глен Міллер – убитий на місці.
2. Елісон Краузе – отримала поранення,
несумісні із життям.
3. Уільм Нокс Шрьодер – не брав участі у
демонстрації, отримав смертельне поранення,
коли проходив мимо.
4. Сандра Лі Шойєр – не брала участі у
демонстрації,
отримала
смертельне
поранення, коли проходила мимо.

14.

Велика соціальна група – це
кількісно не обмежена
соціальна спільнота, що має
стійкі цінності, норми
поведінки та соціальнорегулятивні механізми (партії,
етнічні групи, виробничогалузеві та суспільні
організації).

15.

За тривалістю існування
Класифікація великих соціальних
груп
Більш
довготривалі
Менш
довготривалі

16.

За характером організації
Класифікація великих соціальних
груп
Стихійні
Свідомо
організовані

17.

За реальністю існування
Класифікація великих соціальних
груп
Умовні
Реальні

18.

За можливістю
встановлення членства
Класифікація великих соціальних
груп
Відкриті
Закриті

19.

Класифікація великих соціальних
груп (за Г.Ділігенським)
Перший тип
Другий тип
Об’єднання людей за
спільними, об’єктивно
існуючими та соціально
значимими ознаками
(чоловіки, жінки, молодь)
Люди, що складають групу,
свідомо прагнуть до
об’єднання (релігійні союзи,
політичні партії)

20.

Етнічна група
Історично сформована на
певній території стійка
соціальна спільнота, що
володіє стабільними
особливостями культури,
мови, психічного складу,
поведінковими
особливостями,
усвідомленням своєї
єдності та відмінності від
інших подібних утворень.

21.

Суспільні класи
І. Вищий клас
(5-7%).
ІІ. Середній клас
(60-80%).
ІІІ. Нижчий клас
(13-36%).

22.

Вищий клас

23.

Середній клас

24.

Нижчий клас

25.

Публіка
Це велика група людей,
які мають спільні
епізодичні інтереси, що
підлягає єдиній
емоційно-свідомій
регуляції на основі
спільних суспільно
значимих об’єктів уваги
(учасники мітингів,
демонстрацій, слухачі
лекцій та ін.).

26.

Маса
Це сукупність великої
кількості людей, що
складають аморфне
утворення, не мають
звичних безпосередніх
контактів, проте
поєднані спільними
стійкими інтересами.

27.

Методи дослідження великих
соціальних груп
Методи етнографії та культурантропології
Методи соціології
Методи мовознавства
Французька Ψ школа (С.Московічі)

28.

Крос-культурні дослідження
Тип наукового пошуку,
згідно із яким поведінку
людини та соціальних
груп вивчають у
контексті їхніх
культурних
особливостей.

29.

Рівні дослідження
Крос-культурні дослідження
Опис спільних та відмінних рис
Їх пояснення

30.

Зародження крос-культурних
досліджень
Едвард Барнет Тейлор
Автор праці «Про методи
дослідження розвитку
інститутів: щодо законів
шлюбу та походження (1889)

31.

Методи соціології
Статистичний аналіз
Кореляційний аналіз

32.

Прийоми мовознавства
(використовують при аналізі знакових систем)
Наука про знаки та знакові системи носить
назву семіотика.
Семіотика культури – це знакові засоби
культури, а також розгляд усіх культурних
феноменів як текстів.

33.

Типи знакових систем
Природні знакові системи
Це речі та явища природи,
які розглядаються у якості
носіїв інформації. Це знакиознаки. Наприклад, дим –
ознака вогню.

34.

Типи знакових систем
Функціональні знаки
Це речі та явища, що включені
у людську діяльність та несуть
інформацію про неї. Це також
знаки-ознаки. Наприклад,
виробнича техніка.
Функціональні знаки нерідко
мають вторинне значення, що
приписується їм за аналогією.
Наприклад, підкова – на щастя,
жінка з пустим відром – до
невдачі.

35.

Типи знакових систем
Іконічні знаки
Це знаки-образи, зовнішній
вигляд яких відображає образ
речей, які вони позначають. Як
правило, вони створюються
штучно. Так у музиці імітують
грім, морські хвилі. Художні
образи, створені художниками,
письменниками чи
скульпторами, дуже точно
описують людей, тварин чи
події, хоча вони більшою чи
меншою мірою умовні.

36.

Типи знакових систем
Конвенційні (умовні) знаки
Штучно створені знаки, якім
люди домовилися приписувати
певне значення. Вони можуть
бути зовсім не схожими на
предмет, який вони позначають.
Наприклад, шкільний дзвінок,
червоний хрест, «зебра» на
пішохідному переході… Існує
три види конвенційних знаків:
сигнали, індекси, символи.
Сигнали
Індекси
Символи

37.

Типи знакових систем
Вербальні знакові системи
Це розмовна мова.
Формується завдяки сумісній
діяльності та спілкуванню
людей.

38.

Типи знакових систем
Знакові системи - записи
Сюди належить письмо,
ноти. Вони з’явилися в
історії людства доволі пізно.
Вони виникли на базі інших
знакових систем – розмовної
мови, музики і є вторинними
по відношенню до них.
Базовим знаком письма є
літера.

39.

Аналіз соціальних уявлень
С.Московічі
Серж Московічі
Це система цінностей, ідей
та практик, призначених для
того, щоб орієнтувати
індивідів у соціальному та
матеріальному світах, а
також для забезпечення
інтрагрупових комунікацій
між індивідами.

40.

Типи соціальних уявлень
Керівні
Одноманітні
Емансиповані
Полемічні

41.

Структура соціального уявлення
Інформація
Соціальне
уявлення
Поле
уявлення
Установка

42.

Функції соціальних уявлень
Функція інструменту пізнання
Функція опосередкування
поведінки
Функція адаптації

43.

Утворення соціальних уявлень
І етап якоріння
ІІ етап –
об’єктивація
• Виділення ознаки предмета.
• Персоналізація
• Відділення від наукового
контенту.
• Утворення «фігуративної
схеми»
• Натуралізація

44.

Соціальні уявлення
Периферія
Ядро

45.

Структура соціальних уявлень
Ядро
Периферія
Це достатньо стабільне
утворення, воно стійке в часі,
визначається історичним,
соціальним та ідеологічним
контекстом. Воно пов’язане
із колективною пам’яттю та
нормами групи.
Це соціальні уявлення, що
трансформуються та
видозмінюються під впливом
індивідуальних думок,
досвіду членів групи.

46.

Специфічні регулятори поведінки
великих соціальних груп
Звичаї
Традиції
Мораль

47.

Обряди, звичаї та традиції різних
народів
Спилювання зубів (Індонезія)
Балійці вірять, що гострі
зуби асоціюються зі злими
духами і якщо їх не спиляти
– людина не зможе
потрапити на небеса.

48.

Обряди, звичаї та традиції різних
народів
Стрибки з лози (Меланезія)
Кожного квітня чоловіки
архіпелагу Вануату будують
100-метрову башню, щоб
піддати юнаків серйозному
випробуванню. Хлопчики у віці
від 5 років прив’язують до ніг
мотузку із виноградної лози та
стрибають донизу. Вважається,
що чим більше людина
наблизилася до землі – тим
більше благословення богів
вона отримала.

49.

Обряди, звичаї та традиції різних
народів
День Сурка (США, Канада)
2 лютого жителі США та
Канади збираються
спостерігати за сурком, який
виліз із своєї нори. Якщо
сурок покидає свою нору –
значить зима скоро
закінчиться, якщо ні – буде
іще 6 тижнів зими.

50.

Обряди, звичаї та традиції різних
народів
Стрибаючий танок (Кенія)
Плем’я масаї – одне із самих
древніх в Кенії. Знамените
воно своїм ритуалом, який
називається – «вітальний
танець Адаму». Суть танка
полягає в тому, що чоловіки
стають у коло і починають
високо стрибати та
пританцьовувати. Чим вище
стрибне воїн – тим він є
хоробрішим та мужнішим.

51.

Обряди, звичаї та традиції різних
народів
Стрибки через немовлят
(Іспанія)
Дана традиція носить назву
Ель Колачо. Чоловіки,
перевдягнуті в диявола,
повинні стрибати через
немовлят, які лежать на
матрацах. Такий ритуал
покликаний утримувати
злого духа у страху і не
давати йому підходити до
дитини.

52.

Обряди, звичаї та традиції різних
народів
Мурашина рукавичка
(Бразилія)
У бразильському племені
сатаре-маве, щоб стати
чоловіком, хлопчик повинен
пройти спеціальний ритуал. Він
одягає собі на руку рукавичку,
повну мурах парапонерів. Будьякий рух рукою призведе до
болючого укусу. В такій
рукавичці він повинен
протримати руку 11 год., після
чого стане чоловіком.

53.

Обряди, звичаї та традиції
українського народу

54.

Зв’язок етносу із мовою
• Мови відрізняються не тільки тим, як вони
будують речення, а і тим як вони поділяють
світ на елементи, які є матеріалом для
побудови речень.
• Існує взаємозв’язок мови та психічної,
розумової та практичної діяльності людини.
• Існує залежність мислення, світогляду та
поведінки людей від природи та характеру
мови.

55.

Цікаві факти про мову
• Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже на 700 мовах.
Серед цих мов існує багато місцевих діалектів, які
використовуються для спілкування людей між селами.
• Найдревніша із усіх літер алфавіту, які збереглися до сьогодні –
це о.
• На африканському контингенті більше 1000 різних мов, а у мови
берберів у Північній Африці навіть немає письмової форми.
• Штучна міжнародна мова есперанто була створена у 1887 році
варшавським лікарем Л. Заменгофом.
• У мові ескімосів для назви снігу існує близько 20 слів.
• У китайському письмі близько 40000 символів.
• Людина може відтворювати до 14 звуків за секунду.
• Перша символічна мова з’явилася 2,5 млн. років тому, коли
Homo Habilis стала виготовляти кам’яні знаряддя.

56.

Спосіб життя великої соціальної групи – сукупність стійких
типових форм життєдіяльності спільності
Спосіб життя народів Крайньої Півночі (приклад)

57.

Ознаки великої групи
1. Цінності
2. Стереотипи
3. Трансляція ознак від покоління до
покоління

58.

Ψ великих груп
Структура Ψ великих соціальних
груп
Ψ процеси
Ψ властивості
Ψ стани

59.

Структура Ψ великих соціальних
груп
Характер
Традиції
Ψ склад
Звичаї
Ψ великих
груп
Смаки
Емоційна
сфера
Потреби
Інтереси

60.

Рівні розвитку великих соціальних
груп
ІІІ
•Рівень солідарності
ІІ
•Рівень ідентифікації
І
•Типологічний рівень

61.

Українські обряди, звичаї, традиції
Обряди пов’язані з
народженням дітей
Народження дитини завжди було
визначною подією в житті родини,
адже за народним уявленням "хата
з дітьми - базар, а без них
цвинтар". Вагітну жінку не можна
було лаяти та ображати, їй слід
було якомога довше приховувати
вагітність, щоб ніхто не знав і не
зурочив, щоб не тяжко було
родити. Аби дитина була здоровою,
до першої купелі лили свячену
воду. Дівчаткам додавали меду,
молока та квітів, щоб були
гарними, а хлопчикам - дев'ясилу,
щоб росли здоровими та дужими.

62.

Українські обряди, звичаї, традиції
Обряд хрещення
У церковному обряді хрещення
на перший план виступають
хрещені батьки, ролі яких
надавали особливого значення.
Вони шанувалися як близькі
родичі і були для хрещеника
другими батьками, бо мали за
обов'язок опікуватися дитиною,
брати участь у її вихованні,
допомагати у скрутну хвилину.
Хресні мали бути хрещеними та
перебувати у церковному
шлюбі.

63.

Українські обряди, звичаї, традиції
Івана Купала
Свято пов’язане із днем
сонцестояння.

64.

Українські обряди, звичаї, традиції

65.

Українські обряди, звичаї, традиції

66.

Українські забобони

67.

Ψ явища у великих соціальних
групах
Когнітивні
Потребово-мотиваційні
Афективні
Регулятивно-вольові

68.

Когнітивні психічні явища у
великих соціальних групах
1. Колективні уявлення.
2. Соціальне мислення.
3. Суспільна думка.
4. Суспільна свідомість.
5. Менталітет.

69.

Мотиваційно-потребова сфера
1. Групові потреби.
2. Цінності.
3. Інтереси.
4. Цілі.
5. Установки.
6. Ідеали.

70.

Групові потреби
Потреби групи як системи
Потреби більшості людей, що складають
групу

71.

Мотиваційна сфера
1. Орієнтація «статус-кво».
2. Кар’єристський тип орієнтації.
3. Підприємницький тип.
4. Гедонічна орієнтація (дозвілля, розваги).
5. Споживницька орієнтація.
6. Соціально-патологічна орієнтація.
7. Орієнтація на боротьбу за певні соціальні
ідеали.

72.

Афективна сфера
Почуття
Емоції
Настрої

73.

Діяльнісна сфера психіки
1. Колективна діяльність.
2. Групова поведінка.

74.

Коефіцієнт життєстійкості групи
Інтервал оцінок
знаходиться в межах
від 1 до 5.
Середня тривалість життя
Якість продуктів
харчування
В Україні коефіцієнт
життєстійкості групи
знаходиться в межах
1,4
Смертність серед
немовлят
Витрати бюджету на
медичні, соціальні,
екологічні програми…

75.

Соціальні класи

76.

Основні напрямки дослідження
психології класів
І. Встановлення психологічних особливостей
соціальних класів.
ІІ. Концентрація уваги на характеристиці
психології різних класів певної епохи, що
створюють її «колорит».
ІІІ. Аналіз співвідношення класової
психології та психології окремих її членів.

77.

Структура класової психології
Класові потреби
Класові інтереси
Соціальні почуття

78.

Структура класової психології
Класова Ψ
Динамічні
компоненти
Соціальні
ролі
Стабільні
компоненти
Соціальна
орієнтація
Психічний
склад
Соціальний
характер
Звички та
звичаї
Традиції

79.

Партія як велика соціальна група
Партія – це масовий
соціально-психологічний
феномен особливого роду.
Соціально-психологічна
проблематика політичних
партій, соціальних та
політичних рухів
розглядається
дослідниками як єдине
взаємопов’язане ціле.
Найбільш загальним
первинним поняттям є
соціальний рух.

80.

Політична партія є таким
політичним рухом, який:
1. Має високий ступінь організації.
2. Прагне до реалізації своїх цілей, шляхом
боротьби за владу.

81.

Масові рухи – це стійка широка спільність
людей, які усвідомлюють соціальну проблему,
що виникає перед певним суспільним класом,
групою, соціальним прошарком чи суспільством
в цілому, які мають єдині погляди на шляхи та
характер вирішення даної проблеми і
добровільно поєднуються для певних дій заради
внесення у суспільне життя відповідних змін.

82.

Характеристика масового руху
Соціальна база
Цілі та зусилля
Організованість
Спрямованість ідеології

83.

Соціальна база – це та чисельна
група (соціальний клас, прошарок)
або маса, на яку опирається даний
рух. Вона визначається різними
ознаками. Окрім чисто соціальних,
існують об’єднання на основі статі,
віку, національності, віросповідання
та ін.

84.

Класифікація рухів за цілями та
зусиллями
Рухи
Політичні
Професійні
Духовні
Культурні та ін.

85.

Класифікація рухів за цілями та
зусиллями (приклади)

86.

Суспільний рух
Класифікація рухів за ступенем
організованості
Спонтанний
Цілеспрямовано
створений

87.

Суспільні рухи
Класифікація рухів за
спрямованістю ідеології
Раціональні
Емоційні

88.

Характеристика суспільного руху
Організація
Ідеологія
Соціальна психологія

89.

Проблема навколо якої базується
соціальний рух
Загальна
Конкретна

90.

Умови появи соціального руху
1. Поява проблемної ситуації.
2. Почуття соціального оптимізму.
3. Готовність до особистої участі.

91.

Масовий рух – це не натовп, а,
скоріше «зібрана публіка», для
появи та утримання якої необхідні
спеціальні зусилля. Саме тому
масові рухи поділяються на:
стихійні (короткострокові, локальні,
типи натовпу) та напівстихійні
(здатні до самоорганізації,
довгострокові, більш масштабні).

92.

Функції масових рухів
Пізнавальна
Інструментальна
Ідеологічна

93.

Мотиви участі у соціальних рухах
1. Емоційно-афективна мотивація.
2. Ціннісно-раціональна мотивація.
3. Традиційні цілі.
4. Раціонально-зважена мотивація.

94.

Класифікація політичних рухів
(за Є. Вятром)
Консервативні
Реформаторські
Революційні

95.

Стадії розвитку політичного руху
(за Є.Вятром)
І. Створення передумов руху
ІІ. Артикуляція прагнень
ІІІ. Агітація
IV. Розвинута політична діяльність
V. Затухання руху

96.

Політична партія – організована
група однодумців, що представляє
інтереси частини народу та ставить
за мету їх реалізацію, шляхом
завоювання державної влади або
участі у її здійсненні.

97.

Історія політичних партій
(за М.Вебером)
ІІІ
ІІ
І
• Сучасні масові партії
• Партії як політичні клуби
• Партії як аристократичне
угрупування

98.

Партії
Типологія партій за соціальнокласовим поділом
Класові
Міжкласові
Класоподібні

99.

Партії
Типологія партій, залежно від
організаційної структури
Кадрові
Масові

100.

Легітимні
Нелегітимні
Партії
Партії
За місцем у системі влади
Правлячі
Опозиційні

101.

Партії
За ідеологією
Ідейно-політичні
Прагматичні

102.

Партії та рухи
Найбільш ефективним є таке функціонування
партії та руху, при якому вони складають
єдине ціле, проте кожна частина такого цілого
виконує свої специфічні функції.

103.

Соціальний тип особистості
Модельний
тип
Базовий
тип
Ідеальний
тип
• Тип, що домінує у даному
суспільстві
• Найкращим чином відповідає
потребам даного суспільства
• Розглядається як еталон
особистості у майбутньому

104.

Історія дослідження поняття
«соціальний тип особистості»
Еріх Фромм
Концепція соціального
характеру
У відповідності до даної
теорії, зв’язком між психікою
людини та соціальною
структурою виступають
соціальні характери, що
виробляються психікою
людини під впливом
соціального середовища.

105.

Типи соціальних характерів
(за Е.Фроммом)
Рецептивний (пасивний)
Експлуататорський
Накопичувальний
Риночний

106.

Історія дослідження поняття
«соціальний тип особистості»
Макс Вебер
В основу типізації покладає
специфіку соціальної дії,
ступінь її раціональності.

107.

Історія дослідження поняття
«соціальний тип особистості»
Карл Маркс
В основу типізації покладає
формаційну та класову
приналежність.

108.

Типи особистостей, відповідно до
даних зарубіжних дослідників
1. Теоретичний.
2. Економічний.
3. Політичний.
4. Соціальний.
5. Естетичний.
6. Релігійний.

109.

Типологія особистостей, залежно від
їх ціннісних орієнтацій
1. Традиціоналіст.
2. Ідеаліст.
3. Фрустрований тип.
4. Реаліст.
5. Гедоністичний матеріаліст.

110.

Типи особистостей за однією із
найбільш поширених класифікацій
1. Колективіст
2. Індивідуаліст
3. Солідарист

111.

Стадії формування колективіста
ІІІ
•Радянська
ІІ
•Пролетарська
І
•Патріархальна

112.

Патріархальна особистість
Релігійна, неосвічена,
зайнята сільським
господарством,
формується у
патріархальній сім’ї,
володіє малою соціальною
мобільністю, вбачає сенс
свого життя у релігійності
та виконанні соціальних
ролей, ставить інтереси
спільноти вище своїх
власних.

113.

Індустріальні пролетарії
Тяжкий механічний труд,
бідність, маргінальність
(як недавніх вихідців із
села), безправність,
ненависть до буржуазії,
бажання змінити власне
соціальне становище,
революційність (саме вони
створили соціальну базу
революції 1917 року,
громадянської війни,
радянського соціалізму та
колективізму).

114.

Радянські колективісти
Радянський колективіст
пов’язаний із множиною
колективів: шкільним,
студентським,
виробничим, армійським
та ін. Знаходиться в рамках
адміністративнокомандних відносин, що
пронизують усі колективи.
Займається переважно
промисловою працею та
залишається
безініціативним.