Поняття та ознаки кримінального правопорушення. Тема 4

1.

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ КРИМІНАЛЬНОГО
ПРАВОПОРУШЕННЯ
Тема 4

2.

План
1. Поняття кримінального правопорушення та його ознаки,
малозначне діяння.
2. Криміналізація та декриміналізація в кримінальному праві.
3. Класифікація кримінальних правопорушень та її практичне
значення.

3.

1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО
ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЙОГО ОЗНАКИ.
Формальне
Матеріальне
Формально-матеріальне
відтворює юридичну природу
кримінального правопорушення:
кримінальним правопорушенням
визнається таке діяння, яке
передбачається законом і є
кримінально каране
вирізняє лише соціальну сутність
кримінального правопорушення,
протиріччя певним соціальним
цінностям, тобто його суспільну
небезпечність
поєднує в собі соціальну і юридичну
характеристику кримінального
правопорушення

4.

«Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України
суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність),
вчинене суб’єктом кримінального правопорушення»
Ознаки:
1) суспільна небезпека;
2) протиправність;
3) вчинення суб'єктом кримінального правопорушення;
4) винність;
5) караність.

5.

Кримінально протиправна дія - це активна форма поведінки
особи (крадіжка, незаконне заволодіння транспортним засобом,
згвалтування).
Кримінально протиправна бездіяльність - це пасивна форма
поведінки, пов'язана із невиконанням певних дій, які особа могла
вчинити, і повинна була вчинити (неподання допомоги хворому
особою медичного персоналу, неприйняття на роботу вагітної
жінки, зберігання зброї).
Вчиненя суб'єктом кримінального правопорушення - ця
ознака означає, що кримінальне правопорушення може бути
вчинене лише особою, яка може бути визнана суб'єктом
кримінального правопорушення.

6.

• Через винність як обов’язкову ознаку кримінального
правопорушення розкривається найважливіший принцип
кримінального права – відповідальності тільки за наявності
вини, який випливає зі ст. 62 Конституції України і
закріплюється в ч. 2 ст. 2 КК України. Виною відповідно до ст.
23 КК України є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи
бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або
необережності.

7.

• Протиправність діяння – це формальна ознака кримінального
правопорушення, яка полягає у передбаченні певного діяння
кримінальним законом в якості кримінального правопорушення,
тобто правова заборона цього діяння - ст. 2 КК.
• Караність – це погроза застосування покарання за кримінальне
правопорушення, що передбачається кримінально-правовою
санкцією. Діяння тому і є кримінально караним, що воно
суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом.
• Суспільна небезпечність – це об’єктивна властивість
описаного в кримінальному законі діяння заподіювати або
створювати загрозу заподіяння шкоди об’єктам кримінальноправової охорони.

8.

В теорії кримінального права України суспільна небезпечність
кримінального правопорушення визначається двома критеріями:
характером і ступенем
• Характер суспільної
небезпечності – це якісний
показник, що визначається
групою соціальних цінностей,
на які посягає кримінальне
правопорушення, а також
співставленням у межах
одного і того ж об’єкта
окремих складів
кримінального
правопорушення.
• Ступінь суспільної
небезпечності – це
кількісний показник. На
нього в межах окремого
складу кримінального
правопорушення впливають
форма вини, мотив, мета
кримінального
правопорушення, спосіб
вчинення, обставини, стадії
вчинення кримінального
правопорушення, тяжкість
наслідків.

9.

Співвідношення поняття кримінального
правопорушення і складу кримінального
правопорушення.
• Склад кримінального правопорушення і кримінальне
правопорушення співвідносяться як явище (конкретне
кримінальне правопрушення) і юридичне поняття про нього
(склад конкретного кримінального правопорушення), або з
філософської точки зору як зміст (кримінальне
правопорушення) і форма (склад кримінального
правопорушення).

10.

Малозначність діяння
• У ст. 11 ч.2 КК законодавець відзначає, що «дія або
бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого
діяння, передбаченого кримінальним законом, через
малозначність не являє суспільної небезпеки, тобто, не
заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи
юридичній особі, суспільству або державі», тобто, діяння, що
кримінальним правопорушенням не вважається.

11.

2. КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЯ
В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
• Криміналізація - законодавче визнання певних діянь кримінально
протиправними та караними, тобто встановлення за їх вчинення
кримінальної відповідальності та покарання.
• Підстава криміналізації – відповідний ступінь та характер діяння, що
здатне заподіювати шкоду охоронюваним інтересам.
• Приводи до криміналізації:
• 1. необхідність виконання зобов'язань по міжнародним договорам,
ратифікованим Україною.
• 2. необхідність створення правових механізмів реального захисту
прав та свобод людини як головного обов’язку держави.
• 3.необхідність забезпечення реалізації положень законів України

12.

Декриміналізація - виключення діянь з числа
кримінально караних, тобто скасування за їх
вчинення кримінальної відповідальності.
Причини :
1) переконання в неефективності боротьби з тими чи іншими
діяннями кримінально-правовими засобами;
2) принципова зміна характеру суспільних відносин, які раніше
перебували під охороною кримінального закону;
3) зміна уявлень щодо ступеня суспільної небезпечності діяння та
його загальноприйнятої моральної оцінки;
4) виконання державою міжнародно-правових зобов'язань щодо
охорони прав людини.

13.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ
ПРАВОПОРУШЕНЬ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ
• Відповідно до ст.. 12 КК України «Класифікація кримінальних правопорушень»:
• 1. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і кримінальні
правопорушення.
• 2. Кримінальним проступком є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення
якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з
позбавленням волі.
• 3. Кримінальні правопорушення поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
• 4. Нетяжким кримінальним правопорушеннямє передбачене КК діяння (дія чи
бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в
розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
• 5. Тяжким кримінальним правопорушеннямє передбачене КК діяння (дія чи
бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в
розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
• 6. Особливо тяжким кримінальним правопорушеннямє передбачене КК діяння (дія чи
бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в
розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

14.

І. Об’єкт посягання:
1) загальний об’єкт посягання;
2) родовий об’єкт посягання;
3) безпосередній об’єкт посягання:
а) основний (головний) об’єкт;
б) додатковий об’єкт: - необхідний (обов’язковий); факультативний (необов’язковий);
4) наявність предмета кримінального правопорушення.

15.

ІІ. Ознаки об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення:
1)
характер суспільно небезпечних наслідків;
2)
наявність потерпілого;
3)
характеристика потерпілого;
4)
роль потерпілого в обвинуваченні;
5)
момент закінчення кримінального правопорушення;
6)
місце кримінального правопорушення:
а) територіальна поширеність кримінальному правопорушеннів;
б) країна, на території якої вони вчинені;
в) їх міжнародне визнання саме як кримінального правопорушення;
7) час;
8) обстановка;
9) спосіб;
10) знаряддя;
11) засоби вчинення кримінального правопорушення.

16.

ІІІ. Ознаки суб’єкта вчинення кримінального правопорушення: 1)
громадянство;
2) службове становище;
3) родинні відносини;
4) фах;
5) стосунок до військової служби;
6) певна діяльність;
7) певне становище;
8) множинність учасників кримінального правопорушення.

17.

ІV. Ознаки суб’єктивної сторони складу кримінального
правопорушення:
1) вина особи, яка вчинила злочин;
2) стадія вчинення умисного кримінального правопорушення;
3) мета кримінального правопорушення;
4) мотив;
5) емоційний стан особи яка вчинила злочин.

18.

V. Вид складу кримінального правопорушення:
1) ступінь суспільної небезпеки;
2) спосіб описування ознак складів кримінального
правопорушення в КК;
3) особливості конструкції особливої сторони кримінального
правопорушення.