Пізнання. Лекція 5

1. Лекція 5. ПІЗНАННЯ

ПЛАН
Сутність та структура пізнавального процесу.
Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
Концепції істини.
Наукове пізнання та його ознаки.
Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їхні
методи.

2. ГНОСЕОЛОГІЯ (теорія пізнання - від грецьких слів - «gnosis» - знання і «logos»-вчення)

це розділ філософії, в якому вивчаються такі
проблеми як:
• природа і джерела пізнання, його можливості
та межі;
• - відносини знання і реальності, суб'єкта та
об'єкта пізнання;
• - форми та рівні пізнання; передумови
пізнавального процесу;
• - критерії істинності знання тощо.

3. ПІЗНАННЯ

- це
процес набуття, зберігання та
розповсюдження знань;
- спосіб існування свідомості.

4. Типи пізнання

Наукове - процес отримання
об'єктивного, істинного знання.
Художнє – відображення існуючої
реальності через знаки, символи,ситуації,
художні образи.
Релігійне - створення або
уточнення системи уявлень про Бога (як
вважається, для порятунку людини)

5. Структура пізнавального процесу

– суб’єкт пізнання – людина, група, суспільство в
цілому;
– об’єкт пізнання - те, що пізнається (фрагмент
навколишнього середовища );
– результат пізнання може мати такий вигляд:
- об’єктивні знання;
- омана (не умисне викривлення дійсності);
- брехня (свідоме викривлення інформації).

6. Деякі філософи вважають, що світ не пізнається . А г н о с ти ц и з м – вчення, що заперечує повністю або частково можливість пізнання світу. О

Деякі філософи вважають, що світ не пізнається .
А г н о с ти ц и з м – вчення, що заперечує повністю
або частково можливість пізнання світу.
Однією з сучасних форм агностицизму є теорія
ієрогліфів, згідно з якою людина пізнає не об’єктивні
риси речей чи явищ, а символи, які не мають нічого
спільного с предметами, які вони позначають.
Види знань
• наукові;
• художні;
• релігійні;
• життєві.
Цінується такий тип знання як „know how” –
„знаю як”( знання технологій).

7. Форми чуттєвого пізнання:

– відчуття – суб’єктивний образ об’єктивного
світу ( дає знання про якусь одну
характеристику предмета);
– сприйняття – це цілісний образ предмета,
що діє в певний момент на органи чуття;
– уявлення - це конкретні образи предметів чи
явищ, які раніше діяли на органи чуттів.

8. Форми раціонального пізнання

– поняття - форма людського мислення, що
відображає суттєві ознаки предметів, явищ
об’єктивної реальності;
– судження - це форма думки, в якій щось
стверджується або заперечується. У
судженнях виражається зв'язок між
поняттями, розкривається їх зміст, дається
визначення.
– умовивід - це така форма думки, коли з
одного чи кількох суджень виводиться нове
судження, в якому міститься нове знання.

9.

Емпіризм (грецьк. - досвід) вважав чуттєве
пізнання основним і вбачав головну мету у
дослідному вивченні об'єктів. Емпіризм
близький до сенсуалізму. Цієї точки зору
дотримувались англійські філософи XVII ст.
Ф. Бекон, Дж. Локк, Т. Гоббс, французькі
матеріалісти XVIII ст.
Раціоналізм (від лат. rationalis - розумний)
визнає розум основою пізнання і поведінки
людей. Раціоналісти XVII-XVIII ст. ( Р.Декарт,
Б.Спіноза, Г.Лейбніц) визнають основою
порядку нескінченний причинний ланцюг, то
пронизує увесь світ.

10. Концепції істини

1. Класична - істина – це вірне, адекватне відображення предмета
в свідомості людини. І́стина — одна з центральних категорій
гносеології, правильне відображення об'єктивної дійсності у
свідомості людини, в її уявленнях, поняттях, судженнях,
умовиводах, теоріях.
2. Конвенціональна (договірна) – істина – це результат
договору, згоди людей щодо трактовки будь якого явища чи
предмета
3. Прагматична – істина – це все те, що приносить прибуток.
4. Екзистенціональна – істина – це наявність свободи вибору та
душевного комфорту.
5. Релігійна – істина - це Бог , його настанови.
6. Гегель - істина – це дійсність, що відповідає поняттю.
7. Наше розуміння – істина – це поняття про світ та окремі речі,
що відповідає дійсності

11. Наукове пізнання та його ознаки

Наука – це система об'єктивних знань про навколишній світ,
що постійно розвивається;
- це діяльність по виробництву, збереженню та
розповсюдженню нових знань;
- сукупність засобів, методів та прийомів пізнання.
Особливості наукового пізнання:
• з'ясування суті досліджуваних предметів, явищ, процесів
та законів їх розвитку;
• логічна та концептуальна несуперечливість;
• системність, точність, обґрунтованість, перевірка
практикою.

12. ПСЕВДОНАУКА

• лженаука, паранаука, квазінаука —
діяльність,
що
навмисне
або
помилково імітує науку, але по суті
такою не є.
• Головна відмінність псевдонауки від
науки
—
це
використання
не
перевірених практикою та науковими
методами
помилкових
даних
і
відомостей.

13. Список псевдонаукових тем

Астрологія
Хіромантія
Знахарство
Магія ( біла, чорна, сіра)
Фізіогноміка
Парапсихологія ( телепатія, левітація)
Нейролінгвістичне програмування
Нетрадиційна медицина

14. Левітація www.youtube.com/watch?v=Mdk78fR0ihw

15. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їхні методи

Методи емпіричного рівня наукового пізнання:
• спостереження - це певна система фіксування та реєстрації
властивостей і зв'язків досліджуваного об'єкта в природних
умовах або в умовах експерименту;
• вимірювання – являє собою певну систему фіксації та реєстрації
кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою
різноманітних вимірювальних приладів та апаратів.
• експеримент - система пізнавальних операцій, пов'язаних з
дослідженням об'єктів у спеціально створених для цього умовах,
які сприяють виявленню, вимірюванню, порівнянню їхніх
властивостей та зв'язків.
• опис

16. МЕТОДИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ

Аналіз — це розчленування предмета на його складові частини з
метою їхнього всебічного вивчення.
Синтез — це об'єднання раніше виділених частин (сторін, ознак,
властивостей).
Абстрагування — це метод відволікання від деяких властивостей та
відношень об'єкта і одночасно зосередження основної уваги на
тих властивостях та відношеннях, які є предметом наукового
дослідження
Узагальнення – це метод наукового пізнання, який фіксує загальні
ознаки та властивості певної групи об'єктів, здійснює перехід від
одиничного до особливого і загального.
Індукція - метод наукового пізнання, на підставі знання про окреме
робиться висновок про загальне.
Дедукція - це метод наукового пізнання, коли на основі знання
загального пізнається окреме.
Ідеалізація - процес мисленнєвої побудови можливих ідеальних
об’єктів. Межи ефективності ідеалізації визначаються п р а к т и к о
ю.
Історичний (відтворення логіки розвитку досліджуваного об'єкту) і
логічний (відтворення сутності об'єкту в системі понять) методи.

17. ФОРМИ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОГО ПІЗНАННЯ :

ФОРМИ НАУКОВОТЕОРЕТИЧНОГО ПІЗНАННЯ :
- П р о б л е м а – “знання про незнання”.
- Гіпотеза – допущення про причини та сутність
досліджуваного явища.
- Теорія - несуперечлива система наукових
знань( вихідні положення, поняття, закони)
- Ідея – знання, яке
втілення.
вже готове для практичного

18. Патон Борис Євгенович

Президент НАН України
Патон Борис ЄвгеновичАкадемік НАН України
Спеціальність: електрозварювання
Обраний 18.11.1958
Президія НАН України (Київ)

19. Лауреати Нобелівської Премії 2016

В області фізіології, медицини і біології
премія дісталася японцеві Есінорі Осумі.
Своє наукове відкриття він зробив ще
30 років тому, довівши феномен аутофагії
(його також називають "самопоїданням"
клітини). Це механізм, який допомагає
організму звільнитися від токсинів і інших
непотрібних частинок, перетворюючи їх в
енергію.

20. Нобелівською премією з економіки за 2016 рік

• нагороджені за внесок у вивчення теорії
контрактів Олівер Харт і Бенгт
Хольмстрьом, які працюють у США.

21. Премію за видатні наукові досягнення в галузі фізики

вручили групі з трьох вчених (Девід Тоулесс,
Данкан Халдейн і Майкл Костерлиц – усі
США) за розробку математичних методів опису
матерії (магнетизм, надпровідність, надтекучість).
Їх відкриття є вагомим внеском у розробку
інноваційних електронних гаджетів. Члени
Нобелівської комісії назвали досягнення вчених
"дверима в незвіданий світ, де матерія може
знаходитися в дивних станах".

22. 2. Найбільший у світі прискорювач елементарних частинок Великий адронний колайдер LHC (англ. Large Hadron Collider), створений у Європейському центрі я

2. Найбільший у світі прискорювач елементарних
частинок Великий адронний колайдер LHC (англ.
Large Hadron Collider), створений у Європейському
центрі ядерних досліджень CERN, поблизу Женеви.
Фінансування та супровід проекту здійснюють
понад 10 000 науковців та інженерів з понад
100 країн світу. Вартість проекту становить $6
млрд доларів. Колайдер дозволить виявити
Бозон Хіггса і зімітувати стан Всесвіту через
мільярдну частку секунди після Великого
вибуху. Запроектований у 1984 році,
реалізацію почали 2001 року, перший запуск
здійснили 10 вересня 2008 року, офіційне
відкриття 20 листопада 2009 року.

23. Найбільші проекти наукових досліджень початку XXI століття

1. Міжнародна космічна станція ISS (англ.
International Space Station) — спільний проект
космічних агенцій США (NASA), Росії
(Роскосмос), Японії (JAXA), Європейського
союзу (ESA), Канади (CSA), Бразилії (AEB).
Початок будівництва 1998 рік, закінчення —
2011 рік. Найдорожчий науковий проект в
історії науки, вартістю $100 млрд доларів.
Найбільший техногенний предмет у космосі.

24. Актуальні напрямки сучасної науки

• Нанотехнології – управління
властивостями речовини на атомному рівні.
• Розробка нових джерел відновлюваної
енергії, нових способів зберігання та
транспортування енергії.
• Молекулярна біологія: механізми
спадковості, лікування захворювань
на молекулярному і генному рівнях.
- Екологія - способи збереження чистоти
навколишнього середовища.
- Комп’ютерні технології

25. ТЕСТ 5

1. … - це метод наукового пізнання, коли на основі знання
загального пізнається окреме.
2. Назвіть метод наукового пізнання, завдяки якому на
підставі знання про окреме робиться висновок про загальне.
3. Вчення, що заперечує повністю або частково можливість
пізнання світу.
4. Хто отримав в 2016 році Нобелівську премію з літератури?
5. … - це — одна з центральних категорій гносеології,
правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості
людини, в її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах,
теоріях.
6… - це система об'єктивних знань про навколишній світ, що
постійно розвивається.