Система вищої освіти України та Швейцарії: порівняльна характеристика

1. Система вищої освіти України та Швейцарії: порівняльна характеристика

2.

Структура вищої освіти
України
побудована
відповідно до структури
освіти розвинених країн
світу,
яка
визначена
ЮНЕСКО, ООН та іншими
міжнародними організаціями.
Але досвід інших країн
ніколи не буває зайвим. Тому
пропоную вам порівняння
системи освіти України та
Швейцарії, оскільки освіта,
надана
цією
країною,
вважається однією з кращих у
світі.

3.

І це при тому, що загальної освітньої
програми у Швейцарії не існує. Країна
поділена на 26 кантонів (областей) і кожен з
них, спільно з федеральним урядом,
розробляє власну модель цієї системи,
орієнтуючись на потреби регіону. Такий
підхід варто застосувати і в Україні, де
економічний розвиток регіонів дуже різний.

4.

Інтернаціоналізм
та
космополітизм,
властиві
Швейцарії, вплинули і на її місцеву систему освіти. Саме
в цій країні вперше з’явилися міжнародні школи та
університети, тут були створені перші міжнародні
навчальні
програми
(наприклад,
International
Baccalaureate). Швейцарські ВНЗ постійно об’єднуються,
працюють над спільними дослідницькими проектами чи
спільно навчають студентів за різними програмами.

5. Ступенева система вищої освіти.

Ступневість вищої освіти полягає у здобутті різних
освітньо-кваліфікаційних рівнів (характеристики, яка
визначає ступінь сформованості знань, умінь та навичок
особи, що надають здатність виконувати завдання та
обов’язки певного рівня професійної діяльності) на
відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

6. Ступенева система вищої освіти. Україна.

Виходячи із структури вищої освіти, її перший
ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньокваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст";
другий – "Бакалавр" (базова вища освіта); третій –
"Спеціаліст", "магістр" (повна вища освіта).

7. Ступенева система вищої освіти. Україна

8. Ступенева система вищої освіти. Україна.

Термін навчання:
• молодший спеціаліст – на базі повної загальної середньої освіти –
не більше 3 років;
• на базі базової загальної середньої освіти – не більше 4 років;
• бакалавр – на базі повної загальної середньої освіти – не більше 4
років;
• при наявності "молодшого спеціаліста" – 2-3 роки;
• спеціаліст – на базі відповідної освітньо-професійної програми
підготовки бакалавра – не більше 1 року чи 1,5 для певних
спеціальностей;
• Магістр – на базі відповідної освітньо-професійної
програми підготовки бакалавра – не більше 1 року
чи 1,5 для певних спеціальностей;
• на базі відповідної освітньо-професійної програми
підготовки спеціаліста – не більше 1 року.

9. Ступенева система вищої освіти. Україна.

Важливе завдання перед освітою України
поставлено тезою «навчання впродовж усього життя
людини». Ринок праці швидко змінюється, що
диктує необхідність створення короткотермінових
навчальних програм перепідготовки й підвищення
кваліфікації кадрів. Цю важливу функцію має
виконувати система післядипломної освіти.

10. Ступенева система вищої освіти. Швейцарія.

Вища школа містить два
сектори:
університетський
та
професіональний.
Неуніверситетський тип є
більш вузькопрофільним та тісно
пов’язаним
з
професійною
діяльністю. Саме тут вищу освіту
отримує більше чверті швейцарців.

11. Ступенева система вищої освіти. Швейцарія.

Виділяють такі освітньо-кваліфікаційні рівні:
• Молодшим спеціалістом можна вважати випускника коледжу,
після навчання протягом 3-4 років. Такі випускники мають
вузьку спеціалізацію та якісну професійну підготовку.
• Рівень бакалавра надають кращі в світі інститути готельного
менеджменту та туризму. Це, загалом, 4-річна програма
навчання, яка може становити і шість років, в залежності від
факультету.
• Ступінь ліценціата (Lizentiat) чи диплом (Diploma) відповідають
рівню магістра, але можуть надаватися лише університетом.
• Наступний ступінь — докторант (PhD) — потребує ще 3 років
навчання.

12. Ступенева система вищої освіти. Швейцарія.

Післядипломна освіта.
Суттєвою різницею у цьому пункті є те, що країна
не прагне до безперервного навчання особи, навпаки,
перевага надається особам від 30 років.
Це пояснюється тим, що
ставка робиться на людей з
великим досвідом роботи
для
залучення
їх
у
виробничу
сферу.
На
фахівців такого рівня дуже
високий попит.

13. Система акредитації.

Під акредитацією розуміють
процедуру
надання
вищому
навчальному закладу певного типу
права
провадити
освітню
діяльність, пов’язану із здобуттям
вищої освіти та кваліфікації,
відповідно до вимог стандартів
вищої освіти, а також до
державних вимог щодо кадрового,
науково-методичного
та
матеріально-технічного
забезпечення.

14. Система акредитації. Україна.

В нашій державі встановлено 4 рівні акредитації:
• ВНЗ І рівня (технікум) – на базі повної загальної середньої освіти,
особи здобувають неповну вищу освіту та кваліфікацію молодшого
спеціаліста, на базі базової загальної середньої освіти, особи
здобувають повну загальну середню освіту та кваліфікацію
молодшого спеціаліста;
• ВНЗ ІІ рівня (коледж) – здійснюють підготовку фахівців за
спеціальностями молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки
бакалавра;
• ВНЗ ІІІ рівня (інститут, коледж, як структурний підрозділ,
технікум, як структурний підрозділ) – здійснює підготовку фахівців
за напрямами підготовки бакалавра та спеціальностями спеціаліста,
а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного
рівня магістра;
• ВНЗ IV рівня (університет, академія, інститут, коледж , як
структурний підрозділ, технікум, як структурний підрозділ) –
здійснює підготовку фахівців за напрямами підготовки бакалавра та
спеціальностями спеціаліста, магістра.

15. Система акредитації. Україна.

16. Система акредитації. Швейцарія.

Поняття "акредитації" офіційно не існує. Але функції
підготовки між ВНЗ є чітко розподіленими. Градація цих
навчальних закладів, за вимогами до абітурієнта при
вступі, така:
• коледжі,
• політехнічні школи,
• вищі спеціалізовані школи,
• інститути,
• університети.
Усі з них, крім університетів,
орієнтують студента
переважно на виробничу
діяльність.

17. Система акредитації. Швейцарія.

Термін навчання та напрям підготовки:
• коледж – 3-4 роки, готельний бізнес, бухгалтерський облік та
інші спеціальності для ділового життя;
• політехнічні школи – 4-5 років, архітектура та різні інженерні
науки;
• вищі спеціалізовані школи – 4-5 років, фахівці сфери
національної економіки, громадського життя (економісти,
управляючі, декоративне мистецтво, спорту);
• інститути – 4-6 років, підготовка фахівців переважно сфери
послуг (готельний бізнес і т. п.);
• Університети – 5-6 років, різнопланова
підготовка.

18. Якісні та кількісні характеристики вищих навчальних закладів. Україна.

• Мережа вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації налічує 664
вищих навчальних заклади, у тому числі 593 державної форми власності та 71
інших форм власності.
• Мережа вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації налічує 315
закладів, у тому числі 223 державної форми власності.
• Функціонує 106 університетів, 59 академій, 150 інститутів. Статус
національного мають 48 університетів та академій. В університетах,
академіях, інститутах навчається 1403 тис.
студентів, серед них здобувають вищу
професійну освіту 1086 тис.
студентів віком від 17 до 24 років
включно, що складає 90 відсотків від
загальної чисельності студентів.

19. Якісні та кількісні характеристики вищих навчальних закладів. Україна.

• Мережа вищих навчальних закладів забезпечує навчання
392 студентів на 10 тис. населення.
• Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за 70
напрямами, які включають понад 500 спеціальностей.

20. Якісні та кількісні характеристики вищих навчальних закладів. Швейцарія.

• У Швейцарії 12 державних
університетів: сім "класичних "
«кантональних університетів —
в Базелі, Берні, Фрібурзі, Женеві,
Лозанні, Невшателі, Цюріху та
в Санкт-Галені — два невеликих
кантональних вузи у статусі
університету University College
of Lucerne та Universita della Svizzera Italiana в Лугано, а
також дві спеціальні політехнічні школи EPF.

21. Ступенева система вищої освіти. Швейцарія.

• Lausanne та ETH Zurich, де вчать інженерним наукам
та архітектурі.
• У Швейцарії нараховується близько 120 різних
коледжів. Є і приватні вузи, типу Європейського
університету, проте швейцарці ставляться до таких
закладів з недовірою і не визнають їхні дипломи.

22. Якісні та кількісні характеристики вищих навчальних закладів. Швейцарія.

• Зараз у вузах Швейцарії навчаються 90.000 студентів.
• Через те, що ВНЗ підпорядковуються і федеральному
уряду, і кантонам, єдиної освітньої програми у них немає.
Обов'язковий мінімум існує лише для інженерних
факультетів, факультетів економіки, права, менеджменту,
сільського господарства та дизайну. Програми по всіх
іншим спеціальностях у різних кантонах суттєво
відрізняються одна від одної.

23. Якісні та кількісні характеристики вищих навчальних закладів. Швейцарія.

• Переважно готують фахівців для фінансової,
виробничої та сфери послуг. Це пояснюється
державними потребами: прибутки держави від
промисловості складають 24,4% ВВП, фінансової
діяльності - 21,4% (майже порівну), крім того, на
кожного мешканця Швейцарії припадає один
іноземець.

24. Порівнявши системи вищої освіти України та Швейцарії, можна зробити деякі узагальнення по основних складових цих систем:

Ступенева освіта є подібною як в Україні, так і в
Швейцарії. Відмінності полягають у термінах підготовки
фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, наявність
ступеня – докторант – у швейцарській системі освіти, а
також у вимогах, що ставляться до післядипломної освіти.
Зокрема, Швейцарія робить акцент на професіоналізмі
абітурієнта, коли зараховує його до закладу
післядипломної освіти.

25.

Це є досить суттєвим, оскільки маючи стаж, тобто
відпрацьовані прийоми роботи і поєднуючи їх з
новими знаннями в процесі навчання, студент
переходить на якісно новий рівень, аналогів якому в
Україні не має, бо принцип безперервності освіти в
нашій державі сприяє накопиченню теоретичної бази,
навіть при паралельній роботі студента.

26.

Систему акредитації,
присутню в Україні,
можна ототожнити з
швейцарською, хоча
такого терміну там не
використовують. Функції
багатопланової
підготовки у Швейцарії має лише університет, інші
ж заклади розвивають спеціальності одного-двох
напрямів, а в Україні ми женемося за всіма
напрямками одразу, навіть на рівні технікумів. Це не
дає змогу надавати глибоку підготовку у конкретній
спеціальності, від чого і якість у деяких ВНЗ в
Україні лишає бажати кращого.

27.

Про якісні та кількісні
характеристики можна
сказати, що в обох
країнах представлений
досить широкий спектр
ВНЗ, напрямків
підготовки, спеціальностей. Але в Швейцарії
перевага надається дипломам державного зразка, а
недержавні навіть не йдуть у порівняння
(це стосується університетів). А в нашій країні
кількість недержавних університетів є невиправдано
високою. Відповідно і дипломи наших фахівців
програють на фоні закордонних.

28.

Система вищої освіти Швейцарії орієнтована на
власний ринок, спеціальності та напрямки підготовки
вдосконалюються відповідно до потреб країни. А наша
держава акцентує увагу на напрямках, що розвиваються
в інших країнах, нехтуючи власними потребами.

29.

Отже, необхідною умовою для України, у
порівнянні з Швейцарією, у галузі системи
вищої освіти, є підвищення якості підготовки
фахівців, шляхом розширення вже існуючих
напрямків,
часткової
переорієнтації
спеціальностей на державні потреби, більш
суттєвої практичної бази для навчання
студентів.