Система освіти в Україні
Тема: Система освіти в України
Навчально-виховна діяльність закладів освіти, згідно із цим законом (ст. 6), має здійснюватися за такими принципами:
2. Структура освіти в Україні
3. Типи навчально – виховних закладів
278.01K
Category: educationeducation

Система освіти в Україні

1. Система освіти в Україні

Підготувала
Студентка групи ПМЛф-21
Факультету філології
Гаврилів Соломія

2. Тема: Система освіти в України

1. Принципи побудови системи
освіти в Україні
2. Структура освіти в Україні
3. Типи навчально – виховних
закладів.

3.

Освіта є найважливішим конструктом цивілізації, визначальним чинником соціально-економічного поступу суспільства.
Кожна країна відповідно до свого історичного розвитку,
національних традицій, умов, перспектив формує свою
систему освіти.
Система освіти — це сукупність навчально-виховних і культурно-освітніх закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств,
державних і місцевих органів управління освітою та
самоврядування в галузі освіти, які згідно з Конституцією та
іншими законами України здійснюють освіту і виховання
громадян. Функціонування системи освіти забезпечується
державою. У статті 53 Конституції України визначено:
"Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної,
повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої
освіти в державних і комунальних навчальних закладах;
розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної
освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій
та пільг учням і студентам".

4.

1. Принципи побудови
системи освіти в Україні
Характерною особливістю сучасної системи
освіти в Україні є гуманізм і демократизм, зв'язок із
розбудовою української державності,
формуванням національної самосвідомості
громадян України.
Закон України «Про освіту» (ст. 3)право на
безкоштовну освіту в усіх державних навчальних
закладах незалежно від статі, раси,
національності, соціального і майнового стану,
роду і характеру занять, світоглядних переконань,
належності до партій, ставлення до релігії,
віросповідання, стану здоров'я, місця проживання
та інших обставин.

5. Навчально-виховна діяльність закладів освіти, згідно із цим законом (ст. 6), має здійснюватися за такими принципами:

— Доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх
послуг, що надаються державою. Цей принцип передбачає вільний
вибір громадянами будь-якого типу навчального закладу на рівних
умовах, рівне право на навчання чоловіків і жінок.
— Рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей,
таланту, всебічного розвитку.
— Гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських
духовних цінностей. Навчально-виховний процес має орієнтуватися
на зміцнення єдності народу, людини і держави.
— Органічний зв'язок з освітою та національними історією, культурою,
традиціями.
— Незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних
організацій.
— Науковий, світський характер освіти.
— Інтеграція з наукою і виробництвом. Цей принцип передбачає
вивчення усталених наукових здобутків; постійне вдосконалення
освіти на основі найновіших досягнень науки, техніки, культури;
посилення світоглядних функцій навчання.

6.

— Взаємозв'язок із наукою інших країн.
— Гнучкість і прогностичність системи освіти.
— Єдність і наступність системи освіти. Українська система освіти
побудована на принципі послідовності і наступності навчання в усіх
ланках і має основну мету — формування всебічно розвиненої
особистості. Ця мета забезпечує внутрішню єдність структури й
організаційних основ системи освіти.
— Безперервність і різноманітність системи освіти. Безперервність
освіти реалізується шляхом узгодження змісту та координації
навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що
функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку
громадян до можливого переходу на наступні ступені.
Реалізація принципів побудови освіти в Україні ґрунтується на
загальнолюдських цінностях, основоположних засадах організації
освітньої діяльності загалом, традиція вітчизняної школи; враховує
головні завдання, які їй необхідно вирішувати на сучасному етапі.

7. 2. Структура освіти в Україні

Структура й доцільність створеної в державі системи
освіти характеризують її ефективність і
перспективність розвитку. На початку XXI ст. структура
освіти в Україні така.
1. Дошкільна освіта її здійснюють дошкільні навчальні
заклади: ясла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки
компенсуючого типу, будинки дитини, дитячі будинки
інтернатного типу, ясла-садки сімейного типу, ясласадки комбінованого типу, центри розвитку дитини,
дитячі будинки сімейного типу.

8.

2. Загальна середня освіта. Основним видом закладів, у яких здобувається
загальна середня освіта, є середня загальноосвітня школа трьох ступенів:
перший — початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту,
другий — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту,
третій — старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту.
Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються
профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також
різні типи навчально-виховних комплексів, об´єднань.
Для здобуття загальної середньої освіти можуть створюватися вечірні
(змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання
при загальноосвітніх школах.
3. Позашкільна освіта. До позашкільних закладів освіти належать палаци,
будинки, центри, станції дитячої та юнацької творчості, школи мистецтв,
студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти, бібліотеки, дитячі
театри, парки, оздоровчі центри та інші заклади.

9.

4. Професійно-технічна освіта. Професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійнохудожнє училище, професійне училище соціальної реабілітації,
училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне
училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і
перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат,
інші типи закладів, що надають робітничу професію.
5. Вища освіта. Вищими закладами освіти є: технікум (училище),
коледж, інститут, консерваторія, академія, університет.
Післядипломна освіта. До закладів післядипломної освіти
належать:
академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації,
перепідготовки, вдосконалення;
навчально-курсові комбінати;
підрозділи вищих закладів освіти (філії, факультети, відділення та
ін.); професійно-технічні заклади освіти;
відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

10.

7.Аспірантура — форма підготовки науково-педагогічних і
наукових кадрів для закладів вищої освіти (ЗВО) і науководослідницьких установ (НДУ).
Аспірантура — основна форма підготовки науковопедагогічних і наукових кадрів у СРСР (з 1925 р.), згодом — в
Україні. Термін навчання в аспірантурі був: 3 роки
(стаціонар); 4 роки (заочно). Після проходження аспірантури
до захисту у спеціалізованій вченій раді
подавалася дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата наук. Після успішного захисту дисертації
науковий ступінь кандидата наукприсуджувала
спеціалізована вчена рада, але після цього відбувалося
затвердження у Вищій атестаційній комісії України (1992—
2010 рр.), з 2010 року — у Атестаційній колегії МОН України.
З 2016 року в Україні розпочато прийом в аспірантуру для
підготовки докторів філософії (навчання — 4 роки, заочна
форма відсутня).

11.

8.Докторантура є формою підготовки науково-педагогічних
та наукових кадрів вищої кваліфікації.
В Україні докторантура відкривається при закладах вищої
освіти третього або четвертого рівнів акредитації і
прирівняних до них закладах післядипломної освіти, у
наукових установах, які мають висококваліфіковані науковопедагогічні та наукові кадри, сучасну науково-дослідну,
експериментальну та матеріальну базу.
9.Самоосвіта. Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями,
об´єднаннями громадян, громадянами створюються
відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри,
клуби, теле-, радіонавчальні програми тощо.

12.

Виходячи зі структури освіти, в Україні
встановлено відповідні освітні рівні:
початкова загальна освіта;
базова загальна середня освіта;
повна загальна середня освіта;
професійно-технічна освіта;
базова вища освіта;
повна вища освіта.

13.

Законом України "Про освіту" встановлено
також освітньо-кваліфікаційні рівні:
1) кваліфікований робітник;
2)молодший спеціаліст;
3)бакалавр;
4)спеціаліст, магістр.

14. 3. Типи навчально – виховних закладів

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальну середню освіту» загальну
освіту здобувають у таких навчальних закладах:
— середня загальноосвітня школа — загальноосвітній навчальний заклад І—III
ступенів (І ступінь — початкова школа, II ступінь — основна школа, III ступінь —
стариша школа з профільним спрямуванням навчання);
— спеціалізована школа (школа — інтернат) — загальноосвітній навчальний
заклад І—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
— гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів з поглибленим
вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
— ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним
навчанням і допрофесійною підготовкою;
— колегіум — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічнофілософського та (або) культурно-естетичного профілю;
— вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів
для тих, хто не має змоги відвідувати школу з денною формою навчання.

15.

До інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти
відносять:
— позашкільний навчально-виховний заклад — навчальний заклад
для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за
інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними,
спортивними тощо);
— міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний
заклад для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що дає
профорієнтаційну, допрофесійну підготовку;— професійнотехнічний навчальний заклад — навчальний заклад, у якому
здобувають професійно-технічну і повну загальну середню освіту.
Термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти
становить у загальноосвітніх навчальних закладах:
І ступеня — 4 роки;
ІІ ступеня — 5 років;
ІІІ ступеня — 2-3 роки.

16.

Позашкільна освіта. Позашкільні освіта і виховання є частиною структури системи
освіти і спрямовані на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської
молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів, потреб у професійному
визначенні. Здійснюють її позашкільні заклади, до яких належать палаци та будинки
дитячої творчості, центри і станції юних техніків, юних натуралістів, центри юних
туристів, дитячі спортивні школи, дитячі бібліотеки та інші заклади. Важливим
завданням позашкільних установ є надання школам допомоги в організації
позакласної виховної роботи з учнями.
Останнім часом з'явилися позашкільні навчально-виховні заклади нового типу:
навчально-дослідницькі та творчо-виробничі центри творчості, туризму,
краєзнавства;
школи мистецтва; спортивно-технічні школи; клуби заклади; театральні комплекси;
соціально-педагогічні комплекси;
кіноцентри;
міжшкільні клуби тощо.
Система позашкільної роботи спрямована на всебічний розвиток інтересів,
здібностей, ініціативи і самодіяльності дітей, на глибоке опанування науки, техніки,
на підготовку школярів до життя, суспільно корисної діяльності.

17.

Професійно-технічна освіта дає змогу громадянам здобути професії
відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей, а також підвищити
професійну кваліфікацію. Вона здійснюється на основі базової
загальної середньої освіти з наданням можливості отримати повну
загальну середню освіту.Здобувають професійно-технічну освіту в
професійно-технічних училищах, професійно-художніх училищах,
професійних училищах соціальної реабілітації, училищах —
агрофірмах, училищах-заводах, вищих професійних училищах,
навчально-виробничих центрах, центрах підготовки і перепідготовки
робітничих кадрів, навчально-курсових комбінатах, інших типах закладів,
що надають робітничу професію. Професійно-технічні навчальні
заклади можуть мати стаціонар, вечірнє відділення, створювати і входити
в різні комплекси, об'єднання. Учні державних професійно-технічних
закладів освіти, які є сиротами, залишилися без піклування батьків або
потребують особливих умов виховання, перебувають на повному
утриманні держави. Інших учнів цих закладів забезпечують
безкоштовним харчуванням і стипендією. Випускникам професійнотехнічних закладів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня
присвоюють кваліфікацію «кваліфікований робітник» з набуттям
професії відповідного розряду (категорії).

18.

Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та
практичну підготовку відповідно до покликань, інтересів і здібностей
громадян, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.
Здійснюється вона на базі повної загальної середньої освіти.
Прийом до вищої школи відбувається на конкурсній основі
відповідно до здібностей — незалежно від форми власності
закладу освіти та джерел плати за навчання. Навчання у вищих
навчальних закладах державної форми власності оплачує
держава. До вищих навчальних закладів належать інститути,
консерваторії, академії, університети та ін.
Університет – багатопрофільний вищий навчальний заклад IV рівня
акредитації, який надає вищу освіту з широкого спектру
гуманітарних, економічних, природничих та інших наук та є
провідним науково-методичним центром
Інститут – вищий навчальний заклад III або IV рівня акредитації або
структурний підрозділ університету, що надає вищу освіту з певної
галузі науки, освіти, культури або виробництва.

19.

Академія – вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який провадить
освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у
певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить
фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науковометодичним центром у сфері своєї діяльності та має відповідний рівень
кадрового й матеріально-технічного забезпечення.
Консерваторія – вищий навчальний заклад ІІІ або IV рівня акредитації, що
надає вищу освіту в галузі культури та мистецтва.
Коледж – вищий навчальний заклад ІІ рівня акредитації або структурний
підрозділ навчального закладу ІІІ або IV рівня акредитації, який надає вищу
освіту зі споріднених напрямів підготовки або за кількома спорідненими
спеціальностями.
Технікум (училище) – вищий навчальний заклад І рівня акредитації або
структурний підрозділ ВНЗ ІІІ чи IV рівня акредитації, що надає вищу освіту за
кількома спорідненими спеціальностями.
Університети, академії, інститути, консерваторії можуть здійснювати навчання
за всіма типами програм підготовки (молодший спеціаліст, бакалавр,
спеціаліст, магістр, кандидат наук), а також за програмами післядипломної
освіти. За досягнення найвищих показників у науково-дослідницькій діяльності
університету (академії) може бути надано статус національного.

20.

Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна
ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) дає
змогу набути нову кваліфікацію, нову спеціальність та професію на
основі наявної з використанням досвіду практичної діяльності, а
також поглибити професійні знання. Післядипломну освіту дають
такі заклади:
— академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації,
перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати;
— підрозділи вищих закладів освіти (філіали, факультети, відділення
та ін.);
— професійно-технічні заклади освіти;
— відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.
Ці заклади можуть працювати за денною, вечірньою, заочною
формами навчання, мати філіали і вести науково-дослідну роботу.

21.

Аспірантура в Україні є основною формою підготовки
науково-педагогічних і наукових кадрів. Існує стаціонар
(три роки навчання) із забезпеченням аспірантів
державною стипендією і заочна аспірантура (чотири роки
навчання). До аспірантури приймають осіб, які виявили
здатність до науково-дослідної чи науково-педагогічної
діяльності, мають закінчену вищу освіту, стаж практичної
роботи по закінченні вищого навчального закладу не
менше двох років (за обраною спеціальністю) і склали
вступні іспити. Аспірант працює під керівництвом свого
наукового керівника, складає екзамени кандидатського
мінімуму, готує дисертацію на здобуття наукового ступеня
кандидата наук.

22.

Докторантура. Це найвищий щабель у системі
підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів,
невід'ємна ланка системи безперервної освіти. Діє при
вищих навчальних закладах, наукових установах.
До докторантури з відривом від виробництва приймають
осіб у віці до сорока років, які мають науковий ступінь
кандидата наук і досягли значних успіхів у обраній галузі.
Термін і підготовки в докторантурі — три роки. Він
зараховується до стажу науково-педагогічної роботи.
Для надання допомоги докторантам у проведенні
дисертаційних досліджень за місцем їхньої підготовки
призначають наукових консультантів.

23.

Альтернативні підходи в освіті існують вже більше 200 років.
альтернативна освіта означає включення безлічі стратегій і
можливостей шкільної системи, для того, щоб кожна молода
людина знайшла шлях до знань.
В шкільній системі може бути виділено три напрями
альтернативної освіти:
1. Альтернативні школи – суспільні і приватні
2. Альтернативні програми для отримання освіти в тих же
школах
3. Стратегії навчання, підтримка, які прискорюють розвиток
студентів, їх соціалізацію і успіхи в навчанні і кар'єрі.
Останнім часом в Україні все частіше говорять про
альтернативну школу, про альтернативну освіту, яка
розрахована не на сучасних буржуа, а на середній клас.

24.

У контексті розмови про освіту і релігію альтернативна освіта
передбачає наявність такого його сегменту як загальноосвітні
школи (ЗОШ), засновані релігійними організаціями. Виходячи з того,
що близько 70% населення України ідентифікує себе віруючими
людьми (переважно християнами), які мають закріплене
Конституцією України право виховувати своїх дітей у дусі власних
світоглядних принципів і релігійних переконань, а значить і навчати в
тих (ЗОШ), що відповідають вимогам, які віруючі батьки ставлять до
освіти своїх дітей. Скажімо, якщо християнин вірить у створення світу
за 6 днів, то він в праві чекати, що в школі монопольно не
викладатиметься еволюційна теорія.
більше половини всіх українців підтримує проект створення
альтернативної освіти, і конкретно його релігійний, так би мовити,
сегмент. Зрозуміло, що найбільша кількість симпатиків такої ідеї на
Заході України (відповідно 35,8% і 35,2%), а найменше – Південь
України – всього 7% виступили однозначно «за» таку форму освіти, і
ще 28,4% згодні підтримати ідею за умови високого рівня освіти в
такого типу ЗОШ.

25.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
English     Русский Rules