Адаптація дітей до дошкільного навчального закладу. Лекція 3

1. Адаптація дітей до дошкільного навчального закладу

2. План

• Поняття адаптації
• Особливості адаптації дітей до дошкільного
закладу
• Роль дорослих в організації життя дітей в
період адаптації
• Література

3. Адаптація

• (з лат. «пристосування») – процес
пристосування організму, що відбувається
на різних рівнях: фізіологічному,
соціальному, психологічному.
• пристосування до умов навколишнього
життя.

4. Види адаптації

• Біологічна адаптація – пристосування до
клімато - географічних умов
• Соціальна адаптація – здатність людини
змінювати свою поведінку в залежності від
зміни соціальних умов

5. Тяжкість адаптації залежить від декількох факторів

• Стану здоров’я і рівня психічного
розвитку дитини
• Віку дитини
• Факторів ризику біологічного і
соціального анамнезу
• Рівні тренованості адаптаційних
можливостей в соціальному плані

6. Ступені тяжкості адаптації (Р.В.Тонкова-Ямпольська)

• Перша група - фізіологічна або легка
адаптація
• Друга група – напружена або середньої
тяжкості адаптація
• Третя група – патологічна або тяжка
адаптація

7. Перша група - фізіологічна або легка адаптація

• Основною ознакою є короткочасний
негативний стан. Може погіршитись сон,
апетит, інколи неохоче спілкування з
іншими дітьми. Зникають протягом 2-3
тижнів. Це в основному здорові діти до 7-8
місяців та старші 1,5 років.

8. Друга група – напружена або середньої тяжкості адаптація

• Емоційний стан нормалізується більш
повільно. Можливі порушення системи
реактивності , захворювання гострими
респіраторними інфекціями. Адаптація
триває біля місяця.

9. Третя група – патологічна або тяжка адаптація

• Виникає у дітей з несприятливим
соціальним і біологічним анамнезом,
які тяжко звикають до нових умов.
Можлива в будь-якому віці і має два
варіанти перебігу:
1. Часті повтори захворювань, нерідко з
ускладненнями
2. Стійкі порушення поведінки,
стрес, депресії

10.  Симптоми важкої адаптації.

Симптоми важкої адаптації.
• порушення позитивного емоційного стану дитини;
• дитина багато плаче, прагне до емоційного
контакту з дорослими або, навпаки, роздратовано
відмовляється від нього;
• дитина випробовує складнощі зі встановленням
контакту з іншими дітьми;
• порушення апетиту;
• порушення сну;
• хворобливо протікає розлука з рідними;
• знижується загальна активність;
• загальний пригнічений стан.

11. Щоб процес адаптації не затягувався, необхідно:

• Давати позитивні настановлення, підтримувати
бажання дитини йти в садок;
• Дитина має відчувати повне розуміння між
батьками та вихователями, тоді вона швидше
звикає;
• У перші дні – короткочасне перебування у групі
– 1-2 години;
• Наблизити домашній режим до садкового;
• Утримуватися від шумних масових вистав, або
зменшити емоційне навантаження;
• Навчати навичок самообслуговування
(одягання, умивання, складання іграшок).

12. Рекомендації батькам:

Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;
Не залишати дитину на цілий день у групі;
Гуляти на майданчику після відвідування садка;
Давати із собою улюблені іграшки;
Повідомляти вихователя про особливі звички
дитини;
Придумати ритуал «прощання» й обіграти його
вдома;
Зустрічати дитину з посмішкою;
Розповідати якомога більше позитивного про садок;
Підтримувати самостійність дитини вдома.

13. Література

• О.Д. Мойсак “ Основи медичних знань і
охорони здоров’я” 2004 р. (ст. 45)
• http://prolisok.it-we.net/adaptaciya-ditejrannogo-viku-do-perebuvannya-v-dnz
• http://pereveslo.org/?p=523