Клініко-лабораторна диф. діагностика теніозу та теніаринхозу

1.

Клініко-лабораторна
диф.діагностика теніозу та
теніаринхозу

2.

Теніоз
• Епід.анамнез: вживання необробленої/зараженої свинини
• Клінічна діагностика: виділення члеників із фекаліями.
• Лабораторна гельмінтоскопія фекалій. Вигляд паразита
визначають за кількістю відгалужень матки (7-12); при руйнуванні
члеників можливе виявлення яєць
• Специфічна лабораторна діагностика - серологічні реакції (РФА,
РНГА) – для цистицеркоза
Для теніозу характерне є виявлення яєць гельмінту саме в
пробах фекалій, а не в періанальному зіскобі, як при теніаринхозі.

3.

Теніаринхоз
• Епід.анамнез – вживання необробленої/зараженої яловичини
• Клінічна діагностика: виділення члеників з фекаліями та
виявлення їх на ліжку вранці.
• Лабораторна: гельмінтоскопія фекалій, вид паразита визначають
за кількістю відгалужень матки (від 17до 35); овоскопія зішкріба з
періанальних складок або виявлення яєць з допомогою способу
«липкої стрічки».

4.

Фіни неозброєного ціп’яка

5.

6.

Методи діагностики
• Матеріалом для досліджень служать фекалії, вміст
дванадцятипалої кишки, кров, харкотиння, біоптати тканин та інші
матеріали.
• Збір матеріалу для досліджень здійснюють в чистий скляний або
пластмасовий посуд, на який наклеюют ьетикетку з вказівками
необхідних відомостей.

7.

Метод флотації - спливання
• В стакан або баночку ємністю 150-200 мл поміщають близько10гр.
фекалій, набраних з різних місць фекальної маси хворого.
Ретельно помішуючи скляною паличкою, потрохудодають 10-20кратну кількість насиченого розчину нітрату натрію.
• Частинки спливають відразу і видимі простим оком, видаляють
паличкою на стінки посудини. Після цього суміш залишають
відстоюватися на 45-60хв. За цей час наявні яйця глистів
спливають і концентруються в поверхневому шарі.
• Після відстоювання, поверхнева плівка досліджується
мікроскопічно. Проби плівки беруть тонкою дротяною
гельмінтоскопічною петлею переносять напредметне скло і
досліджують.
• Повторюють 2 рази.